Відповідальність за порушення резидентами строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні договорів комісії, покладається на сторону договору, яка набуває права і стає зобов’язаною за зовнішньоекономічним договором, укладеним з третьою особою, тобто на комісіонера (ІПК від 12.04.2021 р. № 1482/ІПК/99-00-07-07-02-06).
З метою застосування п. 198.7 ПКУ платник податків, що реорганізується шляхом приєднання, за наявності суми від’ємного значення з ПДВ подає у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку відповідну заяву шляхом заповнення таблиці 2 додатка 2 до декларації із зазначенням платника податку – правонаступника.
Заявлена сума має бути підтверджена контролюючим органом за результатами документальної перевірки, після чого правонаступник отримує право заявити підтверджену суму від’ємного значення для включення її до складу власного податкового кредиту та заповнити таблицю 3 додатка 2 до декларації.
За умови заповнення таким правонаступником у складі декларації таблиці 3 додатка 2, підлягає заповненню рядок 16.3 декларації. В цьому рядку зазначається підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника.
З метою використання реєстраційної суми платника податку, який реорганізується, під час обрахунку реєстраційної суми правонаступника, такий платник податку, що реорганізується, у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку має подати відповідну заяву шляхом заповнення таблиці 4 додатку 4 до декларації.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання реєстраційної суми реорганізованого платника податку під час обрахунку реєстраційної суми такого правонаступника, шляхом заповнення таблиці 5 додатку 4 до декларації. (ІПК від 12.04.2021 р. № 1487/ІПК/99-00-21-03-02-06)
У разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг внаслідок наступного за постачанням перегляду ціни розрахунок коригування складається на дату доплати/повернення коштів.
Якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання відповідної(их) податкової(их) накладної(их), внаслідок перегляду ціни у зв’язку із зміною курсу валюти відбувається зменшення вартості поставленого обладнання, розрахунок(и) коригування до такої(их) податкової(их) накладної(их) не може(уть) бути зареєстрований(і) в ЄРПН, а підстави для зменшення податкових зобов’язань у постачальника відсутні.
При цьому покупець, у випадку зменшення компенсації вартості придбаного обладнання, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на суму такого зменшення, використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.
У разі збільшення суми компенсації вартості поставленого обладнання, якщо з дати складання податкової(их) накладної(их) минуло 1095 календарних днів, постачальник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму такого збільшення. (ІПК від 12.04.2021 р. № 1488/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Зареєстровані в ЄРПН податкові накладні / розрахунки коригування, в яких вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, обсяг постачання без ПДВ і суми ПДВ, які містять після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ. При цьому дані податкового обліку платника податку повинні відповідати даним первинного (бухгалтерського) обліку. (ІПК від 12.04.2021 р. № 1490/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, виникає у Товариства за придбаними у підрядної організації (платника ПДВ) з ПДВ послугами із спорудження житла (у разі наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної), які призначені виключно для використання в неоподатковуваних ПДВ операціях (операціях з постачання житла, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ), незалежно від того, чи було включено Товариством таку суму ПДВ до складу податкового кредиту, а також отримано від покупців грошові кошти як оплати за житло, чи ні.
Якщо придбані (отримані) з ПДВ Товариством у підрядної організації послуги із спорудження житлової і нежитлової нерухомості частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях (операціях з постачання нежитлової нерухомості), а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях (операціях з постачання житлової нерухомості), то у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ. (ІПК від 13.04.2021 р. № 1493/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Низка ІПК, зокрема і нижчезазначена, присвячена питанню списання боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Згідно з п. 915розділу VIII Закону № 2464 (у редакції, яка діяла до 04.12.2020) підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 3 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року, зокрема фізичними особами – підприємцями, (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року.
Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою. (ІПК від 13.04.2021 р. № 1497/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Сума компенсації вартості освітніх послуг, яка нараховується закладом освіти на користь фізичної особи (батьків або інших законних представників дитини) шляхом зменшення плати за утримання дитини в закладі, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. (ІПК від 13.04.2021 р. № 1502/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, має право надавати послугу з надання в оренду власного нерухомого майна виключно платникам єдиного податку та/або населенню (фізичним особам, в тому числі іноземним громадянам, які живуть у даній державі тривалий час). (ІПК від 13.04.2021 р. № 1503/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Фізичні особи – підприємці платники єдиного податку другої групи, які:
– в І кварталі 2020 року перевищили граничні обсяги доходу, що надають їм право перебувати на другій групі (1,5 млн. грн.) повинні згідно з п. 293.8
ст. 293 Кодексу до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., перейти на сплату інших податків або обрати іншу групуплатника єдиного податку за умови дотримання вимог глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV Кодексу (в редакції до 02.04.2020);
– в І кварталі 2020 року не перевищили граничні обсяги доходу, що надають їм право перебувати у відповідних групах (1,5 млн. грн. – друга група) мають право перебувати на обраній групі платника єдиного податку, або відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Кодексу за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку. При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 дотримуються нових річних граничних обсягів доходів (5 млн. грн. – друга група), які визначаються за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно). (ІПК від 13.04.2021 р. № 1511/ІПК/99-00-04-03-03-06)
У разі отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку коштів від надання послуг за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами у Книзі відображається вся сума, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, а при заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента) (Відповідь надається з урахуванням норм ПКУ, які діяли у 2020 році). (ІПК від 13.04.2021 р. № 1513/ІПК/99-00-04-03-03-06)
Відповідно до п. 916 розділу VIII Закону № 2464 (у редакції Закону
№ 1072) тимчасово, за період з 1 по 31 грудня 2020 року, до платників, на яких поширюється дія Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071 «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1071), положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 в частині сплати єдиного внеску за себе не застосовуються.
Положення п. 916 розділу VIII Закону № 2464 поширюються виключно на фізичних осіб – підприємців, і не стосуються осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а отже нарахування та сплата єдиного внеску зазначеними особами здійснюється у загальному порядку, встановленому Законом № 2464. (ІПК від 13.04.2021 р. № 1518/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Якщо суб’єкт підприємницької діяльності не являється виробником пального та не здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника, а здійснює лише фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального на митній території України, зокрема, у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), що відповідно до абзацу дев’ятого п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не являється реалізацією пального, то такий суб’єкт підприємницької діяльності не являється платником акцизного податку у розумінні п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу та зобов’язання з реєстрації та сплати акцизного податку у нього не виникатиме. (ІПК від 13.04.2021 р. № 1519/ІПК/99-00-21-03-03-06).
Дохід у вигляді житлових субсидій та пенсій не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Отже, обов’язок щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається у разі отримання фізичною особою у звітному році доходів у вигляді житлових субсидій та пенсії, за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації. (ІПК від 14.04.2021 р. № 1526/ІПК/99-00-04-03-03-09).
Фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи і перебувають у відпустці для догляду за дитиною з 01.01.2021 не звільняються від сплати за себе єдиного внеску, оскільки роботодавцем не сплачується єдиний внесок за таких осіб, а сплата цього внеску здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. (ІПК від 14.04.2021 р. № 1527/ІПК/99-00-04-03-03-06)
Якщо платник податків – юридична особа має об’єкти, через які провадиться діяльність в різних районах, в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платники податку зобов’язані стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцем знаходження (розташування) таких об’єктів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.
При цьому підпунктом 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 ПКУ передбачено, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід. (ІПК від 14.04.2021 р. № 1528/ІПК/99-00-04-03-03-05).
Особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність та одночасно перебуває на обліку як фізична особа – підприємець з 01.01.2021 звільняється від сплати за себе єдиного внеску як за особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за умови здійснення одного виду діяльності. (ІПК від 14.04.2021 р. № 1529/ІПК/99-00-04-03-03-06)
Сума внеску у вигляді отриманих внаслідок ліквідації іноземної компанії 100 відс. частки в статутному капіталі Кіпрської компанії або право вимоги виплати кредитів до Кіпрської компанії платника податку – фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – резидента/нерезидента не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. (ІПК від 14.04.2021 р. № 1532/ІПК/99-00-04-03-03-09)
Положеннями Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звітне передбачено складання та надання платником податку Звіту в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а отже такий Звіт подається у паперовому вигляді з дотриманням усіх вимог, визначених ПКУ і цим Порядком. (ІПК від 14.04.2021 р. № 1536/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Оскільки загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи та відомості про наявність земельних ділянок подано з порушенням граничного терміну, визначеного податковим законодавством, Господарство втрачає можливість підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік. (ІПК від 15.04.2021 р. № 1545/ІПК/99-00-18-04-03-06)
Якщо вартість майна (основних засобів, товарів) дорівнює або більша вартості внеску до статутного фонду, здійсненого засновником в грошовій формі, то об’єкт оподаткування у юридичної особи – платника єдиного податку не виникає.
У разі якщо вартість майна (основних засобів, товарів) є нижчою вартості внеску до статутного фонду, то частина внеску, яка залишається неповерненою засновнику, у разі його виходу із засновницького складу, має бути включена до складу доходу емітента корпоративних прав – юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.
Операція з передачі основних засобів засновнику при ліквідації Підприємства, що були джерелом формування майна в обмін на корпоративні права, є поверненням коштів, а тому не підпадають під дію п.п. 291.6 ст. 291 та п. 293.5 ст. 293 Кодексу. (ІПК від 15.04.2021 р. № 1547/ІПК/99-00-18-04-03-06).
Для здійснення діяльності у виїзних заходах, підприємець має змогу провести зміни у вже зареєстрованого ПРРО, а саме змінити тип ПРРО із стаціонарного на пересувний. Після закінчення виїзної торгівлі провести зворотну операцію по внесенню змін, або зареєструвати новий пересувний ПРРО шляхом надання заяви про реєстрацію за формою № 1-ПРРО із вказанням назви господарської одиниці для виїзної торгівлі (наприклад – «виставка», «виїзна торгівля», «авто лавка» тощо). (ІПК від 15.04.2021 р. № 1551/ІПК/20-40-07-10-19).
Поступлення коштів на рахунок платника єдиного податку третьої групи, як оплата іншим суб’єктом господарювання дебіторської заборгованості боржника грошовими коштами, вважатиметься доходом платника єдиного податку третьої групи та буде оподатковано згідно обраної ставки 3 або 5 відс. Датою отримання доходу є день зарахування коштів.
Зарахування грошових коштів на рахунок платника єдиного податку третьої групи, як оплата іншим суб’єктом господарювання дебіторської заборгованості боржника в розумінні п.291.6 ст. 291 ПКУ вважатиметься розрахунком у грошовій формі. (ІПК від 15.04.2021 р. № 1552/ІПК/19-00-18-02-18).
Якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) використовується платіжний термінал, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є сума, що надійшла на рахунок у банку (з урахуванням комісії, утриманої банком).
Утримані банком еквайрингові комісії не підпадають під поняття бартерна (товарообмінна) операція і тому Підприємство має право перебувати на спрощеній системі оподаткування (ІПК від 15.04.2021 р. № 1553/ІПК/20-40-18-05-10).
У разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається «1».
У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5».
Постачальник на дату часткової попередньої оплати за послуги (роботи) повинен скласти податкову накладну, виходячи з обсягу такої попередньої оплати, зазначивши у графі 6 відповідну частку послуги (роботи), за яку було здійснено таку попередню оплату, виходячи з ціни одиниці послуги (роботи), передбаченої у договорі.
У разі якщо на дату фактичного постачання послуг (робіт) здійснюється перерахунок ціни одиниці послуги (роботи), то постачальнику необхідно скласти другу податкову накладну, виходячи з різниці між повною вартістю послуги (роботи), обрахованої з урахуванням проведеного перерахунку, та сумою, сплаченою як попередня оплата. У графі 7 такої податкової накладної зазначається перерахована (нова) ціна одиниці послуги (товару), у графі 6 – частка послуги (товару), розрахована виходячи з такої перерахованої (нової) ціни одиниці послуги (роботи).
Одночасно на таку дату постачальник повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату попередньої оплати, вказавши перераховану (нову) ціну одиниці послуги (роботи) та здійснивши перерахунок частки послуги (роботи), за яку було здійснено попередню оплату (ІПК від 15.04.2021 р. № 1560/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Якщо в особи, що переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, на дату такого переходу загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищувала 1 млн грн (у тому числі включаючи період перебування на спрощеній системі оподаткування), така особа повинна не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування, подати до контролюючого органу Заяву, заповнену відповідно до вимог чинного законодавства та відповідно зареєструватись як платник ПДВ. (ІПК від 15.04.2021 р. № 1561/ІПК/26-15-04-02-16).
При продажу юридичною особою – платником єдиного податку основних засобів, які використовувались протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю з урахуванням амортизації, нарахованої за місяць, в якому такий об’єкт вибув зі складу основних засобів.
Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом у вигляді інвестиційного прибутку від продажу інвестиційного активу (корпоративного права) включається до її загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. При цьому об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати (вартість внеску до статутного капіталу підприємства), пов’язані з придбанням інвестиційного активу. (ІПК від 16.04.2021 р. № 1566/ІПК/99-00-04-03-03-09).