Сільськогосподарські товаровиробники можуть набути/підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік у разі, якщо частка кожного підприємства, які приєднуються/зливаються, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (ІПК від 22.03.2021 р. № 1096/ІПК/99-00-18-04-03-06).
Дохід, отриманий фізичною особою – засновником внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи у вигляді доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, тимчасово не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2020 – 2021 податкові (звітні) періоди за умови дотримання таким платником усіх вимог, визначених п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому зазначений дохід оподатковується військовим збором на загальних підставах (ІПК від 22.03.2021 р. № 1100/ІПК/99-00-04-03-03-09).
Якщо платник податку є постачальником безпосередньо послуг із тимчасового розміщування (проживання) та має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), то операції платника з постачання клієнту таких послуг (у тому числі з урахуванням харчування (сніданків) за умови, що таке харчування є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання) та його вартість включається до складу вартості таких послуг) оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.
При цьому, якщо харчування (сніданки) не є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання), то постачання платником такого харчування (сніданків) клієнту розглядається як окрема операція, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
(ІПК від 22.03.2021 р. № 1104/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Платникам податків, які здійснюють одночасне постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками 20, 7 та/або 0 відсотків, та які звільняються від оподаткування, слід враховувати, що нарахування сум податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 або п. 199.1 ПКУ має здійснюватися виходячи із ставки податку, яка застосовувалася при придбанні таких товарів/послуг (ІПК від 22.03.2021 р. № 1106/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Платник, який в попередніх звітних періодах щоквартально подавав податкові декларації з податку на прибуток та визначав об’єкт оподаткування податку на прибуток із застосуванням податкових різниць, а його дохід за 2020 рік не перевищив 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 та пп. 140.5.16 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу III Кодексу, у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік (ІПК від 23.03.2021 р. № 1110/ІПК/99-00-21-02-02-06).
У разі якщо нерезидент надає агентські послуги за межами території України, то доходи нерезидента у вигляді агентської (комісійної) винагороди не підлягають оподаткуванню відповідно до вимог пп. 141.4.2 ПКУ (ІПК від 23.03.2021 р. № 1111/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Під час дії карантину, встановленого Кабміном України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину».
Під час застосування правил позовної давності (ст. 257 ЦКУ) в тому числі з метою визначення безнадійної заборгованості, слід враховувати положення, передбачені п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ (ІПК від 23.03.2021 р. № 1113/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Суми штрафу та пені, нараховані платником податку при самостійному виправленні помилок за попередній податковий (звітний) період, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. Коригування фінансового результату до оподаткування згідно з
пп. 140.5.11 ПКУ не здійснюється на суми штрафів та пені, самостійно нарахованих платником, у разі якщо платник податків самостійно виправляє помилки попередніх періодів у податковій звітності та сплачує штраф відповідно до п. 50.1 ПКУ (ІПК від 23.03.2021 р. № 1114/ІПК/99-00-21-02-02-06).
У випадку, якщо організаційно-правова форма включена до Переліку № 480, але суми не відповідають вартісним критеріям, встановленим пп. 39.2.1.7 ПКУ, платник податку повинен збільшити фінансовий результат на суму 30 відсотків вартості придбаних товарів за підсумками податкового (звітного) року, в якому відбулось таке придбання (ІПК від 23.03.2021 р. № 1118/ІПК/99-00-21-02-02-06).
У разі перевищення суми процентних витрат за контрольованими операціями над рівнем, визначеним відповідно до принципу «витягнутої руки», положення пп. 140.2 ПКУ застосовуються до суми процентних витрат, що відповідають принципу «витягнутої руки». Положення цього абзацу застосовуються за наслідками звітного (податкового) року.
Норми пп. 140.2 ПКУ не застосовуються та фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суму процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та не впливають на фінансовий результат до оподаткування платника податків у звітному (податковому) періоді, до моменту введення відповідного необоротного активу в експлуатацію (ІПК від 23.03.2021 р. № 1119/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Оскільки в описаній у зверненні ситуації сума попередньої оплати за товари повертається Товариством (постачальником-боржником) не Товариству 2 (покупцю-первісному кредитору), а Товариству 3, то законодавчі підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ у Товариства (постачальника-боржника) відсутні, оскільки не виникає жодної з обставин, зазначених у п. 192.1 ПКУ. (ІПК від 23.03.2021 р. № 1123/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою – підприємцем (ІПК від 24.03.2021 р. № 1137/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Подання такими особами додаткових документів щодо інформування контролюючого органу про працевлаштування та сплату єдиного внеску роботодавцем чинним законодавством не передбачено (ІПК від 24.03.2021 р. № 1140/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Відповідно до пп. 140.4.8 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 140.5.16 ПКУ) (ІПК від 24.03.2021 р. № 1141/ІПК/26-15-04-03-11).
Положеннями ПКУ не передбачено коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями щодо перерахування грошових коштів як попередню оплату за товари (послуги) або у вигляді безповоротної фінансової допомоги на користь іншого платника податку на прибуток, який оподатковується за загальною ставкою.
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з дисконтування заборгованості та зобов’язань. Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку (ІПК від 24.03.2021 р. № 1148/ІПК/99-00-21-02-02-06).
У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до п. 192.1 ПКУ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.
При цьому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ, однак враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, а отже, впливають на значення показника сума Перевищ (ІПК від 24.03.2021 р. № 1165/ІПК/14-29-18-03-09).
Операції з вивезення товарів з митної території України у митному режимі переробки за межами митної території підлягають умовному повному звільненню від оподаткування ПДВ. Оскільки при вивезенні товару за межі митної території України в митному режимі переробки для проведення гарантійного ремонту при його обов’язковому поверненні на митну територію України не відбувається передача права власності на товар, то операції з постачання товару в такому випадку не відбувається, а тому відсутні підстави для застосування положень п. 198.5 ПКУ
Операції з нарахування курсових різниць відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування і, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за такими операціями ПКУ не передбачено (ІПК від 24.03.2021 р. № 1166/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Операція платника ПДВ з безоплатної передачі іншому суб’єкту господарювання транспортних засобів, що попередньо були отримані також на безоплатній основі, згідно зі ст. 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ.
За такою операцією платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ, яка при цьому не може бути нижче балансової (залишкової) вартості таких транспортних засобів за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), та, відповідно, сплатити їх до бюджету (ІПК від 24.03.2021 р. № 1192/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Якщо нерезидент (іноземна організація) не проводить господарську діяльність на території України через акредитоване представництво (відокремлений підрозділ) і таке представництво (відокремлений підрозділ) не відповідає визначенню «постійного представництва», наведеному у пп. 14.1.193 ПКУ, та/або нерезидент не отримує доходи із джерелом походження з України, то такий нерезидент не є платником податку на прибуток, не зобов’язаний реєструватися платником податку на прибуток та подавати звітність з цього податку разом з фінансовою звітністю (ІПК від 24.03.2021 р. № 1204/ІПК/26-15-04-03-11).