При здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення готівки через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись. (ІПК від 26.04.2021 р. № 1718/ІПК/99-00-07-05-01-06).
Фізична особа – підприємець, яка має власні або орендовані приміщення (будівлі) у різних регіонах України, де працюють наймані працівники, у разі нарахування (виплати) на користь своїх найманих працівників доходів у вигляді заробітної плати, виконуючи функції податкового агента, перераховує (сплачує) податок на доходи фізичних осіб за місцем своєї реєстрації у контролюючих органах. (ІПК від 26.04.2021 р. № 1720/ІПК/99-00-04-03-03-06).
До платника податку на прибуток підприємств, який самостійно виправив помилки, допущені у Декларації за звітний (податковий) період півріччя 2020 року та 9 місяців 2020 року, тобто протягом періоду проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину), штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пеня не застосовуються. (ІПК від 26.04.2021 р. № 1721/ІПК/99-00-18-04-01-06).
Якщо Товариство є постачальником безпосередньо послуг із тимчасового розміщування (проживання) та має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), то операції платника з постачання клієнту таких послуг (у тому числі з урахуванням харчування (сніданки в форматі «шведський стіл») за умови, що таке харчування є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання) та його вартість включається до складу вартості таких послуг) оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.
При цьому, якщо харчування (сніданки в форматі «шведський стіл») не є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання), то постачання Товариством такого харчування клієнту розглядається як окрема операція, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. (ІПК від 26.04.2021 р. № 1722/ІПК/99-00-21-03-02-06).
У разі, якщо Товариством надається доступ до програмної продукції у вигляді онлайн-сервісів, скориставшись яким замовник отримує, зокрема право на використання такої програмної продукції, плата за яке не вважається роялті, то надання Товариством такого доступу замовнику розглядається як операція з постачання програмної продукції, яка звільняється від оподаткування ПДВ. (ІПК від 26.04.2021 р. № 1723/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Під наданням доступу до веб-сервісу розуміється доступ, скориставшись яким замовник отримує виключно право на пошук, обробку і отримання (завантаження) інформації, без фактичного постачання замовнику програмної продукції (її копії) або без надання права на використання програмної продукції, то операція Товариства з надання такого доступу замовнику розцінюється як операція з постачання послуг із пошуку, обробки, отримання (завантаження) інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 відсотків. (ІПК від 26.04.2021 р. № 1724/ІПК/99-00-21-03-02-06).
У податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній / розрахунку коригування. Отже, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній із невірною датою складання (тобто не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.
При цьому суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах в СЕА ПДВ при обчисленні реєстраційної суми. (ІПК від 26.04.2021 р. № 1728/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Податкова накладна, складена за операцією з постачання послуг (виконання робіт), показники якої не відповідають даним первинних (бухгалтерських) документів, оформлених за такою операцією, зокрема, у якій обсяг постачання не відповідає вартості виконаних робіт, зазначеній у акті виконаних робіт (у разі, якщо оформлення таких актів є першою подією за операцією), є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, а тому не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (у тому числі якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН).
Якщо протягом одного дня було оформлено кілька актів виконаних робіт (у разі, якщо оформлення таких актів є першою подією за операцією), постачальнику необхідно при складанні податкових накладних враховувати вимоги п. 201.7 ПКУ, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг. Разом з тим, не буде вважатися помилкою, якщо постачальником буде складена одна податкова накладна на загальну суму наданих послуг (виконаних робіт), зазначену у актах виконаних робіт, оформлених протягом одного дня. (ІПК від 26.04.2021 р. № 1729/ІПК/99-00-21-03-02-06).
У разі торгівлі продукцією власного виробництва за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних та завірених печаткою у встановленому порядку, використання РРО не є обов’язковим. (ІПК від 26.04.2021 р. № 1732/ІПК/02-32-05-00-13).
Нормами чинного законодавства не передбачено можливості платникам єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (1,0 млн. грн. до 1 січня 2021 року), проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО.
При цьому, якщо зазначені особи, які до припинення підприємницької діяльності (переходу на сплату інших податків та зборів) перевищили встановлений обсяг доходу, а потім повторно зареєструвались платниками єдиного податку, то такі особи зобов’язані застосувати РРО та/або ПРРО у всіх наступних податкових періодах протягом їх реєстрації незалежно від подальших змін обсягів доходу. (ІПК від 26.04.2021 р. № 1734/ІПК/03-20-07-05-06).
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі для фізичних осіб підприємців, які надають в оренду майно, передбачені пп. 291.5.3 ПКУ, відповідно до якого фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів; не можуть бути платниками єдиного податку.
Отже, якщо загальна площа житлових приміщень та/або їх частин, які надаються в оренду фізичним особам, не перевищує норми, встановлені пп. 3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, то така фізична особа – підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної чи орендованої нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування. (ІПК від 27.04.2021 р. № 1743/ІПК/20-40-24-04-10).
Фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. (ІПК від 27.04.2021 р. № 1744/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), та уклали у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією із сторін є фізичні особи, зобов’язані надсилати Інформацію за місцем своєї реєстрації. У разі якщо такі договори не укладалися, Інформація не подається.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 1191 ПКУ.
Згідно з п. 1191.2 ПКУ порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн за кожне таке порушення.
Дії, передбачені п. 1191.2 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн за кожне таке порушення (п. 1191.3 ПКУ). (ІПК від 27.04.2021 р. № 1747/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (п. 14 розділ І Інструкції № 492). (ІПК від 27.04.2021 р. № 1755/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Платники єдиного податку першої та другої груп вперше заповнюють код рядка 21 Податкової декларації платника єдиного податку та подають до контролюючого органу додаток 1 у складі такої декларації за 2021 рік, граничний термін подання – до 01 березня 2022 року. (ІПК від 27.04.2021 р. № 1756/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Якщо платник податку – юридична особа має структурні підрозділи, які територіально розташовані не за основним місцем знаходження такої особи, то платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких підрозділів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби. (ІПК від 27.04.2021 р. № 1757/ІПК/99-00-04-03-03-05).
Норми ПКУ безпосередньо не містять підстав щодо проведення перевірок контролюючими органами з питань дотримання авторських прав, у тому числі на програмне забезпечення.
Слід зазначити, що за порушення авторського права, незаконне використання програмного забезпечення передбачена цивільно-правова, адміністративна та кримінальна відповідальність.
Так, згідно з ст. 255 КУпАП, якщо під час проведення перевірок контролюючими органами буде встановлено нелегальне використання програмного забезпечення, контролюючі органи мають право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 512 КУпАП «Порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності». (ІПК від 28.04.2021 р. № 1766/ІПК/99-00-21-02-02-06).