Оглядовий аналіз індивідуальних податкових консультацій (5 – 9 квітня) - Юридическая группа EUCON

Мы используем файлы cookie для нашего веб-сайта. Продолжая просмотр сайта, вы соглашаетесь с использованием нами файлов cookie.

Публикации

Оглядовий аналіз індивідуальних податкових консультацій (5 – 9 квітня)

Оскільки податковим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату застрахованих осіб на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, то не потрібно повідомляти податкові органи про факт сплати єдиного внеску у випадку, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність має основне місце роботи та єдиний внесок  сплачується роботодавцем (ІПК від 05.04.2021 р. № 1348/ІПК/26-15-24-19-12). 

З 01.01.2021 для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність скасовано обов’язок сплачувати єдиний внесок за місяці, в яких не отримано дохід. Ця норма діє незалежно від наявності трудових відносин з роботодавцем. (ІПК від 05.04.2021 р. № 1350/ІПК/99-00-04-03-03-06). 

Низка ІПК адресована підприємствам, які здійснюють діяльність у сфері продажу виробів медичного призначення із застосуванням РРО через аптечні заклади, та містить наступні висновки:

У разі прийняття суб’єктом господарювання розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється, суб’єкт господарювання вправі скасувати реєстрацію КОРО до такого РРО, та не вести її з дати скасування.

Відповідно до п. 11 та п. 12 розділу ІІ Положення № 148 суб’єкт господарювання забезпечує зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних «Z-звітів») в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ  відповідно до розробленого та затвердженого ним внутрішнім документом порядку оприбуткування готівки в касі установи/підприємства у будь якому форматі, що не суперечить діючому законодавству.

У разі відключення електроенергії більш ніж на 24 години оприбуткування готівки за цей день (в разі відсутності/не використання касової  книги або КОРО) має бути проведене суб’єктом господарювання згідно з розробленим  та затвердженим внутрішнім документом порядком оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально враховано особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів [внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку]. Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам цього Положення та не суперечити законодавству України (п. 12 Положення № 148).

Складання довідки (акту) про відсутність електроенергії, якщо відключення було внутрішнім, для підтвердження використання резервного РРО, законодавством не передбачено.

У разі, якщо на місці проведення розрахунків РРО вийшов з ладу, то при підключенні та використанні резервного РРО перед початком роботи необхідно виконати операцію «службове внесення» у резервний РРО на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Якщо Підприємство прийняло рішенні про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, то і до резервного РРО можливо не реєструвати КОРО.

Якщо на господарському об’єкті вийшов з ладу РРО, та відсутній резервний РРО, а також КОРО і касова книга, у такому випадку оприбуткування готівки здійснюється відповідно до розробленого порядку оприбуткування готівки, доведеного внутрішнім документом такого підприємства (ІПК від 05.04.2021 р. № 1347/ІПК/99-00-07-05-01-06 від 07.04.2021 р. № 1427/ІПК/99-00-07-05-01-06 та інші). 

Обов’язок застосовувати РРО платником єдиного податку другої — четвертої груп виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу встановленого ПКУ та/або здійснення визначених п 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ видів діяльності.

Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), РРО може не застосовуватись (ІПК від 05.04.2021 р. № 1362/ІПК/99-00-07-05-01-06). 

Нормами п. 64.5 ПКУ прямо визначені і підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік. Наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 340/35962, набрав чинності 19.03.2021.

Також інформуємо, що питання реєстрації іноземних компаній викладені в Інформаційному листі N 19 на порталі ДПС (ІПК  від 06.04.2021 р. № 1363/ІПК/99-00-12-01-01-06). 

Враховуючи те, що після розмитнення пального Товариство переміщує його до акцизного складу, тобто наявне місце (територія) на якому розташовано споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування, то діяльність з оптового продажу пального з таких місць може здійснюватися лише відповідно до ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності у ліцензіата місця торгівлі. (ІПК від 06.04.2021 р. № 1366/ІПК/99-00-09-03-02-06). 

Чинне законодавство пов’язує виникнення в особи обов’язку справляння плати за земельну ділянку одночасно з моментом проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, на якій воно розміщене (п. 287.8 ПКУ, ст. 120 Земельного кодексу України).

Про таке свідчать правові висновки у постановах Верховного Суду від 07.07.2015 у справі № 826/12388/13-а, від 31.01.2020 у справі № 826/8008/16, які полягають в тому, що незважаючи на те, що землекористувач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нерухомим майном, виходячи із принципу пріоритетності норм ПКУ над нормами інших нормативно-правових актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 ПКУ, обов’язок зі сплати Податку виникає у Товариства з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Поряд з цим, висновки у постановах Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 804/5488/16, від 17.04.2018 у справі № 2а-10031/12/2670, від 23.10.2020 № 804/5486/16 викладена позиція, що з моменту набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (нежитлового приміщення) обов’язок зі сплати Податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об’єкт, виникає з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці (до 01.01.2015), та з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (після 01.01.2015).

Обов’язок зі справляння платника плати за землю, включаючи декларування та внесення податкових зобов’язань з плати за землю, настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ПКУ), на підставі даних Державного земельного кадастру (п. 286.1 ПКУ) щодо об’єкту та бази оподаткування, а також категорії земель ділянки за її цільовим призначення.

Таким чином, у разі оформлення Товариством відповідного права на земельну ділянку під нерухомим майном, у нього виникнуть обов’язки по нарахуванню податкових зобов’язань та подання податкової декларації з плати за землю (ІПК від 06.04.2021 р. № 1369/ІПК/99-00-04-01-03-06). 

У разі нарахування та виплати роботодавцем сум грошових компенсацій невикористаних щорічних (основної та додаткової) відпусток працівнику після його звільнення, єдиний внесок на такі суми не нараховується та не утримується (ІПК від 06.04.2021 р. № 1392/ІПК/99-00-04-03-03-06). 

Платник податків – фізична особа має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених за навчання члена першого ступеня споріднення на користь фізичної особи – підприємця за умови, що основним видом діяльності такого підприємця є освітня діяльність (ІПК від 06.04.2021 р. № 1395/ІПК/99-00-04-03-03-09). 

Враховуючи зміни, внесені до Порядку № 21 наказами Міністерства фінансів України від 2 грудня 2020 року № 734 та від 1 березня 2021 року № 131, зокрема, у частині об’єднання в один додаток додатків 1 та 5 до податкової декларації з ПДВ, у податкових деклараціях з ПДВ, які будуть подаватися, починаючи з квітня 2021 року за підсумками березня 2021 року, суми податкових зобов’язань, нарахованих на послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, у Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ не відображаються.

Обсяги послуг (з ПДВ), отриманих від нерезидента на митній території України, які включені до складу:

податкових зобов’язань ( рядок 6 розділу I «Податкові зобов’язання») – у Додатку 1 до податкової декларації з ПДВ не відображаються;

податкового кредиту (рядок 13 розділу II «Податковий кредит») – підлягають відображенню у таблиці 2.1 Додатку 1 до податкової декларації з ПДВ (ІПК від 08.04.2021 р. № 1444/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Якщо платник при сплаті авансу сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але такі товари/послуги не були поставлені, то у податковому періоді, в якому відбувається списання дебіторської  заборгованості, платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ПКУ.

Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але оплату за такі товари/послуги протягом терміну позовної давності не здійснено, тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на відповідну суму з використанням механізму, визначеного п. 198.5  ПКУ (ІПК від 08.04.2021 р. № 1449/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Застосування ставки податку у розмірі 7 відсотків передбачається пп. «в» п. 193.1 ПКУ та п. 74 підрозділу 2 розділу XX ПКУ до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються підприємствами, які мають статус готелів чи подібних засобів тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010). Застосування вказаної ставки податку до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) іншими суб’єктами господарювання (зокрема Товариством, яке  здійснює агентську діяльність (КВЕД 79.90) нормами ПКУ не передбачено (ІПК  від 08.04.2021 р. № 1450/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

У випадку відвантаження протягом одного дня одному і тому ж покупцю товару в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником буде складена одна податкова накладна на загальну суму товарів, поставлених такому покупцю протягом одного дня.

У разі отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця податкова накладна має складатися постачальником товарів/послуг на кожну суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). В той же час складання постачальником однієї податкової накладної на загальну суму таких авансових платежів не вважається помилкою.

Такі податкові накладні можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ) (ІПК від 08.04.2021 р. № 1454/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Связаться с нами

Отправить запрос