Це питання є досить актуальним під час захисту клієнтів, оскільки непоодинокими є випадки порушення норм законодавства саме детективами НАБУ, що неодмінно призводить з огляду на судову практику до порушення права на захист і визнання доказів сторони обвинувачення судом недопустимими.
Поширеною практикою серед детективів є самостійне проведення перевірок питань фінансово-господарської діяльності юридичної особи і отримання за результатами таких перевірок «доказу» – довідки фахівця.
Проаналізувавши ряд законодавчих норм у своїй сукупності, зокрема Конституцію України, КПК України, ЗУ «Про Національне антикорупційне бюро України», приходимо до однозначної відповіді, що закон не надає детективам НАБУ повноважень на проведення перевірки.
Однак, в ході здійснення досудового розслідування детективами НАБУ ігноруються вказані вище нормативно-правові акти.
І, в першу чергу, звичайно, стаття 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно зі статтями 3, 38 КПК України службова особа підрозділу детективів за своїм процесуальним статусом є слідчим. Відповідно його повноваження у межах досудового розслідування визначаються ст. 40 КПК України, де серед іншого вказується повноваження на проведення слідчих дій, при цьому повноважень на здійснення перевірок фінансово-господарської діяльності цією статтею не надається.
Стаття 93 КПК України визначає, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, ця норма надає право тільки на витребування і отримання результатів перевірок, ревізій, тобто вказує на спосіб збирання доказів, однак в жодному випадку не надає право на проведення таких перевірок самим органом досудового розслідування.
Окремо слід також звернути увагу на ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», яка перераховує права цього органу і цей перелік є вичерпним. У цьому переліку, як і у інших нормах законодавства, відсутні положення, які надавали б НАБУ право проводити перевірку фінансово-господарської діяльності, однак надано повноваження залучати органи і організації, вимагати документи, призначати проведення експертиз тощо, що співвідноситься з нормами КПК України.
Щодо форми будь-якого доказу, то тут варто врахувати положення ст. 99 КПК України, оскільки у цій нормі зазначено види документів: носії інформації (матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису або інших носіїв інформації, зокрема електронних); матеріали відповідно до міжнародно-правових угод, які укладені Україною; протоколи процесуальних дій та додатки до них; висновки ревізій та перевірок.
Тобто ця стаття не містить такого документу, як висновок перевірки фінансово-господарської діяльності детективом. Разом з тим зазначається про висновки ревізій та перевірок, які, як слід розуміти з цієї норми, співставляючи їх з іншими, зокрема конституційними положеннями, проводяться державними органами відповідно до їх повноважень.
Проаналізувавши норми законодавства України, приходимо до однозначного висновку, що у детективів НАБУ відсутні повноваження щодо проведення перевірок з фінансово-господарських юридичних осіб, тобто при здійсненні ними таких перевірок вони діють не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Окремо варто акцентувати увагу на тому, що ЄСПЛ вже зобов’язав НАБУ дотримуватись принципів незалежного та ефективного розслідування. Так, в тексті Рішення ЄСПЛ від 06.07.2020 р. у справі «Логвинський проти України», Суд зазначив: «…Недотримання принципів ефективного та належного розслідування справи Національним антикорупційним бюро України є неприпустимим…».
Автори: адвокати, співкерівники практики кримінального права та захисту бізнесу Ганна Шишко та Євген Петренко