Довідка, яка підтверджує що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України за звітний рік, надає особі (податковому агенту) право на застосування зниженої ставки оподаткування на підставі міжнародного договору, починаючи з 1 січня цього ж звітного року, незалежно, якою датою вона видана.
У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань або після зарахування коштів від відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі наявності у платника податку довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік), платник податку може скористатися умовами міжнародного договору при виплаті доходу нерезиденту у звітному (податковому) періоді на підставі такої довідки, з подальшим отриманням від такого нерезидента довідки за відповідний звітний період після закінчення звітного (податкового) року (ІПК від 17.05.2021 р. № 1882/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не передбачено зупинення перебігу строку з метою обрахунку періоду (12 послідовних податкових місяців), встановленого у пп. «г» п. 184.1 ПКУ, для цілей анулювання реєстрації особи як платника ПДВ (ІПК від 19.05.2021 р. № 1883/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, а загальна сума операції підлягає валютному нагляду, у разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій пеня на суму заборгованості не нараховується.
Водночас, прострочена дебіторська заборгованість за розрахунками з нерезидентом продовжує обліковуватись (ІПК від 19.05.2021 р. № 1884/ІПК/12-32-07-06-10).
Якщо сільськогосподарська продукція відповідної групи кодів УКТ ЗЕД (зокрема, насіння соняшнику очищене (код УКТ ЗЕД 1206 00 91 00), насіння соняшнику смажене (код УКТ ЗЕД 1206 00 99 00), насіння льону (код УКТ ЗЕД 1204 00 90 00), кунжут смажений (код УКТ ЗЕД 1207 40 90 00), кунжут чорний (код УКТ ЗЕД 1207 40 90 00), гірчиця ціла біла (код УКТ ЗЕД 1207 50 90 00), гірчиця в зернах (код УКТ ЗЕД 1207 50 90 00)), в процесі пакування не змінює своїх властивостей та відносяться до тієї ж самої товарної позиції згідно УКТ ЗЕД, то починаючи з 01 березня 2021 до операцій з постачання зазначеної сільськогосподарської продукції застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків як виробниками, так і іншими суб’єктами господарювання (посередниками) (ІПК від 19.05.2021 р. № 1886/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків застосовується до операцій з постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, зокрема із продукції рослинництва – насіння та плодів інших олійних культур (1207) як виробниками, так і іншими суб’єктами господарювання (посередниками).
Якщо товари в процесі обробки не змінюють своїх властивостей та після оброблення відносяться до тієї ж самої товарної позиції згідно УКТ ЗЕД та такі товари відповідають переліку визначеному пп. «г» п.193.1 ПКУ, то операції з постачання таких товарів оподатковуються за ставкою 14 відсотків, незалежно від того, чи таке постачання відбувається від переробника на адресу Підприємства чи від Підприємства кінцевому споживачу (ІПК від 19.05.2021 р. № 1888/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Виходячи з зазначеного, до категорії «молоко незбиране» може бути віднесено молоко, що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке було лише охолоджене та не піддавалося сепаруванню, іншим видам обробки, в тому числі термічній, які змінюють його хімічний склад та стан компонентів. За дотримання таких умов операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України такої сільгосппродукції (молока незбираного) оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 14 відсотків.
Операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України молока, що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке піддавалося обробці (в тому числі пастеризації), сепаруванню, іншим видам обробки, крім охолодження, оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків.
Підпунктом «г» п. 193.1 ПКУ не передбачено необхідності надання додаткових підтверджень для застосування ставки оподаткування ПДВ в розмірі 14 відсотків до операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91 (ІПК від 19.05.2021 р. № 1891/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні платником операцій з вивезення товарів за межі митної території України у випадках, коли дата оформлення митної декларації та дата фактичного вивезення товарів за межі митної території України не співпадають та припадають на різні податкові періоди, є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог МКУ та Положення № 450 (ІПК від 19.05.2021 р. № 1892/ІПК/99-00-21-03-02-06).
У разі збільшення суми компенсації вартості поставлених постачальником та не оплачених покупцем товарів/послуг внаслідок наступного за постачанням перерахунку ціни (незалежно від причин, з яких здійснюється такий перерахунок) розрахунок коригування складається на дату оплати таких товарів/послуг. (ІПК від 19.05.2021 р. № 1893/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Ні ПКУ, ні Порядком № 21 не встановлено особливостей та хронології відображення від’ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатках 2 та 3 до декларації. При цьому, при заповненні як Додатка 2, так і таблиці 2 Додатка 3 до декларації доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.
Застосовування саме такого принципу не є обов’язковим, а має рекомендаційний характер. Платник податку при заповненні як Додатка 2, так і таблиці 2 Додатка 3 до декларації має право самостійно визначати послідовність відображення від’ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум. (ІПК від 19.05.2021 р. № 1894/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Якщо умовами договору оренди між орендодавцем та орендарем передбачено, що гарантійний (забезпечувальний) платіж виконує виключно функцію засобу забезпечення виконання орендарями зобов’язань (відшкодування витрат на усунення пошкоджень приміщення, які повинні бути усунені орендарем; оплата штрафів, пені, 3% річних, інфляції, збитків та всіх видів санкцій і відповідальності, що застосовуються згідно чинного законодавства і договору), то такі кошти відповідно до п.188.1 ПКУ не включаються до бази оподаткування ПДВ (ІПК від 19.05.2021 р. № 1895/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, у тому числі і для адміністративно-господарського (питна вода, цукор, чай, кава, кондитерські вироби, одноразовий посуд) та санітарно-гігієнічного (миючі, дезінфікуючі засоби, серветки) призначення, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ПКУ).
Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), дані товари визнаються такими, що призначаються для використання / використані в господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ, не здійснюється (ІПК від 19.05.2021 р. № 1897/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом з дати, коли об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку за умови наявності документального підтвердження понесених витрат. Тобто якщо реєстрацію за адресою об’єкта здійснено 15.10.2020, то право у платника податку на податкову знижку виникає за результатами 2020 року. При цьому враховуються витрати, понесені протягом всього календарного року (ІПК від 19.05.2021 р. № 1928/ІПК/99-00-04-03-03-09).
Здійснення розрахункових операцій супроводжується обов’язком щодо застосовування РРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення граничного обсягу доходу встановленого Кодексом, та має бути продовжений в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації, як платника єдиного податку.
Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також, у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись (ІПК від 20.05.2021 р. № 1938/ІПК/13-01-07-09-10).
Якщо Товариство є постачальником безпосередньо послуг із тимчасового розміщування (проживання) та має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), то операції Товариства з постачання клієнту таких послуг (у тому числі з урахуванням харчування (сніданки) за умови, що таке харчування є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання) та його вартість включається до складу вартості таких послуг) оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.
При цьому, якщо харчування (сніданки) не є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання), то постачання Товариством такого харчування клієнту розглядається як окрема операція, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
У випадку допущення помилки щодо походження товару, Товариство отримає підстави для коригування складених ним податкових накладних лише після реєстрації постачальником розрахунку коригування до податкової накладної щодо зміни інформації про походження товару (ІПК від 20.05.2021 р. № 1953/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Після взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток, її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток. У разі якщо постійне представництво є акредитованим відокремленим підрозділом такої іноземної компанії, що має код ЄДРПОУ, то таке представництво продовжує перебувати на обліку в контролюючих органах як платник інших видів податків (ІПК від 20.05.2021 р. № 1946/ІПК/99-00-21-03-02-06).
У разі самостійного виправлення помилок, допущених у Деклараціях за звітні (податкові) періоди минулих років (у т. ч. за 2016 рік), протягом проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину), платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання повинен нарахувати штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 Кодексу.
Пеня нараховується відповідно до пп. 129.1.3 ПКУ за винятком періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (ІПК від 21.05.2021 р. № 1971/ІПК/99-00-18-04-01-06).