Стислий огляд судової практики Верховного Суду у сфері трансфертного ціноутворення за 2020 рік - EUCON 律师事务所从

We use cookies for our website. By continuing to browse the site, you agree to our use of cookies.

刊物

Стислий огляд судової практики Верховного Суду у сфері трансфертного ціноутворення за 2020 рік

Постанова від 27 січня 2020 року справа №620/528/19

Оцінюючи надані позивачем докази як такі, що спростовують довід контролюючого органу, що позивач (ТОВ «’Торгівельна компанія «Камаз») та АТ «Зовнішньоторгівельна компанія «КАМАЗ» є пов`язаними особами, суди у відповідності з нормами статті 90 КАСУ обґрунтовано надали перевагу витягу з поточних даних Реєстру суб`єктів господарської діяльності Республіки Австрії, а не інформації з бази електронних даних «AMADEUS», взявши до уваги відсутність в цій базі даних щодо джерела інформації, відсутність легалізації щодо неї у встановленому порядку та підтвердження уповноваженими органами іноземних держав.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/87388273

 

Постанова від 05 лютого 2020 року справа №200/5682/19-а

Підстави для віднесення господарських операцій до контрольованих, які визначені, зокрема підпунктом 39.2.1.1 та підпунктом 39.2.1.2 статті 39 ПК України є окремими та не є взаємопов`язаними. Нормативно встановлена вимога щодо застосування зазначених у вказаних підпунктах обставин у сукупності відсутня.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/87559769

 

Постанова від 21 травня 2020 року справа №820/1427/16

У платника податку відсутній обов’язок щодо подання звіту про контрольовані операції при взаємовідносинах з нерезидентом, країна якого не включена до Переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні. Якщо контрагент зареєстрований як партнерство, а засновниками є юридичні особи країн, які включені до Переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, але сам контрагент є резидентом країни, що не включена до відповідного переліку, то відповідне свідчить про відсутність в останнього обов’язку щодо подання звіту про контрольовані операції за вказаними взаємовідносинами. Засновники відповідного контрагента не є стороною зовнішньоекономічних контрактів, тому позивач не має в таких випадках господарських відносин з ними.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/89396403

Постанова від 17 липня 2020 року  справа № 815/6134/16

Господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів підпадають під критерії контрольованих, оскільки за договором комісії право власності на переданий товар не переходить до комісіонера, товар обліковується на балансовому рахунку комітента, позивач і підприємства – нерезиденти, які реалізували товар, є пов’язаними особами. Однією з визначальних ознак договірних взаємовідносин комісії є те, що комісіонер при виконанні доручення комітента укладає обумовлений договором комісії правочин в інтересах та коштом комітента, є стороною цього правочину, у якому виступає від свого імені. Право власності на товар належить комітенту, операції у межах договору комісії між комітентом та комісіонером не є продажем, тоді як операції платника податку – комітента з продажу товарів нерезиденту через комісіонера є продажем, оскільки право власності на товар переходить від комітента до нерезидента. Господарські операції з передачі товарів від комітента до комісіонера та від комісіонера до покупця такого комісійного товару є контрольованими для комітента, який був зобов’язаний подати звіт про такі операції.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/90497867

 

Постанова від 16 вересня 2020 року справа № 0740/860/18

Повернення активів не впливає на збільшення або зменшення об’єкта оподаткування в разі укладення між контрагентами угоди про розірвання договорів укладених раніше щодо здійснення господарських операцій між контрагентами при поверненні активів з подальшим відображенням в бухгалтерському обліку доходів відповідного контрагента від позитивної операційної курсової різниці, які відображаються в рядку 2120 «Інші операційні доходи», витрат у вигляді негативних операційних курсових різниць, які відображаються в рядку 2180 «Інші операційні витрати», а також амортизаційних відрахувань нарахованих на нематеріальні активи у Звіті про фінансові результати на поточний рік.

Мотивуючи своє рішення про задоволення позовних вимог, суди послалися на роз`яснення Державної фіскальної служби України, викладені у листах від 10.06.2016 № 12969/6/99-99-15-02-02-15 та від 06.10.2016 № 21688/6/99-99-15-02-02-15, згідно яких дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу (50 млн. грн.) платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення та не враховується для обчислення господарських операцій (5 млн. грн.) платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення.

Також суди врахували позицію ДФС України, яка викладена в Узагальнюючій податковій консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженій Наказом Міндоходів України від 01.07.2014 № 368, згідно якої повернення активів не може розглядатись як контрольована господарська операція.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/91818225

 

Постанова від 30 вересня 2020 року справа № 826/2198/18

Ураховуючи відсутність декларування прийнятого рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці, в окремому полі декларацій з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 20 жовтня 2015 року № 897 зі змінами та доповненнями, суди правомірно встановили порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України, у результаті чого був занижений показник рядку 03РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства – різниці, які виникають відповідно до ПК України.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/91919369

Постанова від 06 липня 2020 року справа № 815/207/16

У платника податків не виникає обов’язку щодо подання до контролюючого органу довідки, що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративний податок), якщо країна відповідного контрагента не включена до Переліку держав (територій), які відповідають установленим законом критеріям. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/90299965

Постанова від 03 вересня 2020 року справа № 809/818/17

Ураховуючи, що відповідальність платників податків у вигляді штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), установлена лише з 01 січня 2017 року, позивач не може нести відповідальність за таке діяння, вчинене у 2015, 2016 роках, оскільки на той час таке діяння не визнавалося законом як правопорушення.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/91337392

联系我们

發送請求