Товарообіг між ЄС, і зокрема Польщею, зростає – ми спостерігаємо бум, чи ця динаміка розвитку торгових відносин очікувана?
Ви знаєте, що після трагічних подій кінця 2013 та початку 2014 років традиційний ринок Російської Федерації практично закрився, за виключенням стратегічної групи товарів, а після підписання Угоди про Асоціацію та вступу в силу Зони вільної торгівлі фактично відкрився ринок Європейського Союзу.
Зараз частка українського експорту в країни Європейського союзу наближається до 50%.
Темпи зростання експорту українських товарів до Євросоюзу у 2018 році склали 15%, український бізнес експортував до країн Європейського союзу товарів на суму $20,15 млрд, а частка ринку Євросоюзу склала 42,6%, при цьому зауважимо, що в 2017 рік частка експорту до ЄС складала 40,5%.
Серед країн ЄС у трійці ключових покупців українських товарів є Італія ($2,62 млрд, зростання на 6,5%) та Німеччина ($2,2 млрд, зростання на 25,9%), а падіння експорту до країн ЄС зафіксовано лише у торгівлі з Литвою (на 8,4%) та Швецією (на 9,3%).
Натомість експорт українських товарів до Польщі склав $3,25 млрд, зрісши на 19,6%, і за таких темпів вже цього року Польща може стати ключовим торговельним партнером України, але при цьому ми ще не вийшли на докризовий період 2008 року.
Варто звернути увагу на падіння експорту до Туреччини (на 6,6%, до $2,35 млрд) та Індії (на 1,3%, до $2,17 млрд), при цьому експорт до Китаю зріс на 7,9%, до $2,2 млрд.
Загалом у 2018 році Україна експортувала товарів на $47,34 млрд, що на 9,4% більше, аніж рік раніше.
Як Ви прогнозуете розвиток торгово-економічних зв’язків із Польщею, враховуючи потенціал двох країн? На які об’єми можемо розраховувати?
У 2017 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Польщею становив 6,2 млрд доларів і збільшився на 26,2% порівняно з 2016 роком.
Хоча треба констатувати, що в 2017 році домінував польський імпорт в Україну, тому загальний баланс для нашої країни був негативний на 0,6 млрд. доларів США.
Ну і традиційно в структурі українського експорту до Польщі, в порівнянні з польським імпортом до України, в 2017 році переважали сировинні позиції.
В 2018 році Польща посідала друге місце за обсягом товарообігу з Україною після Німеччини.
Ми ще не маємо офіційної статисти за 2018 рік, але, якщо, наприклад, візьмемо статистику за перше півріччя 2018 року, то український експорт товарів та послуг до Польщі зріс на 30,5% і збільшився до 1,7 млрд доларів.
Якщо ми подивимося на структуру експорту, то за перших 6 місяців 2018 року, вона виглядає так: чорні метали – 15,1%, електричні машини – 12,5%, руди, шлаки та зола – 12,4%, меблі – 7,3%.
Я оптиміст, тому впевнений, що обсяги взаємної торгівлі із року в рік будуть тільки зростати і для того є всі підстави – як економічні, так і політичні.
Автомобільний, ж/д, морський: який вид транспортного сполучення, на вашу думку, найбільш ефективний з точки зору збільшення товарообігу між двома країнами?
На мою думку, в майбутньому найперспективнішими та найефективнішими будуть мультимодальні перевезення, тож нашим двом країнам треба докладати максимум зусиль для їх розвитку.
Для цього слід закцентувати увагу на розвитку міжнародних транснаціональних транспортних коридорів, які будуть проходити через територію нашої країни.
На сьогодні найбільш ефективними є автомобільні перевезення, але найбільшою перепоною для їх подальшого розвитку є проблема, пов’язана із постійними скороченнями дозволів із польської сторони, та час, який витрачають перевізники на митні процедури та перетин кордону.
Для цього необхідно суттєво збільшити кількість переходів на польсько-українському кордоні, запровадити спільний митний догляд з польською стороною, запровадити інститут економічного уповноваженого оператора та перейти на постаудит.
Україна зараз активно продовжує будувати новий транспортний коридор Gо Highway, який має з’єднати Україну з NTN–T мережею. Які очікування української сторони від цього проекту?
На початку 2017 року ініціатором цього масштабного проекту став Славомір Новак – голова Укравтодору.
Проект Go Highway – це транснаціональний транспортний коридор, в межах якого планується з’єднати українські чорноморські порти Миколаєва та Одеси з польським Гданським та Гдинським портами на Балтійському морі.
Загальна протяжність транспортного шляху становитиме 1746 кілометрів, з яких 658 км пролягатиме по території Польщі, а 1088км пролягатимуть по території України.
Реалізація цього проекту дозволить прискорити та здешевити перевезення вантажів від Чорного моря до Балтійського моря.
Загальна вартість проекту – 1 мільярд євро. Фінансову підтримку забезпечує Світовий банк На реалізацію проекту передбачені кошти і в державному бюджеті України.
У межах реалізації Go Highway започатковано нові проекти, один з яких – це оновлена дорога Львів – Тернопіль – Вінниця – Одеса – Миколаїв, яка стане частиною транспортного коридору Одеса – Гданськ.
У серпні 2017 року в Укравтодорі оприлюднили параметри північної об’їзної автомобільної дороги Львова, яка будуватиметься в межах проекту Go Highway.
Зокрема, планується, що північна об’їзна дорога Львова поєднає міжнародну трасу М-06 Київ — Чоп та дорогу Н-17 Львів — Луцьк з міжнародними трасами М-09 Львів — Рава-Руська, М-10 Львів — Краковець, М-11 Львів — Шегині, які забезпечують сполучення між Україною та Польщею.
Дорога матиме чотири смуги руху — по дві в кожен бік. На дорозі передбачено будівництво трьох естакад із залізобетонних конструкцій довжиною 191 м, 551 м та 332 м.
Польська частина маршруту GO Highway складається з двох частин: автострада А4 від кордону з Україною до Катовіце повністю вже введена в експлуатацію, автострада А1 Катовіце — Ґданськ будується (станом на 2018 рік у будівництві знаходиться ділянка Пьотркув-Трибунальський — Ченстохова — Катовіце).
Для продовження робіт в бюджеті на 2019 рік передбачено 4 млрд. грн.
Польща активно розвиває транспортний коридор Балтика – Адріатика. Аналітики прогнозують, що цей маршрут може зашкодити транзитному потенціалу України. Що Ви думаєте з цього приводу?
На мій погляд, не тільки Польща зацікавлена в розвитку цього проекту. Балтико-Адріатичний коридор – це європейська ініціатива зі створенню залізничного коридору з високою пропускною здатністю з півночі Європи на південь, поєднуючи Гданськ на Балтійському морі з Болоньєю на Адріатичному.
Цей коридор пролягатиме через Польщу, Чехію, Словаччину, Австрію та Італію і з’єднає високо індустріалізовані регіони та міста, такі як Варшава, Верхньосилезький вугільний басейн, Відень, південно-східну Австрію і північну Італію.
Залізничний коридор був розроблений на базі проекту Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) № 23, згідно з яким була побудована залізнична лінія Гданськ-Відень в 2003 році. Пропускаючи 24 млн тонн вантажів на рік, Балтико-Адріатичний коридор вважається однією з найважливіших трансальпійських ліній в Європі.
14 країн Європи підписали декларацію, що закликає до реалізації Балтико-Адріатичного коридору між Гданськом і Болоньєю в 2009 році. Цей проект планується ввести в експлуатацію до 2022 року.
До речі, всі ці проекти (і не тільки) будуть темою обговорення в межах нашого X Міжнародного форуму Дні українського бізнесу в Польщі, який відбудеться в Варшаві 16 травня 2019 року. Тож разом із польськими колегами ми висловлюватиме наші думки на рахунок перерахованих проектів задля пошуку оптимальних варіантів вирішення нерозв’язаних питань.