Сьогодні стало модно запозичувати європейський досвід управління юридичною компанією, багато говорити про результати такого наслідування і замовчувати особливості національного ринку «легальних» (тобто правничих) послуг. Відверто і без цензури про ці та інші питання розповів у розмові із «УЮ» Ярослав Романчук, адвокат, керуючий партнер міжнародної юридичної компанії «Міжнародний правовий центр «EUCON», член громадських рад при Державній податковій Службі, Державній митній службі, Державному агентстві земельних ресурсів.
Ярослав, Ваша компанія має нестандартну як для національного ринку структуру: центральний офіс в Києві, представництва у Варшаві та Брюсселі. Поясність чому так, адже багато українських юридичних фірм незалежно від структури капіталу навпаки прагнуть заявити про те, що їхній head ofice за морями-океанами?
Цікава постановка питання. Суб’єктивних причин для цього немає, виключно об’єктивні. Наша юридична компанія, орієнтована на представництво інтересів іноземних інвесторів в Україні, тому для зручності іноземних клієнтів було створено офіси в Європі.
А Ваш офіс у Варшаві: які його функції та напрями діяльності? Як відбувається координація діяльності і чи маєте Ви спільні проекти?
На чолі офісу в Варшаві стоїть адвокат Лєшек Ляхович, податковий радник, авторитетна думка якого високо цінується не тільки на теренах Польщі, а й в інших країнах Євросоюзу. Я дуже радий, що серед моїх партнерів по бізнесу є така прекрасна людина, чудовий товариш, фаховий юрист. Враховуючи орієнтованість компанії на представництво інтересів іноземних інвесторів в Україні, ми свого часу вирішили об’єднати наші зусилля: я очолюю Київський офіс, а Лєшек Ляхович – Варшавський і представництво в Брюсселі.
Часто буває так, що спочатку відбувається звернення до польського офісу і клієнт виявляє інвестиційну цікавість до України, тоді підключається Київ.
Пригадую, в розпал приватизаційної компанії, після 2005 року, нашим клієнтом стала компанія Kulczyk Holding S.A., яка мала намір взяти участь у процесі придбання ВАТ «Укртелеком». Наша місія як юридичних радників полягала в одному: не нашкодити, спрогнозувати ризики і не дозволити, щоб наш клієнт долучився до лав ошуканих, вибачте на слові, інвесторів. Kulczyk Holding S.A. мав успішний досвід приватизації подібного об’єкту у Польщі, зокрема, Poltelekom було придбано у спільному проекті з компанією Frangtelecom. В той час разом із фахівцями інвестора ми провели колосальну аналітичну роботу по підготовці пакету пропозицій для ФДМ , КМУ, ВРУ. На жаль, Указ Президента В.Ющенка про дострокові вибори до парламенту у 2007 році заблокував цей процес і враховуючи повну політичну невизначеність у цьому питанні, інвестор, зрозумівши усі наявні ризики, відмовився від даного проекту. До речі, за концепцією кошти від приватизації ВАТ «Укртелеком» мали спрямовуватись на впровадження пенсійної реформи…
Ярослав, Ви також виступали радником норвезької компанії Yara, яка заявила про свій намір взяти участь у прилюдних торгах з продажу Одеського припортового заводу? Як на Вашу думку, що завадило успішно завершити процес приватизації?
Так, спеціально для участі у приватизації був створений консорціум, до складу якого входила норвезька компанія Yara International. Наші норвезькі клієнти – компанія Yara International має більше 80 заводів по всьому світі хімічно-переробного профілю. Вперше публічно зізнаюсь, я, як юридичний радник групи інвесторів, з 2006 по 2009 роки зробив все, щоб мої клієнти не брали участі в трьох конкурсах, які проводились за цей період часу. Це звучить можливо дещо дивно, але це факт. В різні роки, коли проводились конкурси, були різні причини щодо таких порад, але вам відомо що завод не приватизований і до сьогодні. Наскільки я знаю, учасники останніх торгів оплачені гарантійні внески так і не повернули назад ще й до теперішнього часу.
Таким чином, ми як юридична компанія вчинили трохи “нерозумно”, оскільки відмовивши клієнта від внесення фінансової гарантії, втратили можливість отримати гонорар від судових процесів для її повернення. Це, звичайно, жарт.
Ви як справжній адвокат, вмієте уникати незручних запитань!
Перепрошую, яке саме питання залишилось без відповіді?
Чому на Вашу думку не відбулось приватизації Одеського припортового заводу?
Це дуже влучне питання, щоб проілюструвати особливості юридичного консалтингу в національних умовах: є багатозначність у правовому регулюванні ключових питань, змінна судова практика та відсутня впевненість у вираженій політичній волі. Узгодьте між собою вищезазначені чинники – і отримаєте відповідь на поставлене питання, а ще зможете чітко уявити ті виклики, з якими доводиться стикатись і які необхідно долати, коли твій клієнт є іноземцем, для якого ці фактори є незрозумілими і неприйнятними.
Мені неодноразово, з дозволу ФДМ, разом з представниками групи інвесторів, довелось бувати на самому заводі, зустрічатися з його керівником, і можу впевнено сказати, що Україна втратила найкращого фахового інвестора, який готовий був викласти найбільшу ціну за цей об’єкт і для якого це є профільним бізнесом.
Ви змалювали невтішну картину. Якби я був на місці інвестора, то мабуть ризики мене би зупинили від вкладання коштів в Україну. Невже Ви так відверто консультуєте своїх клієнтів?
По-перше, картина реалістична: є ризики, але є і перспективи. Для мінімізації юридичних ризиків у нас працює група аналітиків, які прогнозують імовірність їх реалізації і прораховують різні схеми для їх мінімізації. Якщо ж щось приховувати він клієнта і втягнути його проект, який або надто ризиковий або і взагалі безнадійний, тоді втрачається весь сенс довірчих відносин між повіреним і довірителем. Я дотримуюсь такого принципу: краще бути готовим до найгіршого і здатним попередити негативні прояви недосконалості національного законодавства, ніж жаліти чиїсь нерви і тримати у щасливому незнанні.
По-друге, потрібно навчитись відповідати за свої поради і професійну діяльність. Скажіть, чи багато юридичних компаній на нашому внутрішньо національному ринку страхують професійну відповідальність?!
Це риторичне питання?
До слова наша компанія одна із перших застрахувала свою професійну діяльність. У нас звикли не завжди відповідати за юридичні прогнози, і якщо говорити відверто: у нас до прогнозів мало хто вдається.
Тому головне, що між клієнтом і його юридичним радником повинна бути повна взаємна довіра, інакше такі відносини приречені на невдачу і не принесуть очікуваних результатів для обох сторін.
Здається, і гасло Вашої компанії побудований на «довірі»?!..
Довіра. Впевненість. Результат. Якщо бути точним. Добре було б, щоб таке гасло запозичила собі і державна влада. Ми би навіть не боролись за авторське право на нього.
Скажіть, Ярослав, яка практика Вашої компанії найбільш активно розвивалась останнім часом? Чим це обумовлено?
Податкове планування і податкові спори – це один із основних напрямів діяльності нашої компанії і нам добре відомі труднощі бізнесу до і після прийняття Податкового кодексу. З 2010 року ми почали так би мовити просвітницьку компанію разом із фахівцями Міжнародного аудиторського союзу та керівництвом департаментів ДПА, суддями ВАСУ.
Нами був запропонований нестандартний формат такого заходу і він полягав в тому що по одному і тому ж питанню виступали фахівці ДПА, наші адвокати, аудитори, а також судді ВАСУ. Слухачі семінарів мали можливість почути різні точки зору одночасно.
До речі пізніше, за ініціативою госоподарюючих субєктів, ми для себе започаткували новий напрямок роботи – це індивідуальні виїзні тренінги безпосередньо в офісі клієнта.
Першим нашим замовником була компанія Церсаніт Інвест
Яку найбільшу проблему Ви можете вказати у системі координат: платник податків – податкові органи – держава?
В системі податкових відносин одною з найбільшою проблем є повернення ПДВ. Протягом декількох років ми представляємо інтереси польських інвесторів групи Cersanit, які за останні 5 років інвестували в Україну більше 200 млн. євро, збудувала два суперсучасних заводи з виробництва керамічних виробів (ТОВ «Церсаніт Інвест»), а також завод з випуску паркетної дошки (АТ «Барлінек»). Вони мають величезні проблеми з поверненням ПДВ.
Разом із власником (інвестором) я мав більше 5 зустрічей з головою ДПА України та його заступниками, але на сьогоднішній день більше 90% сум ПДВ знаходиться в стадії оскарження податкових повідомлень-рішень в судах. Місцеві органи ДПІ по надуманих причинах складають акти, відмовляючись визнавати суми ПДВ, хоча пізніше всі судові рішення виносяться на користь платника податку.
Інший наш клієнт, «АрселорМіттал Кривий Ріг», звернувся з проблемою списання з валових витрат сум, що склала сотні мільйонів гривень і виплачені на користь нерезидента – материнської компанії за надані послуги. Одночасно із оформленням відповідного акту податкової перевірки були порушені кримінальні справи.
Після кілька місячних судових “тяганин” права клієнта були поновлені, кримінальні справи закриті.
У березні цього року, в розпал податкових перемовин між бізнесом і владою, за Вашою ініціативою було проведено круглий стіл, в клубі Кабінету Міністрів України “Спрощена система оподаткування – європейський досвід”, за участі польських експертів. Яку мету ви переслідували?
Головна ідея: всі успішні податкові системи проходять трансформації. Польський досвід нам близький, особливо в частині спрощення податкових режимів і уніфікації підходів до оподаткування різних суб’єктів господарювання.
В лютому місяці цього року, під час державного візиту Президента України до Польщі відбувся економічний форум за участі представників урядів двох країн і Президентів. Я за дорученням Голови Ради підприємців України при КМУ підписав угоду про співробітництво з Польсько-українською господарчою палатою, яка була організатором цього економічного форуму, згаданий Вами круглий стіл відбувався в рамках цієї угоди.
Польща успішно провела податкову реформу, тому було цікаво почути думки її представників щодо українських реалій.
Участь в цьому заході на моє прохання взяли екс-міністр економіки Яцек Пєхота і екс-заступник міністрів фінансів Ірена Ожуг, яка в уряд прийшла разом із Лешиком Бальцеровичем.
Пригадую, як напередодні круглого столу ми з Іреною сиділи у нас в Київському офісі і я їй розказував про податкову систему України, оскільки вона не була з нею знайома і в України була перший раз. Після чотирьох годин дискусії вона із здивуванням сказала: «А для чого шукати офшорні зони по світі? Підприємцям треба започатковувати бізнес в Україні!».
Що таке судовий процес для Ярослава Романчука: гучні баталії і ораторські вправи адвокатів чи конструктив і компроміс?
Так одразу і не відповім. Якось у нас була справа, одна з найцікавіших у моїй практиці, про стягнення упущеної вигоди. Тягнулась вона більше трьох років і як тільки суддя чи колегія бачили, по-перше, заявлену суму до стягнення, по-друге, саме формулювання «упущена вигода», одразу відчувалось напруження. Тут було все, чого може бажати адвокат і багато часові виступи в суді, і переговори представників сторін до світанку, і пошук істини у дискусіях…
Даруйте за цікавість, а ця справа про упущену вигоду і досі тягнеться, майже як в старому англійському анекдоті?!
Ні, справа завершена мировою угодою. Це, до речі, хороший приклад вдалої медіаторської роботи юридичних радників обох сторін. Нашого клієнта представляла старший юрист, адвокат Наталія Іваницька, а наших опонентів, австрійську компанію Європоліс – старший юрист Arzinger, Павло Міщенко. Сторони знайшли компроміс і уклали мирову угоду.
Чи надає Ваша компанія послуги у сфері захисту прав інтелектуальної власності?
Так цей сектор послуг у нас представлений, вдало розвивається і ми запустили вже кілька цікавих проектів. Чому я кажу проектів, тому що, повторюсь, ми сповідуємо комплексний підхід: 1). наповнення портфелю інтелектуальної власності (виявлення об’єктів інтелектуальної власності і їх реєстрація, за потреби); 2) оцінка майнових прав на такі об’єкти; 3) комерціалізація (укладення угод про розпорядження майновими правами на ОІВ); 4) податкове планування оперцій з ОІВ.
Поправте мене, якщо я помиляюсь – Ви консультуєте Володимира Козявкіна, засновника так званого «Методу Козявкіна» лікування ДЦП?
Володимир Казявкін доктор медичних наук, професор,Герой України, винахідник, визнаний фахівець в цілому світі, його методика лікування унікальна за своєю ефективністю.
Свого часу, будучи радником віце-президента Європарламенту Марека Сівець, мені вдалось умовити його, перше – відвідати клініку, друге – дати згоду на проведення конференції в Європарламенті по цій проблематиці і під його патронатом.
Всі організаційні клопоти ми взяли на себе, Посольство України підключилось уже на завершальній стадії і дякуючи представникам посольства, подія отримала хороший інформаційний супровід.
Володимир Казявкін – унікальна людина, він не лише фахівець в медичній галузі, він і класний менеджер, потужний бізнесмен.
До речі, є надія що його проект “Еко Медікал Сіті”,на Азовському морі, на Арабатській стрілці, отримає статус національного проекту, зараз іде інтенсивна робота з Державним агентством з інвестицій, який очолює Владислав Каськів, то Україна може отримати сучасний курорт медичного спрямування.
Ярослав успіх у якій справі Вам запам’ятався назавжди?
Це було у 2006 році, коли про Еліту-Центр всі вже почали потроху забувати. У нас був великий клієнт НАЕК «Енергоатом», який свого часу інвестував у славнозвісний будівельний проект кошти для забезпечення своїх працівників соціальним житлом. Справа запам’яталась не розмахом, оскільки йшлось про чотири квартири, а заплутаністю і «специфічним» ставленням суддів у суді міста Києва, де вона слухалась. Як з рукава діставались тоді докази нашими опонентами, було навіть судове рішення про визнання права власності за підставною особою. Але тоді справедливість була відновлена і добробут чотирьох сімей був забезпечений. Страшно навіть замислитись, що відчуває людина, яка позбавляється житла.
Ярослав, що Ви можете сказати про колектив своєї компанії?
На рботі ми проводимо більшу частину свого часу тому намагаємось створити комфортні умови роботи для працівників. Головне завдання для керівника спочатку забезпечити всім необхідним, а потім вимагати.
При прийомі на роботу є два основних критерії : ПРОФЕСІОНАЛІЗМ І ПОРЯДНІСТЬ, якщо професійних навиків можна набути в процесі роботи, то порядність приходить з молоком матері.
Ярослав Романчук – керуючий партнер Міжнародного правового центру „EUCON“
Джерело: Журнал „Український юрист“ 9 (105) вересень 2011р.