Оглядовий аналіз індивідуальних податкових консультацій (01-05 березня) - Die EUCON Law Group

We use cookies for our website. By continuing to browse the site, you agree to our use of cookies.

Publikationen

Оглядовий аналіз індивідуальних податкових консультацій (01-05 березня)

Низка ІПК, дата надання яких припадає на минулий тиждень, присвячена питанню застосування ставки ПДВ – 7%:

Якщо Товариство є постачальником безпосередньо послуг із тимчасового розміщування (проживання) та має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), то операції Товариства з постачання клієнту послуг із тимчасового розміщування (проживання) оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.

Операції Товариства з постачання додаткових послуг (у тому числі забезпечення харчуванням і напоями, послуги паркування, прання, користування конференц-залами, місцями для проведення нарад та відпочинку, тощо) оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Застосування ставки  ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) іншими суб’єктами господарювання нормами ПКУ не передбачено (ІПК від 01.03.2021 р. № 726/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Транспортно-експедиторські послуги, що надаються замовнику-резиденту експедитором-нерезидентом, є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання відповідно до підпункту «ж» п. 186.3 ПКУ є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, тобто, у даному випадку, митна територія України. Податкові зобов’язання за операціями з постачання таких послуг нараховуються отримувачем послуг від нерезидента, виходячи з вартості експедиторської винагороди у порядку, визначеному ст. 208 ПКУ (ІПК від 01.03.2021 р. № 729/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

При виплаті фізичній особі доходу від надання в оренду нежитлового приміщення, юридична особа є податковим агентом і включає такий дохід до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковує податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах (ІПК від 02.03.2021 р. № 737/ІПК/99-00-04-03-03-09). 

Обов’язок застосовувати РРО платником єдиного податку другої – четвертої груп виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу встановленого ПКУ. При здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення готівки через касу банку) РРО може не застосовуватись (ІПК від 02.03.2021 р. № 761/ІПК/13-01-07-09-10). 

У випадку отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця за один і той же товар в межах одного і того ж договору не буде вважатися помилкою, коли постачальником буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів. Зведена податкова згідно з абзацом 11 п. 19 Порядку № 1307 не складається на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У випадку постачання протягом одного дня одному і тому ж покупцю товару в межах одного і того ж договору не буде вважатися помилкою, коли постачальником буде складена одна податкова накладна на загальну суму товарів, поставлених протягом одного дня.

У випадку, якщо постачання протягом одного дня одному і тому ж покупцю в межах одного і того ж договору має безперервний або ритмічний характер, то підприємство може складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання:

  • покупцю – платнику податку зведені податкові накладні з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг такому покупцю протягом періоду, за який складається така податкова накладна;
  • покупцю – не платнику податку зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

(ІПК від 02.03.2021 р. № 762/ІПК/13-01-18-04-09). 

У випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн. грн., встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень ПКУ, обов’язок застосування РРО виник з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень ПКУ (ІПК від 02.03.2021 р. № 764/ІПК/23-00-07-0709). 

Якщо доставка товару здійснюється транспортною компанією
(Нова пошта або Укрпошта) за умови післяплати, то в момент отримання товару у відділенні транспортної компанії покупець вносить кошти (готівкою або із застосуванням платіжних карток) для перерахування на банківський рахунок продавця. Чек РРО як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язана видавати транспортна компанія (Нова пошта або Укрпошта). Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку (ІПК від 02.03.2021 р. № 769/ІПК/13-01-07-09-10). 

Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. гривень (без урахування ПДВ) (ІПК від 03.03.2021 р. № 785/ІПК/26-15-04-01-18). 

У разі, якщо платник податку – покупець здійснив попередню оплату за товари/послуги та сформував податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від платника податку – постачальника податкової накладної, складеної ним до 01.07.2015, але такі товари/послуги у межах терміну позовної давності не були поставлені, то у податковому періоді, в якому відбувається списання безнадійної дебіторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати таку суму податкового кредиту. У даному випадку зменшення суми податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

У разі, якщо платник податку – покупець здійснив попередню оплату за товари/послуги та сформував податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від платника податку – постачальника податкової накладної, складеної ним після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але такі товари/послуги у межах терміну позовної давності не були поставлені, то у податковому періоді, в якому відбувається списання безнадійної дебіторської заборгованості, платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ПКУ (ІПК від 03.03.2021 р. № 787/ІПК/04-06-18-03-15). 

Якщо вартість безоплатно переданих товарів для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) безпосередньо платником або через інших осіб включається до складу вартості оподатковуваних операцій, зокрема, до вартості продажу товарів, які підлягають оподаткуванню та пов’язані з отриманням доходів (підтвердженням чому є, наприклад, калькуляція вартості товарів або інший, визначений обліковою політикою платника податку, документ, який встановлює ціни продажу придбаних, ввезених товарів, та враховує у складі таких цін вартість безоплатно розданих/наданих з рекламною метою товарів), то такі товари вважаються використаними в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку, а тому безкоштовне розповсюдження зазначених товарів не розглядається як окрема операція з постачання і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ (ІПК від 03.03.2021 р. № 788/ІПК/26-15-04-02-16). 

Платник, який у 2019-2020 роках щоквартально подавав податкові декларації з податку на прибуток та визначав об’єкт оподаткування податку на прибуток з урахуванням податкових різниць, а його дохід за 2020 рік не перевищив 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 п. 140.4 та пп. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу III Кодексу, у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік.

При цьому у 2021 році такий платник має застосовувати річний податковий (звітний) період (ІПК від 04.03.2021 р. № 823/ІПК/99-00-21-02-02-06). 

При проведенні реорганізації шляхом приєднання платник податку – правонаступник зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку – правонаступник були пов’язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).

Такий правонаступник відображає суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, у рядку 3.2.4.1 додатка РІ до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами та доповненнями) (ІПК від 04.03.2021 р. № 826/ІПК/99-00-21-02-02-06).

У разі якщо фізичною особою-нерезидентом отримується спадщина від фізичної особи-резидента, то дохід у вигляді вартості успадкованого майна оподатковується податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс., та військовим збором – 1,5 відс., не залежно від ступеня спорідненості  (ІПК від 05.03.2021 р. № 836/ІПК/99-00-04-03-03-09). 

Kontakt mit uns

Anfrage senden