Достатньою умовою для визначення фізичної особи резидентом України є її реєстрація як суб’єкта підприємницької діяльності, отже дохід, отриманий у спадщину чи у дарунок членами родини такої фізичної особи першого та другого ступеня споріднення буде оподатковуватися ПДФО за нульовою ставкою. (ІПК від 22.02.2021 р. № 682/ІПК/99-00-04-03-03-09.)
Під час надання відповіді у наступній ІПК, застосовувалися норми ПКУ, які діяли у 2020 році.
З метою визначення граничного обсягу доходу, перевищення якого є обов’язковою умовою для застосування зазначеною категорією платників РРО, фізична особа –підприємець – платник єдиного податку, яка здійснює діяльність за договором субкомісії зобов’язана враховувати весь обсяг доходу, отриманий за таким договором як у готівковій, так і безготівковій формі, відповідно до даних, які мають відображатися у графі 2 Книги. Водночас у податковій декларації платник єдиного податку зазначає суму отриманої винагороди субкомісіонера.
Якщо обсяг доходу за 2020 рік фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – четвертої груп перевищив 1 000 000 грн., то такий платник податку має застосовувати РРО в обов’язковому порядку, відповідно до норм ПКУ (ІПК від 22.02.2021 р. № 683/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Зауважу: з 01.01.2021 фізичні особи-підприємці (неплатники ПДВ) ведуть облік у довільній формі; висновок щодо врахування всього обсягу доходу, отриманого у межах договору субкомісії (комісії), з метою визначення граничного обсягу доходу для застосування РРО суперечить позиції контролюючого органу, наведеній у деяких попередніх ІПК.
Дохід, який виплачується платнику ПДФО за рішенням суду (сума компенсації (відшкодування) майнової шкоди), включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах (ІПК від 22.02.2021 р. № 684/ІПК/99-00-04-03-03-06).
При здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО може не застосовуватись (ІПК від 22.02.2021 р. № 689/ІПК/99-00-07-05-01-06).
Якщо доставка товару здійснюється транспортною компанією (Нова пошта або Укрпошта) за умови післяплати, то в момент отримання товару у відділенні транспортної компанії покупець вносить кошти (готівкою або із застосуванням платіжних карток) для перерахування на банківський рахунок продавця. Чек РРО як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язана видавати транспортна компанія (Нова пошта або Укрпошта). Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку (ІПК від 22.02.2021 р. № 690/ІПК/99-00-07-05-01-06).
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у разі отримання покупцем знижки (кредит-ноти) за поставлений товар, яка зменшує зобов’язання такого покупця перед постачальником. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
У покупця-резидента при отриманні від продавця-нерезидента кредит-ноти (винагороди, бонусу) в грошовій формі у зв’язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму такої отриманої кредит-ноти.
Зміна (коригування) податкового кредиту у разі зменшення суми зобов’язання покупця-резидента перед постачальником-нерезидентом за поставлений товар (отримання кредит-ноти) здійснюється у випадку, якщо змінюється митна вартість ввезеного товару, на підставі аркуша коригування до митної декларації, та доплати чи повернення суми ПДВ (ІПК від 22.02.2021 р. № 694/ІПК/99-00-21-02-02-06).
За наявності діючої ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями Товариство має право здійснювати реалізацію алкогольних напоїв виключно суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання для їх комерційного використання (ІПК від 23.02.2021 р. № 700/ІПК/99-00-09-03-02-06).
Надходження суми компенсації (відшкодування) за рішенням суду, з метою оподаткування включаються до бази оподаткування єдиним податком у звітному періоді надходження таких сум. При цьому вищезазначені суми не враховуються при визначенні обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді (ІПК від 25.02.2021 р. № 708/ІПК/99-00-18-04-03-06).
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які за результатами господарської діяльності у І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу у розмірі 5 млн. грн, мали право перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому такі платники з 02.04.2020 дотримуються нового річного граничного обсягу доходу у розмірі 7 млн. грн, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно) (ІПК від 25.02.2021 р. № 711/ІПК/99-00-18-04-03-06).
При здійсненні операцій із списання нематеріальних активів у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигод від їх використання платник податку повинен врахувати норми підпункту «г» п. 198.5 ПКУ та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, нарахувати податкові зобов’язання за основною ставкою виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну, оскільки такі нематеріальні активи не використовуються у господарській діяльності такого платника податку.
База оподаткування при списанні таких нематеріальних активів визначається відповідно до п. 189.1 ПКУ виходячи з вартості їх придбання.
Необхідність нарахування податкових зобов’язань за операціями з ліквідації нематеріальних активів відповідно до п. 189.9 ПКУ відсутня (ІПК від 25.02.2021 р. № 715/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Незрозумілою у вищенаведеній ІПК є база оподаткування, яка визначається на рівні вартості придбання нематеріальних активів, а не виходячи з їх балансової (залишкової вартості).
Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є найманими працівниками з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Подання будь-яких документів до контролюючого органу для такого звільнення чинним законодавством не передбачено.(ІПК від 26.02.2021 р. № 718/ІПК/99-00-04-03-03-06).