1 вересня минув рік з дати набрання чинності законодавством про трансфертне ціноутворення. Законодавство в цілому суспільство прийняло з розумінням, враховуючи зростання в останні роки відтоку капіталу в низькоподаткові юрисдикції. Однак дискусій було чимало і жорсткої критики зазнали окремі норми, які стосувались високих штрафних санкцій та включення до складу контрольованих операцій з пов’язаними особами-резидентами України. Оскільки законодавство приймалось у такі терміни, що часу для адаптації майже не було, розуміння застосування закону на практиці як у платників податків так і у контролюючого органу формувалось на протязі першого року застосування.
За цей рік двічі були внесені Зміни до законодавства – спочатку була врегульована ситуація з 5 відсотками/відсотковими пунктами для ставки податку низькоподаткових юрисдикцій.
З 30 травня 2014 року набули чинності більш маштабні зміни до ПКУ відповідно до яких терміни подання звітності за 2013 рік перенесені на 01 жовтня 2014.
Змінами також були суттєво знижені розміри штрафних санкцій. За неподання звіту – до 100 розмірів заробітної плати (раніше штраф становив 5% від загального обсягу контрольованих операцій) і за неподання документації до 10 розмірів заробітної плати (раніше 100 розмірів). Крім того штрафні санкції за помилки будуть становити 1 грн. до кінця 2014 року.
Треба відмітити,що багато питань, що стосуються практичного застосування законодавства розглянуто в Узагальнюючій податковій консультації, яка була прийнята у минулому році, на поточний момент доповнена та містить відповіді на більше ніж 40 запитань.
Загалом застосування законодавства в сфері трансфертного ціноутворення має сьогодні достатньо багато складнощів і практика роботи Міжнародного правового центра EUCON дає можливість визначити такі основні проблеми застосування законодавства :
1. Недостатність інформації в джерелах
Інформації дуже мало, її взагалі немає за багатьма товарними групами, за операціями з надання послуг, виконання робіт. В першу чергу безумовно в вазі офіційних джерелах передбачені розпорядженням КМУ для отримання інформації про ринкові ціни для застосування першого методу – методу порівняльної неконтрольованої ціни. Щодо стосується застосування спеціальних правил, які встановлені для експорту-імпорту окремих товарних позицій до 2018 року, то мало бірж які можуть надавати необхідну інформацію по операціям з біржовими товарами, мало біржових котировок. Крім цього не вистачає затвердженого переліку біржових товарів, для того щоб платники податків могли чітко розрізнити які товари котируються на біржі а які ні. Інформації також недостатньо для визнання операцій зіставними за встановленими критеріями (необхідно порівнювати комерційні та фінансові умови). Платники податків не мають можливості провести повноцінний аналіз зіставності умов.
2. Спосіб підтвердження нерезидентом обраної ставки податку.
У відповідності до податкової консультації для підтвердження ставки податку нерезидент має надати довідку, видану компетентним органом своєї країни (податкова, мінфін.. тощо), яка має бути належним чином легалізована і перекладена.
Отримати таку довідку від нерезидента на практиці неможливо.
А іноді виникають ситуації коли країна нерезидента входить до затвердженого переліку країн – низько податкових юрисдикцій, але наприклад контрагент сплачує податок за ставкою вище ніж 13 %. У такому разі контролюючий орган вважає, що за умови надання довідки така операція не вважається контрольованою. Ця позиція безумовно на користь платника податків, але отримати від нерезидента довідку насправді велика проблема.
3. Визнання контрольованими операцій з пов’язаними особами резидентами у разі сплати ними податку у контрольованій операції за базовою ставкою, проте при здійсненні ними експортних операцій, сплаті податку на репатріацію, операцій з цінними паперами.
Дуже дискусійна норма. У цьому питанні позицію контролюючого органу на протязі року змінити не вдалося. На мою думку цілком логічно було би якщо не базова ставка застосовувалась контрагентом у цій же контрольованій операції або при подальшій реалізації. Тоді безумовно можна вважати операцію контрольованою.
4. Визнання контрольованими операцій з пов’язаними особами резидентами у разі подальшого самостійного уточнення об’єкта оподаткування податком на прибуток (від’ємне значення).
Це також досить серйозна проблема – платникам податків необхідно моніторити звітність один одного. Ми завжди рекомендуємо своїм клієнтам включати до обов’язків сторони договору у разі якщо така сторона пов’язана особа резидент – обов’язок письмового повідомлення про послідуючі уточнення річної декларації.
5. Проблема пов’язаності для державних підприємств – сьогодні фактично всі державні підприємства є пов’язаними між собою за ознакою володіння корпоративними правами.
Це лише частина проблематики, пов’язаної з трансфертним законодавством. Всі ці проблеми необхідно буде вирішувати найближчим часом і фахівці Міжнародного правового центра EUCON працюють над проектом змін до законодавства у складі створеної при Міністерстві фінансів робочої групи.
Ярослав Романчук – керуючий партнер Міжнародного правового центру «EUCON»
Джерело: журнал The Ukrainian Journal of Bussines Law, жовтень 2014р. http://www.ujbl.info/article.php?id=488