Оглядовий аналіз індивідуальних податкових консультацій (5 – 7 травня) - EUCON legal Group

We use cookies for our website. By continuing to browse the site, you agree to our use of cookies.

Publications

Оглядовий аналіз індивідуальних податкових консультацій (5 – 7 травня)

Якщо Товариство відпускає пальне через паливороздавальні колонки в паливні баки власних або орендованих транспортних засобів, чи у власні або орендовані автоцистерни для власного споживання то при здійснення такого виду діяльності Товариству необхідно отримати ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) на кожне місце зберігання пального. (ІПК від 10.02.2021 р. № 476/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Платник єдиного внеску визначений у ст. 4 Закону № 2464 (зокрема особа, які провадить незалежну професійну діяльність), перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем (відповідь надавалася з урахуванням норм законодавства, яке діяло у 2019 – 2020 роках) (ІПК від 05.05.2021 р. № 1821/ІПК/99-00-04-03-03-06). 

Чинне законодавство пов’язує виникнення в особи обов’язку справляння плати на землю одночасно з моментом проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, на якій воно розміщене (ст. 120 Земельного кодексу України).

Про таке свідчать правові висновки у постановах Верховного Суду від 07.07.2015 у справі № 826/12388/13-а, від 31.01.2020 у справі № 826/8008/16, які полягають в тому, що незважаючи на те, що землекористувач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нерухомого майна (нежитловими приміщеннями), виходячи із принципу пріоритетності норм Кодексу над нормами інших нормативно-правових актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 Кодексу, обов’язок зі сплати Податку виникає у Товариства з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Поряд з цим, висновки у постановах Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 804/5488/16, від 17.04.2018 у справі № 2а-10031/12/2670, від 23.10.2020 № 804/5486/16 викладена позиція, що з моменту набуття права власності на об’єкт нерухомого майна обов’язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об’єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду на підставі норми п. 287.6 ст. 287 Кодексу, де обов’язок сплати податку за земельні ділянки з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці (до 01.01.2015), та з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (після 01.01.2015). (ІПК від 05.05.2021 р. № 1822/ІПК/99-00-04-01-03-06). 

У ситуації, описаній у зверненні, податкова накладна за операцією з виконання робіт була складена на дату першої події (оформлення акту), але не на всю суму операції, а лише на її частину. Надалі шляхом складання розрахунку коригування до такої податкової накладної суму податкових зобов’язань було приведено у відповідність до суми, на яку виконано роботи. Отже, зазначені податкова накладна та розрахунок коригування до неї є такими, що складені з порушенням норм ПКУ і не відповідають первинним документам, а тому не можуть бути підставою для віднесення покупцем  сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту.

У даному випадку на дату виявлення помилки постачальником мав бути складений  розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на частину повної суми виконаних робіт, для виведення в нуль показників такої податкової накладної, та на дату виникнення податкових зобов’язань має бути  складена нова податкова накладна на всю суму здійсненої операції (виконаних робіт), зазначену в акті. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1828/ІПК/99-00-21-03-02-06).  

Якщо відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, платник податку – постачальник може зменшити податкові зобов’язання лише після реєстрації  покупцем в ЄРПН відповідного розрахунку коригування.

У разі зупинення реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування платник податку – постачальник може зменшити податкові зобов’язання на суму ПДВ, зазначену у ньому, після припинення процедури такого зупинення:

  • у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування  – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено;
  • у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

Слід зазначити, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246).

У випадку виникнення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН з метою правильного обрахунку показника ∑Перевищ платнику податку необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1831/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Якщо перша подія (попередня оплата) за операцією з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції (насіння соняшнику) відбулася до 01.03.2021 року (до запровадження ставки податку на додану вартість 14 %), то сума ПДВ, нарахована за даною операцією за ставкою 20 %, перерахунку не підлягає.

Якщо перша подія за операцією з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції (посівного матеріалу), придбаної із застосуванням ставки податку на додану вартість 20 % (до дати запровадження ставки податку на додану вартість 14 %), відбувається після 01.03.2021 року, то за даною операцією податкові зобов’язання нараховуються за ставкою 14 %. При цьому, податковий кредит, сформований на підставі податкової накладної, складеної до 01.03.2021 року із застосуванням ставки 20 %, перерахунку не підлягає, обов’язку донарахування додаткових податкових зобов’язань виходячи з різниці між ставками не виникає.

Якщо до 01.03.2021 платником було отримано попередню оплату за частину окремих сільськогосподарських товарів, що підлягають поставці, і складено відповідну податкову накладну за ставкою 20 %, а поставка всього обсягу товару відбувається після 01.03.2021, то на дату поставки повної партії товару платник податку повинен скласти другу податкову накладну з огляду на різницю між повною вартістю поставленого товару та сумою попередньої оплати, що була сплачена за його частину (оскільки це є першою подією за операцією з постачання товару, який не був оплачений авансом). Така податкова накладна складається із застосуванням ставки податку 14 %. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1836/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Якщо Товариство є постачальником безпосередньо послуг із тимчасового розміщування (проживання) та має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), то операції Товариства з постачання клієнту послуг із тимчасового розміщування (проживання) оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.

Операції Товариства з постачання додаткових послуг (у тому числі послуги паркування, прання, користування тренажерними залами, конференц-залами, місцями для проведення нарад, тощо) оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Якщо харчування (сніданки) є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання) та його вартість включається до складу вартості таких послуг, то операції Товариства з постачання клієнту таких послуг оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.

При цьому, якщо харчування (сніданки) не є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання), то постачання Товариством такого харчування клієнту розглядається як окрема операція, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1837/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Передача майна від Товариства засновнику є операцією з постачання такого майна. При цьому відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога має бути повернута у вигляді коштів, а не у вигляді майна.

Враховуючи наведене, на дату постачання майна відповідно до п. 201.1 ПКУ платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1838/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи використовуються виключно в операціях, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20, 14, 7 або 0 відс., то, відповідно, норми п.  198.5 ПКУ не застосовуються та податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями згідно з вказаними нормами не нараховуються. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1839/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Як викладено у зверненні, вартість безоплатно розповсюджених зразків товарів серед споживачів таких товарів включається до складу вартості послуг з проведення рекламних заходів, наданих товариством замовнику рекламних послуг (постачальнику товарів). Тобто, безоплатне розповсюдження зразків товарів є складовою частиною операції з постачання товариством послуг з проведення рекламних заходів, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та база оподаткування якої визначається відповідно до п. 188.1 ПКУ. Таким чином, у даній ситуації передача/надання зазначених зразків товарів не розглядається як окрема операція з постачання. Такі безоплатно передані зразки товарів визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено (операції з постачання рекламних заходів), а тому для додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п.  188.1 ПКУ та п.  198.5 V ПКУ підстав не виникає.

Як викладено у зверненні, вартість безоплатно розповсюджених зразків товарів серед споживачів таких товарів включається до складу вартості послуг, які надані товариством замовнику послуг (постачальнику товарів) у межах виконання договору комісії. Отже, у даній ситуації передача/надання зазначених зразків товарів не розглядається як окрема операція з постачання. Такі безоплатно передані зразки товарів визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено (операції з постачання комісійних послуг), а тому для додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ та п. 198.5  ПКУ підстав не виникає. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1843/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Виходячи зі змісту звернення, після закінчення дії договору оренди нерухомого майна капітальні поліпшення об’єкту оренди, здійснені орендарем, орендодавцю не передаються, поліпшення нежитлового приміщення залишаються у користуванні орендаря та у подальшому використовуватимуться за новим договором оренди.

З огляду на викладене вище, оскільки згідно з умовами договору оренди операції з передачі орендарем таких поліпшень орендодавцю не відбулися, та окремі додаткові угоди на операції з передачі не складалися, то підстав для нарахування орендарем в описаній ситуації податкових зобов’язань з ПДВ не виникає.

Оскільки Товариство при придбанні товарів/послуг, необоротних активів, які призначені для використання / починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (у тому числі згідно з пп. 196.1.5 ПКУ), нараховувало податкові зобов’язання з ПДВ та склало зведену податкову накладну відповідно до пп. «а» п. 198.5 ПКУ, а у подальшому такі товари/послуги, необоротні активи використовує в оподатковуваних ПДВ операціях (зокрема, в операціях з безоплатного постачання товарів/послуг, необоротних активів своїм працівникам та/або іншим фізичним і юридичним особам, які є об’єктом оподаткування ПДВ), то Товариство на дату зміни напряму використання таких придбаних товарів/послуг, необоротних активів має право зменшити суму податкових зобов’язань з ПДВ, що були попередньо нараховані відповідно до пп. «а» п. 198.5 ПКУ, на підставі розрахунку коригування до раніше складеної зведеної податкової накладної, зареєстрованого в ЄРПН. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1848/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у разі отримання покупцем знижки (кредит-ноти) за поставлений товар, яка зменшує зобов’язання такого покупця перед постачальником.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Операції із зменшення (погашення) заборгованості покупця (платника податку) перед постачальником (нерезидентом) на підставі кредит-ноти не визначаються ПКУ як операції з постачання товарів/послуг, а тому не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Зміна бази оподаткування ПДВ та відповідно коригування податкового кредиту у разі зменшення суми заборгованості покупця-резидента перед постачальником-нерезидентом за поставлений товар внаслідок отримання кредит-ноти здійснюється у випадку, якщо змінюється митна вартість ввезеного товару, на підставі аркуша коригування до митної декларації, та у разі доплати чи повернення суми ПДВ. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1850/ІПК/99-00-21-02-02-06). 

Платнику податку на прибуток, який за  попередній звітний рік має від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (збитки), необхідно збільшити фінансовий результат до оподаткування на всю суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.14 ПКУ) у звітному періоді, на який припадає дата такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1851/ІПК/99-00-21-02-02-06). 

Платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період.

Тобто, такий платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що  обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1852/ІПК/99-00-21-02-02-06). 

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств товариство (правонаступник) збільшує фінансовий результат відповідного податкового (звітного) періоду на суми штрафів та пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог податкового законодавства та визнаних у складі витрат за правилами бухгалтерського обліку після 22.05.2020, незалежно від періодів оскарження правомірності такого рішення в адміністративному та/або судовому порядках. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1853/ІПК/99-00-21-02-02-06). 

Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування у разі понесення витрат від знецінення (зменшення корисності) земельних ділянок.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування. (ІПК від 05.05.2021 р. № 1854/ІПК/99-00-21-02-02-06). 

У разі якщо нерезидент, який відкрив банківський рахунок в Україні, отримує доходи на території України, зокрема, у вигляді відсотків за договорами позики, така діяльність підпадає під визначення «постійного представництва» згідно з вимогами пп. 14.1.193 ПКУ. При цьому, такий нерезидент повинен стати на облік у податковому органі в якості платника податку на прибуток як нерезидент, що здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, та визначати обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до вимог п.п. 141.4.7 ПКУ. (ІПК від 06.05.2021 р. № 1866/ІПК/99-00-21-02-02-06). 

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є надання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), виданої компетентним органом відповідної країни (за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни), яка відповідає зазначеним у п. 103.5 ПКУ  вимогам щодо легалізації та перекладу на українську мову офіційних документів, виданих іноземними компетентними органами, у порядку, встановленому законодавством України (ІПК від 06.05.2021 р. № 1867/ІПК/26-15-04-03-11). 

Оскільки в описаній у зверненні ситуації вартість послуг із суборенди на нежитлове приміщення 2 (за 1 кв. м.) є меншою від вартості послуг із оренди (за 1 кв. м.), за якою Товариство (орендар) орендує таке приміщення в орендодавця, то у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, визначених, виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною. (ІПК від 06.05.2021 р. № 1869/ІПК/99-00-21-03-02-06). 

Contact us

Send request