Відповідно до норм ПКУ податковий контроль у сфері трансфертного ціноутворення здійснюється шляхом моніторингу та перевірок повноти нарахування та сплати податку на прибуток у контрольованих операціях.
Саме інформація отримана в процесі моніторингу господарської діяльності слугує базою для прийняття рішення про проведення перевірок. Окремі платники податків вже встигли оцінити дієвість заходів з моніторингу, адже ті з них, що здійснювали контрольовані операції, але не відзвітували за ними, вже отримали листи від ДФСУ з запитом про надання відповідних пояснень. Після аналізу інформації отриманої від платника податків, як правило, проводиться перевірка і у разі підтвердження факту здійснення контрольованих операцій підприємству необхідно буде заплатити штраф. Зауважу, що сплата штрафу не звільняє від обов’язку подання самого звіту. До EUCON звертається доволі багато суб’єктів господарювання, які навіть не підозрювали, що здійснювали контрольовані операції і були шоковані розмірами штрафу.
Насправді, штраф дуже суттєвий – 300 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на 01 січня звітного податкового року. За неподання звітності за 2015 рік такий штраф становитиме – 365400 грн. До речі, якщо платник податків самостійно виявить факт неподання звіту і вирішить виправитись не чекаючи контролерів, такий штраф також необхідно буде заплатити. Адже ст.120.3 ПКУ передбачає накладення штрафу як у випадку неподання звіту так і у випадку його несвоєчасного подання. Крім цього,перевіркою може бути встановлено і факт неповного декларування контрольованих операцій. У такому випадку на підприємство буде накладено штраф у розмірі одного відсотку від суми таких операцій, але не більше 300 розмірів мінімальних заробітних плат.
Головним предметом уваги у ході здійснення моніторингу є зовнішньоекономічні операції платників податків, вичерпна інформація про які є у митних органів. І тому платникам податків необхідно звернути увагу ще на один аспект моніторингу. Безумовно не у всіх суб’єктів господарювання операції будуть визнаватись контрольованими, це залежить від виконання встановленого для них вартісного критерію. На поточний момент у відповідності до ст.39 ПКУ необхідне одночасне виконання наступних умов:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний звітний рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік
Так от, здійснюючи операції з нерезидентами, країни реєстрації яких входять до переліку держав визначеного КМУ, і вони не є контрольованими, необхідно пам’ятати про існування пп.140.5.4 ПКУ. Відповідно до визначених ним правил, фінансовий результат звітного періоду збільшується на 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг. Єдиний випадок у якому ці вимоги можуть не застосовуватись – якщо рівень цін є обґрунтованим і сума таких витрат підтверджена у документації, що складена за правилами ст.39 ПКУ. Так що при придбанні товарів та послуг у нерезидентів з переліку, ціну необхідно обґрунтовувати у будь якому випадку.
Активність фіскалів, пов’язана з контролем звітування, не заважає збільшувати обсяг позапланових перевірок, що ставлять на меті контроль рівня цін. Так у 2015 році їх проводилось більше десяти, при чому три з них у цьому ж році завершені. Всі операції, що аналізувались були експортом і контролери доводили, що при цьому, що мало місце заниження податкових зобов’язань. У 2016 році розпочаті нові перевірки і тематика їх вже значно ширша. Це, окрім експорту, придбання корпоративних прав і операції з нематеріальними активами. Критеріями, що збільшують ризики ввійти до списку компаній що перевіряються, є систематичні збитки, нетипові операції, низький, в порівнянні із середньогалузевим, рівень рентабельності.
Джерело: The Ukrainian Journal of Business Law,№09 вересня 2016р.