ОЕСР 18 листопада 2025 року схвалила зміни до Модельної конвенції про оподаткування доходів і капіталу.
Серед основних оновлень зміни до коментарів до статті 5 «Постійне представництво», зокрема, уточнення критеріїв, за виконання яких житло працівника в іншій країні може вважатися «місцем ведення бізнесу» підприємства, на яке він працює та створює постійне представництво.
Аналіз обставин визнання постійного представництва тепер відбуватиметься з урахуванням наступного:
- Сам факт того, що житло використовується працівником для здійснення діяльності, пов’язаної з підприємницькою діяльністю підприємства, не повинен призводити до автоматичного висновку, що це місце є «місцем ведення бізнесу» цього підприємства.
- Робота з дому не вважатиметься місцем ведення бізнесу підприємства, якщо особа працювала менше 50 відсотків свого загального робочого часу для цього підприємства протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду, що починається або закінчується у відповідному фінансовому році.
- Якщо особа працює з дому 50+ відсотків свого загального робочого часу протягом 12 місяців, то питання про наявність у підприємства «місця ведення бізнесу» визначатиметься надалі фактами та обставинами існування комерційної причини для діяльності, яку ця особа здійснюватиме у Договірній Державі, де знаходиться житло. Оцінка наявності комерційної причини вимагатиме розгляду діяльності підприємства та конкретних обов’язків працівника пов’язаних з цим бізнесом.
- Комерційна причина для здійснення працівником діяльності, пов’язаної з веденням бізнесу підприємства в Договірній Державі, вважатиметься такою, що існує, якщо фізична присутність фізичної особи в цій Державі сама по собі сприятиме веденню бізнесу підприємства, наприклад, коли в цій Державі є люди або ресурси, до яких підприємству потрібен доступ для здійснення своєї підприємницької діяльності. Комерційна причина матиме місце, коли фізична особа безпосередньо взаємодіє з клієнтами, постачальниками, пов’язаними підприємствами або іншими особами від імені підприємства, і ця взаємодія сприяє тому, що працівник-фізична особа знаходиться в цій Державі.
Комерційна причина для здійснення діяльності, пов’язаної з бізнесом може існувати, якщо, в цій іншій Державі відбуваються :
- зустрічі між особою та клієнтами підприємства;
- розвиток нової клієнтської бази або визначення бізнес-можливостей;
- пошук нових постачальників, управління відносинами з постачальниками або укладання та моніторинг виконання договорів;
- взаємодія в режимі реального часу або майже в режимі реального часу з клієнтами або постачальниками в різних часових поясах (наприклад, надання послуг кол-центру, віртуальної ІТ-підтримки чи медичних послуг);
- співпраця з іншими підприємствами;
- надання послуг для замовників або клієнтів, розташованих у цій іншій державі, якщо такі послуги вимагають фізичної присутності працівників або іншого персоналу підприємства в цій іншій державі (наприклад, навчання або ремонтні послуги, що виконуються в приміщенні замовника);
- взаємодія з працівниками та іншим персоналом підприємства або пов’язаних підприємств.
- Наявність постійного представництва не стосується випадків коли працівник знаходиться в іншій країні виключно з особистих причин, а підприємство дозволяє йому працювати з дому виключно для отримання послуг цієї особи або для зменшення витрат (наприклад, зменшення витрат на офісні приміщення) і робитиме це з цією метою, а не тому, що існує комерційна причина, пов’язана з підприємницькою діяльністю підприємства в Договірній Державі або в тому ж географічному регіоні Держави, де знаходиться житло або інше відповідне місце. Сама по собі присутність клієнтів або постачальників підприємства, інших осіб або пов’язаного підприємства в Договірній державі, де знаходиться житло не повинна призводити до автоматичного висновку про те, що існує комерційна причина для використання такого місця в цій державі для здійснення діяльності, пов’язаної з бізнесом підприємства. Аналогічно, сам факт того, що житло або інше відповідне місце розташоване в іншому часовому поясі, ніж Договірна Держава, в якій розташоване підприємство, не повинен призводити до автоматичного висновку про те, що існує комерційна причина для використання такого місця в цій Державі для здійснення діяльності, пов’язаної з веденням бізнесу підприємства.
Якими можуть бути наслідки/ризики для українського роботодавця:
- обов’язок реєстрації постійного представництва/постановки на облік як платника податку в іншій країні;
- можливі фінансові санкції за несвоєчасну реєстрацію;
- облік, декларування та оподаткування частини прибутку від діяльності постійного представництва;
- сплата ін. податків і зборів.