Контрольовані господарські операції : перелік за новими правилами - EUCONLAW Group

Ми використовуємо файли cookie для нашого веб-сайту. Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з використанням нами файлів cookie.

Публікації

Контрольовані господарські операції : перелік за новими правилами

Попередня редакція ст.39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) містила достатньо стисле визначення операцій, які вважаються контрольованими з метою контролю трансфертного ціноутворення. Це –  господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг). Всі роз’яснення за окремими ситуаціями, що більш менш деталізували операції  були наведені в Узагальнюючій податковій консультації від 01.07.2014 року №368.

Після прийняття системних змін до ПКУ,  які набули чинності з 01 січня 2015 року контрольованими операціями вважаються :

–  господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами – нерезидентами;

–    господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів;

 –   господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі, яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік складається з урахуванням наступних критеріїв:

держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;

держави, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб;

держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Допоки цей перелік не затверджений, платники податків можуть орієнтуватись на Перелік, затверджений розпорядженням КМУ від 25.12.2013 р. № 1042-р.

Відмічу, що нинішньою редакцією ПКУ не передбачається  для операцій з нерезидентами, які фактично сплачують податок за ставкою не нижчою за українську можливості уникнення статусу контрольованої. Оскільки не передбачено здійснення цього на підставі довідки, що видається компетентним органом країни нерезидента. Мабуть факт того, що жоден з українських платників податків не зміг таку довідку від контрагента отримати зіграв не останню роль.

 Необхідно враховувати, що сукупність господарських операцій, що здійснюються між пов’язаними особами із залученням (за посередництвом)  осіб, які не є пов’язаними з ними, також визнається контрольованою за умови, що ці непов’язані особи:

не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій;

не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків.

Під істотними функціями та активами розуміються функції, які пов’язані особи не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб. Під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов’язковим для ділової практики таких операцій.

Новацією ст.39 ПКУ стало також визначення терміну «господарська операція» для цілей трансфертного ціноутворення. Це  всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на оподатковуваний дохід платника податків, зокрема, але не виключно:

операції з товарами, такими як сировина, готова продукція;

операції з надання послуг;

операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

операції з капіталом, включаючи купівлю чи продаж акцій або інших інвестицій, купівлю чи продаж довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Ну і необхідно зауважити, що всі господарські операції визнаються контрольованими у разі  досягнення вартісного критерію, який складається з таких умов :

загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов’язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн. гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;

обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов’язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

На мою думку розрахунок вартісного критерію сукупно за групою пов’язаних осіб є досить складною в реалізації на практиці нормою, про що фахівці Міжнародного правового центру EUCON повідомляли законодавця перед прийняттям остаточної редакції змін до ПКУ. І зараз на семінарах, присвячених податковій реформі 2015 року, які щотижнево EUCON проводить  для  платників податків, ми попереджуємо про необхідність повної проінформованості щодо кола пов’язаних осіб. Але численні наші звернення до законодавців, сподіваюсь будуть мати успіх, оскільки нещодавно зареєстровано законопроект, що може  внести зміни до ПКУ з цього питання.

Ярослав Романчук – адвокат, керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON

 Джерело: журнал The Ukrainian Journal of Business Law,  березень 2015р. http://www.ujbl.info/article.php?id=569

 

Зв’язатися з нами

Надіслати запит