Втім, з прийняттям нового Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) 25.10.2001 року мораторій не був знятий, навпаки, п. 15 розд.Х «Перехідні положення» ЗКУ заборонив відчуження не лише земельних часток (паїв), а й земельних ділянок «для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва». Заборона мала діяти до 1 січня 2005 року, проте Законами від 06.10.2004, від 19.12.2006 дія мораторію була продовжена, а Законами від 28.12.2008 та від 03.06.2008 мораторій фактично було зроблено безстроковим, його строк було продовжено «до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель».
На даний час положення про мораторій сформульовані таким чином (п.15 розд.Х «Перехідні положення» ЗКУ:
«15. До 1 січня 2013 року не допускається: (Абзац перший пункту 15 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007 – зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону № 309-VI від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1783-VI від 19.01.2010; в редакції Закону № 4174-VI від 20.12.2011)
…
б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами “а” та “б” цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про ринок земель, але не раніше 1 січня 2013 року, в порядку, визначеному цим Законом. (Абзац другий підпункту “б” пункту 15 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007 – зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону № 309-VI від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1783-VI від 19.01.2010, № 4174-VI від 20.12.2011)
…»
Таким чином, шляхом прийняття низки законодавчих актів держава Україна ще починаючи з 10.02.2001 (дата набрання чинності Законом від 18.01.2001) позбавила власників земельних часток (паїв) права розпорядження ними. Аналогічна заборона щодо власників окремих різновидів земельних ділянок сільськогосподарського призначення діє з 01.01.2002 (дата набрання чинності ЗКУ), в подальшому вона була поширена майже на всіх власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Особисте ставлення автора до мораторію – вкрай негативне, воно було висловлене і аргументоване у цілій низці публікацій (див., зокр., Мірошниченко А.М., Юрченко А.Д. Соціально-економічні та правові аспекти мораторію на відчуження приватних земель сільськогосподарського призначення ). Обмеження чи навіть позбавлення власників можливості розпоряджатися їхніми земельними ділянками насправді фактично в багатьох випадках означає позбавлення власника більшої частини благ, які могло б принести йому здійснення права власності. Саме це матиме місце, наприклад, тоді, коли особа володіє лише невеликою за площею ділянкою сільськогосподарського призначення, яку економічно недоцільно використовувати за цільовим призначенням. Середній розмір земельної частки (паю) в Україні складає 4 га. У той же час, наприклад, за даними вчених Інституту аграрної економіки, оптимальний розмір; наприклад, господарства зернового та зерново-буряківничого напрямів визначається на рівні 300-400 гектарів, а при розмірі фермерського господарства у 55 гектарів тваринництво у ньому буде збитковим (Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. За ред. Проф. Азізова С. П. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С. 251-252). Можна сперечатися про конкретний розмір економічно рентабельного фермерського господарства, але те, що цей розмір більший від 4 га – безсумнівно.
Схожа ситуація буде у випадку, коли особа через похилий вік (більшість власників земельних часток (паїв) – пенсіонери) не здатна сама обробляти землі сільськогосподарського призначення. У таких випадках заборона продати земельну ділянку означає, що від свого майна – земельної ділянки – власник не може отримати нормального економічного ефекту. Слід зважати, що у сучасних умовах здача земельної ділянки в оренду не може компенсувати втрат від неможливості продати земельну ділянку, оскільки ставки орендної плати є мізерними. Наприклад, за офіційними даними Державного комітету України із земельних ресурсів , упродовж І кварталу 2009 року укладено 4559,3 тис. договорів оренди земельної частки (паю), з яких більшість – 3099,6 тис. (68 %) з розміром орендної плати від 1,5% до 3%. Порівняймо цифру 1,5-3,0 % із процентними ставками банків за строковими депозитами фізичних осіб: за даними Агентства «Thomson Reuters» (які використовуються НБУ України ), за депозитами в національній валюті строком на рік станом на 16.06.2012 вони складають 16.61 % (звичайно, протягом часу існування мораторію були і вдвічі вищі ставки). Основною причиною мізерних ставок по оренді земель сільськогосподарського призначення якраз і є мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Отже, встановлення мораторію призвело до заподіяння власникам земельних ділянок сільськогосподарського призначення значних матеріальних збитків, які, в принципі, можливо обчислити і довести. Проте найголовніше все-таки те, що мораторій вихолощує саму сутність права власності, не дозволяючи не лише розпорядитися, а і взагалі отримати нормальний економічний ефект від земельної ділянки (земельної части (паю)).
Враховуючи викладене, заборона на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних часток паїв не просто є аморальною і шкідливою для власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), економіки держави в цілому (через відсутність повноцінного ринку земель щорічно не використовується понад 2 млн.га орних земель – див. Євдокимов М.О., Кравченко О.В. Внесення змін і доповнень до Земельного кодексу України – необхідна передумова вдосконалення державного управління землями // Землевпорядний вісник. – 2004. – №4. – С.65) – вона має бути визнана незаконним втручанням у здійснення права власності, яке межує із її позбавленням, в розумінні ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). При цьому у даному випадку втручання відбувається з порушенням вимог, що висуваються даною статтею.
Хоча мораторій начебто має тимчасовий характер, визначити момент, коли він буде знятий (і чи буде знятий взагалі), неможливо. Проекти закону про ринок земель розглядаються у Верховній Раді України вже багато років, вони неодноразово ухвалювалися у першому читанні, проте, схоже, до ухвалення закону (а отже – і до зняття мораторію) сьогодні так само далеко, як і тоді, коли перший проект закону про ринок земель було зареєстровано в парламенті. До речі, текст відповідних проектів з часом стає все гірше і гірше , тому незрозуміло, чи відбудеться насправді відкриття ринку землі за умови ухвалення однойменного закону. За таких умов вбачається, що необхідно створювати тиск на українську державу з метою зняття мораторію, хай навіть і через міжнародні судові установи. Сподіватися на ласку українського законодавця марно.
Мною спільно з відомим адвокатом Д.В. Січкарем було підготовлено відповідну заяву до Європейського суду з прав людини, яка, на жаль, восени минулого року була визнана судом неприйнятною. Втім, я переконаний, що це рішення Суду було помилковим. Більш того, я зберігаю оптимізм щодо перспектив аналогічних справ у Суді – на мій погляд, на користь цього додатково свідчить нещодавнє рішення у справі Lindheim and Others v. Norway (Applications nos. 13221/08 and 2139/10 ), яке повністю відповідає підходу, використаному нами з Д.В. Січкарем.
Я доопрацював заяву до Суду, врахувавши у ній рішення Європейського Суду від 12.06.2012 у справі Lindheim and Others v. Norway , і пропоную всім охочим скористатися нею як зразком для написання власних заяв.
При цьому, на мою думку, мораторій не поширюється на випадки звернення стягнення на земельні ділянки (якщо таке стягнення здійснюється у рамках виконавчого провадження) (див. також: Коваленко Т.О. Право на землю і банкрутство: теоретичні та практичні проблеми // Земельне право. – 2006. – №1. – С.21-22), а також на відчуження іноземними фізичними та юридичними особами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, отриманих ними у спадщину (ч.4 ст.81, ч.4 ст.82 ЗКУ) (див. також: Кулинич П.Ф. Правочини щодо земельних ділянок: деякі теоретичні та практичні аспекти // Земельне право України. – 2006. – №4. – С.31-32). Принаймні, в описаних ситуаціях шанси на успіх у Європейському суді істотно менші.
Особливо слід наголосити, що заяви до Європейського суду з прав людини жодним чином не оплачуються, тому, якщо Ви власник паю і збираєтеся скористатися підготовленим мною зразком, єдине, чим Ви ризикуєте – це дещицею власного часу та витратами на поштове відправлення. У разі успіху ці витрати Вам будуть повернуті, також переконаний, що Ви зможете претендувати на справедливе відшкодування Ваших втрат, яких Ви зазнали через існування мораторію. Навряд чи це будуть захмарні цифри, проте шанси на отримання кількох тисяч євро у Вас є. Допомагаючи собі, Ви допоможете нашій державі в цілому, наближаючи момент скасування такого безглуздого явища, як мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Якщо навіть невелика частина із тих майже 7 мільйонів осіб, що безпосередньо потерпіли від мораторію, звернуться до Європейського суду з прав людини – він не встоїть.
Анатолій Мірошниченко – науковий радник Міжнародного правового центру “EUCON”, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри земельного та аграрного права Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
Джерело:http://www.amm.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=9:moratoriyuni&Itemid=10