Якщо вартість товару перевищує граничний розмір суми розрахунків з фізичними особами (50 000 грн), то платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи / юридичних осіб, які не є фінансовими установами (ІПК від 11.01.2021 № 105/ІПК/99-00-07-05-01-06).
Розрахунки між резидентами і нерезидентами за валютними операціями експорту та імпорту товарів здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні. Норми Закону України від 20.09.19р. № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (із змінами та доповненнями) не стосуються безготівкових розрахунків в іноземній валюті. За надані послуги інформаційного характеру, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника – нерезидента на рахунок підприємця в іноземній валюті, реєстратор розрахункових операцій не застосовується (ІПК від 11.01.2021 № 111/ІПК/08-01-07-09-13).
В ІПК від 11.01.2021 № 113/ІПК/99-00-21-03-02-06 ДПС дійшла висновку: у разі, якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних товарів, для цілей розділу V ПКУ такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку і, відповідно, у такого платника ПДВ виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ.
Операція платника ПДВ з постачання на митній території України товарів, включених до Переліку № 224, яка здійснюється з 17.03.20 і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, звільняється від оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог, визначених у нормах ПКУ та у примітках до Переліку № 224), незалежно від того: якому покупцю здійснюється таке постачання; з якою метою такі товари придбаваються покупцем. За такою операцією платник ПДВ податкові зобов’язання з ПДВ не визначає, але зобов’язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну без ПДВ (ІПК від 11.01.2021 р. № 115/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Платникам податку, які в періоді дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ товарів, включених до Переліку №224, здійснювали постачання таких товарів з нарахуванням ПДВ, слід забезпечити проведення коригування податкових зобов’язань з ПДВ, відображених у таких податкових накладних (ІПК від 16.01.2021 № 195/ІПК/99-00-21-03-02-05).
При наданні фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку 3 групи інформаційних або освітніх послуг за умови відсутності місця здійснення розрахунків, зокрема через Інтернет-сайти у електронному вигляді, обов’язок застосування РРО не виникає (ІПК від 12.01.2021 № 124/ІПК/20-40-07-10-190).
В ІПК від 12.01.2021 № 125/ІПК/99-00-04-03-03-06 ДПС зазначила, що вартість харчування, безоплатно отриманого працівниками товариства, зокрема за принципом «шведського столу» та включеного до складу витрат та відповідно до вартості товарів/послуг, не є додатковим благом, але включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування ЄСВ.
Дохід, отриманий платником податку – фізичною особою у вигляді суми грошового відшкодування витрат такого платника (вартості палива, та амортизаційні витрати за використання власного автомобіля під час виконання трудових обов’язків) включається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах. При цьому зазначений дохід не є базою нарахування ЄСВ (ІПК від 12.01.2021 № 128/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Якщо договір купівлі-продажу корпоративних прав був укладений платником податків у 2019 році, тобто відбувся перехід права власності, то обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи виникає у такого платника у 2020 році, незалежно від фактичного надходження коштів (ІПК від 13.01.2021 № 131/ІПК/99-00-04-03-03-09).
У разі повернення товарів платник податку – постачальник має право зменшити податкові зобов’язання лише після реєстрації в ЄРПН відповідного розрахунку коригування до податкової накладної. Якщо з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкової накладної минуло
1095 календарних днів, розрахунок коригування до такої податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН, та, відповідно, підстави для зменшення податкових зобов’язань у платника податку – продавця відсутні.
У такому випадку операція з повернення товару покупцем постачальнику визнається для платника податку – покупця операцією з постачання, за якою ним мають бути визначені податкові зобов’язання та складена і зареєстрована в ЄРПН відповідна податкова накладна. У свою чергу платник податку – постачальник товару, якому такий товар повертається, має можливість на підставі такої податкової накладної віднести суми ПДВ до податкового кредиту (за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту) (ІПК від 13.01.2021 № 136/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Якщо вартість безоплатно переданих товарів, придбаних з ПДВ (включеного до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною (ІПК від 13.01.2021 р. № 137/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Висновки, наведені в ІПК від 13.01.2021 № 135/ІПК/99-00-21-03-02-06:
Щодо порядку складання податкових накладних
У випадку відвантаження товарів покупцю декілька разів протягом одного дня (незалежно від того, в межах однієї чи різних цивільно-правових угод здійснюється таке відвантаження) постачальнику необхідно враховувати вимоги п. 201.7 ПКУ, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг.
У разі отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця (як в межах однієї, так і різних цивільно-правових угод) податкова накладна має складатися постачальником товарів/послуг на кожну суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При цьому складання постачальником однієї податкової накладної на загальну суму таких авансових платежів не вважається помилкою.
У разі отримання однієї суми попередньої оплати не допускається складання двох чи більше податкових накладних виходячи з суми такої попередньої оплати (має бути складена одна податкова накладна на усю суму попередньої оплати, сплаченої одним платежем).
Щодо порядку формування податкового кредиту на підставі чеків (рахунків, інших документів), що додаються до авансового звіту працівника
Оскільки документи, що підтверджують витрати, понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, подаються разом зі Звітом, то датою формування податкового кредиту на підставі інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, є дата подання авансового звіту, до якого такі документи включено.
Розрахунок коригування до податкової накладної на зменшення податкових зобов’язань у разі своєчасного подання такого розрахунку коригування на реєстрацію в ЄРПН, реєстрація якого була зупинена, та який надалі був зареєстрований за рішенням Комісії регіонального рівня, платник податку – постачальник відображає такий розрахунок коригування в декларації з ПДВ за звітний період, у якому він був складений, шляхом подання уточнюючого розрахунку за відповідний звітний період згідно з пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ ПКУ (ІПК від від 16.01.2021 р. № 191/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Згідно з п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ норми п. 39.4 ПКУ щодо подання платниками податків повідомлень про участь у міжнародній групі компаній вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.
Відповідно до Закону України від 17.12.2020 № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» норма щодо запровадження контролю стосовно контрольованих іноземних компаній набере чинність з 01.01.2022 року (ІПК від 16.01.2021 № 210/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Низка ІПК, наданих платникам податків на минулому тижні, присвячена питанню формування висновку щодо відповідності/невідповідності надісланого разом із запитом зображення щоденного звітного чеку вимогам Постанови № 199 за формою та за замістом.