Питання необхідності застосування РРО фізичними особами-підприємцями є найактуальнішим серед тих, які порушувалися в ІПК на минулому тижні. Позиція контролюючого органу щодо цього питання полягає в наступному:
Якщо фізична особа – підприємець, платник єдиного податку, здійснює реалізацію автозапчастин та автомобільних мастил шляхом замовлення через інтернет – сайт та здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (переказ коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку) або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або програмно- технічний комплекс самообслуговування, якій належить банку, РРО можна не застосовувати.
В той же час, при здійсненні розрахунків у готівковій формі, у тому числі у разі здійснення розрахунків за допомогою електронних платіжних засобів (ЕПЗ) через термінал банківської установи, через ПТКС не банківської установи (готівка та ЕПЗ), у дистанційній торгівлі з ЕПЗ виключно електронні розрахунки через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад 24/7 застосування РРО для фізичних осіб платників єдиного податку є обов’язковим.
Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін внесених Законом України від 01.12.2020 року № 1017-ІХ, до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку (ІПК від 25.01.2021 № 267/ІПК/20-40-07-10-19).
РРО реєструється в контролюючому органі на конкретного суб’єкта господарювання та його конкретний господарський об’єкт, про що зазначається у реєстраційному посвідченні РРО. Відповідно, РРО може використовуватись лише тим суб’єктом господарювання, який здійснив його реєстрацію в контролюючому органі. (ІПК від 25.01.2021 № 273/ІПК/99-00-07-05-01-06)
Постанова Кабінету міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» не регулювала та не змінювала розмір та застосування штрафних санкцій у сфері застосування РРО. (ІПК від 26.01.2021 № 284/ІПК/23-00-07-0709).
Операція із внесення нерезидентом до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного господарського і цивільного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. (ІПК від 25.01.2021 № 276/ІПК/99-00-21-02-02-06)
Організаційно-правова форма резидента Федеративної Республіки Німеччина AG & Co KGaA входить до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів № 480 (зі змінами). Отже, для цілей незастосування пп. 140.5.4 ПКУ резидент має надати підтвердження щодо сплати у звітному році нерезидентом таких податків, як податок на прибуток (дохід) або корпоративний податок.
Стосовно надання підтверджуючих документів, то слід заначити, що пп. 140.5.4 ПКУ не містить вимог щодо документального підтвердження податкового статусу контрагента – нерезидента та форми документа для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративного податку) таким нерезидентом, а також органу, який має видавати такий документ.
Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році. Водночас, рекомендуємо платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України та повинен містити інформацію не тільки про реєстрацію нерезидента в якості платника податку на прибуток (корпоративного податку), а також стосовно підтвердження сплати нерезидентом зазначеного податку у звітному році (ІПК від 26.01.2021 № 297/ІПК/99-00-21-02-02-06)
ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання та повернення поворотної фінансової допомоги. Отже, такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку (ІПК від 26.01.2021 № 300/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Юридична особа – платник єдиного податку, яка отримала від емітента корпоративних прав (платника єдиного податку) дивіденди, не оподатковані в порядку, визначеному ПКУ, включає до складу доходу всю суму отриманих дивідендів з дотримання вимог пп. 2 п. 292.1 ПКУ (ІПК від 29.01.2021 № 325/ІПК/26-15-04-08-18).
У разі самостійного виявлення платником податків помилок, що містяться у раніше поданому Звіті про контрольовані операції, платник податку має право подати уточнений Звіт про контрольовані операції з виправленими показниками.
Анулювання або відкликання Звіту про контрольовані операції нормами Кодексу та вказаного вище порядку не передбачено (ІПК від 28.01.2021 № 319/ІПК/99-00-21-02-02-06).