Щотижневий оглядовий аналіз роз’яснень ДПС України з 12 липня до 16 липня 2021 року, наданих в індивідуальних податкових консультаціях на запити платників податків, від аудиторки, радниці з питань бухгалтерського, податкового обліку та податкового планування Жанни Білобловської.
У разі, якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкових накладних при отриманні авансового платежу за товар, який підлягає постачанню, відбувається повернення частини такого авансового платежу, розрахунок коригування до таких податкових накладних не може бути зареєстрований в ЄРПН, та, відповідно, підстави для зменшення податкових зобов’язань у платника податку – продавця відсутні.
При цьому у розглянутій у зверненні ситуації покупець, у разі повернення йому постачальником платежу, зобов’язаний зменшити податковий кредит на суму зменшення компенсації вартості товару (платіж, що повернутий постачальником), на підставі бухгалтерської довідки. (ІПК від 12.07.21 №2719/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Низка ІПК присвячена питанню дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у випадку складання первинних документів у електронній формі:
При здійсненні платником податку (постачальником) операції з постачання товарів/послуг, які оформлялись первинним документом, складеним в електронній формі, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно складання (створення) податкової накладної за такою операцією буде вважатися дата складання (створення) такого первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання електронних підписів. (ІПК від 12.07.21 №2720/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений нормами підпункту 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 ПКУ, застосовується до операції з постачання послуг з надання в оренду (суборенду) земельних ділянок за умови одночасного виконання таких вимог:
в оренду (суборенду) повинні передаватися лише земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, тобто земельні ділянки державної або комунальної власності;
орендна плата повинна бути перерахована орендарем (суборендарем) безпосередньо на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі невиконання вказаних умов вартість наданих послуг у межах договору оренди (суборенди) (орендна плата) є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою 20 відсотків.
Отримані товариством від суборендаря грошові кошти (у тому числі у вигляді відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати орендної плати за землю) за своєю економічною сутністю є оплатою вартості поставлених товарів/послуг (у тому числі послуг з оренди (суборенди) комунального майна), і такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ їх отримувачем та підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ. (ІПК від 12.07.21 №2720/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Як викладено у зверненні, Товариством було отримано грошові кошти, помилково перераховані йому іншим суб’єктом господарювання. На підставі листа від такого суб’єкта господарювання помилково перераховані грошові кошти були повернуті Товариством відправнику.
Податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних періодах. (ІПК від 12.07.21 №2729/ІПК/99-00-21-03-02-06).
У випадку складання податкової накладної на суму попередньої оплати частини вартості товару/послуги в графі 6 зазначається відповідна частка оплаченого товару/послуги у вигляді десяткового дробу, зокрема: у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості товару/послуги у графі 6 вказується число ,,0,5” тощо. (ІПК від 2733/ІПК/13-01-18-04-09).
З урахуванням вимог п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбуткова організація (Асоціація), яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не повинна здійснювати розподіл доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. (ІПК від 13.07.21 № 2742/ІПК/13-01-18-05-09).
У разі, якщо залучені експедитором суб’єкти господарювання, які надають послуги з перевезення вантажів та допоміжні у транспортній діяльності послуги (навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг), місце постачання яких визначається на митній території України, не є платниками ПДВ, то вартість наданих ними послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор визначає податкові зобов’язання з ПДВ та складає податкову накладну лише виходячи з вартості своєї експедиторської винагороди.
У випадку залучення експедитором до міжнародного перевезення вантажів перевізників – платників ПДВ, нульова ставка, визначена підпунктом «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ, застосовується саме такими перевізниками. При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 відсотків, та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг за ставкою 20 відсотків (якщо замовник послуг зареєстрований на території України як суб’єкт господарювання).
З урахуванням положень статті 912 Цивільного кодексу України чартер (фрахтування) за своєю суттю є орендою відповідного транспортного засобу. Отже, місце постачання послуг з фрахтування визначається відповідно до пункту 186.4 статті 186 ПКУ, тобто за місцем реєстрації постачальника таких послуг.
У разі, якщо залучені експедитором в межах виконання договору транспортного експедирування суб’єкти господарювання, які фактично надають послуги з фрахтування транспортного засобу (у разі, якщо такі послуги не належать до тих, що визначені підпунктом 196.1.11 пункту 196.1 статті 196 ПКУ), є резидентами України, то місце постачання таких послуг визначається на митній території України (незалежно від того, де фактично надаються такі послуги – на митній території України чи за її межами).
Якщо суб’єкти господарювання, що надають такі послуги, не є платниками ПДВ, то вартість наданих ними послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та експедитор визначає податкові зобов’язання з ПДВ та складає податкову накладну лише виходячи з вартості своєї експедиторської винагороди.
Якщо такі послуги надаються суб’єктами господарювання – платниками ПДВ, то експедитор визначає податкові зобов’язання з ПДВ на суму таких послуг з фрахтування та на суму наданих замовнику експедиторських послуг.
ПКУ не передбачено застосування нульової ставки ПДВ до операцій з постачання послуг із фрахтування транспортних засобів (морських суден).
Якщо перелічені у зверненні послуги, що надаються платником податку із залученням третіх осіб, які фактично здійснюють перевезення вантажів та надають послуги, допоміжні у транспортній діяльності та послуги фрахту, надаються не в межах виконання договору транспортного експедирування, та платник податку не отримує за їх виконання експедиторську винагороду, то фактично такий платник податку не є експедитором, а послуги, що ним надаються, слід розглядати як посередницькі послуги із відповідним порядком оподаткування ПДВ. (ІПК від 14.07.21 №2762/ІПК/99-00-21-03-02-06).
У податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.
Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції (тобто не підтвердженій первинними документами), і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.
У розрахунку коригування, що складається з метою виведення в нуль показників податкової накладної, помилково складеної на неплатника ПДВ, нечислові показники (у тому числі показники полів верхньої лівої частини розрахунку коригування) мають відповідати аналогічним показникам, зазначеним у податковій накладній, а відповідні кількісні та/або вартісні показники табличної частини розділу Б податкової накладної зазначаються зі знаком «-». У даному випадку у графі 2.1 розрахунку коригування зазначається умовний код причин коригування 103 («Повернення авансу або авансових платежів»). (ІПК від 15.07.21 2792/ІПК/99-00-21-03-02-06).
У разі зупинення реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування платник податку – постачальник може зменшити податкові зобов’язання на суму ПДВ, зазначену у ньому, після припинення процедури такого зупинення:
у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено;
у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН. (ІПК від 15.07.21 № 2793/ІПК/99-00-21-03-02-06)