Оглядовий аналіз індивідуальних податкових консультацій (19–23 липня) - EUCONLAW Group

Ми використовуємо файли cookie для нашого веб-сайту. Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з використанням нами файлів cookie.

Публікації

Оглядовий аналіз індивідуальних податкових консультацій (19–23 липня)

Якщо платник податків у звітному році не здійснював контрольовані операції, то він не зобов’язаний подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.(ІПК від 20.07.21 №2818/ІПК/99-00-21-02-03-06).

Якщо виплата доходу учаснику-нерезиденту України здійснюється у зв’язку зі зменшенням статутного (зареєстрованого) капіталу юридичної особи, що не веде до зменшення нерозподіленого прибутку відповідної юридичної особи, об’єкта оподаткування податком на доходи нерезидента не виникає. (ІПК від 20.07.21 №2824/ІПК/99-00-21-02-02-06). 

Для цілей оподаткування вважається, що операція здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

  • головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
  • у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 цього Кодексу.

Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток підприємств не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги суб’єктам господарювання, що є резидентами та платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах, у випадках, які не передбачають застосування відповідних положень ст. 39 Кодексу. (ІПК від 20.07.21  № 2828/ІПК/99-00-21-02-02-06).

При здійсненні платником податку (постачальником) операції з постачання товарів/послуг, які оформлялись первинним документом, складеним в електронній формі, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно складання податкової накладної за такою операцією буде вважатися дата складання такого первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання електронних підписів.

Податкова накладна, складена на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг, факт надання яких оформлюється первинним документом, складеним в електронній формі, та зареєстрована в ЄРПН, є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ на підставі зазначених у такій податковій накладній сум податку. (ІПК від 20.07.21 №2833/ІПК/26-15-04-02-16).

При постачанні нерезидентом Товариству програмної продукції (у тому числі будь-яких змін, оновлень, додатків, доповнень та/або розширень функціоналу комп’ютерних програм, прав на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу) та/або надання права на використання програмної продукції згідно з ліцензійним договором у Товариства податкових наслідків з ПДВ за такою операцією не виникатиме (у тому числі обов’язку щодо складання податкової накладної і її реєстрації в ЄРПН та відображення такої операції у податковій звітності з ПДВ).

Водночас, якщо при постачанні нерезидентом Товариству послуг, пов’язаних із програмною продукцією, не відбуватиметься жодних змін у програмній продукції (у тому числі встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, інформаційно-консультаційна підтримка), то операція з постачання таких послуг оподатковуватиметься податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відс., оскільки місце постачання таких послуг відповідно до пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ визначено на митній території України. За такою операцією Товариство (покупець) зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту у декларації за відповідний звітний період. (ІПК від 21.07.21 №2853/ІПК/99-00-21-03-02-06).

На виконання абзацу третього пункту 85.2 статті 85 Кодексу щодо загального формату та порядку подачі інформації в електронній формі Міністерством фінансів України прийнято наказ від 07.11.2011 № 1393, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.01.2012 року за № 44/20357 зі змінами, внесеними наказом від 15 вересня 2020 року № 561 «Про внесення змін до Порядку надання документів великого платника податків в електронній формі при проведенні документальної перевірки», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2020 року за № 1123/35406 (далі – Наказ № 561), яким передбачено порядок та формат надання документів великими платниками податків на запит контролюючого органу в електронній формі, що належать або пов’язані з предметом перевірки.

Наказ № 561 набирає чинності через 9 місяців з дня його офіційного опублікування, тобто з 27 серпня 2021 року.

Отже, обов’язок щодо надання великими платниками податків під час проведення перевірки документів в електронній формі у вигляді стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) виникає на підставі п.85.2 ст. 85 Кодексу у разі отримання запиту контролюючого органу. (ІПК від 21.07.21 №2855/ІПК/99-00-07-08-01-06). 

У випадку здійснення міжнародного перевезення вантажів в межах виконання договору транспортного експедирування безпосередньо самим експедитором (без залучення третьої особи – перевізника), нульова ставка, визначена підпунктом «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ застосовується експедитором (резидентом) до всієї вартості послуг перевезення в межах договорів міжнародного перевезення вантажів за умови, що таке перевезення підтверджене  єдиним міжнародним перевізним документом.

У випадку залучення експедитором до міжнародного перевезення вантажів третьої особи – перевізника, нульова ставка, визначена абзацом «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ, застосовується саме таким перевізником. У випадку, коли перевізник не є резидентом – платником ПДВ, податкові зобов’язання у експедитора на вартість послуг з перевезення не нараховуються.

При цьому, якщо транспортно-експедиторські послуги в межах договорів міжнародного перевезення надаються замовнику-резиденту, то операції з постачання таких послуг підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою. Якщо в межах договорів міжнародного перевезення транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-нерезиденту, то операції з їх постачання не визначаються як об’єкт оподаткування ПДВ. (ІПК від 21.07.21 № 2867/ІПК/99-00-21-03-02-06).

У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної декларації, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючу декларацію до річної податкової декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року. (ІПК від 23.07.21 № 2885/ІПК/99-00-12-09-01-06). 

Зв’язатися з нами

Надіслати запит