У разі надання послуг, виконання робіт, зокрема за агентськими договорами доходом платника єдиного податку є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 Кодексу).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 Кодексу).
Таким чином, суми винагороди Товариства (платника єдиного податку третьої групи) включаються ним для цілей оподаткування єдиним податком до складу доходу та податкової декларації у кварталі, в якому відбулось їх надходження на розрахунковий рахунок підприємства.
Самостійне утримання Товариством (платника єдиного податку третьої групи) належної йому винагороди з отриманих від третіх осіб на користь принципала коштів підпадає під поняття грошової форми розрахунків. (ІПК від 03.08.2021 р. № 2931/ІПК/99-00-18-04-03-06).
Замовник самостійно не здійснює будівництво житла, а залучає до такого будівництва підрядну організацію. У ході будівництва замовник укладає договори купівлі-продажу майнових прав на житло з покупцями (майбутніми власниками житла).
Операція замовника з постачання майнових прав на об’єкт житлової нерухомості покупцям буде другим постачанням об’єкта житлової нерухомості у розумінні норм підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, яка підлягатиме звільненню від оподаткування ПДВ. Одночасно з цим, у замовника виникне обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, оскільки придбані замовником з ПДВ послуги із спорудженого об’єкта житлової нерухомості призначаються для використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ. (ІПК від 04.08.2021 р. № 2939/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Товариством при складання податкової накладної у реквізиті «Дата складання податкової накладної» помилково вказана дата отримання від нерезидента передплати (авансу) за товари, що підлягали експорту. При цьому база оподаткування розрахована за курсом НБУ на дату фактичного вивезення товарів за межі митної території України.
Податкова накладна, складена з помилкою у даті, не дає можливості ідентифікувати дату здійснення операції з постачання товарів/послуг.
У випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, згідно з абзацом 6 пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ складається розрахунок коригування до податкової накладної.
Для виправлення помилок, допущених в обов’язкових реквізитах податкової накладної, розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки.
Пунктом 21 Порядку № 1307 встановлено, що не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
При цьому, податкова накладна, складена платником ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг (вивезення товарів за межі митної території України) із зазначенням неправильної дати, не відповідає первинним (бухгалтерським) документам та вважається такою, що складена зайво.
Платник податку на дату виявлення факту зазначення неправильної дати в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній має право скласти розрахунок коригування до зайво складеної податкової накладної з метою виведення в нуль її показників, та зареєструвати його в ЄРПН.
Крім того, Товариство зобов’язане скласти податкову накладну за операцією з вивезення товарів за межі митної території України із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті виникнення податкових зобов’язань за такою операцією. (ІПК від 04.08.2021 р. № 2942/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Якщо товари/послуги постачаються одному покупцю два та більше разів на місяць, то згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПКУ вважається, що операції з їх постачання мають ритмічний характер. За такими операціями постачальник товарів/послуг може складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено постачання, зведену податкову накладну на покупця, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг такому покупцю протягом місяця. (ІПК від 04.08.2021 р. № 2944/ІПК/99-00-21-03-02-06).
У разі набрання законної сили рішенням суду, згідно з яким ДПС зобов’язано зареєструвати податкову накладну, в реєстрації якої платнику (постачальнику) було відмовлено, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, після її реєстрації в ЄРПН:
у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної;
у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати її складання.
При цьому слід зазначити, що на сьогодні ПКУ не передбачено виключень щодо термінів формування податкового кредиту за податковими накладними, які реєструються в ЄРПН згідно з рішенням суду. (ІПК від 04.08.2021 р. № 2947/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Якщо харчування і напої не є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання), то постачання такого харчування і напоїв розглядається як окрема операція, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Операції з постачання додаткових послуг, зокрема, послуг з прання, користування конференц-залами, місцями для проведення нарад, тощо, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
При складанні податкових накладних слід враховувати, що необхідність складання окремих податкових накладних передбачена тільки для операцій, що підлягають оподаткуванню, і для операцій, що звільняються від оподаткування.
У разі одночасного постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою ПДВ 20 відсотків, та послуг, що оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ у розмірі 7 відсотків, такі операції можуть бути вказані в одній податковій накладній окремими рядками. (ІПК від 04.08.2021 р. № 2949/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Враховуючи відсутність підстав, визначених пунктом 192.1 статті 192 Кодексу для коригування податкових зобов’язань (покупцем не були повернуті продавцю раніше поставлені товари/послуги та не змінюється сума компенсації вартості таких товарів/послуг), то при списанні дебіторської заборгованості продавець не має законодавчих підстав для коригування суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість та складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату постачання товарів/послуг. (ІПК від 05.08.2021 р. № 2958/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Щодо питання проведення заліку по розрахунках за експортними операціями повідомляємо.
Припинення зобов’язань у сфері зовнішньоекономічної діяльності шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог за експортно-імпортними операціями регулюється підпунктом 5 пункту 10 розділу III Інструкції № 7, а саме: банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог лише у разі дотримання сукупності таких умов:
- вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
- вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
- між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання. (ІПК від 05.08.2021 р. № 2968/ІПК/99-00-07-07-02-06).