Оглядовий аналіз індивідуальних податкових консультацій (5–9 липня) - Юридична група Eucon

Ми використовуємо файли cookie для нашого веб-сайту. Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з використанням нами файлів cookie.

Публікації

Оглядовий аналіз індивідуальних податкових консультацій (5–9 липня)

Фізична особа – підприємець, яка має основне місце роботи з 01.01.2021 звільняється від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таку особу у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Подання фізичними особами – підприємцями додаткових документів щодо інформування контролюючого органу про працевлаштування та сплату єдиного внеску роботодавцем чинним законодавством не передбачено. (ІПК від 07.07.2021 № 2655/ІПК/99-00-04-03-03-06). 

Сума заборгованості платника податку – фізичної особи за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, включається таким платником до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. При цьому фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

У разі якщо кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, анульовано (прощено) основну суму боргу (кредиту), то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу з відповідним оподаткуванням. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо зазначених доходів. (ІПК від 07.07.21 №2660/ІПК/99-00-04-03-03-06).

При прийманні оплати за електронні та паперові квитки за допомогою LiqPay, застосування товариством РРО, є обов’язковим.

Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі через (установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок (IBAN, он-лайн банкінг) або безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок, а також платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО може не застосовуватись. (ІПК від 07.07.2021 №2665/ІПК/10-36-07-07-20).

Проживання працівників на Базі відпочинку, яка належить (обліковується на балансі) Підприємству, не відноситься до послуг з тимчасового проживання, тому не є підставою для справляння Збору в розумінні п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Кодексу, а працівники Підприємства  не є платниками Збору.

У разі розміщення на Базі відпочинку інших осіб, які не є а працівниками Підприємства, то такі особи є платниками Збору, а Підприємство – податковим агентом зі Збору (ІПК від 07.07.21 №2673/ІПК/99-00-04-01-03-06).

Якщо Товариство є постачальником безпосередньо послуг із тимчасового розміщування (проживання) та має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), то операції Товариства з постачання клієнту таких послуг, у тому числі з урахуванням харчування за умови, що таке харчування є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання) та його вартість включається до складу вартості послуг із тимчасового розміщування (проживання), оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків. (ІПК від 07.07.21 № 2676/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється на операції з постачання програмної продукції та операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим – сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, а не на операції з придбання програмної продукції та/або отримання права на використання програмної продукції (у тому числі згідно з ліцензійним договором), плата за яке не вважається роялті.

При постачанні нерезидентом Товариству програмної продукції (у тому числі будь-яких змін, оновлень, додатків, доповнень та/або розширень функціоналу комп’ютерних програм, прав на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу) та/або надання права на використання програмної продукції згідно з ліцензійним договором у Товариства податкових наслідків з ПДВ за такою операцією не виникатиме (у тому числі обов’язку щодо складання податкової накладної і її реєстрації в ЄРПН). (ІПК від 07.07.21 № 2677/ІПК/99-00-21–03-02-06).

У разі якщо нерезидент (відокремлений підрозділ Нерезидента) – безпосередній отримувач доходу у вигляді роялті за ліцензійним договором з Нерезидентом не є фактичним (кінцевим) бенефіціарним отримувачем такого доходу, то під час виплати відокремленому підрозділу Нерезидента такого доходу дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є Нерезидент – фактичний (кінцевий) бенефіціарний отримувач такого доходу, тобто з США, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання документів, визначених підпунктами “а” і “б” п. 103.2 ст. 103 Кодексу та документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Обов’язок доведення того, що нерезидент є фактичним (кінцевим) бенефіціарним отримувачем (власником) доходу у вигляді дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку. (ІПК від 09.07.21 № 2697/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Оскільки згідно з умовами, визначеними у Проєкті договору, Товариство (виконавець) не набуває права власності на програмну продукцію чи її компоненти у процесі її створення, а після завершення виконання таких послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (її компоненти) належатиме замовнику, то операція Товариства (виконавця) з постачання таких послуг замовнику є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Операція Товариства (виконавця) з постачання послуг з технічної підтримки програмної продукції чи її компонентів, які передбачають виключно встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією, оподатковується податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. (ІПК від 09.07.21 № 2705/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Зв’язатися з нами

Надіслати запит