Згідно з п. 292.2 ПКУ при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Враховуючи зазначене, при здійсненні операції з продажу основних засобів, які використовуються платником менше року, то до складу доходу включається фактично отримана сума коштів на дату її отримання. При продажу основних засобів після їх використання більше 12 календарних місяців, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Для юридичних осіб – платників єдиного податку нормами ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.
Також слід зазначити, що Кодексом не передбачено обмежень щодо права продажу юридичною особою – платником єдиного податку власних основних засобів без реєстрації окремого коду за КВЕД. (ІПК від 07.06.2021 р. № 2274/ІПК/24-13-18-04-13).
У випадку змiни мiсце знаходження, що пов’язане зi змiною адмiнiстративно-територiальної одиниці, протягом календарного року, сплата податку на доходи фiзичних осiб здiйснюсться юридичною особою – податковим агентом до контролюючого органу, в якому платник податкiв перебував на облiку до реєстрації змiни мiсцезнаходження (за попереднiм мiсцезнаходженням).
Якщо платник податку – юридична особа має власнi та/або орендованi примiщення (будiвлi) в рiзних регiонах (районах), де здійснюєтъся господарська діяльність, та в яких працюють найманi працiвники, то такий платник податку незалежно вiд змiни мiсце знаходження протягом календарного року, зобов’язаний стати на облiк як платник окремих видiв податкiв та перераховувати податок на доходи фiзичних осiб iз доходiв нарахованих найманим працівникам, до вiдповiдного бюджету за мiсце знаходженням (розташуванням) таких пiдроздiлiв. (ІПК від 07.06.2021 р. № 2277/ІПК/15-32-24-01-05).
Дохід у вигляді відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, не включається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за умови дотримання вимог пп. 164.2.14 ПКУ (до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.) (ІПК від 07.06.2021 р. № 2282/ІПК/99-00-04-03-03-09).
Фізична особа – підприємець, що одночасно зареєстрована особою, яка провадить незалежну професійну діяльність і має основне місце роботи з 01.01.2021 звільняється від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таку особу у розмірі не менше мінімального страхового внеску (ІПК від 07.06.2021 р. № 2283/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Враховуючи те, що положення пп. 140.5.51 ПКУ набули чинності 23 травня 2020 року, то збільшення фінансового результату до оподаткування визначається за результатами податкового (звітного) 2020 року щодо операцій, здійснених після 22 травня 2020 року.
При цьому, оскільки звіт про контрольовані операції за 2021 рік буде подаватись до 01 жовтня 2022 року, то визнання операцій контрольованими або неконтрольованими буде здійснюватись за результатами 2021 року. У разі недосягнення критеріїв контрольованості при здійсненні банківських операцій з нерезидентами, які включені до Переліку № 480 та/або Переліку № 1045, банк повинен буде збільшити фінансовий результат до оподаткування, зокрема, на суму 30 відсотків нарахованих процентних доходів/витрат за такими операціями, відповідно до підпунктів 140.5.4 та 140.5.51 ПКУ. (ІПК від 07.06.2021 р. № 2291/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Відповідно до ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540 – IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» були внесені доповнення до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, а саме доповнено п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ такого змісту:
«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Таким чином під час застосування правил позовної давності (ст. 257 ЦКУ) в тому числі з метою визначення безнадійної заборгованості, слід враховувати положення, передбачені п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ. (ІПК від 07.06.2021 р. № 2293/ІПК/99-00-21-02-02-06).
З 01.01.2021 особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та не отримують дохід від такої діяльності у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, мають право самостійно визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. (ІПК від 08.06.2021 р. № 2296/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Операція Товариства (платника ПДВ) з передачі програмної продукції у власність Підприємству як збільшення статутного капіталу Підприємства відповідно до п. 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ звільняється від оподаткування ПДВ.
Операція з внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів та нематеріальних активів розглядається як вибуття основного засобу і нематеріального активу, тому у податковому обліку платниками, що застосовують різниці при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, проводяться коригування фінансового результату до оподаткування передбачені п. 138.1 та п.138.2 ПКУ для ліквідації або продажу основних засобів або нематеріальних активів. (ІПК від 08.06.2021 р. № 2300/ІПК/99-00-21-03-02-06).
У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг покупець повинен відобразити зменшення податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому складено відповідний розрахунок коригування, незалежно від факту його реєстрації в ЄРПН. (ІПК від 08.06.2021 р. № 2303/ІПК/99-00-21-03-02-06).
При здійсненні платником податку (постачальником) операції з постачання послуг, які оформлялись первинним документом, складеним в електронній формі, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно складання податкової накладної за такою операцією буде вважатися дата складання такого первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання електронних підписів. (ІПК від 08.06.2021 р. № 2304/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Кошти, що надані юридичною особою (благодійною організацією) фізичній особі як допомога на лікування за кордоном, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (зокрема, але не виключно: наявність та характеристики хвороби, патологічного стану платника податку, документи про надання послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування, хвороби та її стану). (ІПК від 10.06.2021 р. № 2331/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Застосовування принципу хронології формування від’ємного значення не є обов’язковим, а має рекомендаційний характер. Платник податку при здійсненні обрахунку різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за звітний (податковий) період, а також при заповненні як Додатка 2, так і таблиці 2 Додатка 3 до декларації має право самостійно визначати послідовність відображення від’ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в розрізі періодів його виникнення. (ІПК від 10.06.2021 р. № 2343/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні платником операцій з вивезення товарів за межі митної території України у випадках, коли дата оформлення митної декларації та дата фактичного вивезення товарів за межі митної території України не співпадають та припадають на різні податкові періоди, є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог МКУ та Положення № 450. (ІПК від 10.06.2021 р. № 2365/ІПК/99-00-21-03-02-06).
У разі, якщо зазначені у зверненні послуги відносяться до категорії послуг, перерахованих у п. 186.3 ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг буде місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. Оскільки отримувачем таких послуг є підприємство, то операція нерезидента з постачання таких послуг підприємству буде об’єктом оподаткування ПДВ і, відповідно, зазначена у зверненні компенсація та винагорода включатиметься до бази оподаткування ПДВ.
Якщо зазначені у зверненні послуги не відносяться до категорії послуг, перерахованих у п.186.2 і 186.3 ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг буде місце реєстрації їх постачальника. Оскільки постачальником таких послуг є нерезидент, то операція нерезидента з постачання таких послуг підприємству не буде об’єктом оподаткування ПДВ. (ІПК від 10.06.2021 р. № 2372/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Якщо зазначені у зверненні товари (лікарські засоби) придбавалися/виготовлялися Товариством з ПДВ, але виникли обставини у зв’язку з якими такі товари (лікарські засоби) набувають статусу «відходів» і підлягають утилізації, здійснення якої не призводить до отримання доходу, а також їх вартість не включається до складу вартості інших придбаних/вироблених товарів (лікарських засобів), що постачаються Товариством (будуть постачатися у майбутньому), то такі товари (лікарські засоби) розцінюються як товари, що починають використовуватися в операціях, які не є господарською діяльністю, і відповідно у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ. (ІПК від 10.06.2021 р. № 2374/ІПК/99-00-21-03-02-06).