29–30 травня 2025 року у Варшаві вже вчетверте відбувся Юридичний форум ЄС — Східне Партнерство. Захід зібрав 150 учасників із 24 країн та став платформою для юридичного діалогу між країнами Європейського Союзу, Східного партнерства та Кавказу та Центральної Азії. Учасники обговорювали ключові правові виклики та перспективи зміцнення співпраці. Особливу увагу приділено обміну досвідом, впровадженню правових реформ, значенню права у розвитку міжнародного співробітництва, а також реагуванню на сучасні виклики, пов’язані з динамікою геополітичної ситуації, цифровізацією та необхідністю адаптації правових систем до нових реалій.
Відкрили захід співголови організаційного комітету, партнери EUCONLAW Group Ярослав Романчук та Андрій Романчук.
У вітальному слові Ярослав Романчук, керуючий партнер EUCONLAW Group, наголосив, що головна мета заходу — створення сталої платформи юридичного діалогу між правниками ЄС, Східного партнерства, Кавказу та Центральної Азії. Він підкреслив, що вже четвертий рік поспіль учасників об’єднують дві ключові теми — міжнародна торгівля та управління людським капіталом.
Під час відкриття Андрій Романчук, старший партнер EUCONLAW Group, наголосив, що цьогорічний форум проходить у період глибоких трансформацій і підвищеної відповідальності юридичної спільноти, особливо в контексті підтримки України. Він акцентував, що серед ключових тем заходу — інновації, транскордонна співпраця, відновлення довіри, ефективне управління активами та визначальна роль права у процесі повоєнної відбудови. Окремо Андрій Романчук подякував партнерам і спонсорам, підкресливши, що саме їхня підтримка стала основою для успішної реалізації форуму.
З вітальним словом на відкритті також виступила Олена Дума, голова Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). У своєму виступі вона акцентувала увагу на важливості об’єднання правників з різних країн задля спільного пошуку ефективних рішень у сфері боротьби з корупцією, зміцнення безпеки та правової стабільності. Вона наголосила, що сучасне право — це не лише сукупність процедур, а насамперед цінності: доброчесність, відповідальність і ефективність. Окремо Олена Дума подякувала Польщі за потужну соціальну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку України, назвавши її яскравим прикладом справжньої солідарності.
Анджей Шейна, адвокат, член Сейму Республіки Польща, виступаючи на відкритті форуму, окреслив три ключові виклики для правової спільноти: агресія Росії проти України, криза людського капіталу (міграція, демографія) та стрімкий розвиток штучного інтелекту. Він закликав юридичну спільноту до лідерства в етичних і правових трансформаціях, підкреслюючи, що саме право має стати мостом між державами та системами в епоху глобальних змін.
Перша панельна дискусія «Виклики та стратегії управління та реалізації активів, арештованих унаслідок корупційних та інших злочинів в умовах сучасності».
Під час панельної дискусії учасники обговорили сучасні підходи до управління арештованими та конфіскованими активами, ключові виклики їх реалізації та важливість міжнародної співпраці у цій сфері. Представники з України, Німеччини, Албанії, Франції, Боснії і Герцеговини та Молдови поділилися національними напрацюваннями — від створення централізованих агентств і цифрових реєстрів до запровадження прозорих механізмів продажу активів та ініціювання законодавчих змін.
Модераторка панелі Джилл Томас, старша віце-президентка зі зв’язків з органами державної влади компанії Asset Reality та радниця з питань повернення активів у Секретаріаті BAMIN (Німеччина), відкриваючи дискусію, наголосила на важливості міжнародного співробітництва у сфері управління конфіскованими активами. Вона підкреслила, що статистика і прозорість є ключовими передумовами ефективності та довіри у цій сфері.
Рісена Хаджа генеральна адміністраторка Агентства з управління арештованими та конфіскованими активами (AASCA) Республіки Албанія, представила діяльність установи, наголосивши на масштабах та викликах у сфері управління активами. «Наразі у портфелі агентства перебуває понад 2000 активів, серед яких — 500 об’єктів нерухомості та 500 банківських рахунків. Загальна вартість конфіскованого майна становить 2 млн євро, ще 10 млн євро — під арештом», — повідомила пані Хаджа. Вона також наголосила, що серед основних викликів — управління арештованими компаніями зі складною структурою, які значною мірою залежать від мереж колишніх власників, а також брак вузькопрофільних фахівців із необхідним досвідом для ведення спеціалізованого бізнесу.
Олена Дума, голова АРМА, розповіла про результати роботи Агентства, зазначивши, що у 2023 році агентство передало до держбюджету 12,4 млрд грн, а в першому кварталі 2025 року — ще 3 млрд грн. «Наразі в управлінні знаходиться понад 90 тисяч арештованих активів загальною вартістю понад 200 млрд грн.», – підкреслила пані Дума. Вона також повідомила, що за кордоном виявлено активів на понад 100 млрд доларів США. За словами Олени Думи, ARMA стала важливим інструментом у боротьбі з агресором і працює над змінами до законодавства з метою покращення управління арештованим і санкційним майном. Також пані Олена згадала про закоропроєкт, який передбачає передачу арештованих санаторно-курортних та медичних об’єктів для використання у реабілітаційних програмах для військовослужбовців, зокрема тих, хто потребує психологічної або фізичної допомоги після служби на фронті.
Емір Башич, директор Агентства з управління арештованим майном Федерації Боснія і Герцеговина, поділився досвідом своєї країни у сфері управління арештованими активами. Він зауважив, що наразі у країні діють три окремі агентства в різних адміністративно-територіальних одиницях, тоді як на державному рівні триває робота над створенням єдиного координаційного органу. Серед основних викликів спікер назвав відсутність централізованого цифрового реєстру активів, що суттєво ускладнює комунікацію між судами, прокуратурою та агентствами. Пан Башич підкреслив важливість безперервного моніторингу активів, оптимізації процедур їх реалізації та впровадження єдиної прозорої цифрової системи для ефективного управління.
У своєму виступі Олена Орлюк, директор Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, наголосила на важливості належного управління нематеріальними активами, які все частіше стають об’єктами арештів та санкцій. Вона зазначила, що на сьогодні до управління АРМА передано 277 торговельних марок і 31 промисловий зразок, пов’язаних із підсанкційними особами. Вона повідомила, що Україна активно впроваджує європейські стандарти у сфері інтелектуальної власності: «Наразі готуються законопроєкти, які мають бути ухвалені до 2027 року в межах гармонізації з правом ЄС». Олена Орлюк також звернула увагу на серйозну загрозу, а саме спроби Росії реєструвати українські географічні зазначення як свої, що потребує рішучої міжнародної правової відповіді.
Ванесса Перре, генеральний директор, Агентства з управління та повернення арештованих та конфіскованих активів Франції, яка також виконує функцію єдиного контактного пункту для інших країн. Вона наголосила на важливості створення національного реєстру активів та можливості продажу майна ще до винесення судового вироку без згоди власника. Серед основних викликів Франції спікерка зазначила високу вартість утримання арештованих предметів розкоші — так, утримання яхти вартістю 10 млн євро обійшлося державі в 1 млн євро. Для підвищення ефективності процесу управління активами вона підкреслила необхідність спрощення процедур продажу, навчання суддів і тісної співпраці з банківськими установами.
Людмила Харея, головний інспектор з питань оцінки, управління та розпорядження кримінальними активами, Агентство з розшуку та повернення активів, отриманих злочинним шляхом, у складі Національного антикорупційного центру Молдови, поділилася досвідом Молдови у сфері управління арештованим майном, зазначивши, що агентство адмініструє активи на суму близько 26 млн євро та понад 1 млн доларів США в криптовалютах. Вона наголосила, що цифрові активи — це вже не майбутнє, а реальність, і Молдова стала однією з перших країн, яка здійснює управління електронними гаманцями. Спікерка підкреслила важливість прозорості, цифрових рішень і міжнародного обміну досвідом у сфері повернення активів.
Друга панельна дискусія «Підвищення ефективності розшуку та повернення активів, отриманих від корупційних та інших злочинів: роль та місія адвокатури в процесі розшуку та повернення активів».
Модерував панель Яніс Борданс адвокат, Віце-прем’єр-міністр (2019 – 2022) та Міністр юстиції Латвії (2012 – 2014 та 2019 – 2022).
Під час панелі учасники обговорили ключові виклики та практичні аспекти, пов’язані з виявленням, арештом і поверненням активів, отриманих злочинним шляхом або пов’язаних із санкційними особами. Було наголошено на важливості мультидисциплінарного підходу, ефективного обміну інформацією між юрисдикціями, ролі міжнародних мереж (як-от CARIN, ARO, Europol, Interpol) та потребі в цифрових інструментах. Спікери поділилися досвідом Ірландії, Великої Британії, Польщі та України, підкресливши необхідність прозорого управління конфіскованим майном.
Майкл Габбінс, керівник Бюро кримінальних активів (CAB) Ірландії, поділився досвідом розбудови ефективної системи розслідування та конфіскації активів, здобутих злочинним шляхом. У своєму виступі він наголосив на критичному значенні мультидисциплінарного підходу, доступу до національних реєстрів, якісної підготовки персоналу та налагодженої міжнародної співпраці — зокрема, через мережу CARIN і координацію між національними офісами ARO. Як зазначив пан Габбінс, бюро щороку вилучає широкий спектр активів, від криптовалюти до нерухомості, та забезпечує їх прозору реалізацію через онлайн-аукціони. Він підкреслив, що навіть у країнах із розвиненими інституціями лише тісна міжвідомча та міжнародна взаємодія дає змогу досягати реальних результатів у протидії економічній злочинності.
Анна Макаренко, директорДепартаменту виявлення, розшуку та повернення активів в іноземних юрисдикціях Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (Україна), підкреслила необхідність комплексного підходу до ефективного розшуку та повернення активів. У своєму виступі вона акцентувала увагу на важливості міжвідомчої взаємодії, доступу до реєстрів, а також обміну інформацією між юрисдикціями як ключових елементах успішної роботи. За її словами, у 2023 році агентство опрацювало понад 8000 запитів, переважно від Національної поліції України, та виявило активи на суму понад 5 млн доларів США у межах співпраці з НАЗК. Пані Макаренко також відзначила ефективність Вона також відзначила високу ефективність міжнародних платформ, CARIN, Europol (SIENA) та Interpol, у сфері обміну даними щодо активів осіб, включених до санкційних списків.
Дженні Бордлі, спеціалізований прокурор, Відділ боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, Королівська прокурорська служба (Велика Британія), наголосила на ролі прокуратури у забезпеченні ефективного вилучення активів. Вона звернула увагу на виклики, пов’язані з ідентифікацією криптоактивів, зокрема з огляду на юрисдикційні обмеження та мінливу природу компаній, що обслуговують такі активи (наприклад, Binance або Coinbase). Пані Бордлі підкреслила, що визначення юрисдикції активу та підтвердження його правового статусу є критично важливими для успішної конфіскації. Вона також зазначила, що навіть у складних справах з міжнародним елементом застосування чітких правових критеріїв для визначення власника активу дозволяє забезпечити успішну конфіскацію.
Сергій Болвінов, полковник поліції, юридичний експерт, слідчий, начальник слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Харківській Області (Україна), окреслив пріоритетні напрями діяльності поліції в умовах війни. Він наголосив, що з початку повномасштабного вторгнення акценти в роботі змістилися: окрім розслідування корупційних та економічних злочинів, правоохоронці зосереджені на документуванні воєнних злочинів і розшуку активів, пов’язаних з агресором. За словами пана Болвінова, сьогодні у підпорядкуванні його управління працює понад 1000 слідчих і криміналістів, а результативне повернення активів потребує тісної взаємодії з іншими органами, зокрема з АРМА.
Анжела Пахольчак, директор Департаменту контрольних процедур,Центральне антикорупційне бюро Польщі, поділилася досвідом правоохоронної системи у виявленні, розслідуванні та запобіганні економічним злочинам. Вона наголосила на необхідності переходу від затарілих аналогових методів до цифрових рішень, включаючи створення централізованих реєстрів, використання аналітичних інструментів та штучного інтелекту. Пані Пахольчак підкреслила важливість раннього виявлення активів ще до початку формального розслідування та розвитку фінансової аналітики в органах слідства. Вона також позитивно оцінила нову директиву ЄС, яка розширює можливості для конфіскації активів, зокрема без вироку суду, і дозволяє більш ефективно застосовувати санкції в межах Євросоюзу.
Ендрю де Рой, засновник компанії Bearstone, яка працює в Польщі, Німеччині та Сербії, поділився поглядом бізнесу на виклики у сфері розшуку та повернення активів. Він відзначив, що ефективність у цій сфері залишається низькою, зокрема через фрагментованість систем, відсутність цифровізації та обмежену міжнародну співпрацю. Особливу увагу пан Ендрю приділив складнощам взаємодії з юрисдикціями, які не співпрацюють (наприклад, РФ, Китай, Північна Корея), а також ролі приватного сектора у побудові міждисциплінарних команд. Він наголосив, що навіть невеликі покращення в технологіях і комунікації можуть суттєво підвищити результативність повернення активів.
Томаш Дробек, Експерт Оперативного слідчого відділу Центрального антикорупційного бюро Польщі, представив польський підхід до імплементації нової директиви ЄС щодо конфіскації активів. Він наголосив, що майбутні зміни передбачають створення чіткої системи розподілу компетенцій та розширення механізмів конфіскації — зокрема без вироку суду, а також щодо активів третіх осіб. Пан Дробек також звернув увагу на низьку ефективність чинних норм щодо відповідальності юридичних осіб, яка обмежується необхідністю попереднього засудження фізичної особи. «Важливим кроком у зміцненні системи має стати розробка національної стратегії з повернення активів, яку планується ухвалити до 2027 року», – зауважив спікер.
Завершаючи панель Яніс Борданс адвокат, Віце-прем’єр-міністр (2019 – 2022) та Міністр юстиції Латвії (2012 – 2014 та 2019 – 2022), акцентував увагу на важливості професійної дискусії, відкритому обміну досвідом та підняття реальних питань, з якими стикаються юристи й правоохоронці у щоденній практиці. Він наголосив, що у сфері управління арештованими активами не існує дрібниць — кожен етап, від розслідування до управління майном, є однаково важливим. Модератор підкреслив, що лише через міждисциплінарний діалог і співпрацю фахівців з різних країн можна знайти дієві рішення. Він також звернув увагу на те, що ефективність у цій сфері багато в чому залежить від технологічної готовності фахівців працювати з цифровими інструментами.
Третя панельна дискусія «Відбудова України та міжнародні фінансові інвестиції: як юристи можуть забезпечити безпечний вихід на ринок, захистити інвесторів в умовах поствоєнного відновлення та убезпечити їх від майбутніх ризиків».
Під час дискусії учасники обговорили ключові умови та виклики для залучення іноземних інвестицій у процес відбудови України, зокрема правові інструменти захисту капіталу, державні стимули, управління воєнними ризиками та забезпечення інституційної довіри. Експерти з України, ЄС, Швейцарії, Польщі та інших країн поділилися практичним досвідом створення правових гарантій, впровадження compliance-систем, використання міжнародного арбітражу та побудови репутаційного захисту інвестицій.
Панельну дискусію модерував співголова організаційного комітету заходу, керуючий партнер EUCONLAW Group Ярослав Романчук. У вступному слові він наголосив, що, за оцінками Світового банку, потреби України у відновленні протягом наступних десяти років перевищують 500 мільярдів доларів — тобто майже утричі більше за ВВП країни у 2024 році. «Особливо важливою у цьому процесі буде участь приватного сектору, зокрема іноземних інвесторів, на яких покладається ключова роль у відбудові», – підкреслив модератор.
Олександр Мельниченко, в.о. виконавчого директора UkraineInvest (Україна), у своєму виступі підкреслив, що в умовах війни Україна змогла створити ефективну систему супроводу та захисту інвесторів. Ключовим механізмом підтримки є закон про значні інвестиції, який передбачає преференції для проєктів від 12 млн євро — включно зі звільненням від податку на прибуток, ПДВ та мита, а також компенсацією до 30% інвестицій. Він повідомив, що вже підписано два спеціальні інвестдоговори на загальну суму 96 млн євро, також UkraineInvest супроводжує понад 30 інвестиційних проєктів і надає безоплатну юридичну та аналітичну підтримку іноземним інвесторам.
Ічіро Ашіхара, партнер, Legal Profession Corporation Cast Global, (Японія), наголосив на високому інтересі японського бізнесу до участі у післявоєнному відновленні України. «Японські торговельні компанії активно вивчають українську економіку та готують спеціалізовані команди для виходу на ринок. Хоча інвестиційна активність поки не розпочалась, компанії перебувають на етапі формування партнерств і пошуку напрямів співпраці», – повідомив пан Ашіхара. Він додав, що Японія готова ділитися досвідом відновлення після масштабних катастроф, зокрема воєн і стихійних лих, що робить її потенційно важливим партнером для України.
Бартош Грохман, адвокат, віце-президент Ради адвокатів Польщі, голова польської делегації адвокатів до ССВЕ Ради адвокатів Польщі, наголосив на критичній важливості стабільності законодавства для залучення інвестицій, зазначивши, що в Польщі через часті зміни законодавства термін реалізації девелoperських проєктів збільшився з 2 років (20 років тому) до 5 років сьогодні. Експерт високо оцінив боротьбу України з корупцією, згадавши арешт судді Верховного суду за корупцію як позитивний сигнал для інвесторів. Він підкреслив успішність польсько-української платформи “Nazowni”, яка об’єднує підприємців двох країн та надає доступ до бази компаній, готових до співпраці. Спікер також розповів про резолюцію №618 Польської адвокатури, яка була поширена по всій Європі для спростування заяв про те, що Україна є агресором у війні з Росією.
Яніс Борданс, адвокат, Віце-прем’єр-міністр (2019 – 2022) та Міністр юстиції Латвії (2012 – 2014 та 2019 – 2022), наголосив на важливості репутації, прозорості та зрозумілих правил гри для залучення інвестицій в Україну. Експерт поділився досвідом Латвії, зазначивши критичні помилки у створенні інвестиційного клімату через непрофесійність державних інституцій та переплітання бізнесу з політикою. За його словами, українські компанії повинні інтегруватися із західними стандартами менеджменту та бізнесу, а держава — демонструвати інвесторам конкретний план трансформації уряду та суспільства. Серед ключових умов він назвав створення надійної системи захисту інвестицій через повноцінну інституційну підтримку та правові гарантії.
Анастасія Дзюба, юридичний радник Lighthouse Legal Advisory (Швейцарія), розповіла про стратегію швейцарських інвестицій в українську реконструкцію. Вона зауважила, що уряд Швейцарії через SECO виділив 50 мільйонів швейцарських франків, але кошти спрямовуватимуться винятково швейцарським компаніям з філіями в Україні — така модель забезпечує додатковий захист капіталу. Експертка наголосила, що Швейцарія може стати центральним хабом для залучення інвестицій з Близького Сходу, Європи та США завдяки репутації нейтральності та правової стабільності. Вона зауважила щодо ролі цифрових комплаєнс-рішень, юридичних технологій і міжнародної довіри як основі для запуску інвестиційних механізмів. Пані Дзюба підкреслила критичну необхідність модернізації двосторонніх угод між Україною та Швейцарією, оскільки існуючі документи застаріли і не відповідають сучасним міжнародним стандартам сталого розвитку.
Ян Когут, адвокат, партнер, PRK Partners (Чеська Республіка), підкреслив, що чеські інвестори готові долучатися до відбудови України, особливо в аграрному секторі та відновлюваній енергетиці. Серед доступних для чеських інвесторів інструментів підтримки спікер назва страхування експортних ризиків від EGAP та фінансування через Національний банк розвитку Чехії у співпраці з ЄІБ. Він також відзначив, що хоча Чехія має кілька платформ для співпраці з Україною, державна підтримка інвесторів поки що обмежена. Попри це, інтерес до України з боку бізнесу зростає, зокрема завдяки створенню спеціалізованих ініціатив, таких як «Український клуб» при Міністерстві промисловості та торгівлі додав пан Когут.
Юлія Позняк, керівник відділу систематизації судової практики Верховного Суду України, розповіла про унікальну базу правових позицій, яка забезпечує єдність судової практики в Україні. «Система містить понад 650 тисяч рішень та дозволяє швидко знаходити релевантні висновки Верховного Суду за ключовими словами або посиланням із реєстру. У 2025 році до інструменту було інтегровано генеративний штучний інтелект, що оптимізує аналітичну роботу суддів. Цей інноваційний підхід покращує якість правосуддя та підвищує передбачуваність для інвесторів», – проінформувала пані Позняк.
Олексій Бонюк, Начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій, Офіс генерального прокурора України, повідомив, що 24 липня 2020 року вперше в історії української прокуратури було створено спеціалізований підрозділ для захисту інвестицій у складі Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій. Спікер зауважив, що за п’ять років роботи підрозділ провів понад 340 робочих зустрічей з представниками бізнесу для вирішення проблем захисту прав інвесторів під час досудових розслідувань. «Завдяки спільним зусиллям було успішно вирішено понад 130 справ, що дозволило припинити неправомірний тиск на бізнес та захистити права інвесторів. У квітні 2024 року були затверджені оновлені прокурорські стандарти захисту інвестицій під час досудового розслідування, розроблені за участі міжнародних експертів та провідних бізнес-асоціацій», – підкреслив пан Бонюк.
Четверта панельна дискусія «Інтелектуальна власність як ключовий драйвер інновацій та конкурентних переваг: чи стане право нових технологій окремою галуззю права чи трансформується в право інтелектуальної власності».
Під час панелі учасники обговорили, як стрімкий розвиток технологій, штучного інтелекту, блокчейну, big data, змінює підходи до захисту інтелектуальної власності та формує потребу в адаптації законодавства. Спікери поділилися досвідом впровадження IP-реформ, використання ШІ в юридичній і бізнес-практиці, а також викликами, пов’язаними з авторством, конфіденційністю даних та трансфером технологій.
Відкриваючи панельну дискусію, модератор Дмитро Таранчук, директор з правового забезпечення ПАТ «Фармак» (Україна), підкреслив критичну проблему сучасності — технології розвиваються швидше за законодавство, що їх регулює, створюючи численні правові виклики.
Давіт Табатадзе, керівник практики судових спорів та арбітражу, BLC Law Firm (Грузія), розповів про складнощі судових спорів у сфері технологій, зазначивши, що такі справи тривають 4-5 років і часто виявляються економічно невигідними навіть для переможця. Головною проблемою він назвав нерозуміння суддями технологій та складність збору доказів у міжнародних справах, коли сервери знаходяться в одній країні, менеджмент — в іншій, а судовий процес відбувається в третій. Експерт підкреслив, що застарілі правові інструменти, як-от Гаазька конвенція про збір доказів, займають місяці для отримання дипломатичного дозволу на дослідження файлів. За його словами, клієнтам краще інвестувати час і гроші в розвиток нових продуктів та стартапів, аніж роками судитися через порушення авторських прав на програмний код.
Ольга Кронда, керівник департаменту інновацій та розвитку Українського національного офісу з питань інтелектуальної власності та інновацій, розповіла про кардинальну трансформацію відомства у 2022 році — перехід від суто реєстраційного органу до державної організації комплексної підтримки інновацій. «Восени планується запуск нового веб-сайту з використанням штучного інтелекту та особистими кабінетами для заявників, що кардинально спростить процедуру подання заявок на реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності», — повідомила експертка. Також вона додала, що для подолання традиційного розриву між науковим та бізнес-середовищами створено Національний хаб інтелектуальної власності та інновацій, який навчає науковців презентувати проєкти інвесторам і спілкуватися з підприємцями професійною мовою бізнесу, а спільно зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності розроблено проєкт національної стратегії розвитку ІВ, затвердження якого очікується до кінця наступного року.
Агнешка Дег-Тибурська, генеральний радник, Член Правління, керівник юридичного відділу, відділу безпеки та патентного відділу, Polpharma (Польща), розповіла про виклики впровадження ШІ у виробництво ліків, підкресливши величезну відповідальність та зазначила, що кожен восьмий препарат у польських аптеках та кожен третій у лікарнях випускається саме цією компанією. «Компанія має понад тисячу зареєстрованих продуктів (SKU) лише в Польщі, включаючи критично важливі препарати як морфін, тому будь-яка помилка може вплинути на тисячі пацієнтів», – зауважила пані Дег-Тибурська. Вона повідомила, що наразі Polpharma експериментує з ШІ переважно в правовій сфері, R&D та інтелектуальній власності для створення комбінованих препаратів, але уникає його використання безпосередньо у виробництві через високі ризики.
Наталія Дядик, керівник контрактної групи, Нафтогаз Тепло (Україна), розповіла про пілотне тестування штучного інтелекту у відділі закупівель для автоматизації пошуку постачальників та аналізу цін, що дозволяє значно зекономити час та людські ресурси порівняно з традиційним ручним моніторингом ринку. Вона підкреслила ризики витоку конфіденційної інформації та важливість навчання персоналу, додавши, що у компанії вже проводяться фішингові тести й тренінги з кібербезпеки. Окрему увагу вона приділила ролі медіації у вирішенні IP-спорів та потребі оновлення процесуального законодавства в умовах технологічних змін.
Ніколоз Небулішвілі, партнер та директор MLA LLC (Грузія), підкреслив, що технічне право та право інтелектуальної власності не слід розділяти — вони мають еволюціонувати разом. Він наголосив на необхідності адаптації законодавства до темпів розвитку технологій, зокрема ШІ, та на важливості підготовки не лише юристів, а й суддів до нових викликів. На його думку, штучний інтелект у майбутньому має визнаватися як співавтор або інструмент у створенні об’єктів ІВ.
Тарас Литовченко, директор з правових питань та комплаєнсу, Trinetix, (Україна), наголосив, що наразі технічне право ще не є окремою галуззю, а радше поєднує елементи IP, контрактного та деліктного права. Водночас він відзначив, що в ЄС уже діє низка спеціалізованих актів, Digital Services Act, AI Act, Digital Markets Act, які поступово формують фундамент для самостійної правової сфери. Особливу увагу спікер приділив захисту даних, назвавши його «серцем tech law», та відзначив, що без контролю над даними неможлива безпечна робота з AI і цифровими платформами.
Підсумовуючи панель Дмитро Таранчук, директор з правового забезпечення ПАТ «Фармак» (Україна), підкреслив, що інтелектуальна власність, законодавство і регулювання повинні стати надійним партнером для інноваторів, а не бар’єром для розвитку технологій.
П’ята панельна дискусія «Вплив CRS на податкове резидентство юридичних і фізичних осіб: практичні аспекти та проблеми».
Дискусія була зосереджена на практичних аспектах впливу системи автоматичного обміну податковою інформацією (CRS) на визначення податкової резиденції як фізичних, так і юридичних осіб. Спікери з Польщі, України, Японії, Мальти, ОАЕ, Фінляндії та інших країн поділилися досвідом впровадження CRS у своїх юрисдикціях, обговорили юридичні та технічні виклики, розбіжності у тлумаченні податкової резиденції та ризики подвійного оподаткування.
Панель модерував Мохамед Гомаа, суддя Апеляційного суду та член Відділу з питань штучного інтелекту та коефіцієнта розкриття справ Міністерства юстиції Єгипту. Відкриваючи дискусію, він підкреслив актуальність теми впливу системи автоматичного обміну податковою інформацією (CRS) на визначення податкової резиденції фізичних і юридичних осіб. Мохамед Гомаа акцентував увагу на необхідності міжнародної співпраці та обміну практичними підходами між юристами й консультантами з різних країн задля ефективної боротьби з ухиленням від оподаткування.
Ольга Ануфрієва, директор з питань оподаткування, SoftServe (Мальта), наголосила на важливості врахування податкової резиденції акціонерів для бізнесу в умовах автоматичного обміну інформацією (CRS). Вона навела приклад кейсу, коли активна участь акціонера, що проживає в іншій юрисдикції, призвела до зміни податкової резиденції компанії. Також вона звернула увагу на ризики подвійного оподаткування та втрати переваг податкових конвенцій через відсутність сертифікату резиденції. Спікерка підкреслила, що CRS — це не просто формальність, а дієвий інструмент контролю та прозорості у сфері міжнародного оподаткування.
У своєму виступі Інга Лівандовська,молодший партнер та податковий консультант, EUCONLAW Group (Польща) акцентувала увагу на практичних викликах самосертифікації податкової резиденції в рамках CRS, особливо у випадках із фізичними особами. Вона поділилася досвідом Польщі, яка щороку здійснює обмін інформацією з понад 100 юрисдикціями, обробляючи понад 3 мільйони звітів. «Завдяки автоматизованим алгоритмам і аналітиці ризиків польська податкова служба у 2023 році донарахувала понад 467 млн євро податків і виявила незадекларовані активи на суму 1,89 млрд євро», – повідомила пані Лівандовська. Спікерка підкреслила, що CRS вимагає усвідомленого підходу як з боку фінансових установ, так і самих платників.
Олена Широкова, голова правління, OLENA Legal & Business Consulting, (ОАЕ), поділилася практичними кейсами податкової резиденції у міжнародних структурах. Вона наголосила на складності визначення резиденції для мультинаціональних компаній і трастів, зокрема через різні тлумачення поняття “місце ефективного управління” в різних юрисдикціях. Олена акцентувала увагу на важливості професійного податкового супроводу для уникнення подвійного оподаткування, згадавши приклади з ОАЕ, Іспанії та Великої Британії. Спікерка також підкреслила, що через постійні зміни у міжнародному законодавстві та вимогах банків компаніям дедалі складніше працювати без продуманої податкової моделі.
Ігор Лівчиц, старший радник, Rödl & Partner Attorneys Finland (Фінляндія), поділився практикою застосування CRS та податкового законодавства в скандинавському регіоні. Він відзначив, що фінська податкова служба є однією з найсуворіших у Європі та має широкі повноваження — наприклад, може вимагати розкриття конфіденційної інформації без рішення суду. Спікер навів приклад справи, де клієнт виграв адміністративний процес щодо сплати кількамільйонного податку після трирічної боротьби. Також Ігор звернув увагу на потенційний конфлікт між положеннями CRS та регламентом GDPR у контексті обміну конфіденційною фінансовою інформацією.
Ірина Грибачова, доктор юридичних наук, Legal Profession Corporation CastGlobal, український адвокат (Японія), розповіла про податкову резиденцію українців, які виїхали до Японії після 2022 року. Вона пояснила критерії визнання резидентства в Японії та наголосила, що за умови перебування понад 183 днів і наявності довгострокового статусу проживання, українці вважаються податковими резидентами Японії. Ірина також згадала, що CRS в Японії діє з 2017 року, а порушення правил самосертифікації може призвести до подвійного оподаткування. Вона закликала українців за кордоном завчасно фіксувати свій податковий статус і повідомляти про це відповідні органи.
Анастасія Вороненко, адвокат, юрисконсульт, P2H (Україна), розкрила практичні аспекти процедури onboarding клієнтів у фінансових установах відповідно до вимог CRS. Вона пояснила відмінності між активними й пасивними нефінансовими структурами та наголосила на особливостях самосертифікації, зокрема у випадках мульти-резиденції. Спікер зазначила, що неправдива інформація в анкетах може призвести до блокування рахунків, передання даних до фінансового моніторингу та навіть унеможливлення відкриття нових рахунків. Особливу увагу вона приділила ролі цифрових платформ, таких як PayPal і Pioneer, у контексті CRS та інших регуляторних режимів.
Фінальна панельна дискусія першого дня: «Екстериторіальний вплив санкцій на транскордонне фінансування та інвестиції в Східному партнерстві ЄС, включаючи інвестиційні фонди та операції з цінними паперами».
Модератором панелі виступив Конрад Добровольський, юридичний радник, Bank Pekao (Польща), який у вступному слові акцентував, що санкції перестали бути винятковим явищем, а стали невід’ємною частиною щоденної практики юристів і фінансистів у Європі та країнах Східного партнерства. Він підкреслив міждисциплінарний характер теми, яка поєднує міжнародне право, комплаєнс, фінанси та геополітику, а також наголосив на її практичному вимірі, зокрема у структуризації транскордонних угод і моделюванні ризиків.
Тамар Чіпашвілі, спеціаліст з питань протидії відмиванню коштів та санкцій, Банк Грузії (Грузія), розповіла про ризики непрямого впливу санкцій у сфері фінансів. Вона навела приклади ситуацій, коли заблоковані активи можуть «ховатися» через номінальні рахунки або спеціальні компанії-посередники. Вона повідомила, що Банк Грузії щодня використовує системи перевірки клієнтів і транзакцій, дотримуючись санкцій США, ЄС та Великобританії. Спікерка наголосила, що для безпечних угод потрібно перевіряти не лише клієнтів, а й весь ланцюжок: біржі, брокерів, товари та маршрути доставки.
Сара Бейшау, юрист, BLOMSTEIN (Німеччина), розповіла про ключові відмінності між санкціями США та ЄС. Вона пояснила, що США активно застосовують вторинні санкції, які можуть зачіпати іноземні компанії без прямого зв’язку зі США. ЄС також запроваджує обмеження з екстериторіальним ефектом — наприклад, заборону співпраці з компаніями, що використовують російську систему SPFS, або вимогу включати в контракти “no-Russia” клаузули. Спікерка наголосила, що юридична перевірка (due diligence) має стати глибшою та враховувати як прямі, так і непрямі ризики.
Пiотр Жилка, експерт з комплаєнсу та боротьби з відмиванням коштів, It’s All About Compliance (Польща), наголосив, що великі фінансові установи краще підготовлені до санкційних вимог, тоді як малий і середній бізнес часто не розуміє навіть базових термінів, як-от бенефіціарний власник чи AML. Він порівняв нинішню ситуацію із запровадженням GDPR, зауваживши, що спочатку було нерозуміння, а згодом — системний підхід. Спікер підкреслив, що санкції мають розглядатися не як формальна вимога, а як стратегічний ризик, що потребує уваги на рівні правління. Одним із практичних кроків він назвав впровадження стрес-тестів для перевірки готовності компанії до можливих санкційних сценаріїв.
Ілля Антонов, адвокат, радник, PRK Partners (Чеська Республіка), підкреслив, що банки в ЄС на практиці змушені враховувати санкції США, навіть якщо вони суперечать нормам ЄС. Він згадав про чинний EU Blocking Statute, який формально забороняє дотримання американських санкцій щодо Ірану, але не працює в реальності. За словами спікера, жоден серйозний банк не ризикує ігнорувати санкції США через страх втрати доступу до американського фінансового ринку. Пан Антонов наголосив, що санкційне дотримання — це обов’язок самого інвестора або банку, а юридичні висновки з інших юрисдикцій можуть допомогти, але не звільняють від відповідальності.
Давід Сарґсян, партнер, Ameria CJSC; керівник юридичного відділу, Ameriabank CJSC (Вірменія), розповів про виклики, з якими стикаються банки в країнах Євразійського союзу. Як приклад він навів транзакції, коли вірменські компанії купували золото в Росії та продавали його в Дубай, що викликало ризики вторинних санкцій. «У відповідь банки розробляють внутрішні механізми перевірки — наприклад, оцінюють, чи має транзакція зв’язок з вірменським ринком», – зауважив спікер. Щоб зменшити ризики, банки оцінюють, чи має угода реальний зв’язок з вірменським ринком. Пан Сарґсян також наголосив, що в умовах прогалин у місцевому законодавстві санкційні рішення часто базуються на внутрішній політиці банку й співпраці з міжнародними партнерами, як-от EBRD чи IFC.
Андрій Андрейків, к.ю.н, докторант, Радник Голови Львівської обласної державної адміністрації (Україна), наголосив на глибокому впливі російського капіталу на економіку України до 2022 року. Він зауважив, що зокрема до 25% банківського сектору та 11 обласних енергокомпаній контролювалися через пов’язані структури. Він підкреслив, що санкції потрібно впроваджувати не лише формально, а щоденно в практиці держорганів і бізнесу. Спікер відмітив, що одним із ключових ризиків є непрозора структура власності, особливо у транскордонних проєктах. Пан Андрейків закликав посилити співпрацю між українськими інституціями та міжнародними фінансовими організаціями для розробки єдиного підходу до санкційного контролю незалежно від форми власності компанії.
Перший день Форуму завершився потужним акордом: на гала-вечері виступив Іцзік Аміель, адвокат, засновник THE SWITCH™ та всесвітньо визнаний спікер. У своїй доповіді «The Legal AI Switch: AI Disruption Exposed» він поділився результатами дослідження 300 юридичних фірм із 75+ країн і розкрив, як штучний інтелект уже змінює правову сферу, які «мінні поля» чекають необережних та які стратегії допоможуть фірмам не лише вижити, а й стати лідерами епохи AI.
Другий день заходу розпочався з панельної дискусії «Синергетична комунікація та взаємодія юристів-консультантів та інхаусів: як створювати прості, зрозумілі та ефективні рішення, що вирішують проблеми бізнесу та запобігають майбутнім ризикам».
У ході панельної дискусії експерти обговорили найважливіші аспекти співпраці між внутрішніми та зовнішніми юридичними командами. В центрі уваги були такі аспекти як: налагодження довіри та стратегічні партнерства; ефективна комунікація через регулярні брифінги й чіткі запити; пріоритизація завдань в умовах обмеженого часу; застосування шаблонів для рутинних операцій; інтеграція культури ESG у щоденну практику.
Панельну дискусію модерував Маріуш Фістек, LL.M., адвокат, кандидат юридичних наук, представник Національної ради адвокатів Польщі та науковець Польської академії наук. У своєму вступному слові він окреслив головну мету панелі – поглибити розуміння ефективної співпраці між внутрішніми (in-house) та зовнішніми (external) юридичними командами. Він акцентував на ключових аспектах, які лежать в основі такої співпраці: чіткість комунікації, регулярність зворотного зв’язку та стратегічне планування через брифінги. Також пан Фістек згадка про роль ESG-факторів у сучасній юридичній практиці, зауваживши, що інтеграція екологічних, соціальних та управлінських принципів у юридичну стратегію дедалі більше впливає на вибір партнерів і формати взаємодії з клієнтами.
Джоана Фернандес Феррейра, міжнародна юридична радниця, член правління, Executive MBA – IMD (Швейцарія), розкрила концепцію синергії між внутрішніми та зовнішніми юридичними командами, порівнявши їх із «продовженнями однієї команди» для досягнення максимального результату. Вона наголосила на важливості глибокої спеціалізації зовнішніх радників та свіжого погляду на складні питання, що дозволяє уникнути «випалення» in-house фахівців. Спікер поділилася реальними кейсами ефективного делегування та довіри, які значно підвищують швидкість і якість юридичних рішень. Вона зауважила, що компанії, що інвестують у тісну співпрацю з external counsel, на 25 % скорочують строки узгодження складних угод.
Агнешка Косовська, адвокат, засновниця та власниця, CGC Law; директорка з корпоративних справ та управління в Poczta Polska S.A.; Член Наглядової ради Bank Pocztowy S.A., (Польща), у своєму виступі наголосила на важливості щотижневих брифінгів та відкритого зворотного зв’язку для побудови довготривалої довіри між внутрішніми й зовнішніми юридичними командами. Вона звернула увагу, що чітке формулювання завдань і надання необхідного контексту зовнішнім радникам сприяє підвищенню якості і консультацій та пришвидшує ухвалення рішень. Спікер поділилася практичними порадами щодо структурування запитів і регулярного моніторингу прогресу, що допомагає уникнути непорозумінь. «Такий підхід дозволяє ефективніше координувати зусилля та досягати стратегічних цілей», -зауважила пані Агнешка.
Магдалена Жак, директорка з правових питань, MedTech CEE North MedTech CEE North & Ukraine (CEMA Vision); Johnson &Johnson, Johnson &, юрисконсульт (Польща), підкреслила важливість єдиного контактного пункту в міжнародних проєктах для злагодженої координації і швидкого вирішення питань. Вона розповіла про ефективне делегування завдань із врахуванням бюджету та ресурсів, що дозволяє оптимізувати робочий час команд. Спікер відзначила цінність шаблонів для рутинних операцій, які економлять до 30 % часу на підготовку документації. Баланс між автоматизацією стандартних процесів і залученням експертів до складних кейсів сприяє підвищенню якості юридичних послуг.
Ігор Лівчиц, старший радник, Rödl & Partner Attorneys Finland (Фінляндія), наголосив на необхідності спрощення юридичної мови для бізнес-аудиторії, зазначивши, що чіткі формулювання допомагають уникнути додаткових уточнень і пришвидшують процес ухвалення рішень. Він підкреслив роль індивідуального підходу як ключового чинника довіри та мотивації клієнтів. Спікер розповів про альтернативні підходи до стандартних завдань, які дозволяють звільнити час для стратегічної роботи. «Такий підхід сприяє підвищенню ефективності юридичних послуг та задоволенню потреб бізнесу», – відмітив спікер.
Магдалена Собонь-Стасяк, старший юрисконсульт, комплаєнсофіцер, ArcelorMittal Poland (Польща), розповіла про критерії вибору зовнішнього консультанта, наголосивши на довірі, репутації та спеціалізації за галузями. Вона підкреслила цінність лаконічних висновків, зауваживши, що короткі звіти довжиною до двох сторінок краще сприймаються керівництвом, ніж об’ємні меморандуми. Спікер звернула увагу на значення рекомендацій від колег та партнерів як головного джерела перевірених контактів. Такий підхід допомагає швидко отримати експертну підтримку та оптимізувати часові витрати на узгодження.
Давід Сарґсян, партнер, Ameria CJSC; керівник юридичного відділу, Ameriabank CJSC (Вірменія), поділився досвідом поєднання ролей in-house та external counsel у банківській сфері, окресливши, коли доцільно залучати зовнішніх експертів для разових складних угод. Він пояснив, що чіткий розподіл обов’язків і спільні стратегічні сесії пришвидшують ухвалення рішень і підвищують їхню якість. «Синергія внутрішньої та зовнішньої команд сприяє зниженню ризиків у проєктах», – зауважив спікер. Спікер також наголосив на важливості обміну знаннями між командами для досягнення оптимальних результатів.
Панельна дискусія «Вплив Legal Tech та штучного інтелекту на маркетингові технології: як ці зміни трансформують роботу з інхаусами».
Під час панелі учасники обговорили практичне застосування штучного інтелекту та цифрових технологій в юридичній сфері, як у внутрішніх департаментах компаній, так і в юридичних фірмах. Спікери з різних країн поділилися прикладами впровадження автоматизації, створення внутрішніх систем оптимізації, а також використання AI у маркетингу, управлінні контрактами та підтримці клієнтів. Особливу увагу спікери приділили викликам адаптації нових інструментів, питанням безпеки, ролі юриста як радника в цифрову епоху та необхідності навчання новим технологіям.
Відкриваючи панель модератор Хольгер Цшайге, член правління Європейської асоціації юридичних технологій (Німеччина), звернув увагу, що штучний інтелект — це не майбутнє, а вже реальність, яка змінює юридичну професію. Він підкреслив, що 95% проєктів із впровадження технологій зазнають невдачі, тож важливо обговорювати реальні кейси, а не лише теорію. Модератор закликав юристів бути активними гравцями у трансформаціях, а не чекати, поки технології «відбудуться з ними».
Даріуш Сойка, головний юрисконсульт, American Express CEE та PAYBACK, (Польща), наголосив на важливості ролі юриста як радника та партнера бізнесу, а не лише користувача систем. Він зауважив, що впровадження AI потребує обережності, зокрема у сфері обробки персональних даних, де юристам варто вимагати лише необхідну інформацію для зменшення ризиків. Він також звернув увагу на те, що надто складні та неінтуїтивні інструменти рідко приживаються — користувачі шукають обхідні шляхи. Ефективна цифровізація, на його, має починатися з розуміння процесів і потреб користувачів, а не з нав’язування технологій.
Анна Атанасов, директор з правових питань групи, Ecowipes Група; член правління, Варшавська Асоціація адвокатів (Польща), поділилася практичним досвідом використання AI та legal tech у різних індустріях – від геймдеву до моди й косметики. Вона наголосила на тренді переходу юридичних департаментів до роботи за IT-моделлю через системи на кшталт Jira та Confluence, що автоматизують запити та прискорюють обробку документів. Серед актуальних викликів вона виділила потребу у простих, інтуїтивних рішеннях, які справді економлять час і не відштовхують користувачів.
Ольга Усенко, керівник дослідницьких програм, Видавництво «Юридична практика» (Київ, Україна), розповіла про активне використання AI українськими юридичними фірмами, зокрема у сфері маркетингу, комунікацій і knowledge management. Вона відзначила, що AI вже застосовується для підготовки пресрелізів, клієнтських алертів, подань до рейтингів, соціальних медіа та структурування досвіду фірм за галузями. Серед нових рішень пані Ольга назвала – автоматизовані платформи для тендерів та інструменти, що конвертують шаблони подань (наприклад, з Chambers у Legal500). Також вона наголосила на важливості безпеки, кастомізації та ризиках “галюцинацій” AI, які залишаються ключовими бар’єрами для його глибшого впровадження.
Тетяна Сауріна, старший юридичний радник,адвокат, керівництво юридичними операціями підрозділу підрозділів Playtika в Україні та Польщі, представила приклади автоматизації внутрішніх юридичних процесів у міжнародній компанії, яка спеціалізується на розробці та виданні мобільних ігор. Вона розповіла про впровадження систем «одного кліку» для типових юридичних дій, автоматизовану перевірку контрактів і створення внутрішнього порталу, який має на меті зменшити навантаження на HR, payroll та legal-департаменти. Вона наголосила, що цифровізація — це не про скорочення персоналу, а про ефективність і правильний розподіл ресурсу.
Анастасія Дзюба, юридичний консультант, Lighthouse. Legal Advisory (Швейцарія), акцентувала на важливості поєднання юридичної та IT-експертизи для ефективного впровадження AI-рішень у бізнес-процеси. Вона навела приклади ризиків, що виникають через відсутність комунікації між юристами та бізнесом, зокрема при розробці контрактів і передачі прав інтелектуальної власності. Також підняла питання стандартизації для міжнародних ринків, необхідності адаптації до локальних вимог і цінності compliance-інструментів у таких юрисдикціях, як Швейцарія.
Кароліна Кравчик, адвокат, засновник Legitize (Польща), наголосила, що ефективне впровадження AI неможливе без практичного досвіду та відкритості до помилок. Вона порівняла роботу з AI із делегуванням завдань молодшим юристам — потрібен чіткий контекст, очікуваний результат і якісна комунікація. Кароліна рекомендує починати з простих автоматизацій (наприклад, Power Automate, Make, Zapier), поступово переходячи до більш складних рішень, і щотижня виділяти хоча б годину на дослідження нових інструменті. Вона наголосила, що впроваджувати AI варто лише там, де він справді вирішує проблему, а не для «галочки».
Панельна дискусія «Культурні та ментальні різниці між юристами з різних країн: як організувати ефективну роботу в міжнародних командах».
Під час дискусії учасники обговорили, як культурні відмінності впливають на юридичну комунікацію, побудову довіри, формування зворотного зв’язку та ефективну співпрацю між юристами з різних країн. Особливу увагу спікери приділили практичним аспектам взаємодії в багатонаціональних командах, важливості особистого контакту, врахуванню національних контекстів та адаптації стилю комунікації до співрозмовника.
Модератор панелі Олександр Мовчан, президент Institute for Internal Controls – CEE (Польща), відкрив панель наголосивши, що культура часто важливіша за стратегію — саме вона визначає, як ми працюємо разом. Він акцентував на важливості врахування міжкультурних відмінностей у стилях комунікації та згадав дослідження бізнес-шкіл, які класифікують культури на висококонтекстні та низькоконтекстні.
Мохамед Гомаа, суддя Апеляційного суду та член Відділу з питань штучного інтелекту та коефіцієнта розкриття справ Міністерства юстиції Єгипту, акцентував на важливості людського підходу та рівності можливостей у міжнародній юридичній співпраці. Він навів дані дослідження McKinsey, згідно з яким компанії з більшою різноманітністю демонструють кращі результати. Спікер підкреслив роль процедурних правил та технологій, зокрема AI, у подоланні відмінностей між правовими системами. За його словами, симуляції судових процесів за допомогою AI допомагають розвивати «юридичну емпатію» між юристами з різних країн.
Войцех Багінський, голова Комісії з питань іноземних справ Польської ради адвокатів (Польща), поділився досвідом роботи з юристами з США та Великої Британії, наголосивши на різниці в підходах до комунікації та зворотного зв’язку. Він послався на класифікацію культур за моделлю “face” та “dignity”, зазначивши, що Польща тяжіє до першої, а англосаксонські країни — до другої. Спікер підкреслив, що польські юристи останні 15 років значно зміцнили впевненість у міжнародних переговорах, ставши більш підготовленими та гнучкими. Він також відзначив, що успіх у перемовинах залежить від глибокого розуміння культурних відмінностей та вміння адаптувати стиль комунікації.
Анастасія Афанасьєва, керівник юридичного відділу, відділу доброчесності та комплаєнсу підрозділ Acino Ukraine LLC, що входить до групи компаній Acino Group (Швейцарія), розповіла про досвід побудови ефективної міжнародної юридичної команди, що охоплює 12 країн. Вона наголосила на важливості неформальної комунікації, регулярного обміну досвідом та міжособистісного контакту, особливо у віртуальному середовищі. Анастасія повідомила, що для посилення взаєморозуміння в компанії було запроваджено внутрішній проєкт Sharing Matters, що включав презентації, навчання та участь суміжних департаментів. Спікер також підкреслила необхідність адаптації стилю зворотного зв’язку до культурних особливостей колег з різних країн.
Томаш Кокошка, директор юридичного департаменту та комплаєнсу, Signify (Польща), поділився спостереженнями щодо культурних відмінностей у стилях комунікації в міжнародних командах. Він навів приклади з досвіду роботи з нідерландськими та американськими колегами, підкресливши, що прямота, тональність та спосіб подачі зворотного зв’язку можуть суттєво відрізнятися. Спікер відзначив, що країни Східної Європи, зокрема Польща, перебувають десь між висококонтекстними й низькоконтекстними культурами, і наголосив на важливості розвитку нових «м’яких» навичок розуміння співрозмовника в онлайн-середовищі. Він також закликав юристів формувати власну стратегію комунікації на основі знань про культуру та контекст.
Анна Клочко, керівник відділу комерційного юридичного забезпечення, lifecell Україна, поділилася досвідом взаємодії з турецькими та французькими колегами у межах зміни власника компанії. Вона підкреслила, що для турецької сторони ключовим є особистий контакт — після неформальної розмови відповідь на лист може прийти впродовж доби. У роботі з французькими колегами, навпаки, важливо глибоко занурюватися в деталі й готуватися до комплексних зустрічей. Спікер також зазначила, що довіра та відкритість з боку партнерів значно спрощують юридичну комунікацію.
Ілля Антонов, адвокат, радник, PRK Partners (Чеська Республіка), наголосив на важливості особистого контакту та спілкування рідною мовою клієнта у побудові довіри. Він повідомив, що у його фірмі створено мовні «дески» для обслуговування клієнтів з різних країн, що дозволяє краще розуміти юридичний контекст і потреби кожного. Він зазначив, що навіть одна особиста зустріч значно покращує подальшу дистанційну співпрацю. Також спікер підкреслив, що знання культурного фону клієнта — перевага, яку варто активно розвивати.
Ірина Грибачова, доктор юридичних наук, Legal Profession Corporation CastGlobal, український адвокат (Японія), поділилася досвідом юридичної взаємодії між українськими та японськими колегами. Вона підкреслила важливість дотримання бізнес-етикету, точності, поваги до часу та спілкування японською мовою як основи для побудови довіри. Особливу увагу спікер звернула на значення консенсусу в японській культурі, де відмова рідко звучить прямо, а мовчання чи ввічливі формулювання можуть мати інше значення. Ірина наголосила, що успішна співпраця з японськими компаніями вимагає глибокого розуміння їхніх культурних норм і стилю комунікації.
Олена Тарасенко, юрист-консультант, OLX (Україна), розповіла про досвід співпраці з командами з Казахстану та Узбекистану. Вона наголосив, що для ефективної взаємодії в цьому регіоні важливі особисті контакти та неформальні зустрічі до початку офіційних перемовин. Як приклад, спікер навела «Brown Bag Session» про Казахстан, що дозволив колегам з Варшави краще зрозуміти культурний і бізнесовий контекст країни. Такий підхід, за її словами, суттєво підвищує рівень взаєморозуміння в міжнародних командах.
У підсумку дискусії модератор панелі Олександр Мовчан наголосив на вирішальному значенні ефективної співпраці, оперативної взаємодії та чутливості до культурного контексту для успішного розвитку міжнародного юридичного бізнесу. Він підкреслив, що саме темп і простота взаємодії часто визначають, чи зможе бізнес ефективно працювати на новому ринку.
Фінальна дискусія форуму об’єднала експертів навколо теми «Шлях від юриста до CEO: чи можлива синергія бізнесу та освіти в умовах стрімкого розвитку штучного інтелекту».
Під час панель учасники обговорили, як адаптувати юридичну освіту до сучасних викликів, розвивати критичне мислення, лідерські та комунікаційні навички, а також як юристи можуть ефективно співпрацювати з технологіями. Особливу увагу приділили практичному навчанню, етиці використання AI та як юридичні знання допомагають будувати успішну бізнес-кар’єру.
Модерував панель Андрій Романчук, співголова оргкомітету, старший партнер, EUCONLAW Group (Польща). «Сьогоднішня фінальна панель — це не просто підбиття підсумків, а спроба подивитися в майбутнє», — наголосив він, відкриваючи панель. Андрій Романчук відкриваючи панель.
Джонатан Аскін, професор, Brooklyn Law School (США), поділився досвідом трансформації юридичної освіти в умовах цифрової епохи. Він наголосив на важливості критичного мислення та ролі юристів як етичних партнерів штучного інтелекту: «Є два типи юристів — ті, хто вміє працювати з AI, і ті, хто вже не юристи». Протягом 20 років його клінічна програма співпрацювала з понад 1500 стартапами, а міжнародний рух Legal Hackers, який він заснував, нині охоплює близько 200 осередків у світі, зокрема й в Україні. Пан Джонатан закликав готувати нове покоління юристів, здатних діяти гнучко, мислити стратегічно й бути частиною глобальних змін.
Ярина Жукорська, кандидат юридичних наук, доцент, професор, декан факультету права та міжнародних відносин, Державний університет «Київський авіаційний інститут» (Україна), акцентувала увагу на тому, що українська юридична освіта наразі недостатньо готова до викликів цифрової трансформації. Вона зазначила, що лише кілька університетів в Україні справді інтегрують сучасні цифрові інструменти та підходи в освітні програми. На її думку, ключовим завданням університетів є формування високих етичних стандартів і здатності майбутніх юристів ефективно й відповідально використовувати ШІ. «Маємо вчити не лише інструментам, а й межам, за які юрист не має права виходити», — підкреслила пані Жукорська.
Іга Доліпська, юрист та хедхантер, генеральний директор та співзасновник, Supesu Recruitment sp. z o.o., (Польща), підкреслила розрив між академічною підготовкою юристів і реальними потребами ринку. «Юристів вчать бути точними, але не навчають ризикувати, продавати чи управляти командами — а саме цього чекає бізнес», — зазначила вона. Іга також звернула увагу на популярність у Силіконовій долині подій на кшталт FailCon і практики запитувати кандидатів про їхні провали як показник зрілості. На її думку, справжнє лідерство починається там, де закінчуються інструкції — і починається автономія мислення.
Марек Шидловський, директор з аудиту та внутрішнього контролю, Telewizja Polska S.A. (Польща), поділився досвідом переходу від позиції генерального юрисконсульта до топменеджменту. За 17 років він очолював юридичні департаменти в шести компаніях, зокрема у сфері медіа, де щороку укладалося понад 4 000 контрактів. Він наголосив, що юристи мають бути не лише фахівцями, а й партнерами бізнесу, які мислять стратегічно й здатні використовувати право як конкурентну перевагу. Як приклад він навів кейс Żabka, де юристи відіграли ключову роль у формуванні моделі бізнесу, що успішно працює в умовах законодавчих обмежень.
Ян Когут, адвокат, партнер, PRK Partners (Чеська Республіка), підкреслив важливість практичного підходу в юридичній освіті та розвитку soft skills вже з перших років підготовки. Він наголосив, що ефективні зміни неможливі без досвіду, а роль юриста — не в революційності, а в здатності діяти зважено та професійно. Як приклад він навів ініціативу Legal Business Club, що об’єднує молодих юристів та підприємців і дозволяє формувати лідерські та комунікативні навички на практиці. «Навчити делегувати, працювати в команді та мислити бізнесово — саме це сьогодні необхідно кожному сучасному юристу», — зазначив спікер.
Карлос Філіпе, консультант з питань комплаєнсу та MLRO, Uphold (Португалія), наголосив на критичному значенні етики та критичного мислення в юридичній професії. Він застеріг, що в Португалії та інших країнах Південної Європи академічна система залишається надто традиційною, а студенти часто використовують AI для списування, не усвідомлюючи наслідків. «Без етичного підходу ми отримаємо покоління, яке не думає самостійно, а лише повторює те, що видає алгоритм», — підкреслив він. Також навів приклади судових рішень, створених AI з помилковими посиланнями, що вже траплялися в апеляційних судах.
Пьотр Пшечерський, юридичний консультант Europ Assistance (Польща), у акцентував увагу на ключовій ролі критичного мислення в підготовці юристів. Він поділився прикладом освітнього методу, коли студентам пропонували самостійно вирішувати судові кейси — це стимулювало глибоке правове мислення. Також спікер наголосив на важливості soft skills, зокрема комунікації та вміння переконувати, які допомагають юристу стати надійним радником для бізнесу. «Юрист має бути не лише реактивним, а й проактивно передбачати ризики для компанії», — підсумував спікер.
На завершення модератор панелі Андрій Романчук підкреслив, що в умовах стрімкої цифрової трансформації юрист майбутнього має бути не лише фахівцем у праві, а й стратегом, комунікатором і лідером. «Синергія права, технологій та бізнесу — це не опція, а необхідність для нової генерації юридичних лідерів», — резюмував модератор.
Організаційний комітет форуму дякує всім партнерам за підтримку, спікерам — за змістовні виступи та професійний вклад, а також учасникам — за активну залученість і живий обмін думками. Разом ми створюємо простір для професійного діалогу, обміну знаннями та формування нової ролі юриста в сучасному світі. До нових зустрічей на наступному нашому заході!
