31 жовтня 2024 року в Києві відбувся Перший Закордонний Інвестиційний Конгрес, який став важливою подією для зміцнення економічного партнерства із закордонним бізнесом та залучення інвестицій в Україну.
Конгрес об’єднав 110 учасників з 20 країн, ставши комунікаційним майданчиком для діалогу та обговорення майбутніх шляхів співпраці в процесі відновлення України.
У заході взяли участь представники міських громад з 26 великих міст України, посли, керівники економічних підрозділів 14 посольств, представники міжнародних фінансових інституцій, інвестори, 10-ти міжнародних бізнес-асоціацій та представники державних органів влади.
Під час заходу своїми виступами поділилися 34 спікери з 12 країн, зокрема України, Німеччини, США, Чехії, Франції, Бразилії, Індії, Туреччини, Великої Британії, Польщі, Латвії та Румунії.
Конгрес став важливою платформою для залучення фінансових ресурсів та іноземних інвестицій, на шляху до відновлення спроможності України та її економічного потенціалу.
Захід відкрив Ярослав Романчук, керуючий партнер EUCONLAW Group, співголова організаційного комітету Конгресу. У своїй вітальній промові пан Романчук підкреслив, що ключова мета проведення Першого Закордонного Інвестиційного Конгресу — створення міжнародної комунікаційної платформи для співпраці закордонного бізнесу, інвесторів, українських регіональних громад, міжнародних фінансових інституцій, дипломатичних місій, уряду України та урядів інших країн задля підтримки і розвитку України.
«Ми маємо чітке бачення та план для розвитку цієї платформи. Україна повинна перестати бути країною проблем, а стати країною можливостей — це наше головне гасло, яке ми будемо просувати серед міжнародних партнерів. Наша країна має великий потенціал для залучення інвестицій завдяки вигідному географічному розташуванню, розгалуженій логістиці, розвинутій інфраструктурі, цифровій економіці та високій інвестиційній дохідності. Кваліфікована робоча сила також є важливим фактором, що робить Україну привабливою для інвесторів»,- зауважив Ярослав Романчук.
Перша панельна дискусія була присвячена плану трансформації між Україною та Заходом як обґрунтованій надії на забезпечення сприятливого, тривалого та стабільного інвестиційного клімату в Україні. Модерував панель Ярослав Романчук.
Михайло Харій, координатор Ініціативи громадянського суспільства «Трансформація України», представив проєкт, над яким працює разом із українськими громадськими активістами та міжнародними експертами, що мають досвід успішних трансформацій для досягнення членства в ЄС і НАТО. За його словами, проєкт уже презентували у Вашингтоні та Варшаві. Він передбачає створення системи державного управління та місцевого самоврядування, що відповідатиме європейським стандартам, а також розробку ветеранської політики й нової економічної моделі для інтеграції України до європейського і трансатлантичного простору.
Проєкт також спрямований на створення системи передачі знань та досвіду всім учасникам процесу трансформації й формування ефективної екосистеми громадянського суспільства для розробки та реалізації плану змін. «Ми вже заснували такі інституції як Національний центр трансформації, Національна рада воїнів і ветеранів, Національна рада волонтерів та плануємо створити Національну раду підприємців, Раду дипломатів і Національну раду громадянських активістів. Також ми ініціювали міжпарламентський проєкт “Трансформація України” в українському парламенті, польському Сеймі та після виборів плануємо розширити ініціативу і ініціювати в американському Конгресі та Європейському парламенті», — зазначив Михайло Харій.
Єжи Квєчінські, експерт з питань трансформації та колишній міністр інвестицій та економічного розвитку Польщі (2018-2019), зауважив, що він є частиною команди, яка працює над трансформацією України. Під час свого виступу спікер підкреслив важливість стратегічного планування та ролі громадянського суспільства у процесі інтеграції до ЄС та НАТО. Він нагадав, що Польща, на шляху до членства в ЄС, отримала значне фінансування у вигляді грантів, близько 200 млн. євро, та приватних іноземних інвестицій, що сприяло економічному розвитку країни. «Коли я працював в уряді, моєю метою було не лише ефективно використовувати європейські кошти, але й створити умови для залучення приватних інвестицій і підготовки країни до вступу до ЄС», — підкреслив спікер.
За словами експерта, Україна, попри складну ситуацію з війною, зараз має унікальну можливість долучитися до євроатлантичної спільноти, проте процес трансформації потребує часу, активної участі громадянського суспільства та наявності чіткої стратегії. «Ініціатива, започаткована Михайлом Харієм, є прикладом важливої роботи, яка має підтримку серед міжнародних партнерів і сприяє підготовці України до вступу до ЄС та НАТО», – додав пан Квєчінські.
У межах свого виступу Сергій Гайдай, голова Мукачівської районної державної адміністрації — начальник Мукачівської районної військової адміністрації, поділився своїм досвідом державного управління та порушив важливі питання щодо децентралізації місцевих органів влади в Україні. Він висловив сою думку, що з часом став не лише експертом, а й людиною з практичним досвідом, зокрема у сфері державної служби, розпочавши свій кар’єрний шлях як голова Мукачівської районної державної адміністрації в Закарпатті.
Пан Гайдай підкреслив, що децентралізація є важливим кроком вперед, але її реалізація в Україні потребує вдосконалення. Він зазначив, що економічна спроможність та добровільність стали основними складовими цього процесу, однак добровільність виявилася неефективною. За його словами, ситуація в Закарпатті, де було створено 62 громади замість запланованих 40, ілюструє цю проблему. Він зауважив, що економічні показники багатьох громад залишаються незадовільними, що свідчить про необхідність другої хвилі децентралізації, яка передбачає укрупнення громад.
Спікер також звернув увагу на застарілість районних рад та адміністрацій, зазначивши, що вони більше не виконують функціональних завдань і лише тягнуть бюджетні ресурси. На його думку, потрібен новий підхід до управління, який би відповідав сучасним викликам. Він навів приклад військових адміністрацій, які продемонстрували ефективність прийняття швидких рішень в умовах війни.
«Якщо ми будемо чекати закінчення війни, щоб почати зміни, ми втратимо час і можливості», — підсумував пан Гайдай.
Олександр Доній, ідеолог, голова Центру досліджень політичних цінностей, відомий своєю політичною активністю та участю під час революції на Майдані, акцентував увагу на необхідності стратегічного мислення в умовах сучасних викликів, які постають перед Україною.
Пан Олександр підкреслив, що для досягнення перемоги Україні важливо правильно оцінити ситуацію. Він зазначив, що в той час, як влада робила оптимістичні прогнози про закінчення війни, він передбачив її тривалість в 15 років. Пан Доній акцентував, що якщо країна не буде готова до довгострокових викликів, вона ризикує потрапити у пастку короткочасного мислення, що призведе до провалу у планах і стратегіях. Він зауважив, що «план перемоги» не містить чітких вимог до самої України, а лише намагається перекласти відповідальність на міжнародних партнерів, тому він закликав до активних дій з боку українського уряду, підкреслюючи важливість внутрішніх реформ і розвитку військово-промислового комплексу.
Олександр Доній завершив свій виступ закликом до всіх учасників Конгресу працювати разом над створенням ефективних рішень, які б допомогли Україні здобути перемогу не лише на фронті, а й у житті, сприяючи відновленню демократії та соціальної стабільності в країні.
В своєму виступі Сергій Позняк, голова Громадської організації «Асоціація підприємців-ветеранів АТО», проінформував, що після війни очікується повернення мінімум чотирьох мільйонів людей з бойовим досвідом, і це матиме суттєвий вплив на бізнес-клімат країни. Він наголосив на необхідності створення ефективних рішень для інтеграції ветеранів у суспільство, зазначивши, що вони не стали відокремленими від нього, а лише потребують комфортного повернення до цивільного життя. Він повідомив, що нещодавно був прийнятий законопроєкт про ветеранське підприємництво в першому читанні, і це вже перший крок у правильному напрямку.
Пан Сергій також звернув увагу на статистику, що свідчить про те, що 13% дійсних військовослужбовців є підприємцями, підкреслив, що бізнес і війна тісно переплетені і треба зробити все можливе, щоб повернути ветеранів до бізнесу.
На завершення свого виступу пан Позняк зазначив, що для успішної реінтеграції ветеранів у бізнес-спільноту необхідно масштабувати вже наявні успішні кейси ветеранського підприємництва та залучити інвестиції від міжнародних партнерів.
Олексій Бонюк, начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора України, акцентував увагу на важливості підготовки суспільства до прийняття ветеранів, закликавши до розробки нових підходів для їх комфортного повернення. Він підкреслив, що реформа правоохоронних органів є ключовою для встановлення простору свободи, безпеки та справедливості в Україні, що є критично важливим для євроінтеграційного курсу.
Він детально розповів про комплексний план реформування правоохоронних органів і прокуратури, затверджений у 2023 році, зокрема про детальний план дій, запущений цього року влітку. Пан Бонюк запевнив, що ці реформи не є лише теоретичними дискусіями, а активно реалізуються, він висловив оптимізм, що успішна реалізація призведе до відчутного відчуття свободи, безпеки та справедливості в країні.
«Вперше за 30 років в Україні стартує глибинне дослідження стану злочинності — Crime Survey. Це дослідження стане основою для формування нових підходів до кримінальної політики. Під час його проведення ми зможемо виявити ключові пріоритети, які турбують громадян, та на їх основі розробити відповідне законодавство», – зауважив спікер.
Наприкінці свого виступу Олексій Бонюк відзначив, що запровадження системи електронного управління кримінальними провадженнями є важливим кроком до цифрової трансформації в Україні. Ця ініціатива забезпечить повну транспарентність, контроль та ефективність роботи органів правопорядку, що дозволить зекономити до 70-80% ресурсів.
Під час другої панельної дискусії заходу учасники обговорили роль та місію міжнародної дипломатії у процесі залучення ресурсів для відновлення сталого економічного потенціалу України. Модерував панель Андрій Дещиця, український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі (2014–2022), в.о. Міністра закордонних справ України (2014).
Александру Віктор Мікула, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні, поділився своїм багаторічним досвідом співпраці з Україною, який налічує понад 20 років на різних посадах. Він висловив захоплення стійкістю та здатністю українського бізнес-сектора створювати нові економічні можливості, навіть в умовах війни.
Він відмітив, що уряд Румунії активно співпрацюємо з українським урядом, зокрема з посольством України в Бухаресті, організовуючи регулярні конференції на тему відновлення, де відбувається обмін інформацією та створюються платформи для співпраці між українськими та румунськими підприємцями.
«Попри обмежені ресурсами Румунія не є великим донором, проте активна підтримка України через ЄС і національні програми сприяє розвитку важливої інфраструктури, зокрема покращенню транспортних сполучень між двома країнами. Зокрема, спікер повідомив про суттєве збільшення пропускної спроможності на кордонах Румунії, що дозволило значно збільшити обсяги транзиту — з 2 мільйонів тон на місяць на початку повномасштабного вторгнення до 5 мільйонів тон сьогодні», – підкреслив пан Посол.
Пан Посол зауважив, Румунія продовжує інвестувати в інфраструктурні проєкти, зокрема у сполучення доріг і залізничних шляхів між Україною і Румунією, а також у розвиток судноплавства на Дунаї та Чорному морі, що має стратегічне значення для економічної стабільності і розвитку обох країн.
Яніс Борданс, латвійський політик, заступник Прем’єр-міністра (віце-прем’єр) Латвії (2019- 2022), Міністр юстиції Латвії (2012– 2014; 2019– 2022), у своєму виступі наголосив на важливості співпраці між Латвією та Україною, включно в контексті інвестиційного клімату.
Він відзначив, що Латвія надає Україні не лише військову й матеріальну допомогу, а й сприяє комерційному розвитку.
Спікер підкреслив необхідність активної участі латвійських інвесторів у розвитку українського бізнесу, зауважив, що це саме той час для співпраці. Водночас він відзначив важливість створення сприятливого законодавчого середовища в Україні, зокрема в контексті боротьби з корупцією, розвитку правоохоронних органів та надання податкових пільг для іноземних інвесторів.
На завершення Яніс Борданс підкреслив, що Україна володіє чудовими технологіями, здатними зрівнятися з найкращими західними інноваціями. Він також наголосив, що ключовим фактором для успішної співпраці є впровадження Україною найкращих практик, таких країн як Польща, Великобританія та Латвія, саме це дозволить Україні прискорити свій розвиток і досягти економічного процвітання.
Маркіян Мальський, професор, декан факультету міжнародних відносин Львівського національного університету, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі (2010-2014), підкреслив важливу роль університетів у процесі відбудови України. Він зазначив, що інтелектуальний потенціал і науково обґрунтовані підходи є ключовими елементами цього складного процесу.
Спікер зауважив, що особливо важливим є міжнародне співробітництво, яке університети здійснюють через сучасну публічну дипломатію, що дозволяє залучати іноземних партнерів до розробки наукових концепцій та формування суспільної думки в інших країнах.
Він також представив ініціативу, створену спільно з зарубіжними колегами – консорціум університетів U7, до якого входять освітні установи з США, Бельгії, Італії, Польщі та України. Цей консорціум проводить дослідження ризиків, з якими можуть зіштовхнутися інвестори та українське суспільство під час післявоєнної відбудови. Основною метою ініціативи є надання партнерам чіткої, достовірної та об’єктивної інформації про можливі виклики для їхніх бізнес-інвестицій у післявоєнній Україні.
Пан Мальський додав, що важливо, щоб університети разом із дипломатичними та урядовими структурами забезпечували інформування інвесторів про реалії та ризики післявоєнного періоду, серед яких корупція, організована злочинність, доступ до зброї, функціонування державних інституцій, адаптація поліцейських з бойовим досвідом, питання міграції та роль олігархів. «Інвестори повинні мати чітке уявлення про можливі виклики і бути впевненими у контролі за інвестиціями», – наголосив спікер.
Робін Барнетт, британський дипломат, Посол Великої Британії в Польщі (2011 – 2016) та в Ірландії (2016 — 2020), підкреслив непохитну підтримку України з боку Великої Британії, яка залишається одним із провідних фінансових донорів країни. Він відзначив, що британська громадськість послідовно демонструє високий рівень підтримки України, що не є випадковістю. Барнет пояснив цей феномен історичним досвідом Великої Британії, яка завжди мала обережне ставлення до Радянського Союзу, а тепер і до Російської Федерації.
«Наш досвід показує, що політика умиротворення рідко призводить до позитивних результатів, і сьогодні ми зіштовхнулися зі схожою ситуацією», — зазначив пан Барнетт.
Він підкреслив важливість підприємницького духу українців, який, за його словами, стане ключовим фактором для просування країни вперед після війни, а також відіграє важливу роль під час сьогоднішніх подій. Пан Барнетт, відзначив, що, попри складні обставини, дух підприємництва залишається невід’ємною рисою українського суспільства.
Спікер наголосив на необхідності вирішення репутаційних проблем, адже для залучення іноземних інвестицій критично важливо створити позитивний імідж країни. Він зауважив, що інвестори залишаються обережними та орієнтуються на довгострокові перспективи, тому залучати їхню увагу до України варто вже зараз, навіть якщо основні рішення щодо інвестування будуть ухвалюватися пізніше.
Він додав, що хоча великі інвестиції під час війни малоймовірні, але підготовка до інвестиційного періоду після завершення конфлікту є важливим завданням, тому робота з інформування та заохочення інвесторів має проводитися вже сьогодні, щоб підготувати міцне підґрунтя для майбутнього економічного розвитку країни.
«Хочу подякувати всім учасникам дискусії за активну участь у нашій панелі. Я радий, що ми всі погоджуємося з тим, що Україна має величезний потенціал, який необхідно реалізувати. Вірю, що різні форми співпраці, включаючи цей трикутник, а можливо й інші, стануть невід’ємною частиною європейського та євроатлантичного простору в майбутньому», — підсумував панель пан Андрій Дещиця.
Третя панельна дискусія була присвячена темі: «Рівні правила гри та верховенство права як ключ до залучення іноземного капіталу та приватних інвестицій у розвиток громад, домогосподарств та освіти». Модерувала панель Юлія Чуфістова, Голова Експертної Ради «Клубу Мерів», CEO Агенції розвитку UMEDA.
Відкриваючи панель Юлія Чуфістова наголосила, що економічний розвиток громад неможливий без залучення місцевого бізнесу та міжнародних партнерів. Вона підкреслила, що важливо розрізняти грантові та інвестиційні кошти, оскільки інвестиції передбачають повернення з прибутком. Крім того, модератор звернула увагу на необхідність розвитку спроможності громад обслуговувати потенційних інвесторів, що потребує знань, досвіду та експертності. Для цього важливо організовувати навчання та обмін практичними кейсами, що сприятимуть успішному залученню інвестицій.
Світлана Шитікова, к.пед.н., координаторка Національного Еразмус+ офісу в Україні (Проєкт, що фінансується ЄС), голова ради ІЛІР, поділилася досвідом своєї команди, яка має 15 років досвіду роботи в рамках програм Європейського Союзу в Україні, зокрема в сфері освіти. Вона наголосила на важливості програми Erasmus+, яка з 2014 року відкрила нові можливості для українських організацій, активізуючи їхню участь у конкурсах і реалізації проєктів.
Пані Світлана проінформувала, що програми Erasmus+ надають безповоротні інвестиції для фінансування різноманітних проєктів у сфері освіти, професійної підготовки молоді та спорту. Ці інвестиції реалізуються через ініціативи, що охоплюють школи, заклади професійної освіти, заклади вищої освіти, а також організації, які працюють у сфері освіти дорослих, молоді та спорту.
«Сума фінансування варіюється від 35 тисяч євро до 4 мільйонів євро залежно від типу конкурсу та потреб закладів. Це дозволяє не лише покрити витрати окремих установ, але й створити можливості для співпраці з іншими зацікавленими сторонами та стейкхолдерами», – зауважила пані Шитікова.
Вона також проінформувала, що в рамках програми Erasmus+ відкрито 39 конкурсів для українських організацій. При цьому конкурси не мають обмежень щодо залучення різних стейкхолдерів, таких як муніципалітети, бібліотеки, університети, школи та інші організації. Це відкриває великі можливості для співпраці між освітніми, культурними та бізнесовими інституціями.
Однією з проблем, на яку звернула увагу пані Шитікова, це відсутність достатньої обізнаності на місцевому рівні про ці можливості. Тому, на її думку, важливо активізувати комунікацію серед усіх стейкхолдерів для максимально ефективного використання безповоротних інвестицій на розвиток критичних секторів, таких як освіта, молодь і спорт.
Володимир Міллер, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів – директор департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, в своєму виступі наголосив, що до моменту перемоги України у війні не слід очікувати реальних іноземних інвестицій у центральних, східних, південних та північних регіонах країни. Спікер підкреслив важливість розуміння цієї реальності, яка стала очевидною після трьох років війни та досвіду співпраці з іноземними партнерами з різних куточків світу — від Японії до Фінляндії.
Також Володимир Міллер розповів про зміни у підходах до підготовки інвестиційних проєктів, зазначивши, що навіть найякісніші інженерні та маркетингові рішення можуть бути неприйнятними для іноземних інвесторів через їхні відмінні підходи та вимоги до інженерії, екологічних стандартів і комунікаційних мереж. «Проєкт, який ми презентуємо сьогодні, — це, в першу чергу, ідея та первинні прорахунки, а не готовий продукт», — зазначив він.
Володимир Міллер також підкреслив, що місто обрало іншу стратегію, спрямовану на інвестування в себе, свою громаду та розвиток міста. Метою є зробити Дніпро привабливим для мешканців, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та місцевих бізнесменів, які можуть стати інвесторами і драйверами розвитку індустрії. «Важливо, щоб ці інвестиції створювали стабільну основу для розвитку, підтримки економіки та покращення якості життя для всіх наших громадян», — підкреслив спікер.
Він додав, що джерела таких інвестицій можуть бути різними, однак одним із основних інструментів є кредитування. Володимир Міллер зауважив, що з минулого року активно поновлюються кредитні процеси, спрямовані на розвиток інфраструктури, транспорту, житлового сектору та навіть освітніх проєктів. Важливим аспектом стратегії є також розбудова індустріального парку в центрі міста, який отримав можливість державного фінансування для підключення до енергетичних мереж.
«Розвиток власних ресурсів і залучення внутрішніх інвесторів — це ключові кроки, які дозволяють місту залишатися на шляху до відновлення та процвітання в умовах складних геополітичних викликів», – підкреслив Володимир Міллер.
Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», Голова комітету з питань промислової модернізації Торгово-промислової палати України, підкреслив важливість комплексного підходу до залучення капітальних інвестицій в умовах сучасних викликів.
Він зазначив, що внутрішні підприємці повинні бути прикладом для закордонних інвесторів. «Коли бізнесмени в країні починають інвестувати в нові заводи і успішно розвиватися, інформація про це швидко розходиться світом, і країна стає привабливою для інших інвесторів», — наголосив спікер.
Володимир Власюк також звернув увагу на необхідність взаємодії двох ключових агентів інвестиційного процесу — держави та підприємців. «Інвестиції неможливі без спільних зусиль держави, яка повинна створити правильну інвестиційну рамку, та підприємців, які готові ризикувати своїми коштами. Держава має забезпечити інфраструктурну підтримку і знижувати ризики для бізнесу», — зауважив пан Власюк.
Окремо він підкреслив важливість зниження вартості капітальних інвестицій та підготовки кваліфікованих кадрів. Завершуючи, Володимир Власюк підсумував, що ефективна інвестиційна політика, зокрема інвестиції в інфраструктуру, стане основою для залучення значних приватних інвестицій та відновлення економіки після війни.
Дмитро Серебрянський, к.е.н., в.о. ректора Державного податкового університету, акцентував на важливості співпраці між університетами, місцевими громадами та владою, особливо в умовах післявоєнного відновлення. Він зазначив, що у нинішній ситуації міжнародні партнери активно зацікавлені в майбутньому розвитку України, і синергія між університетами, містами та західними партнерами може стати потужним інструментом для залучення інвестицій.
Пан Серебрянський розповів про актуальні проблеми, з якими зіштовхуються українські університети, це зокрема відставання навчальних програм від сучасних світових тенденцій та навіть тенденцій в Україні. Він підкреслив важливість у зміні підходу до підготовки фахівців, орієнтуючи їх на сучасні вимоги ринку праці та інтегруючи в навчальний процес успішних підприємців і міжнародних лекторів, що дозволить забезпечити конкурентоспроможність майбутніх фахівців.
Спікер також поділився планами щодо важливого проєкту з відновлення інфраструктури університету, який реалізується спільно з міською владою. Йдеться про архітектурний конкурс, до якого залучені США, зокрема, спілка архітекторів з США надасть допомогу у розробці архітектурних рішень для відновлення університету.
Дмитро Серебрянський підсумував, що ефективна співпраця між університетами, місцевими громадами та державою є ключовою для успішного залучення інвестицій та реалізації інтелектуально привабливих проєктів, які допоможуть Україні не тільки відновитися, а й підвищити свою конкурентоспроможність на міжнародній арені.
Олександр Бондаренко, керуючий партнер індустріальних парків NOVO, в своєму виступі звернув увагу на проблеми, з якими зіштовхуються українські підприємці в сучасних умовах.
«Ми, як індустріальні парки, не конкуруємо між собою в Україні за підприємців. Ми, на жаль, конкуруємо з іншими країнами, зокрема Польщею, Румунією та Литвою, за те, де український підприємець розмістить своє виробництво. І за останній рік ми бачимо, що багато українських компаній почали активно будувати свої заводи в Європейському Союзі», — зазначив Олександр Бондаренко.
Однією з головних причин цього, за словами спікера, є лейбл “Made in EU”, який спрощує доступ до європейських ринків. Крім того, він звернув увагу на те, що в Україні бракує належних інвестиційних стимулів, порівняно з країнами ЄС, де надаються значні пільги для інвесторів, зокрема кешбек до 60% за інвестиції. «У Литві, наприклад, після інвестиції у 10 мільйонів євро можна отримати до 6 мільйонів євро кешбеку після введення в експлуатацію заводу. У нас в Україні не вистачає економічних стимулів, щоб привабити інвестиції, особливо в умовах війни. Це не лише питання безпеки, а й наявності прозорих механізмів адміністрування податків і стимулювання підприємницької діяльності», – відмітив спікер.
Пан Бондаренко також зазначив щодо важливості створення сприятливих умов для розвитку промисловості в Україні. Він вважає, що тільки будівництво нових заводів може допомогти відновити українську економіку і підвищити її конкурентоспроможність на міжнародній арені. Крім того, він наголосив на необхідності покращення економічної безпеки, зокрема в аспектах захисту права власності та забезпечення стабільності податкового адміністрування.
Юрій Костоглодов, к.е.н., співзасновник Eastern Ukrainian Business Forum, під час свого виступу порушив важливу проблему, з якою зіштовхуються українські компанії при залученні інвестицій.
«Справа в тому, що бізнес недостатньо готовий до того, щоб працювати з інвестиційними фондами. В середньому для того, щоб компанія дійшла до угоди з інвестором, потрібно півтора-два роки», — зазначив спікер. Цей процес, за словами Юрія, часто стає суттєвим бар’єром, який перекреслює усі інші переваги, такі як інвестиційна привабливість та потреба у відбудові країни.
Окремо спікер звернув увагу на відмінності між стратегічними та фінансовими інвесторами. Якщо стратегічні інвестори приймають рішення на основі своєї стратегії і локації, то фінансові інвестори шукають прозору фінансову звітність та чітко розроблену стратегію розвитку компанії. «Інвестиції — це не грант, не подарунок, не кредит, це купівля-продаж. Фінансові інвестори — це технологічна процедура, яку потрібно вміти пройти», — зазначив пан Юрій.
Завершуючи свій виступ, спікер акцентував увагу на важливості активної роботи бізнесу та громад для залучення фінансових інвестицій, що у свою чергу призведе до збільшення податкових надходжень, створення нових робочих місць і загального економічного зростання.
Четверта панель була присвячена доступу до міжнародних фінансових ресурсів як ефективному способу відновлення конкурентоспроможності та інтернаціоналізації малого і середнього підприємництва в Україні. Модератором панелі виступив Андрій Андрейків, радник Голови Львівської обласної державної адміністрації.
Відкриваючи сесію, модератор Андрій Андрейків наголосив на важливості розвитку середнього та малого бізнесу, який є основою кожного суспільства. «Саме середній клас формує стабільність та забезпечує сталий розвиток держави», — підкреслив пан Андрейків.
Він також поділився досвідом Швейцарії, який може стати корисним прикладом для України. «Нещодавно, під час візиту до цієї країни, нас вразило, що в кожному маленькому містечку та навіть у невеликих селах функціонують заводи, де місцеві мешканці виробляють високоточну продукцію. Це є прикладом того, як ефективне залучення громад до економічної діяльності створює національну додану вартість і підтримує стійкий розвиток через малі та середні підприємства», — зазначив він.
Пан Андрейків додав, що таке комплексне залучення бізнесу на місцевому рівні, яке забезпечує робочі місця і підтримує місцеву економіку, повинно стати майбутнім орієнтиром для розвитку України.
У своєму виступі Олександр Мельниченко, в.о. Виконавчого директора UkraineInvest, підкреслив, що інвестиції в Україну під час війни — це не лише можливість, але й реальність. «Особливо важливим є рішення уряду прийняте 4 жовтня цього року, а саме було схвалено і підтримано великих інвесторів шляхом укладання спеціального інвестиційного договору між урядом і інвестором. Цей день увійде в історію як початок нового етапу в українській інвестиційній політиці, що надає потужні стимули для значних інвестицій”, – наголосив пан Мельниченко.
Пан Мельниченко пояснив, що завдяки ухваленому кілька років тому закону про державну підтримку інвесторів із великими інвестиціями (понад 12 млн євро і створення щонайменше 10 робочих місць), який почав діяти у квітні цього року, іноземні та національні інвестори тепер мають доступ до широкого спектру фінансових преференцій. Зі слів Олександра Мельниченка іноземні та національні інвестори отримали доступ до фінансових преференцій, включаючи пільги на податок на додану вартість, компенсація витрат на інженерно-транспортну інфраструктуру, преференції щодо земельних ділянок та інші податкові й митні привілеї.
Пан Мельниченко відмітив, що закон охоплює різні сектори економіки, включаючи промисловість, агросектор, охорону здоров’я, освіту, логістику, енергетику та видобуток корисних копалин. Він також наголосив, що UkraineInvest надає інвесторам постійну підтримку, зокрема, допомогу в підготовці документів у супроводі заявок через прозорий восьмиетапний процес, який детально описаний англійською мовою на сайті організації.
Олександр Мельниченко відзначив, що, попри труднощі, спричинені війною, вже є позитивні результати, і значна кількість інвестиційних проєктів знаходиться на різних стадіях реалізації. Він підкреслив, що Україна продовжує вдосконалювати своє інвестиційне законодавство, наближаючи його до європейських стандартів, але визнав, що попереду ще багато роботи.
Ігор Таранов, к.е.н., доцент, начальник відділу “Офіс Горизонт Європа в Україні” Національного фонду досліджень України, під час свого виступу розповів, що Національний фонд досліджень є єдиною державною інституцією, яка на конкурсній основі надає грантову підтримку українським ученим та дослідникам для вирішення актуальних наукових завдань. Він підкреслив, що Фонд здобув високу довіру міжнародних партнерів, зокрема Європейської комісії.
Пан Таранов також повідомив, що Україна залучила фінансування у рамках програми «Горизонт Європа» на суму 54,17 мільйона євро, з яких 16% пішло на розвиток малого та середнього бізнесу. Він підкреслив, що українському бізнесу слід активніше використовувати цей інструмент, оскільки він надає значні можливості для розвитку інноваційних проєктів. Однак, за його словами, підприємцям часто бракує інформації та практичних навичок, що знижує їхні шанси на успіх у конкурсах.
Спікер також розповів про спеціальні програми підтримки від Європейської комісії, розроблені саме для України в умовах війни, такі як ERA for Ukraine та MSA for Ukraine, Refugees. Ці програми надають підтримку українським стартапам, у тому числі високотехнологічним, які продовжують працювати як в Україні, так і за її межами.
Д-р Маркус Чупек, німецький інвестор, власник та керівник Time&Space Ukraine, голова робочої групи з питань виробництва Німецько-української торгово-промислової палати, поділився своїм досвідом інвестування та ведення бізнесу в Україні. Пан Маркус розповів, що він разом з партерами протягом останніх восьми років інвестують в Україну, вони розпочали свою справу з нуля, запустили підприємство з виготовлення дротяних джгутів для автомобільних систем безпеки, таких як подушки безпеки, рульові колеса та ремені безпеки.
Маркус Чупек наголосив, що, починаючи бізнес у Україні, він зіткнувся з численними адміністративними труднощами: митними процедурами, вимогами до пожежної безпеки, трудовим законодавством. Він зауважив, що в умовах, коли правила та підходи відрізнялися від західноєвропейських, успішна робота ставала можливою лише за умови довіри до місцевих експертів та підтримки ефективних навігаторів бізнес-середовища.
Пан Чупек зазначив, що проблеми доступу до фінансових ресурсів для малих і середніх підприємств в Україні залишаються актуальними. Він підкреслив важливість належної підготовки та інформаційної підтримки для українського бізнесу, щоб використовувати доступні ресурси на повну.
Порівнюючи досвід інвестування в Польщі та Чехії, пан Чупек відзначив значні покращення в українській бізнес-культурі, однак звернув увагу, що країна ще має простір для розвитку. На завершення свого виступу він закликав до подальшого вдосконалення фінансової інфраструктури та спрощення умов для малого й середнього бізнесу, щоб підтримати інвесторів та забезпечити економічне зростання України.
Генрі Штеренберг, президент World Trade Center Kyiv, засновник Economy of Trust Inc, у своєму виступі наголосив на важливості децентралізації як шляху до економічного розвитку українських муніципалітетів, що відкриває можливості для місцевих органів влади будувати власні економіки.
Він підкреслив, що країна повинна створити прозорі, ефективні механізми залучення інвестицій на кожному етапі. Пан Штеренберг також зауважив, що українським муніципалітетам бракує досвіду і ресурсів для повноцінної роботи в ринкових умовах. «Ми активно допомагає у створенні комерційних відділів, які займаються підготовкою інвестиційних проєктів на світовому рівні, надаючи інструменти для розбудови локальної економіки та залучення інвестицій», – розповів спікер.
Генрі Штеренберг наголосив, що для України, яка прагне інтеграції в ЄС, важливо адаптувати всі галузі до європейських стандартів. Він окреслив три ключові групи інвесторів: «angel group» – від 1 до 10 мільйонів інвестицій, масові – від 10 мільйонів до мільярда, та «black rocks» – мільярдні інфраструктурні проєкти. Пан Штеренберг підсумував, що співпраця з міжнародними партнерами важлива для забезпечення управлінського досвіду, фінансової стійкості та ринків збуту, що дозволить створювати нові робочі місця та сприяти економічному зростанню.
Павло Матіяш, виконавчий директор Української національної іпотечної асоціації, генеральний директор фінансової компанії Activitis, акцентував увагу на тому, що попри воєнний стан, їхня компанія зуміла зберегти низький рівень проблемних кредитів (NPL ), який становить близько 10%. Це стало можливим завдяки ретельному скорингу та зваженому підходу до видачі кредитів: «Ми не надає фінансування, якщо не має впевненості в стабільності бізнесу клієнта», – наголосив пан Матіяш.
Крім того, Павло Матіяш підкреслив, що вони активно допомагають клієнтам орієнтуватися у грантових програмах, надаючи консультації щодо можливостей залучення коштів для довгострокових інвестицій, а також проінформував, що за їх ініціативи був створений Центр фінансової освіти, щоб підвищувати компетенції спеціалістів фінансового ринку й сприяти соціальній відповідальності.
Павло Матіяш додав, що, за даними аналітики Міжнародної фінансової корпорації, малий і середній бізнес є ключовою основою економіки, формуючи 50% світового ВВП та створюючи 70% робочих місць. Він переконаний, що малий і середній бізнес – це справжня рушійна сила економічного розвитку, яка здатна відіграти важливу роль у відбудові України. Для цього необхідно забезпечити підприємцям доступ до простих і зручних фінансових інструментів, що дозволить їм зосередитися на підвищенні якості, конкурентоспроможності та ефективності своїх продуктів.
Заключна панельна дискусія заходу була присвячена ролі та місії міжнародних бізнес-організацій в процесі залучення приватного капіталу та ефективного лобіювання інтересів інвесторів в Україні. Модератором панелі виступив д-р Бінай Сінгх, голова бізнес-асоціації «Україна-Індія».
Відкриваючи панель Бінай Сінгх привітав усіх учасників та підкреслив важливість даної теми. “Сьогодні ми зібралися для обговорення надзвичайно важливої теми — ролі міжнародних бізнес-організацій у залученні інвестицій та розвитку приватних ініціатив”, — зазначив спікер.
Він наголосив, що сьогоднішня дискусія зосереджуватиметься на тому, як міжнародні бізнес-організації сприяють прогресу, підтримують інвесторів і вирішують виклики, пов’язані із залученням стійких інвестицій. «Ми розглянемо, як ці інституції допомагають побудувати довіру та стабільність, надають необхідну експертизу та прокладають шлях для економічного відродження України», – зауважив пан Сінгх.
Ірина Паліашвілі, д.е.н., президент Американсько-української ділової ради, відмітила, що Рада, найстаріша та найбільша україноцентрична бізнес-рада, яка має штаб-квартиру за межами України та наступного року святкує своє 30-річчя.
Вона повідомила, що штаб-квартира ради розташована в Сполучених Штатах, у Вашингтоні, але організація активно працює як в США, так і в Україні. Ірина підкреслила, що команда в Україні є надзвичайно сильною та активною, і обидві країни мають потужні програми співпраці. Наразі у складі ради більше 230 членів, серед яких переважають американські компанії, які активно ведуть бізнес та інвестують в Україну, але також членами ради є українські компанії та компанії з інших країн, які поділяють бачення та місію.
Ірина Паліашвілі також відзначила, що кількість членів Американсько-української ділової ради, які прагнуть активно долучитися до відновлення України, зростає.
Вона підкреслила, що відбудова України не є процесом, який займе місяці чи роки — вона вже розпочалася. «Існують нагальні потреби у відновленні інфраструктури та економіки, тому ми закликаємо американські компанії приєднуватися до цієї ініціативи вже зараз. Оскільки масштабне відновлення країни розпочнеться після перемоги України у війні, але сьогодні важливо почати вкладати ресурси та зусилля для підготовки до цього процесу», – наголосила пані Ірина.
На завершення свого виступу пані Паліашвілі підкреслила, що бізнес-зв’язки між Україною та США зародилися з моменту здобуття незалежності України, і американські компанії стали справжніми ветеранами на українському ринку. Однак наразі особливу увагу слід приділити розвитку малого та середнього бізнесу. Вона також відзначила, що для цього активно впроваджуються програми підтримки, зокрема програми USAID.
Тетяна Шевроле, віце-президент Франко-української торгово-промислової палати, проінформувала, що Франко-українська торгово-промислова палата є однією з найбільших міжнародних торгово-промислових палат в Україні.
Вона зазначила, що палата є частиною 120 національних французьких торгово-промислових палат та об’єднує понад 100 компаній в Україні. «Попри складні умови війни, палата продовжує свою діяльність, підтримуючи бізнес-зв’язки між Україною та Францією. Французькі компанії залишаються найбільшими роботодавцями в Україні, нараховуючи понад 30 000 працівників, зокрема у таких сферах, як автомобільна промисловість, банківський сектор, агробізнес, а також оборонний сектор», – зазначила пані Тетяна.
Вона також підкреслила, що Франція є найбільшим інвестором у ІТ-секторі в Україні, а палата активно співпрацює з урядовими структурами, зокрема в Парижі, з метою розвитку двосторонніх економічних зв’язків.
«Я думаю ми побачимо багато нових ІТ компаній, а також технологічних та оборонних компаній, які будуть продовжувати приходити в Україну», – підсумувала пані Тетяна, наголосивши на готовності французького бізнесу підтримувати Україну.
Під час свого виступу Міхаела Махарик, чеський інвестор, віце-президент Українсько-чеської торгової палати, повідомила, що вона представляє дві організації, одну приватну, іншу громадську: «Перша — це наша компанія, яку ми з чоловіком заснували вісім років тому у Стрию. Ми спеціалізуємося на виробництві дротяних джгутів для автомобільної та побутової техніки. До війни компанія нараховувала 350 працівників, а 80% нашої продукції поставлялося на автомобільні концерни, зокрема Volkswagen, Daimler, GLR, BMW, а також на відомі бренди побутової техніки: Zanussi, Electrolux, Whirlpool, Beko. Проте з початком війни ситуація кардинально змінилася, автомобільний бізнес значною мірою покидає Україну, і це відчувається щодня. Тепер 80% нашого виробництва зосереджено на побутовій техніці та лише 20% — на автомобільному секторі. Нам довелося скоротити персонал наполовину, проте ми залишаємося одним із середніх роботодавців у регіоні. Друга організація, яку я представляю – це Українсько-Чеська торгова палата, яка знаходиться в Чеській Республіці в Празі та налічує 160 членів. У грудні ми плануємо відкриття Чесько-української асоціації в Україні, що є важливим кроком у зміцненні двосторонніх економічних зв’язків».
Спікер наголосила, що повернення українців додому можливе лише за умови наявності гідних робочих місць і Українсько-чеська торгова палата прагне залучити в Україну виробничі компанії, які нададуть нові робочі місця та підтримають економіку.
Міхаела Махарик відзначила, що Чехія стала першою країною, яка організувала бізнес-місії в Україну. Завдяки підтримці чеського уряду, протягом останніх двох років було проведено п’ять бізнес-місій, що охопили такі міста як Львів, Київ, Дніпро, Кривий Ріг та Харків. «Мета цих місій — об’єднати чеські та українські бізнеси, сприяти інвестиціям та розвитку виробництва в Україні», – відмітила пані Махарик.
Орчун Гьомеч, керуючий партнер EUROP Insurance Brokers, член Правління Турецько-української бізнес-асоціації (TUID), розповів про вагомий внесок турецьких інвесторів у розвиток української економіки, а також окреслив перспективи покращення економічного співробітництва між двома країнами.
Він зазначив, що за останні п’ять років обсяг турецьких інвестицій в Україні склав близько $4,5 млрд, і наразі на українському ринку працюють 800 турецьких компаній, які представлені не лише у великих містах, а й по всій країні, забезпечуючи лідерські позиції в різних секторах – від будівництва до косметики.
«Турецькі будівельні компанії вже реалізували значні проєкти в Україні, включно з будівництвом аеропорту Бориспіль, Дарницького мосту, автомагістралей та готелів, також Турецькі компанії генерують близько 8% від загального обсягу відновлюваної енергетики України, і навіть в умовах війни тривають інвестиції у цей сектор», – наголосив спікер.
Пан Гьомеч проінформував, що Турецько-українська бізнес-асоціація (TUID) цього року відзначає своє 20-річчя, її членами є 200 компаній, що охоплюють 95% турецьких інвестицій в Україні. TUID об’єднує компанії з різних секторів економіки, а також приймає до свого складу й іноземні компанії. «Ми націлені на взаємовигідну співпрацю та підтримку економічного розвитку України, адже віримо, що це має велике значення для обох країн», — підкреслив пан Гьомеч. Він також додав, що TUID активно сприяє обміну досвідом серед іноземних інвесторів, створюючи умови для стійкого економічного зростання в Україні та розширення міжнародної співпраці.
Андрій Романчук, старший партнер EUCONLAW Group, член Ради Асоціації українського бізнесу в Польщі, під час свого виступу розповів про діяльність Асоціації, яка була заснована у 2015 році за підтримки Посольства України та інших організацій. Він окреслив основні цілі Асоціації, серед яких — обмін досвідом між українськими компаніями, які вже працюють на польському ринку, а також надання підтримки українським підприємствам у виході на зовнішні ринки.
«Ми ділимося найкращими практиками щодо виведення українських компаній на зовнішні ринки, що є важливою складовою підтримки української економіки та розвитку експорту товарів і послуг з України. Це дозволяє українським компаніям зберегти робочі місця та підтримати працівників в Україні», – наголосив пан Андрій.
Серед ініціатив Асоціації Андрій Романчук зазначив щорічний Міжнародний форум «Польсько-українські бізнес дні», який був започаткований з метою обговорення важливих питань ведення бізнесу в Україні та Польщі. Окрім цього, він розповів про Польську лігу українських студентів — платформу, яка об’єднує українських студентів, що навчаються в різних університетах Польщі. За словами Андрія Романчука, досвідчені підприємці можуть поділитися своїми знаннями та ідеями з молодим поколінням, сприяючи таким чином розвитку та підтримці наступної генерації бізнесменів.
Він також згадав про виклики, з якими зіштовхуються українці на польському ринку, серед них юридичні питання, відкриття банківських рахунків, доступ до фінансових інструментів, а також культурні відмінності та питання управлінського підходу.
«Ми прагнемо підтримувати тих, хто тільки починає свій бізнес у новій країні, щоб вони могли успішно адаптуватися та подолати труднощі, з якими вони зіштовхуються в процесі інтеграції на новому ринку»,— підсумував Андрій Романчук.
Клара Магальяш Мартінс, представник Бразильсько-української торгової палати, під час свого виступу зазначила, що їхня організація є новим проєктом, але вона вже бачить величезний потенціал для співпраці між Бразилією та Україною. Пані Карла підкреслила, що хоча цифри наразі не є вражаючими, але обидві країни мають велику синергію у багатьох сферах, таких як сільське господарство, технології, а також спільні інтереси в біоенергетиці та біопаливі.
«Україна як і Бразилія активно розвивається в технологічних галузях, таких як фінтех і новітні технології для сільського господарства. Одна з основних цілей нашої палати — це збільшення кількості партнерів між Латинською Америкою та Східною Європою, а також просування бізнесу з Бразилії в Україну та з України до Бразилії», — сказала Клара Магальяш Мартінс.
Вона також зазначила, що Бразильська сторона зацікавлена в створенні спільних підприємств у галузях біоенергетики та біопалива, де Україна має потенціал стати лідером у Європі.
Клара Магальяш Мартінс також поділилася порадами щодо виходу українських компаній на бразильський ринок. Вона зазначила, що першочерговим кроком для підприємств має стати ретельне дослідження ринку та оцінка життєздатності продукту в Бразилії. Одним із ефективних варіантів є співпраця з бразильськими асоціаціями та місцевими організаціями для оцінки можливостей і специфіки ринку.
Ми дякуємо всім партнерам та спікерам, які підтримали наш захід, долучилися до обговорення та поділилися цінними ідеями та досвідом. Ми з нетерпінням чекаємо на наші наступні зустрічі в рамках наших майбутніх заходів.
Другий Закордонний Інвестиційний Конгрес запланований на травлень 2025 року і ми з радістю запрошуємо всіх бажаючих до участі!
ОРГАНІЗАТОРИ
ПАРТНЕРИ
ЗА ПІДТРИМКИ
ІНФОРМАЦІЙНІ ПАРТНЕРИ
