Віталій Кемінь, адвокат, старший юрист Юридичної групи EUCON
На підставі багаторічного досвіду роботи фахівців податкової практики Юридичної групи EUCON можна стверджувати, що майже кожен бухгалтер знає про випадки втрати підприємством ліміту через показник у СЕА ПДВ — ∑Перевищення, а більшість бухгалтерів стикалась із цим питанням на практиці, що свідчить про актуальність цієї теми, проте на сьогодні це питання набуло особливого значення. Це пояснюється тим, що війна спричинила також і руйнацію економічних зв’язків та комунікацій, а тому ймовірність реєстрації помилкових податкових накладних зростає. Зі свого боку, підприємству не потрібно додавати помилкову податкову накладну до декларації з ПДВ, але необхідно зареєструвати на неї розрахунок коригування. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в іншому податковому періоді, на відміну від того періоду, протягом якого виписана помилкова податкова, то виникає таке явище, як ∑Перевищення, що призводить до втрати ліміту з ПДВ. Наскільки законне явище ∑Перевищення у цьому випадку і як підприємству повернути ліміт з ПДВ, розглянемо в цій статті.
Що ж слід робити в такій ситуації?
По-перше, підприємство може зателефонувати на гарячу лінію ДПС. ДПС у телефонному режимі повідомляє, що збій (технічна помилка) у програмному забезпеченні системи електронного адміністрування ПДВ можливий через коригування помилково складених та зареєстрованих податкових накладних, що призводить до неправильності визначення показника ∑Перевищення. Також ймовірною може бути відповідь, що над цим питанням працюють і намагаються усунути недоліки програмного забезпечення, проте на консультації не скажуть, що над цим питанням працюють із 2017 року.
По-друге, підприємство може письмово звернутись до ДПС, щоби повернути ліміт з ПДВ. Зі свого боку, ДПС відписує, що СЕА ПДВ працює винятково в автоматичному режимі та на підставі розроблених алгоритмів відповідно до ст. 2001 Податкового кодексу України (ПК України) і не допускає ручного втручання в її роботу. При цьому обрахунок ∑Перевищення відбулось у межах закону.
Звісно, з такою позицією податкового органу не можна погодитись, адже недодавання помилково складених податкових накладних до податкової декларації з ПДВ не суперечить положенням податкового законодавства, а навпаки – відповідає вимогам п.44.1, п. 187.1, п. 192.1, п. 200-1.3 ПК України та податковим консультаціям ДПС, а також позиції Верховного Суду.
Згідно з п. 200-1.3 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ΣНакл), обчислену за такою формулою:
ΣНакл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах + ∑Овердрафт – ∑НаклВид – ∑Відшкод – ∑Перевищ
Звертаємо увагу на те, що у цьому випадку операцій не існувало, а тому помилково складені податкові накладні не мали бути використані під час розрахунку ∑Перевищення у системі електронного адміністрування ПДВ. Водночас у листах ДФС від 29.01.2018 № 313/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 03.10.2017 № 2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а також у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 № 820/6615/17, № К/9901/48235/18 вказано, що помилкові податкові накладні не додаються до декларації з ПДВ.
Із системного аналізу цієї норми випливає, що неправильний алгоритм визначення показника ∑Перевищення у кінцевому результаті безпідставно зменшує показник ΣНакл, тобто суму ліміту з ПДВ, на яку можна було б зареєструвати податкові накладні або розрахунки коригування.
Отже, вказані дані стосовно розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних самою системою електронного адміністрування ПДВ згідно зі встановленими алгоритмами автоматично помилково віднесено до показника ∑Перевищення на підставі невідповідності суми податкових зобов’язань, задекларованих підприємством згідно з поданими деклараціями з ПДВ та податковими накладними / розрахунками коригування.
Про недосконалість нормативної бази, на підставі якої неправильно налаштований алгоритм системи електронного адміністрування ПДВ, свідчить і лист ДФС України від 19.09.2017 № 1365/99-99-15-03-01-18, у якому викладено доповнення до заявки на доопрацювання програмного забезпечення щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку показника ∑Перевищення та суми податку на додану вартість, на яку платник має зареєструвати податкову накладну / розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням змін, внесених до Кодексу законами України №909-VІІ та №1797-VІІІ.
Обставини недосконалості нормативної бази, на підставі якої неправильно налаштований алгоритм системи електронного адміністрування ПДВ, також неодноразово встановлювались і Радою бізнес-омбудсмена.
Зі свого боку, Верховний Суд у постановах від 29.09.2021 № 160/3660/20 та від 16.12.2021 № 1640/3029/18 (№ К/9901/12531/19) зазначив, що неправильне обрахування ∑Перевищення призводить до втрати ліміту з ПДВ у платника.
Тобто всіма державними інститутами визнано, що СЕА ПДВ в частині ∑Перевищення працює з помилками всупереч ПК України, але одночасно з боку ДПС не вжито відповідних заходів для нормалізації роботи системи.
Неправильне відображення показника ∑Перевищення у відповідній системі фактично чинить негативний вплив на господарську діяльність бізнесу, призводить до зупинки виконання зобов’язань за укладеними контрактами та виконання останніх, оскільки за першою подією унеможливлюється реєстрація податкових накладних через втрату ліміту з ПДВ, а також це призводить до вилучення обігових грошових коштів. Тому вкрай важливо розв’язати це питання в межах органу ДПС, адже розгляд у судовому порядку хоч і має високу перспективу розв’язання на користь платників, проте має довготривалий характер. Водночас тривалий процес розв’язання цієї проблеми, особливо протягом дії воєнного стану, гальмує розвиток бізнесу та економіки в цілому.
У межах запитів від представників бізнесу ми часто отримуємо такі запитання: чому держава не наведе лад, врешті розв’язавши це питання? Чи є одним із чинників наявність особистої вигоди для зацікавлених осіб? Чи є позитивна перспектива розв’язання цієї проблеми?
На жаль, нині ми як експерти не спостерігаємо прогресу та перспективи системного розв’язання питання з боку держави, тож із певністю можна стверджувати, що проблеми з відшкодуванням ПДВ будуть існувати й надалі.
Досвід роботи команди Юридичної групи EUCON, до якої входять адвокати, податкові радники та аудитори, дає змогу дійти висновку, що тільки стабільна та кропітка робота бухгалтерських служб бізнесу та зовнішніх консультантів дає шанс якщо не уникнути блокування податкових накладних, то хоча б своєчасно виявити деколи свідоме порушення прав платників податків або непрофесійно виконану роботу представників податкових органів, щоб оперативно розглянути це питання і усунути проблему.
ДЖЕРЕЛО: ВИДАННЯ “ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА”