Third Foreign Investment Congress у Варшаві: головні підсумки

12 листопада 2025 року у Варшаві відбувся Third Foreign Investment Congress — платформа, що об’єднала міжнародний та локальний бізнес, фінансові інституції, інвесторів, представників державних органів і дипломатичних місій з метою сприяння відновленню України. Захід зібрав 120 учасників із 21 країни, що свідчить про високий міжнародний інтерес до відбудови та розвитку української економіки.

У програмі Конгресу відбулося шість панельних дискусій, присвячених інструментам фінансування, інвестиційним можливостям, міжнародному партнерству та ролі приватного сектору у відновленні країни. Окремою подією стало відкрите інтерв’ю з Крістіною Мікуловою, керівницею Регіонального центру Східної Європи Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), яка поділилася баченням ЄІБ щодо підтримки України та залучення інвестицій.

Захід відбувся під патронатом Посольства України в Республіці Польща і PFR TFI, та за підтримки UkraineInvest і NRW.Global Business.

Відкриваючи захід, співголова організаційного комітету та керуючий партнер EUCONLAW Group Ярослав Романчук підкреслив, що мета Конгресу — об’єднати глобальний капітал та ключових стейкхолдерів для сприяння відновленню, модернізації та інноваційному розвитку України. Він також зазначив, що захід спрямований на підтримку регіонального та ветеранського бізнесу, зміцнення спроможності громад та збереження людського капіталу.

Водночас Андрій Романчук, співголова організаційного комітету Конгресу, старший партнер EUCONLAW Group, підкреслив, що серед ключових цілей заходу є створення умов для безпечного та ефективного втілення інвестиційних проєктів, забезпечення доступу до перевірених проєктів, налагодження прямого контакту з урядом та місцевими громадами, а також підтримка ветеранського бізнесу.

Почесний гість Конгресу — Василь Боднар, Посол України в Республіці Польща, у своєму вітальному слові закликав перейти від запитів допомоги до презентації конкретних інвестиційних проєктів, які мають вирішальне значення для відбудови України.

У своїй промові пан Посол підкреслив роль українських підприємців у Польщі та важливість залучення людського капіталу для майбутньої відбудови України. Посол також відзначив значні успіхи України у сфері IT, оборонній та аграрній галузях, наголосивши на необхідності демонструвати інвесторам реальні можливості прибутку та перспективи для бізнесу.

Марина Хлистун, виконавча директорка Ukraine Invest, наголосила, що головним драйвером відновлення України має стати приватний сектор, а сприятливе бізнес-середовище, прозорий інвестиційний клімат та механізми управління ризиками є ключовими для залучення міжнародних інвестицій. Вона підкреслила готовність України до реформ, співпраці з міжнародними партнерами та відкритість для ефективного діалогу з інвесторами, спрямованого на стійке економічне зростання та інтеграцію з ЄС. Також у своє виступі пані Хлисту згадала про платформу для інвесторів “single window”, що забезпечує доступ до проєктів та фінансових інструментів.

Наталія Величко, керівник проекту в Україні, NRW.Global Business GmbH – Агентство з торгівлі та інвестицій (Німеччина), привітала учасників та підкреслила важливість партнерства для відбудови України.

Вона відзначила, що Німеччина є одним із найбільших партнерів України, надаючи фінансову, гуманітарну та військову допомогу, а NRW Global Business активно підтримує економічні та реконструкційні ініціативи. «Зокрема, у лютому 2023 року було започатковано нове регіональне партнерство з Дніпропетровською областю, а загалом на сьогодні існує 55 муніципальних партнерств між NRW та Україною», – проінформувала пані Величко

Вона також окреслила стратегічні напрями співпраці — аерокосмічну галузь, оборону та оборонні технології, цифровий сектор та IT — зазначивши, що понад 300 компаній з NRW активно працюють в Україні, а понад 100 українських компаній представлені в регіоні, що свідчить про розвиток двосторонніх економічних зв’язків.

У першій панельній дискусії «Дипломатія та інвестиції» взяли участь посли з Франції, Японії, Швеції, Німеччини та Швейцарії. Вони розповіли, як їхні уряди спільно з приватним сектором вибудовують нові тристоронні формати співпраці між Польщею, Україною задля створення умов та активізації інвестицій, прискорення процесів відновлення України та зміцнення довгострокової безпеки Європи.

Модератор Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України, посол Канади в Україні (2014–2019), відкрив дискусію, наголосивши, що політична воля має працювати разом із зрозумілими міжнародними ланцюгами вартості та дієвими інструментами, аби реально стимулювати інвестиції. Він підкреслив, що трикутник Польща–Україна–країна-партнер стає ключовою моделлю відбудови, та навів приклад вражаючої стійкості українського бізнесу — автозаправна станція в Харкові була відновлена і відкрита всього за 72 години після ракетного удару.

Етьєн де Понсен, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Польщі, підкреслив зусилля Франції з побудови міцних форматів співпраці з початку повномасштабного вторгнення Росії. Він зауважив, що Франція активно розвиває тристоронній формат з Польщею та Україною задля зміцнення політичної та економічної координації, де Польща відіграє ключову роль у логістиці та підтримці України.

Також пан Посол зауважив, що варто відзначити одне з ключових досягнень – підписання Нансійського договору про оборонну співпрацю між Францією та Польщею, який був розроблений менш ніж за 18 місяців та підсилює співпрацю у сфері оборонної промисловості та регіональної безпеки, а також створює новий інституційний рівень взаємодії поряд із НАТО та ООН.

«Франція підтримує європейську інтеграцію України, водночас наголошуючи на виконанні ключових вимог, зокрема в аграрному секторі. Париж і Варшава спільно працюють над зміцненням європейської перспективи України», — підкреслив пан Посол.

Акіра Коно, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Польщі, відзначив, що позиція Японії щодо підтримки України залишається непохитною, навіть після формування нового уряду.

Посол зазначив, що відновлення України є унікальним процесом з двох причин: воно розпочинається під час триваючої війни, а ключову роль у ньому відіграватиме приватний бізнес, а не лише офіційна допомога. «Для підтримки ранніх бізнес-проєктів Японія запровадила нові інструменти, включно з техніко-економічними оцінками, що фінансуються Міністерством економіки, торгівлі та промисловості», – зауважив Посол Акіра Коно.

Він також підкреслив важливість співпраці з Європейським Союзом у координації відновлення України та особливу роль Польщі як логістичного та виробничого хабу. За його словами, із 9 обраних проєктів 7 інтегрують Польщу як виробничого чи технологічного партнера, що підтверджує стратегічне значення Польщі для відбудови України.

Мартіна Квік, Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Польщі, підкреслила, що підтримка України залишається головним пріоритетом зовнішньої політики Швеції. Вона зауважила, що загальна сума військової та цивільної допомоги Україні вже досягла 10 млрд євро.

Вона зазначила, що для ефективної відбудови України критично важлива участь приватного сектору, у зв’язку з цим Швеція адаптує власні інструменти, зокрема поради щодо подорожей та гарантії експортного кредитування, щоб полегшити вихід бізнесу на український ринок.

Пані Посол повідомила, що сотні шведських компаній, які вже працюють у Польщі, розглядають можливості виходу на український ринок. Вона підкреслила, що обмін досвідом із польськими партнерами є ключовим для успішного входу на новий ринок. «Для цього при Посольстві вже кілька років діє формат Warsaw Group, де шведські компанії, зацікавлені у торгівлі з Україною або виході на український ринок, обмінюються досвідом з польськими колегами і отримують інформацію про державні ініціативи», — зазначила пані Посол.

Посол Мартіна Квік також закликала приділяти більше уваги сприянню українському експорту до Європи, оскільки це є ключовим для створення робочих місць, підвищення економічної стійкості та інтеграції України до ЄС.

Мігель Бергер, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Польщі розповів, що на сьогоднішній день двостороння торгівля між Німеччиною та Україною становить 11,6 млрд євро, що є значним результатом за умов воєнного конфлікту. «У країні активно працюють близько 2 000 німецьких компаній, більшість з яких зберегли свою присутність завдяки підтримці німецького уряду та Торгово-промислової палати в Києві», – зауважив пана Посол.

Він також відзначив, що відкриття кордонів між Польщею та Україною є критично важливим для підтримки стабільних торговельних потоків, адже розвиток українського експорту до ЄС сприятиме створенню робочих місць, підвищенню економічної стійкості та інтеграції України до європейського ринку.

«Німеччина вже надала 40 млрд євро військової допомоги та 36 млрд євро цивільної підтримки, яка включає відновлювальні, енергетичні, гуманітарні та фінансові програми. Допомога триватиме стільки, скільки буде необхідно для зміцнення України та підтримки її відбудови», – підкреслив Посол Мігель Бергер.

Фабріс Філліє, Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарії в Польщі, наголосив на важливості підтримки України та тристоронньої співпраці між Швейцарією, Польщею та Україною для відновлення країни.

«Швейцарія вже надала понад 5 млрд швейцарських франків допомоги людям, які постраждали від війни. У 2024 році уряд країни також виділив 5 млрд франків на довгострокову відбудову України. Перший етап Програми швейцарського співробітництва, що триватиме з 2025 по 2028 рік, передбачає 1,5 млрд франків для пріоритетних напрямів: економічне відновлення та реконструкція, надання публічних послуг, захист цивільного населення та сприяння миру», – проінформував пан Посол.

Пан Посол підкреслив важливість трикутного формату співпраці Польща–Україна–Швейцарія, у рамках якого кожна країна може внести свій внесок у стратегічні ланцюги створення вартості. Серед основних сфер потенційної взаємодії він назвав енергетику, транспорт та мобільність, водопостачання, будівництво, цивільну безпеку, а також будівництво укриттів для шкіл в Україні.

Під час другої панельної дискусії, яка була присвячена темі «Інвестування в нестабільні часи: як хеджувати ризики», учасники обговорювали основні ризики для інвесторів, пріоритетні сектори для інвестицій, роль місцевих партнерств, а також інструменти для зменшення ризиків, включно з гарантіями, страховими механізмами та міжнародними програмами підтримки.

Бартломей Кот, керівник Варшавського офісу, Aspen Institute (Польща), відкриваючи панельну дискусію, наголосив на актуальності інвестування в умовах нестабільності та війни. Пан Бартломей підкреслив, що мета панелі – не лише обговорити ризики, а й знайти практичні інструменти та стратегії для інвесторів, які б сприяли розвитку української економіки навіть у воєнний час.

Віолетта Москалу, засновниця і генеральний директор Global Ukraine&GBH (Франція), підкреслила, що зараз Україна є унікальною «лабораторією інновацій», де відбуваються експерименти у сфері стійкості, кризового менеджменту та децентралізованого управління. «Не варто чекати – відкладення інвестицій має високу ціну», – зазначила спікер, додаючи, що саме інвестиції у місцеві проєкти та розвиток громад є найбільш перспективними.

Вона відзначила, що з моменту Революції Гідності Україна поступово рухається до децентралізованої демократії та управління, де економічні ініціативи створюються людьми та для людей, що відкриває нові можливості для інвесторів. Пані Москалу закликала не зволікати з інвестиціями, адже саме зараз створюються передумови для зростання та впровадження інноваційних рішень у складних умовах.

Вікторія Савицька, керівниця з глобальних питань Epicentr Group of Companies (Україна), акцентувала на важливості локальних партнерств і гнучкості бізнесу для зменшення ризиків інвестування під час війни. Вона відзначила, що сильні місцеві партнери дозволяють прискорити процеси та успішно реалізовувати проєкти навіть у складних обставинах.

Пані Савицька навела приклади адаптації Epicenter Group, зазначивши, що компанія продовжувала інвестувати у відновлювану енергетику, аграрний сектор та логістику, а 46% товарів компанії виробляються в Україні, забезпечуючи стабільність і розвиток.

Також вона повідомила, що особлива увага в компанії приділяється соціальній відповідальності: «Epicenter Group створила платформи для залучення міжнародного фінансування до локальних ініціатив і забезпечує доступ до будівельних матеріалів та інших ресурсів».

«Незламна позиція та стратегічне переорієнтування пріоритетів дозволяють компанії продовжувати діяльність, відкривати нові об’єкти та демонструвати, що інвестиції в Україну можливі навіть у воєнний час», – підсумувала Вікторія Савицька.

Марцін Хрусцель, директор Офісу польсько-українського співробітництва в галузі розвитку, Міністерство фондів розвитку та регіональної політики (Польща,), у своєму виступі наголосив, що одним із найсерйозніших недооцінених ризиків для інвесторів в Україні є доступ до робочої сили. Він зазначив, що протягом останніх п’яти років населення України скоротилося на 8% (2020–2025 рр.), проте реальна ситуація, за його словами, може бути ще гіршою через війну та міграційні процеси.

За його словами, українські компанії та іноземні інвестори повинні враховувати цей ризик при плануванні проєктів, а також шукати інноваційні рішення для залучення та утримання працівників, зокрема через партнерства, навчальні програми та розвиток локальної експертизи.

Спікер також закликав до спільної роботи з міжнародними партнерами для пом’якшення наслідків скорочення населення та забезпечення стабільного розвитку бізнесу, підкреслюючи, що людський капітал залишається критичним ресурсом, навіть у складних умовах війни та економічної нестабільності.

Оксана Страшна, директорка програми прямих інвестицій в малий та середній бізнес, Американський фонд підприємництва Україна-Молдова (США), під час виступу акцентувала на масштабах ризиків в Україні, особливо для малого та середнього бізнесу, але при цьому виділила недооцінений фактор – стійкість українських підприємців та компаній.

Вона навела статистику: «Після початку повномасштабної війни у лютому-березні 2022 року майже 90% малого та середнього бізнесу України знову відновили свою діяльність до кінця того ж року». Це, за словами пані Страшної, показує, що основна небезпека не в ризиках самих по собі, а в недооцінці здатності українського бізнесу адаптуватися та відновлюватися навіть у екстремальних умовах.

Пані Страшна також розповіла про підхід Американського фонду підприємництва Україна-Молдова: «Фонд приймає на себе військові та бізнес-ризики, покладаючись на ретельний due diligence – оцінку репутації засновників, досвіду управлінської команди та здатності компанії реалізувати стратегії росту, особливо після 2022 року. Фокус робиться на компаніях, які не тільки вижили, а й демонструють потенціал зростання та стійкість».

За її словами, правильна оцінка стійкості бізнесу та його здатності адаптуватися є ключем до успішних інвестицій в Україні, навіть у часи війни, і це створює можливості для залучення міжнародного капіталу.

Михайло Харій, координатор Громадянської ініціативи «Трансформація України» (Україна), наголосив на критичній проблемі сучасного інвестиційного клімату в Україні, а саме відсутності стратегічного бачення та плану розвитку країни. За його словами, саме відсутність чіткої стратегії заважає ефективно залучати іноземні інвестиції та реалізовувати потенціал бізнесу навіть у найбільш критичні часи.

Пан Харій підкреслив, що для успішного відновлення та розвитку України необхідна новаторська економічна політика, яка включає адаптацію досвіду трансформаційних процесів інших країн, зокрема Польщі, та інтеграцію кращих міжнародних практик. Він зазначив, що наразі Україна потребує координації з міжнародними партнерами для створення спільної перспективи, яка дозволить вирішувати питання виживання та одночасної трансформації економіки.

Він наголосив на необхідності термінового впровадження конкретного плану дій, який би забезпечив чітку візію та практичні кроки для розвитку бізнесу та залучення інвестицій.

На третій панельній дискусії «Ведення бізнесу в Україні: від трансформації до безбар’єрної бізнес-екосистеми для глобального капіталу» учасники обговорювали умови розвитку бізнесу в Україні, інструменти підтримки інвестицій, перспективні сектори економіки та практичні кроки для виходу на ринок.

Модератор панелі Дмитро Кузьменко, генеральний директор Української асоціації венчурного капіталу та приватного капіталу (Україна), окреслив ключові теми обговорення, а саме: поточний стан бізнесу в Україні як локального, так і міжнародних компаній; доступні інструменти підтримки та стимулювання інвестицій; перспективні сектори та практичні кроки для входу на український ринок.

Пан Дмитро відмітив, що навіть після початку повномасштабної війни жоден бізнес, об’єднаний у асоціації, не припинив свою діяльність в Україні, а багато компаній і фондів продовжують активно інвестувати.

Марина Хлистун, виконавча директорка UkraineInvest (Україна), розповіла про ключові інструменти підтримки інвесторів в Україні.

Вона наголосила на ролі UkraineInvest як «єдиного вікна» для бізнесу, що надає інформаційну, аналітичну, експертну та постінвестиційну підтримку, а також консультації щодо фінансування та структурування проєктів. Пані Марина привела конкретні приклади іноземних інвестицій: Unilever UK ($20 млн), завод у Тернопільській області (Німеччина, $150 млн), Kroners Palm Austria ($200 млн), Nestle Switzerland ($50 млн) та інші, підкресливши, що промисловість і будівництво залишаються провідними секторами для відновлення та розвитку економіки України.

Вона відззначила стратегічно важливі сектори для інвестування: енергетику (сонячну, вітрову, біогаз), цифрові технології, виробництво та експортно-орієнтоване сільське господарство.

Марина Хлистун закликала інвесторів входити на український ринок, зауваживши, що держава надає значні пільги та сприяння бізнесу навіть у непростий час.

Андрій Артеменко, директор Департаменту, Держмитслужби України, окреслив сучасний стан митного регулювання та заходи з підтримки бізнесу.

Пан Артеменко підкреслив, що Держмитслужба активно трансформує законодавство та наближає його до стандартів ЄС. Він розповів про пільги для бізнесу під час військового стану: лише за жовтень держава надала податкові преференції на 29 млрд грн, а за 10 місяців — на 253 млрд грн, що робить зараз особливо вигідним час для інвестицій.

Спікер представив інструменти комунікації та підтримки для бізнесу: «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», Telegram-бот для швидкого доступу до інформації, «HELP DES», комунікаційний сервіс для громадян та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Андрій Артеменко закликав інвесторів користуватися наявними пільгами та активно інтегруватися у бізнес-середовище України, наголосивши на стратегічній перспективі розвитку митної сфери та створення прозорих умов для зовнішніх інвестицій.

Ярослав Романчук, керуючий партнер EUCONLAW Group (Україна), поділився практичним досвідом супроводу міжнародних компаній та інвесторів в Україні та за її межами.

Він відзначив, що всі іноземні інвестори, які співпрацювали з EUCONLAW Group до початку повномасштабної війни, не покинули Україну, а 20% компаній навіть збільшили свої інвестиції під час війни. Пан Романчук також підкреслив роль Польщі як «вікна в ЄС» для українських експортерів, «Завдяки створенню там компаній українські виробники успішно просувають продукцію на ринки ЄС», – зауважив пан Романчук.

Спікер представив практичні інструменти для іноземних інвесторів, зокрема Foreign Business Hub — платформу, де можна отримати комплексну підтримку для запуску бізнесу в Україні та Польщі. Він також презентував книгу «Бізнес-право України», що охоплює 17 галузей права; наразі видання доступне польською мовою, а переклади на англійську, чеську, японську та інші мови вже готуються. Пан Романчук підкреслив, що для інвесторів критично важливо отримувати комплексні рішення, які вирішують юридичні та операційні «болі», а не лише стандартні консультації.

В межах Конгресу відбулось інтерв’ю з Крістіною Мікуловою, керівницею регіонального центру Східної Європи Європейського Інвестиційного Банку (ЄІБ, Люксембург) -найбільшого кредитора Європейського Союзу. Розмова була присвячена пріоритетам ЄIБ в Україні, еволюції їхньої підтримки від надзвичайної допомоги до стратегічної відбудови, а також ролі приватного сектору в реконструкції критичної інфраструктури.

Інтерв’ю проводив Андрій Романчук, старший партнер EUCONLAW Group (Польща). Відповідаючи на питання про роль та місію Європейського інвестиційного Банку в Україні пані Мікулова наголосила, що ЄІБ є «банком Європейського Союзу», його фінансовою інституцією, яка реалізує 90% своєї діяльності всередині ЄС — близько 80 млрд євро щороку, і лише 10% проєктів спрямовується за межі Євросоюзу, і серед цих країн Україна є пріоритетом №1 як майбутній член ЄС.

Вона зауважила, що в перші тижні після вторгнення, всупереч стандартним тривалим процедурам, Банк оперативно надав Україні майже 700 млн євро екстреної підтримки.

«Станом на сьогодні загальний обсяг інвестицій Банку досягає 4 млрд євро, з яких 2,7 млрд вже фактично виділено й реалізовано у вигляді конкретних проєктів. Це сотні ініціатив у різних регіонах — загалом близько 500 субпроєктів, 120 з яких уже завершені. Йдеться про відновлення шкіл та лікарень, водопостачання, місцевих доріг, ЦНАПів та інших об’єктів соціальної інфраструктури, що забезпечують базові послуги для населення», – проінформувала пані Мікулова.

Окремий акцент пані Мікулова зробила на енергетичній сфері, яка сьогодні є центральним пріоритетом. Зокрема, вона розповіла, що у зв’язку з масштабними атаками на енергосистему та очікувано складною зимою Банк працює у режимі надзвичайної підтримки: допомагає Нафтогазу закуповувати газ, фінансує захист критичних підстанцій разом з Укренерго, а також інвестує у відновлення гідроелектростанцій у Каневі, Кременчуці та Дніпрі.

Також пані Мікулова повідомила, що ЄІБ продовжує підтримувати довгострокову відбудову України, зокрема Банком застосовується диференційований підхід — «від кордону до фронту», який враховує різні рівні ризику та навантаження на громади. Фронтові регіони отримують на 20% вищу грантову підтримку, адже саме вони найбільше потерпають від обстрілів та руйнувань. Крім того вона додала, що Банк бере участь у проєктах, що інтегрують українську інфраструктуру до європейської: «Нещодавно було відкрито першу ділянку української євроколії між Чопом і Ужгородом — символічний, але важливий крок до єдиного ринку ЄС».

Пані Крістіна наголосила, що відбудова України потребує близько 500 млрд євро, і лише державних та міжнародних ресурсів недостатньо — необхідне активне залучення бізнесу, тому ЄІБ вже підтримує українські малий та середній берез через партнерські банки, надаючи їм доступ до кредитів на кращих умовах.

Також пані Мікулова зауважила, що Банк готує два нові інструменти для масштабнішого притоку інвестицій:

Флагманський фонд ЄС для України: до 500 млн євро інвестицій, після оголошення керуючої компанії буде визначено пріоритетні напрями фінансування.
Програма для великих українських та європейських компаній — ЄІБ покриватиме до 100% воєнних ризиків, мінімальний проєкт від 25 млн євро, потенціал мобілізації до 800 млн євро, подання заявок стартує у ІІ кварталі 2026 року.

«Ці інструменти мають показати нову модель партнерства держави та бізнесу та допомогти залучити приватний капітал у відбудову України значно швидше й масштабніше», – підсумувала Крістіна Мікулова.

Четверта панельна дискусія була присвячена одному з найгостріших питань для української економіки: як перейти від режиму кризового фінансування до стабільних та довгострокових приватних інвестицій, які стануть фундаментом для відновлення та розвитку країни.

Експерти з провідних міжнародних фінансових організацій, фондів та інвестиційних ініціатив обговорили, які моделі працюють вже зараз, що заважає масштабуванню приватних інвестицій, та які підходи необхідні для відбудови, що буде відповідати стандартам 21–22 століття.

Відкриваючи панельну дискусію, модератор Андрій Романчук, старший партнер EUCONLAW Group, наголосив, що за останні чотири роки Україна отримала безпрецедентні обсяги фінансової підтримки — як від міжнародних інституцій, так і через цільові програми для малого й середнього бізнесу та інфраструктури. Водночас, він зауважив, що ключовим залишається запитання щодо переходу від режиму кризового бюджету до сталого приватного фінансування та повноцінного інвестиційного розвитку.

Під час свого виступу промови Флоренс Башелард-Бакал, директорка, керівниця регіонального напрямку виробництва та послуг, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР, Великобританія), окреслила роль ЄБРР як одного з ключових фінансових партнерів України та зробила акцент на безпрецедентних масштабах інвестицій, які Банк спрямовує на підтримку української економіки у воєнних умовах.

Вона підкреслила, що Україна є не лише одержувачем міжнародної допомоги, а й повноправним акціонером ЄБРР, що підкреслює стратегічне партнерство та спільну відповідальність у відбудові країни. «Після початку повномасштабного вторгнення акціонери Банку збільшили його капітал на €4 млрд, що дозволило значно розширити інвестиційний портфель. З лютого 2022 року ЄБРР вже інвестував €8,4 млрд в українську економіку, а лише за перші місяці 2025 року обсяг нових проєктів склав майже €3 млрд.», – зауважила пані Башелард-Бакал.

Серед ключових секторів економіки вона зазначила наступні: енергетика та енергетична безпеку, залізнична логістика, критична муніципальна інфраструктура, банківський сектор та підтримка малого і середнього бізнесу. Вона також проінформувала, що особливу увагу Банк приділяє «зеленому» відновленню: «Понад половина річного портфеля позначена як green-labeled і інвестується у енергоефективність, модернізацію промисловості, низьковуглецеві технології та оновлення міської інфраструктури».

Флоренс Башелар-Бакал підкреслила, що ЄБРР активно підтримує розвиток приватного капіталу та інвестиційних фондів, зокрема співпрацює з Horizon Capital, і вже найближчим часом планує нові інвестиції у технологічні компанії та експортно орієнтовані бізнеси.

Вона додала, що з великими проєктами із фінансуванням понад €10 млн. Банк працює напряму, тоді як менші інвестиції реалізуються через українські банки-партнери, що дозволяє одночасно підтримувати стратегічні галузі економіки та малий і середній бізнес.

Проте, за словами Флоренс, триваюча ракетна та дронова агресія стримує притік приватних інвестицій. «Щоб бути успішнішими, нам потрібен кінець бомбардувань. Завершення активних бойових дій одразу збільшить обсяги грантової допомоги та дозволить залучити в рази більше приватних інвестицій», — підкреслила вона.

Богдан Сенчук, президент SBA; радник Swedfund PA; координатор WaterWorx, координатор акселератора Innovate Ukraine (Швеція), під час панельної дискусії розповів про ключову роль шведських компаній у підтримці української економіки та військових з перших днів повномасштабного вторгнення.

Він координує допомогу та реалізує проєкти в рамках Swedfund та Accelerator Program, спрямовані на відновлення критичної інфраструктури в секторах водопостачання та водовідведення, теплозабезпечення, енергопостачання, цифровізації, транспорту та охорони здоров’я.

Він відзначив, що з 2023 року вже успішно реалізовано понад 40 інфраструктурних проєктів, а особлива увага була приділена підтримці водоканалів на лінії фронту: «На першому етапі кожен з п’яти водоканалів отримав по $1 млн».

Він наголосив на важливості високих технічних стандартів у тендерах: «80% оцінки мають становити технічні критерії і лише 20% — ціна». За його словами, без таких умов якісні європейські компанії не зможуть конкурувати, а тендери через Prozorro часто не дають можливості виграти високотехнологічним постачальникам через недостатньо опрацьовані технічні специфікації.

Богдан Сенчук підкреслив, що тільки за умов суворого дотримання технічних стандартів відновлення інфраструктури буде якісним, ефективним і стійким, що є критично важливим для відновлення України після війни.

Крістін Чжоу, виконавча директорка, Bankers without Boundaries; партнерка, Innovate Ukraine (Велика Британія), розповіла про роботу своєї організації, яка об’єднує колишніх інвестбанкірів і спеціалізується на фінансуванні проєктів для сталого розвитку України.

Вона зазначила, що програми Innovate Ukraine, яку фінансує уряд Великої Британії, фокусується на інноваціях та нових технологіях у відновленні енергетики.

Пані Чжоу наголосила, що ключовою проблемою для інновацій є так звана “Valley of Death” – зона між науково-технічною розробкою та комерційним масштабуванням, де більшість технологій зазнає невдачі. «А в умовах війни інноваційні проєкти стикаються з подвійним ризиком: технологічним та воєнним», – підкреслила пані Чжоу.

Вона зауважила, що Bankers Without Boundaries допомагають українським інноваціям знаходити комерційних партнерів, комбінувати гранти з інвестиціями, зменшувати ризики, готувати проєкти до рівня “bankable”, придатного для фінансування великими міжнародними інституціями. «Наше завдання — провести українські інновації через долину смерті до точки, де їх зможуть профінансувати великі інституції на кшталт ЄБРР та ЄІБ», – зауважила Крістін Чжоу.

В свою чергу Ольга Тітар, Partnerships & Growth, Crowd Ukraine Invest AG (Німеччина), наголосила на важливості прозорих і регульованих механізмів інвестування та партнерств для зміцнення довіри інвесторів. Вона зазначила, що Crowd Ukraine стала першою німецькою компанією, яка спеціалізується на мобілізації приватного європейського капіталу для українських проєктів відбудови, пропонуючи інвесторам безпечну участь у розвитку України через регульовані фінансові інструменти та державні гарантії Німеччини.

Особливу увагу пані Ольга приділила зеленим та ESG-інвестиціям, наголосивши, що CrowdUkraine співпрацює з міжнародними технологічними та екологічними партнерами для забезпечення сталого розвитку та дотримання принципів екологічної відповідальності у всіх проєктах.

Вона також розповіла про плани компанії створити понад 50 ко-воркінг та ко-лівінг хабів по всій Україні до 2030 року, щоб підтримувати IT-спеціалістів та «digital natives», створювати простори для стартапів, а також сприяти розвитку місцевих громад.

Ольга Тітар підкреслила, що головний виклик – забезпечення довіри та безпечних інвестиційних інструментів. «Саме тому Crowd Ukraine поєднує приватні інвестиції з державними гарантіями та стратегічними партнерствами з муніципалітетами, закладаючи основу для залучення великих гравців, таких як ЄБРР та ЄІБ», – підсумувала спікер.

Крістіна Мікулова, керівниця регіонального центру Східної Європи Європейського Інвестиційного Банку (ЄІБ, Люксембург), під час свого виступу наголосила на ключовій ролі місцевої влади у відновленні України. За її словами, приблизно третина всіх операцій ЄІБ у країні здійснюється саме через роботу з громадами та органами місцевого самоврядування.

«Наразі Банк реалізує понад 500 проєктів загальною вартістю майже €800 млн. Серед пріоритетних програм — District Heating Program на €200 млн через три українські банки (Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк) та Water Recovery Program на €200 млн (перші €100 млн уже виділені, включно з €50 млн грантів Єврокомісії)», – розповіла пані Мікулова.

Вона додала, що ЄІБ активно працює на місцях, за підтримки UNDP та GIZ, організовує регулярні поїздки по областях, щоб оцінювати потреби громад і забезпечувати ефективне відновлення інфраструктури.

П’ята панельна дискусія «Від допомоги до інвестицій: фінансові інструменти та рішення для сталого розвитку регіонів України» була зосереджена на ключовому питанні для України: як перейти від моделі донорської підтримки до повноцінного інвестиційного розвитку вже зараз, у воєнний час. Учасники панелі обговорили, які інструменти можуть відкрити шлях приватному та інституційному капіталу, що сьогодні стримує інвесторів та які формати співпраці вже працюють на практиці.

Окрему увагу приділили ролі приватного сектору, передусім венчурного та приватного капіталу, який створює проєкти, формує інвестиційний pipeline і здатний стати драйвером переходу від допомоги до інвестиційної економіки.

Модератор панелі Андрій Колодюк, голова Наглядової ради Української асоціації венчурного капіталу та приватного капіталу (UVCA, Україна) відкриваючи дискусію, наголосив, що за 25 років особисто інвестував у десятки українських компаній і продовжує це робити навіть під час війни, додавши, що його остання інвестиція відбулася всього два місяці тому. Він підкреслив, що сьогодні UVCA об’єднує понад 50 фондів, тоді як у 2014 році їх було лише сім, що демонструє стрімкий розвиток українського інвестиційного ринку.

Пан Андрій також представив результати дослідження UVCA “Stormy Decade”, за яким українські підприємці залучили $10 млрд інвестицій за останні десять років, причому основна частина цих коштів — приватний капітал.

Пьотр Дмуховський, генеральний директор PFR TFI (Польща), розповів про підхід Польщі до інвестицій в Україну. PFR активно інвестує через співінвестування з польськими компаніями, які вже працюють на українському ринку — таких сьогодні понад 600.

«Основний принцип — надійний польський партнер, який добре знає ринок», — зазначив Пьотр. Він загадав успішний кейс 2023 року зі спільною інвестицією з UVCA, де без підтримки польського експортно-кредитного агентства KUKA інвестиції були б неможливими.

Пан Дмуховський також повідомив, що PFR Group є одним із найбільших інвесторів у приватні та венчурні фонди в регіоні, з загальним обсягом інвестицій майже $1 млрд, а окремо компанія вклала $30 млн у фонд, який підтримує проєкти подвійного призначення та оборонного сектору, безпосередньо пов’язані з українським ринком.

За його словами, досвід Польщі демонструє практичний комерційний шлях залучення капіталу для України: через місцевих партнерів, гарантії, фонд-фондів та інвестиції у проєкти подвійного призначення і оборонного сектору.

Анна Роджерс, директорка з міжнародного розвитку, TheCityUK (Велика Британія), наголосила, що глобальний тренд свідчить про скорочення обсягів офіційної донорської допомоги, тому країни переходять до моделей, у яких ключову роль відіграє приватний сектор. Вона підкреслила, що для міжнародних інвесторів вирішальними є передбачуваність системи, надійність регуляторного середовища, захист інвестицій та можливість вільного руху капіталу.

Окремо Анна підкреслила важливість розвиненого ринку страхування ризиків, який у поєднанні з державними гарантіями здатен стати одним із найпотужніших інструментів для залучення інвестицій в Україну.

Вона також зауважила, що попередні спроби створити державний механізм воєнного страхування в Україні не дали очікуваного результату, і на сьогодні працюють лише тимчасові компенсаційні рішення, які потребують суттєвого доопрацювання.

Пані Роджерс звернула увагу на необхідність упровадження нових фінансових інструментів, зокрема альтернативних моделей страхування, ризикових пулів та фінансових продуктів, прив’язаних до страхових зобов’язань. При цьому вона попередила про ризик появи прогалин у покритті, коли локальні страхові компанії можуть виключати критично важливі пункти, створюючи додаткові приховані ризики для інвесторів.

Олена Смирнова, директорка та керівниця українського офісу Swedfund International (Швеція), підкреслила, що інвестори традиційно орієнтується на стабільність, яку Україна в умовах війни не може повною мірою гарантувати, саме тому першими інвесторами на ринку сьогодні залишаються локальний бізнес, а також міжнародні фінансові інституції та фонди розвитку.

Вона наголосила, що ключова роль таких інституцій полягає у тому, щоб демонструвати приклад і зменшувати ризики для приватних інвесторів, відкриваючи шлях ширшому колу капіталу. Олена також відзначила, що її організація вже має низку схвалених інвестицій в Україні, які незабаром будуть офіційно оголошені.

Олена Смирнова доповнила, що основні напрями роботи Swedfund – енергетика та клімат, харчові системи та агроланцюги, фінансова інклюзія.

Світлана Бабак Андерсен, керуюча директорка та співкерівниця відділу охорони здоров’я та України, Impact Fund Denmark (Данія), розповіла про їхній підхід до інвестицій в Україні, підкресливши, що діяльність фонду не зупинилася навіть після початку повномасштабної війни. Impact Fund Denmark активно підтримує проєкти у сферах агро, агротехніки, електроніки, металообробки, приватного капіталу та банківського сектору.

Світлана зазначила, що для розширення інвестицій особливо важливі ризикові гарантії, політичне страхування та захист від можливих збитків.

Також пані Бабак Андерсен назвала ключові критерії для інвестицій: компанії, які підсилюють економічну стійкість України, створюють експорт, сприяють технологічному розвитку та відповідають потребам відбудови країни.

Японські компанії дуже обережні щодо ризиків, тому цінують особисті візити на проєкти та контакти з локальними партнерами, зазначив Шигеру Коно, радник, JETRO Київ (Японія). «Прямі контакти, доступ до локальних партнерів і живі дані з ринку — ключ до довіри японських інвесторів», — підкреслив Шигеру Коно.

Він зазначив, що інтеграція української економіки в стандарти ЄС підвищить якість проєктів і сприятиме залученню японського капіталу. Від наголосив на основних сферах інтересів японських компаній: промисловість, інфраструктура, технологічні сектори, а також потенційно проєкти подвійного призначення та електроніка.

Підсумовуючи Шигеру Коно додав: «Щоб залучити японський бізнес, Україні потрібно створити умови для його присутності на місці та забезпечити безпечні та передбачувані рамки для співпраці».

Фінанльна панельна дискусія «Економічні амбасадори: як бізнес-асоціації будують довіру та відкривають нові горизонти для інвестицій в Україні» відбулася під модераторством Костянтина Магалецького, співзасновник SUP та Green Recovery Fund Ukraine (Україна).

Під час панелі учасники обговорили важливість тісної співпраці бізнес-асоціацій для зміцнення економічних зв’язків та розвитку нових можливостей для українських компаній на європейському ринку. Особлива увага приділялася ролі державних та приватних інструментів у стимулюванні економічної взаємодії між країнами.

Яцек Кравчик, радник Президента Конфедерації Lewiatan, Польща, розповів про активну роль Конфедерації у залученні українських організацій до Business Europe – найбільшої європейської бізнес-асоціації, що об’єднує 36 країн, включно зі Швейцарією, Туреччиною та Норвегією.

Він підкреслив важливість поступового інтегрування українських організацій у європейське бізнес-середовище, враховуючи складність європейських процедур та необхідність професійної підтримки.

Він проінформував, що серед ініціатив Lewiatan були тренінги з арбітражу та медіації для українських юристів, а також спеціальні програми для жінок-лідерок бізнесу з України.

Він також підкреслив, що Конфедерація щодня підтримує українських підприємців, надаючи необхідні ресурси та робочі приміщення у Варшаві, що сприяє розвитку бізнесу та зміцненню економічних зв’язків між країнами.

Лукаш Бернатович, президент Асоціації роботодавців BCC (Business Center Club, Польща), розповів про роботу Комісії BCC з інвестицій в Україну, яка вже два роки надає експертні консультації щодо інструментів підтримки інвестицій та співпраці з українськими компаніями.

Він підкреслив значення інтеграції польських і українських підприємців через бізнес-події, конференції та економічні місії, що відбулися у Києві та Римі, а також плануються в Туреччині.

Спікер зазначив проблему недостатньої зацікавленості бізнесу у використанні доступних інструментів підтримки, таких як KUKA, PFRTFE та програми Міністерства європейських фондів.

Окрему увагу він приділив спільним B2B-проєктам, зокрема прикладу компанії EUVIC, яка інвестувала у кілька українських міст (Київ, Львів, Вінниця, Харків), придбала три компанії та продовжує співпрацювати з українськими засновниками, зберігаючи спільні підприємства.

Анджей Шумовський, віце-президент, директор департаменту зовнішніх відносин, Польська торгова палата (Польща), підкреслив історичну близькість Польщі та України та наголосив на важливості підтримки України у кризові часи.

Він зазначив, що сучасна Україна потребує розвитку, а не лише відновлення, і програми на кшталт Team Poland for Ukraine сприяють цьому через активне бізнес-партнерство, де особлива увага приділялася важливості знайомства, взаєморозуміння та довіри між підприємцями, що стають основою для спільних ініціатив та інвестицій.

Анджей Шумовський також акцентував на практичних аспектах підтримки українського бізнесу, зокрема проєктах спільного розвитку, інструментах державної та приватної підтримки, а також перспективах масштабування співпраці між країнами через B2B-проєкти. Він підкреслив, що Польща готова допомагати Україні не лише фінансово, а й через створення мережі ресурсів, консультацій та робочих платформ для українських підприємців.

Сильвія Красон-Копанярж, віце-президентка правління Міжнародної товариство польських підприємців в Україні (MSPPU, Україна), розповіла про діяльність MSPPU, яка об’єднує близько 70 польських компаній, які працюють в Україні у різних секторах економіки.

Вона зазначила, що до війни Товариство активно сприяло зміцненню позицій польських підприємств в Україні, просувало інтереси та налагоджувало довіру з українським бізнесом. Після початку війни, за словами Сильвії, MSPPU переорієнтувало діяльність на підтримку бізнесу обох країн через розвиток контактів, знайомства та допомогу у спільних проеєтах

Сильвія Красон-Копанярж підкреслила, що для реалізації потенційних ініціатив необхідна фінансова підтримка з боку держави, яка дозволить українським і польським компаніям ефективніше співпрацювати та відкривати нові економічні можливості.

Юлія Ковальчук, заступниця директора Департаменту зв’язків та розвитку, Спілка підприємців та роботодавців (ZPP, Польща), розповіла про підтримку українських компаній у Польщі. Вона наголосила, що у 2023–2024 роках Спілка надала допомогу понад 300 українським підприємствам у релокації та експорті товарів до Польщі.

Окрім того, вона розповіла про впровадження індивідуальних B2B-зустрічей та маппінгу ринків і секторів для потенційної співпраці, наводячи приклад співпраці польської компанії з українськими підприємствами у сфері дронів.

Пані Ковальчук підкреслила, що такі практичні інструменти допомагають українському бізнесу інтегруватися у європейський ринок та відкривають нові можливості для спільних інвестицій і розвитку.

Модератор панелі, Костянтин Магалецький, співзасновник SUP та Green Recovery Fund Ukraine (Україна), завершуючи панель відзначив значення проєктів, реалізованих українськими та польськими бізнес-асоціаціями за останні роки, і наголосив на важливості обміну практичним досвідом між підприємцями обох країн.

Костянтин звернув увагу на ключову роль співпраці асоціацій у інтеграції українського бізнесу у європейську економічну спільноту та розвитку спільних ініціатив, що стимулюють економічне зростання та інвестиційний потенціал.

Конгрес був урочисто завершений заключним словом співголів організаційного комітету Ярослава Романчука та Андрія Романчука, які висловили щиру подяку всім учасникам за активну участь та змістовні дискусії. Вони також запросили долучитися до наступного Конгресу, який відбудеться у Києві 28–29 травня 2026 року, обіцяючи ще більше цікавих тем, нових контактів і перспективних ініціатив для розвитку інвестиційного середовища.