Запорукою перемоги у війні є працююча економіка. Допомогти економіці вижити, серед іншого, можна і адаптацією та пом’якшенням правил податкового контролю. Протягом останніх двох років особливості податкового адміністрування встановлювались у зв’язку із запровадженням карантину, пов’язаного з COVID-19, але тепер деякі норми, наприклад, ті, що регламентують відповідальність платників податків за невиконання податкового обов’язку, зазнали певних змін і для уникнення ризиків ми завжди радимо уважно такі зміни відстежувати.
У 2022 році в умовах воєнного стану у сфері трансфертного ціноутворення платники податків звітують за 2021 рік. Саме цей рік у ході поетапних законодавчих змін на виконання Плану BEPS був обраний для запровадження новацій у вигляді трирівневої структури документації із трансфертного ціноутворення. Трирівнева модель звітності дозволяє здійснювати контроль над операціями в межах міжнародних груп компаній.
Отже, з урахуванням змін, для податкового контролю з питань трансфертного ціноутворення станом на поточний 2022 рік існують такі форми звітування:
- Звіт про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – строки подання до 01 жовтня року наступного за звітним (за 2021 рік до 1 жовтня 2022 року);
- Документація із трансфертного ціноутворення (локальний файл) – подається на запит ДПС протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту. Запит може бути направлений не раніше 01 жовтня року наступного за звітним (за 2021 рік після 01 жовтня 2022 року);
- Глобальна документація (майстер-файл) – подається на запит ДПС протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту, але запит може бути направлений не раніше 12-ти місяців і не пізніше 36-ти місяців із дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків. Запит вперше застосовується щодо 2021 року;
- Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній – вперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports)(ст.53 прикінцевих положень ПКУ). На поточний момент така угода Міністерством фінансів України ще не укладена. Якщо угоду не буде укладено до кінця 2022 року, то норма про подання звіту у розрізі країн щодо 2021 року не має застосовуватися.
Тепер стосовно нових норм, які набрали чинності з 27.05.2022 року та встановлюють особливості контролю виконання платниками податків податкового обов’язку – тобто обов’язку обчислити, задекларувати та сплатити суму податку в порядку і строках, визначених ПКУ. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням наступного:
- у платника відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності, проте зобов’язано виконати такий обов’язок протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану;
- платник має можливість своєчасно виконувати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності за несвоєчасне подання податкової звітності до 20.07.2022 року та сплати податків та зборів не пізніше 31.07.2022 року;
- у платника відновилась можливість виконувати свої податкові обов’язки, термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до дня відновлення можливості – звільнено від відповідальності за несвоєчасне подання звітності протягом 60 календарних днів з першого місяця наступного за місяцем відновлення таких можливостей.
Порядок, який визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов’язку затверджено Наказом Мінфіну від 29.07.2022 р. № 225 (набрав чинності 06.09.2022 року). Згідно цього Порядку, ті платники податків, що не мали можливості відзвітувати за контрольованими операціями 2021 року повинні були не пізніше 30 вересня 2022 року подати до контролюючого органу заяву про відсутність такої можливості разом з переліком документів, що підтверджують таку неможливість. Перелік підтвердних документів окремо затверджений цим же Наказом Мінфіну. У разі відсутності у платника податків можливості до 30.09.2022 року подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), заява та документи подаються одночасно з набуттям можливості подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Крім того, необхідно враховувати, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Але якщо говорити про перевірки, то станом на поточну дату дозволеними є лише:
а) камеральні перевірки;
б) документальні позапланові перевірки, що проводяться з підстав, визначених пп. 78.1.7 ПКУ (реорганізація юридичної особи) та 78.1.8 ПКУ (заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, та/або від’ємне значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.), та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
в) фактичні перевірки.
Звісно, що предметом камеральної перевірки серед іншого може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків). Але, відповідно до наведеного в ПКУ визначення терміну «податкова декларація», звіт про контрольовані операції до неї прирівняти не можна. Враховуючи чинні норми ПКУ, питання трансфертного ціноутворення, в т.ч. неподання звіту про контрольовані операції, дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та ін. можуть бути предметом лише позапланової документальної перевірки (підстави передбачені пп.78.1.2, 78.1.14 – 78.1.16 ПКУ).
Таким чином, під час воєнного стану в Україні податкові перевірки з питань трансфертного ціноутворення не можуть бути розпочаті, а розпочаті перевірки мають бути зупинені. Терміни надання заперечень до акта завершених перевірок контрольованих операцій та оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень також на період воєнного стану призупиняються. Отже, підсумовуючи, можливість накладення штрафних санкцій є тільки за наслідками перевірок, а вони під забороною. Фактично весь контроль у сфері трансфертного ціноутворення наразі ведеться у формі моніторингу контрольованих операцій та відстеження ризиків. При цьому треба враховувати, що мораторій на перевірки жодним чином в подальшому не вплине на загальні строки давності. Для проведення перевірок контрольованих операцій такий строк складає 2555 днів (7 років), що настає за останнім днем граничного строку подання звіту про контрольовані операції, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо такий Звіт буле наданий пізніше – за днем його фактичного подання. Строки давності в частині контролю за ТЦУ зупинені з 18 березня 2020 року з введенням карантину встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). На період воєнного стану ця карантинна норма була зупинена, але разом з тим, діє інша загальна норма ПКУ за якою перебіг строків давності на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану для платників та контролюючого органу зупинений.
Крім того, законодавці все ж таки планують відновлення повноцінних перевірок з питань дотримання правил трансфертного ціноутворення посилаючись на необхідність збільшення бюджетних надходжень та зростаючі, внаслідок дії мораторію, ризики недоплати податку на прибуток підприємств. Уряд уже намагався це зробити раніше шляхом прийняття 03 лютого 2021 р. Постанови № 89, яка розширяла перелік позапланових перевірок та скорочувала інші карантинні обмеження. Постанова КМУ оскаржувалась і 05.07.2022 р. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою у справі №640/18314/21 її зрештою скасував.
Тепер з метою повернення перевірок 01.09.2022 року у ВРУ був зареєстрований законопроект №7720, який передбачає зміни безпосередньо до ПКУ і, серед іншого, відновлення можливості проведення документальних позапланових перевірок з таких підстав:
- неподання платником податків звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням;
- отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»;
- неподання або подання з порушенням звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації;
- отримання звіту про контрольовані операції, надісланого платником податків.
Тож якщо підсумувати, то у загальному випадку платникам податків необхідно готуватись до відновлення повноцінного контролю сфери трансфертного ціноутворення з боку податкових органів. Якщо розпочнуться перевірки, у контролерів буде можливість накладати штрафи, незважаючи на воєнний стан. Розміри штрафів суттєві. Наприклад, за неподання Звіту про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітний рік такі штрафи становлять 681000 грн. (300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року), та 113500 грн. (50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року) відповідно. Єдиною можливістю уникнути штрафу під час воєнного стану буде документальне доведення неможливості виконання своїх податкових обов’язків або форс-мажору як обставини, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень.