В умовах повномасштабної війни з російським агресором український бізнес намагається працювати, допомагаючи цим вижити українській економіці. Всі розуміють, що запорукою перемоги у війні є працююча економіка, а відновлення імпорту та експорту є одними з ключових завдань для відновлення економічного потенціалу. Якщо платник податків здійснює операції з нерезидентами, то йому, безумовно, необхідно відстежувати ризики трансфертного ціноутворення.
В свою чергу необхідність наповнення бюджету стала підставою для скасування мораторію на перевірки в сфері трансфертного ціноутворення (ТЦ) і відновлення повноцінного податкового контролю. Тому фактично, з листопада 2022 відновлені позапланові документальні перевірки з таких підстав:
- отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»;
- неподання платником податків або подання з порушенням вимог ПКУ звіту про контрольовані операції та/або документації з ТЦ або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації;
- отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю ТЦ.
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ.
Окрім того, відновлено обов’язок платників податків надавати в 15-денний термін відповіді на запити органів ДПС з питань трансфертного ціноутворення згідно статті 73 ПКУ. Строки та обсяги подання ТЦ звітності у нас не змінювались.
Єдиною можливістю уникнути штрафу за порушення в сфері ТЦ під час воєнного стану буде документальне доведення неможливості виконання своїх податкових обов’язків.
Так, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням наступного:
- якщо у платника відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов’язок, то його звільнено від відповідальності, проте зобов’язано виконати такий обов’язок протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану;
- якщо у платника відновилась можливість виконувати свої податкові обов’язки, термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до дня відновлення можливості, то його звільнено від відповідальності за несвоєчасне подання звітності протягом 60 календарних днів з першого місяця наступного за місяцем відновлення таких можливостей.
Порядок, який визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов’язку затверджено Наказом Мінфіну від 29.07.2022 р. № 225 (набрав чинності 06.09.2022 року). Згідно цього Порядку, ті платники податків, що не мали можливості відзвітувати у 2022 році повинні були не пізніше 30 вересня 2022 року подати до контролюючого органу заяву про відсутність такої можливості разом з переліком документів, що підтверджують таку неможливість. Перелік підтвердних документів окремо затверджений цим же Наказом Мінфіну. У разі відсутності у платника податків можливості до 30.09.2022 року подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), заява та документи подаються одночасно з набуттям можливості подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Також є норма, яка передбачає, що з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій та пені.
Отже, в умовах війни, українські платники податків, що здійснювали контрольовані операції вже відзвітували двічі: за 2021 та 2022 рік. Зараз наближається граничний термін подання звітності за 2023 рік.
За наслідками аналізу господарських операцій, які здійснювались в воєнних звітних періодах клієнтами EUCON, ми можемо узагальнити наступні проблемні аспекти, які можуть впливати на фінансові результати господарської діяльності і на ТЦ-аналіз:
- зниження обсягів виробництва/торгівлі, загальне зниження прибутковості бізнесу (особливо за підсумками 2022 року), збиткова діяльність;
- зміна способів ведення бізнесу (переміщення в інші регіони, режим роботи онлайн, відмова від оренди та утримання офісів, складів, тощо);
- фінансові труднощі, звільнення працівників, скорочення бюджетів;
- перебудова ланцюгів постачання;
- вплив валютних обмежень, запроваджених НБУ;
- вплив коливань валютних курсів;
- зниження рівня та асортименту запасів, неготовність до довгострокового зберігання запасів;
- необхідність перегляду умов контрактів, збільшення термінів розрахунків, зростання рівня дебіторської та кредиторської заборгованості;
- перехід від довгострокового планування до короткострокового.
В свою чергу наявність збитків чи значних сум витрат операційної діяльності не звільняє платника податків від оподаткування податком на прибуток та необхідності дотримання фінансових показників на ринковому рівні, що встановлюється під час економічного дослідження контрольованих операцій.
Але кожну конкретно ситуацію необхідно розглядати окремо. Наприклад, збитки підприємства можуть бути пов’язані з значною сумою інших операційних витрат, які виникли за наслідками знищенням активів під час проведення бойових дій. Такі витрати документуються у межах кримінального провадження, яке порушене за фактом обстрілу чи пожежі і обліковуються підприємством окремо. Під час сегментування фінансової звітності з метою визначення фінансового показника контрольованих операцій на рівні чистого прибутку враховувати їх підстав немає. Адже, відповідно до вимог настанов ОЕСР під час визначення індикатора чистого прибутку виняткові та надзвичайні статті неперіодичного характеру повинні вилучатися. Тому вплив таких збитків на результат контрольованих операцій можна обґрунтовано нівелювати.
Що загалом ми можемо порадити для ситуації, коли вимагають належного обґрунтування фінансові показники господарської діяльності:
- зміну підходів щодо використання даних для порівняльного аналізу. Мається на увазі відмова від історичних даних та середньозважених показників, розрахованих за декілька звітних періодів. Ми рекомендуємо використовувати для порівняння лише воєнні роки;
- зміну методів трансфертного ціноутворення і використання переваг тих, що базуються на показниках валового прибутку: ціни перепродажу та «витрати плюс». Це дасть можливість уникнення впливу на показник рентабельності операційних витрат, і, зокрема операційних курсових різниць;
- застосування у разі необхідності декількох методів ціноутворення;
- порівняльний аналіз з урахуванням превалювання географічної порівнянності для вибірки зіставних юридичних осіб. Тобто пошук тих зіставних компаній, що здійснюють діяльність в однакових економічних та ринкових умовах (в Україні). Одночасне послаблення впливу інших критеріїв порівнянності;
- виокремлення періодів зупинення діяльності;
- розглянути можливість перерозподілу ризиків та збитків всередині Груп компаній, перегляд внутрішньогрупових політик трансфертного ціноутворення (в частині рентабельності, що виділяється учасникам ланцюга постачання), внутрішньогрупових угод;
- розподіл/розмежування операційних та надзвичайних витрат з метою виключення при розрахунку фінансового показника надзвичайних (неповторюваних) витрат, якщо вони не стосуються контрольованих операцій;
- доведення впливу форс-мажорних обставин;
- перегляд умов контрактів з пов’язаними та непов’язаними особами (можливість повернення товарів, відтермінування/збільшення строків для оплат, перегляд цін в залежності від коливань валютних курсів); Кореляція умов контрактів з пов’язаними особами з умовами контрактів з непов’язаними особами для можливого подальшого визнання їх зіставними. На це треба звернути особливу увагу, тому що це ключ до застосування методів, що базуються на розрахунку показника на рівні валового прибутку;
- для операцій з нематеріальними активами: аналіз зміни та обґрунтування застосування нових баз для визначення винагороди в ліцензійних договорах (наприклад не відсоток від виручки, а відсоток від прибутку чи фіксований платіж);
- також для операцій з НМА можна провести аналіз можливості передачі прав власності іншому підприємству групи, залежно від наявності нового функціонального профіля;
- дослідження можливості застосування коригувань на рівень завантаження виробничих потужностей, або з урахуванням аналізу впливу зниження доходу від реалізації на зниження рівня прибутку у інших кризових періодах, що викликали зупинку діяльності (ковідні періоди).
Також можна порекомендувати здійснювати детальне фіксування в документації з трансфертного ціноутворення всіх обставин, що впливають на результати діяльності.
Загалом, якщо підприємство здійснює контрольовані операції та має зниження рівня значень фінансових показників діяльності, рекомендуємо все ж таки до аналізу операцій з нерезидентами залучати досвідчених консультантів, які допоможуть належним чином обґрунтувати умови та результати операцій з нерезидентами.
Джерело: Ukrainian Law Firms. A Handbook for Foreign Clients 2023-2024