Підсумки Другого Закордонного Інвестиційного Конгресу

15-16 травня 2025 року в Києві відбуйся Другий Закордонний Інвестиційний Конгрес – масштабна міжнародна подія, яка зібрала 180 учасників із 28 країн. У межах заходу було проведено 12 панельних дискусій, які були присвячені інвестиціям, партнерству та відбудові. Серед учасників заходу – представники фінансових інституцій, інвестори, дипломати, український бізнес та місцеві громади.

Фотозвіт Другого Закордонного Інвестиційного Конгресу

ПРОГРАМА ЗАХОДУ

Захід урочисто відкрили співголови організаційного комітету, партнери EUCONLAW Group Ярослав Романчук та Андрій Романчук, привітавши учасників Конгресу та висловивши подяку всім партнерам заходу.

Під час першої панельної дискусії «Diplomacy for Recovery: як міжнародні місії будують мости між Україною та глобальним капіталом» учасники панелі обговорили ключові умови ефективної відбудови України, наголосивши на важливості поєднання зусиль держави, місцевих громад, приватного бізнесу та міжнародних партнерів. Спікери підкреслили необхідність залучення інвестицій, розбудови довіри, адаптації до стандартів ЄС та активного використання цифрових технологій.

Модератор панелі Роман Вибрановський, співзасновник, Ukraine Facility Platform, розпочав дискусію з акценту на цифри, зокрема він зазначив, що 524 мільярди доларів — така сума, за оцінками RDNA-4, потрібна для відбудови України після війни. У 2023 році у звіті AEFС зазначалося, що 172 мільярди доларів доступних публічних інвестицій, які можуть бути задіяні для відбудови України. Водночас потенціал приватного капіталу складає 412 мільярдів доларів. «Саме приватні інвестиції можуть стати ключовим драйвером відновлення, за умови проведення реформ і створення сприятливого середовища для бізнесу», — наголосив пан Вибрановський.

Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула, наголосив на необхідності розпочати переговори з ЄС за всіма шістьма кластерами вже цього року, щоб встигнути інтегруватися в нову фінансову політику Євросоюзу. Він підкреслив важливість чесної діагностики проблем та використання європейських інструментів, таких як перехідні періоди й дорожні карти, для їх подолання. На його думку, рух уперед можливий завдяки флагманським проєктам, що демонструють реальні успіхи України — як у держсекторі, так і в бізнесі. Як приклад, він згадав 13 млрд доларів проєктів, реалізованих під час війни, а також наголосив на високому експортному потенціалі українських IT-рішень і практичного досвіду, здобутого в умовах війни.

У своєму виступі Сергій Корсунський, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії (2020—2025), наголосив, що успішна відбудова вимагає стратегічного бачення й координації з боку держави, як це було у країнах Східної Азії після Другої світової війни. Він підкреслив високий інтерес Японії до співпраці з Україною, зокрема через державні інструменти підтримки — кредитні лінії JBIC, гарантії агентства NEXI, навіть під час війни. Загалом, він закликав розвивати партнерство з тими країнами, які підтримали Україну, і обережно ставитися до участі Китаю, зважаючи на геополітичний контекст.

П’єр Оффре, керівник економічного відділу, Посольство Франції в Україні, зауважив, що до відбудови України мають бути залучені всі — держава, місцеві громади та приватний сектор. Франція вже підтримує Україну через різні інструменти, зокрема створила спеціальний фонд у розмірі 200 млн євро для стратегічних проєктів. Він наголосив на важливості гарантій для бізнесу та навів приклад найбільшої іноземної інвестиції за останнє десятиліття — купівлі LifeCell і DataGroup французьким інвестором на суму 1,5 млрд євро. За його словами, успіх можливий лише за умови довіри, партнерства та спільної роботи українських і французьких компаній.

Катерина Фролова, керівник напряму пілотування інновацій, Global Government Technology Centre Kyiv, розповіла про ключову роль цифрових технологій у відбудові України та формуванні довіри до держави. Вона навела приклади успішних проєктів: екосистема “Дія” з понад 120 цифровими послугами, система прозорих закупівель Prozorro, платформи eRecovery та Dream для моніторингу відбудови. Вона підкреслила, що Україна вже не лише імпортує технології, а й експортує власні цифрові стандарти, що зміцнює її позиції як надійного партнера на міжнародній арені.

Під час другої панельної дискусії «Doing Business in Ukraine: роль державних інституцій у формуванні довіри, прозорих правил, захисту та гарантій для інвесторів», спікери обговорили теми щодо модернізації державних інституцій у контексті залучення іноземних інвестицій в Україну. Було підкреслено значення прозорості, реформ, гармонізації з нормами ЄС, цифровізації процесів та захисту прав інвесторів.

Модератор панелі Ярослав Романчук, співголова організаційного комітету заходу, керуючий партнер EUCONLAW Group, відкриваючи панель підкреслив, що лише завдяки взаємодії державного сектору, приватного капіталу та міжнародних інвесторів можливо ефективно реалізовувати масштабні завдання, які стоять перед нами в контексті відбудови України. «Саме синергія — це ключ до довіри, сталого розвитку й результату», – підкреслив модератор.

Катерина Рожкова, перший заступник Голови, Національний банк України, у своєму виступі зауважила, що попри війну фінансова система України залишається стабільною та здатною підтримувати економіку. Завдяки співпраці з МВФ, проведеним реформам та цифровізації, банківський сектор демонструє прибутковість, а інфляція знижена до 5%. “НБУ впроваджує валютну лібералізацію та готується до переходу на гнучке курсоутворення — кроки, які формують довіру інвесторів і створюють передумови для залучення приватного капіталу”, – підсумувала пані Рожкова.

У своєму виступі Олександр Москаленко, директор, Департамент митної політики, Міністерство фінансів України, наголосив на важливості адаптації митного законодавства до стандартів Європейського Союзу як ключової передумови для залучення іноземних інвестицій. Він зазначив, що наразі Україна імплементувала понад 85% норм ЄС, а нещодавні зміни до Митного кодексу отримали одну з найвищих оцінок у звітах Євросоюзу. Україна поступово готується до повного переходу на європейський Митний кодекс, забезпечуючи прозорість, стабільність і зручність для бізнесу зауважив пан Москаленко.

Владислав Суворов, заступник Голови Державної митної служби України, під час виступу розповів про ключові напрями реформи митниці в межах Національної стратегії доходів до 2030 року, включно з антикорупційними заходами, цифровізацією та співпрацею з бізнесом. Зокрема він зауважив, що кількість авторизованих економічних операторів (АЕО) зросла з однієї у 2023 році до 88 у 2024 році, і лише 3 з них мають статус АЕО з безпеки та надійності, коли їх кількість досягне до 10, це дасть змогу Україні розпочати переговори з ЄС про взаємне визнання. Серед важливих кроків спікер зауважив про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, що дозволяє підприємствам перевозити вантажі без додаткових гарантій по всій Європі, Туреччині та країнах EFTA. «Станом на квітень 2024 року понад 4 000 експортних декларацій оформлено автоматично без участі посадовців митниці, що вже становить близько 5% усіх експортних операцій. Також готується перезавантаження митниці, включаючи переатестацію всього складу та надання службі функцій оперативно-розшукової діяльності задля протидії контрабанді та корупції», – наголосив спікер.

У свою чергу Сергій Шершун, державний уповноважений, Антимонопольний комітет України, підкреслив ключову роль конкуренції у процесі відновлення країни та створенні рівних умов для інвесторів. Він акцентував, що законодавство України у сфері конкуренції вже максимально гармонізоване з європейським, а сам Комітет має повноваження впливати навіть на державні органи у випадках створення бар’єрів для бізнесу. Він навів приклади справ щодо недобросовісної конкуренції (наприклад, копіювання бренду Lego, маніпуляції у фармацевтичному секторі), а також успішних втручань у сферу публічних закупівель та контролю державної допомоги. Спікер також наголосив на активній міжнародній співпраці, зокрема з ОЕСР, і важливості інструментів захисту інвесторів через механізми прозорої конкуренції.

Олена Орлюк, директор Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій України, наголосила на зростаючому значенні інвестицій у нематеріальні активи, які вже становлять до 80% сучасних вкладень. Вона відзначила, що Україна активно гармонізує своє законодавство у сфері інтелектуальної власності з правом ЄС, зокрема шляхом імплементації норм після 2016 року та впровадженням національної стратегії до 2030 року. Пані Орлюк також підкреслила роль міжнародного партнерства, розвиток сервісів комерціалізації IP, створення Центру медіації, а також системну роботу з протидії контрафакту та піратству. На завершення вона наголосила, що інтелектуальна власність має стати ключовим елементом інвестиційної привабливості України та основою довіри з боку бізнесу.

Олександр Мельниченко, в.о. Виконавчого директора, UkraineInvest, розповів про результати роботи державного механізму супроводу великих інвестицій в умовах війни, акцентуючи на практичних досягненнях. «Зокрема, сьогодні реалізується 40 інвестиційних проєктів, серед яких є як українські, так і іноземні інвестори. Уже підписано спеціальні інвестиційні договори, які надають інвесторам значні переваги: податкові пільги, компенсацію витрат на підключення до інфраструктури, пільги на ввезення нового обладнання тощо», – зауважив пан Мельниченко. Він проінформував, що UkraineInvest активно співпрацює з іншими державними органами, проводить регулярні вебінари для іноземного бізнесу та дипломатичних місій, завдяки чому, іноземні інвестори вже сьогодні отримують доступ до прозорої, зрозумілої та дієвої інфраструктури щодо інвестування в Україну.

Про результати роботи у сфері захисту прав інвесторів і боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності розповів Олексій Бонюк, начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій, Офіс Генерального прокурора України. Зокрема він розповів про запуск інтерактивного дашборду, що відображає динаміку взаємодії бізнесу з правоохоронними органами. «Кількість кримінальних проваджень, що стосуються бізнесу, демонструє чітку тенденцію до зниження», — зауважив спікер. Він відзначив, що особливу увагу було приділено боротьбі з підробкою медичних препаратів — великі схеми виробництва та контрабанди були зупинені, а практика наразі поширюється на агросектор та насінництво. «Прокуратура розширює інструменти прозорості, співпрацює з міжнародними партнерами, зокрема з Департаментом юстиції США, та закликає бізнес до активної взаємодії задля ефективного захисту прав в умовах післявоєнного відновлення України», – підсумував пан Бонюк.

Панельна дискусія «Фінансова дипломатія 4.0: як міжнародні інституції, інноваційні інструменти та цифрові рішення прискорюють перезавантаження економічної архітектури та народження нової інвестиційної екосистеми України». Панель була присвячена пошуку ефективних механізмів залучення інвестицій в умовах війни, післявоєнної відбудови та процесу євроінтеграції. Учасники обговорили роль міжнародних фінансових інституцій, доступні інструменти підтримки з боку ЄС, потенціал цифрових рішень та інноваційних підходів до фінансування малого і середнього бізнесу. Окрему увагу приділили викликам, пов’язаним із впровадженням ESG-вимог, які постають перед українським бізнесом у нових реаліях.

Відкрив панель з представлення всіх спікерів модератор Дмитро Кузьменко, Генеральний директор, Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association.

Євген Мецгер, голова Української фінансової житлової компанії, поділився успішним кейсом цифрової трансформації іпотечного ринку України. Він розповів, що за час війни його компанією було створено і впроваджено унікальну цифрову платформу, яка вже сьогодні генерує понад 70% усього іпотечного портфелю країни. «У 2024 році компанія видала іпотек на суму 15 мільярдів гривень, що перевищує показники всієї банківської системи до війни», – зауважив пан Мецгер. Спікер наголосив, що цифрові інструменти, прозорість процесів і готовність до інтеграції з міжнародними інституціями відкривають нові можливості для залучення інвестицій в Україну.

У своєму виступі Ігор Таранов, кандидат економічних наук, доцент, начальник відділу “Офіс Горизонт Європа в Україні” Національного фонду досліджень України, акцентував увагу на стратегічній ролі науки й інновацій у повоєнному відновленні країни. Він повідомив, що в межах програми «Горизонт Європа» українські організації вже залучили 62 млн євро, перевищивши результат семирічного циклу попередньої програми «Горизонт 2020» (48 млн євро). Він додав, що у 2025 році передбачено понад 7 млрд євро на нові конкурси, в яких Україна має можливість брати повноправну участь як асоційована країна. Спікер підкреслив, що зростання активності українських університетів і науковців, а також спеціальні інструменти підтримки з боку Єврокомісії, свідчать про високий рівень довіри до української дослідницької спільноти.

Веслі Джордан, директор з міжнародного розвитку TheCityUK, під час свого виступу зосередив увагу на викликах, пов’язаних із впровадженням ESG-вимог в Україні. Він зазначив, що жорстке регулювання та складні процедури, пов’язані з екологічними, соціальними та управлінськими стандартами, часто стають бар’єром для залучення фінансування, особливо для малих та середніх підприємств. Спікер підкреслив необхідність спрощення процедур та адаптації ESG-стандартів до українських реалій, щоб забезпечити ефективну підтримку бізнесу та стимулювати інвестиції. За його словами, без належної адаптації ESG-вимог Україна ризикує втратити потенційних інвесторів, які шукають прозорі та ефективні механізми співпраці.

Вероніка Ткаченко, проєктна менеджерка Національного Еразмус+ офіс в Україні, наголосила на зростаючій ролі міжнародної освітньої співпраці як важливої складової інвестицій в людський капітал. Вона повідомила, що українські організації наразі реалізують понад 6 000 проєктів у межах Erasmus+, зокрема у сферах вищої, професійної освіти, молоді та спорту. Діапазон фінансування охоплює як масштабні інноваційні альянси з бюджетом до 4 млн євро, так і малобюджетні ініціативи. Спікерка підкреслила, що програма формує цілісну освітню екосистему та сприяє сталому розвитку людського потенціалу України.

Олександр Романішин, член правління, ISE Group, ексзаступник Міністра економіки України, розповів про інноваційні підходи до підтримки українського технологічного бізнесу в умовах війни. Як приклад він навів запуск фонду підтримки стартапів, ініційованого після зустрічі з генеральним директором Google. «Упродовж кількох тижнів було виділено 5 млн доларів для понад 50 українських стартапів, а згодом обсяг фінансування було подвоєно до 10 млн доларів», – зауважив пан Романішин. Спікер підкреслив, що ключовим викликом сьогодні є низька абсорбційна спроможність української екосистеми, яку необхідно підвищувати для ефективного залучення ресурсів з європейських програм.

У своєму виступі Андрій Колодюк, голова Наглядової Ради Української асоціації венчурного та приватного капіталу, акцентував увагу на ключових бар’єрах і можливостях для розвитку інвестиційної екосистеми України. Він повідомив, що за останні 10 років українські компанії залучили понад 9 млрд доларів прямих інвестицій, однак із початку повномасштабної війни лише один фонд Horizon Capital зміг створити новий інвестиційний інструмент. «Наразі 27 українських фондів мають підготовлені пайплайни проєктів на понад 4 млрд доларів, але потребують зовнішнього капіталу та гарантій для масштабування», – зауважив пан Колодюк.

Анна Роджерс, директорка з міжнародного розвитку, TheCityUK, розповіла про конкретні дії британського приватного сектору, спрямованих на підтримку економічного відновлення України. Вона повідомила, що у січні 2024 року TheCityUK підписала меморандум про співпрацю з Міністерством економіки України з метою залучення іноземних інвестицій та зміцнення української фінансової екосистеми. За словами пані Роджерс, пріоритетами цієї ініціативи є підтримка експорту, розвиток професійних сервісів, підвищення довіри інвесторів, а також допомога як державним, так і приватним установам. Спікерка підкреслила, що компанії з Великої Британії вже реалізують успішні проєкти в Україні, зокрема у сферах технологій, будівництва та оборонної промисловості.

Каміла Міхалькевич, співзасновниця, генеральна директорка, Most Capital Connections, розповіла про підтримку українських підприємців у сфері блокчейну та Web3. Вона зауважила, що її команда допомагає стартапам готувати інвестпрезентації, формувати стратегію фандрейзингу та знаходити відповідних інвесторів, гранти чи акселератори. Також пані Міхалькевич відзначила, що багато українських засновників, які нині працюють у Швейцарії або США, активно створюють нові проєкти. Пані Каміла підкреслила, що українські стартапи дедалі частіше переходять від традиційних IT-рішень до Web3-технологій, і це хороший знак для майбутнього цифрової економіки України.

На завершення панелі модератор Дмитро Кузьменко, генеральний директор, Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association, наголосив, що Україні потрібна нова інвестиційна система, яка допоможе швидше відновити економіку після війни. Він підкреслив, що міжнародні програми мають бути простішими й краще пристосованими до українських умов та закликав до більшої співпраці між державою, бізнесом і міжнародними партнерами.

Панельна дискусія «Veteran Investments: як підтримка бізнесів ветеранів відкриває нові інвестиційні можливості, змінює життя героїв та формує міжнародний імідж відповідального інвестора» була присвячена розвитку ветеранського підприємництва, реінтеграції військовослужбовців у цивільне життя та міжнародній співпраці у цій сфері. Учасники обговорили ефективність державних і недержавних програм підтримки, перспективи працевлаштування ветеранів у великих компаніях, а також приклади успішної адаптації військового досвіду для бізнесу.

Модерував панель Сергій Позняк, голова «Асоціації підприємців-ветеранів АТО».

Міхаель Бродський, Надзвичайний та Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні, поділився унікальним ізраїльським досвідом у сфері реінтеграції військовослужбовців.

Пан Посол підкреслив важливу роль армії у формуванні соціального капіталу, завдяки якому після звільнення з військової служби багато ізраїльтян створюють стартапи та бізнеси. Як приклад, він згадав підрозділ 8200, військову розвідувальну частину, з якої вийшли засновники таких відомих компаній, як Waze і Checkpoint. Він наголосив, що армія стала основою ізраїльської стартап-екосистеми. Пан Посол зазначив, що ізраїльську модель не можна повністю перенести в Україну, але окремі елементи, зокрема практики самоорганізації ветеранів і підтримки з боку держави та громадянського суспільства, можуть бути успішно адаптовані.

Під час панельної дискусії Юлія Кіріллова, заступниця Міністра, Міністерство у справах ветеранів України, наголосила на важливості інтеграції ветеранів у ринок праці без примусу з боку держави. Вона підкреслила, що ветерани — це цінний людський капітал, який здатен посилити бізнес, особливо в умовах демографічної кризи та нестачі кадрів. Пані Кіріллова також розповіла про ініціативи Міністерства, а саме реформу професійних стандартів для адаптації військового досвіду, запуск платформи для роботодавців та створення спільноти бізнесів, дружніх до ветеранів. «Ветерани не потребують пільг, вони потребують можливостей для реалізації свого потенціалу», – зауважила пані Юлія Кіріллова.

Ветеран-підприємець, засновник українського крафтового бренду «Сушена радість», Сергій Жуковський поділився особистим досвідом створення та розвитку власного бізнесу після поранення та повернення з фронту. Він розповів як завдяки участі у грантових програмах, зокрема і від Українського ветеранського фонду, йому вдалося масштабувати власну справу та створити робочі місця для інших ветеранів. Він наголосив, що підтримка важлива не лише фінансова, а й менторська, а ветеранський бізнес — це потужний інструмент адаптації та розвитку.

Катерина Залозних, директор з управління персоналом, АрселорМіттал Кривий Ріг, директорка з управління персоналом ArcelorMittal, підкреслила важливість працевлаштування ветеранів у великих корпораціях, особливо в умовах кадрової кризи. Вона зазначила, що 3 000 працівників компанії нині мобілізовані, а ветерани мають цінні лідерські та технічні навички, які складно знайти на ринку праці. Компанія розробила власну екосистему підтримки, а саме перенавчання, реінтеграція в колектив, грантові можливості та менторство.

Каріна Дорошенко, виконавчий директор Українського ветеранського фонд, представила механізми грантової підтримки для ветеранських підприємств у межах програми «ВАРТО», що передбачає фінансування у розмірі до 1 млн грн. Вона наголосила, що заявки проходять технічний відбір і оцінюються незалежною комісією, а самі програми відкриті як для ФОПів, так і для ТОВ, де серед засновників є ветерани або члени їхніх родин. Пані Дорошенко також презентувала платформу «Кар’єра ветерана», яка допомагає адаптувати військовий досвід до цивільних професій.

Підсумовуючи панель модератор Сергій Позняк, голова «Асоціації підприємців-ветеранів АТО», наголосив, що ветеранський бізнес — це не лише економіка, а й питання національної безпеки, реінтеграції та зміцнення суспільного довір’я. Він підкреслив, що Україна має шанс створити власну унікальну модель підтримки ветеранів, спираючись на міжнародний досвід, зокрема Ізраїлю, але для цього потрібна системна співпраця держави, бізнесу та громадянського суспільства, аби перетворити військовий досвід на рушій для розвитку країни.

В рамках заходу відбулась презентація інвестиційних проєктів від місцевих громад. Зокрема свої проєкти представили такі міста як Одеса, Чернігів, Львів, Рівненської та Кремінської громади. Також Мар’яна Олеськів, директорка з питань туризму, Capital European Affairs. Радник WTTC – Європа, представила презентацію щодо туристичного потенціалу України.

Панельна дискусія «Інвестиційні коридори: державно-приватні моделі у відновленні, модернізації та будівництві соціальної й логістичної інфраструктури як драйвер трансформації України та Східної Європи». Учасники дискусії обговорили потенціал державного-приватного партнерства (ДПП), інвестиційну привабливість України, ключові виклики у сфері інфраструктури, а також нові підходи до планування, технічного регулювання, цифровізації та залучення фінансування в контексті післявоєнного відновлення країни.

Модерувала панель Надія Бігун, Голова наглядової ради, ДП «ДОТ Україна». Ексзаступниця Міністра економіки України.

Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, у своєму виступі підкреслила, що успішне відновлення України неможливе без інвестиційної довіри — прозорих, передбачуваних правил і ефективної взаємодії держави, бізнесу та громад. Вона звернула увагу на критичну потребу в якісному плануванні, зауваживши, що лише близько 20% громад встигли оновити містобудівну документацію, через що строки були відтерміновані до 2028 року. Спікерка також акцентувала на необхідності оновлення застарілих будівельних норм, цифровізації дозвільних процедур і впровадженні штучного інтелекту.

Ніко Гачечиладзе, директор Агенції з питань підтримки державно-приватного партнерства, представив оновлену роль Агенції, яка тепер зосереджена на практичній допомозі громадам у підготовці якісних інфраструктурних проєктів для залучення інвестицій. Він пояснив, що в межах реформи публічних інвестицій з’явиться можливість реалізовувати невеликі проєкти до 5 млн євро без необхідності складати техніко-економічне обґрунтування. Крім того, спікер зауважив, що планується запровадження інструментів підтримки для місцевої влади, аби громади не залишались сам на сам з викликами щодо підготовки проєктів.

Юрій Болоховець, генеральний директор, ДП “Ліси України”, розповів про реформу лісової галузі та трансформацію понад 360 державних лісгоспів у єдине підприємство — ДП “Ліси України”. За перший рік роботи об’єднана структура відмовилась від державних дотацій і забезпечила прибуток у 3,5 млрд грн. Отримані кошти інвестуються в модернізацію, зокрема в будівництво 9 сучасних лісонасіннєвих заводів. Спікер підкреслив, що корпоратизація підприємства відкриє шлях до масштабного державно-приватного партнерства та залучення іноземних інвестицій, зокрема у деревообробку та домобудівництво.

Андрій Цоколь, заступник директора, команда інфраструктури, Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD), зазначив, що державно-приватне партнерство (ДПП) є ефективним інструментом для великих інфраструктурних проєктів, але вимагає ретельної підготовки — ТЕО, аудитів та дотримання міжнародних стандартів. Він наголосив, що ЄБРР активно підтримує розвиток ДПП в Україні, зокрема через участь у підготовці концесійних проєктів у портах Ольвія, Херсон і Чорноморськ. Також спікер додав, що ЄБРР виступає за створення сталого ринку ДПП із залученням не лише МФО, а й комерційного фінансування — облігацій і місцевих банків, за прикладом Польщі.

Маркус Чупек, Інвестор, Операційний директор, Time&Space Ukraine, голова робочої групи з виробництва, Німецько-Українська промислово-торговельна палата, поділився власним досвідом ведення бізнесу в Україні та підкреслив, що ключовим фактором для інвесторів є довіра, а не лише цифри в проєктах. Він навів приклад своєї компанії, яка під час війни втратила 80% замовлень в автомобільній галузі, але змогла наростити виробництво в секторі побутової техніки на 200% завдяки підтримці іноземного партнера. Спікер наголосив, що Україна має конкурентні переваги як логістичний хаб, а також висококваліфіковану інженерну та ІТ-базу, про які варто активніше говорити за кордоном.

Деніел Аспліф, Директор, CDM Engineering Ukraine, підкреслив, що система Prozorro не підходить для інженерних і будівельних проєктів, бо фокусується лише на найнижчій ціні, а не на якості. Він закликав впроваджувати європейські підходи, зокрема контракти FIDIC, які враховують досвід та професійність виконавців. Спікер також наголосив, що корупцію мають зупиняти правоохоронці, а не сама тендерна система, додавши, що якість має бути пріоритетом у закупівлях для відбудови.

Роман Комендант, заступник Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розповів про запуск масштабного проєкту з будівництва соціального житла. «Перший етап охоплює 15 громад і передбачає близько 6 500 квартир. Очікується фінансування від Європейського інвестиційного банку на суму 400 млн євро, з яких половина — грант. Проєкти планується реалізовувати за допомогою BIM-моделювання, що спростить подальшу експлуатацію», – проінформував пан Роман. Спікер також наголосив на важливості державно-приватного партнерства у відновленні, зокрема в енергетиці та інфраструктурі, і закликав відійти від цінового критерію як основи тендерів на користь якості та ефективності в довгостроковій перспективі.

Підсумовуючи панель пані Надія Бігун, Голова наглядової ради, ДП «ДОТ Україна». Ексзаступниця Міністра економіки України, наголосила на важливості об’єднання зусиль держави, громад і бізнесу, щоб перетворити виклики відбудови на нові можливості для України.

Під час панельної дискусії «АгроІнвест Україна: як зробити український агросектор магнітом для міжнародного капіталу та привабливим для глобальної продовольчої безпеки» учасники обговорили ключові виклики та можливості залучення іноземних інвестицій. У центрі уваги були питання доступу до ринків, нестачі трудових ресурсів, розвитку фінансових інструментів, цифровізації агросектору та впровадження ESG-орієнтованого фінансування.

Відкриваючи панельну дискусію модератор Ольга Трофімцева, керівник сектору сільського господарства та біорізноманіття, Ukraine Facility Platform, відмітила що агропродовольчий сектор України — це не лише ключовий елемент економіки, а й потужний фактор глобальної продовольчої безпеки, навіть в умовах повномасштабної війни. «АПК України завжди був привабливим для іноземних інвесторів, і, незважаючи на війну, він залишається стабільною точкою для довгострокових вкладень», – зауважила пані Трофімцева.

Тарас Висоцький, Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, у своєму виступі окреслив ключові кроки, необхідні для залучення іноземних інвестицій в агросектор України, а саме: дерегуляція, довгостроковий доступ до ринків збуту, зокрема в ЄС, ОАЕ, Південну Азію, та розвиток фінансових інструментів (зокрема аграрних нот). Він підкреслив, що попри війну агросектор України зберігає інвестиційну привабливість. За словами пана Висоцького, у 2023 році Україна підписала нові торговельні угоди, що відкривають перспективи для експорту продукції з високою доданою вартістю. «Щоб зберегти позиції одного з глобальних гравців на аграрному ринку, ми маємо забезпечити зрозумілі правила гри, передбачувану політику та ефективні механізми підтримки інвесторів», — підсумував Перший заступник Міністра.

Пан Нікола Сібона, керівник відділу торгівлі та економіки, Представництво ЄС в Україні наголосив, що попри війну Європейський Союз продовжує підтримувати Україну, зокрема через механізм Ukraine Facility, який передбачає до 40 мільярдів євро на інвестиції. Він підкреслив, що саме друга складова цієї програми – Ukraine Investment Framework -покликана активізувати участь європейського бізнесу в агросекторі. Спікер також звернув увагу на нову фазу співпраці, а саме перехід від екстрених торговельних преференцій до довгострокового економічного партнерства та гармонізації стандартів на шляху до членства України в ЄС.

Жерар де Ля Салль, Бізнес-лідер, Elicit Plant in Ukraine, засновник компанії Alfagro, радник з питань зовнішньої торгівлі Франції, окреслив бар’єри для нових іноземних інвесторів в агросекторі України, зокрема труднощі з виведенням капіталу та гострий дефіцит робочої сили. За його словами, сьогодні в Україну інвестують переважно ті компанії, які вже давно присутні на ринку й добре розуміють місцеву специфіку. Він також наголосив на необхідності запровадження сильної сімейної політики в Україні для повернення трудових ресурсів. «Без вирішення структурних питань, зокрема щодо кадрів і репатріації капіталу, привабити нових гравців на ринок буде складно», – зауважив спікер.

Тіберіу Діма, керуючий директор, BASF Україна, президент Європейської Бізнес Асоціації, наголосив, що повоєнне відновлення України є унікальною можливістю для міжнародних інвесторів. Він зазначив, що компанії-члени EBA з 2022 року вже оголосили інвестиції на понад 3 мільярди доларів США, що свідчить про високу довіру до економічного потенціалу України. Спікер підкреслив важливість прозорих правил гри та ефективної взаємодії між державою і бізнесом, адже ті, хто інвестує вже зараз, отримують перевагу у вигляді частки ринку та впізнаваності бренду. Спікер також поділився практичними порадами для компаній, які планують виходити на український ринок, а саме залучати досвідчених юридичних і фінансових радників та взаємодіяти з бізнес-асоціаціями для ефективної навігації у складному регуляторному середовищі.

Богдан Сенчук, місцевий радник в Україні, Swedfund International Україні, розповів про зацікавленість фонду у фінансуванні проєктів сталого розвитку, зокрема в аграрному секторі. Він зазначив, що ключовим критерієм для фінансування є позитивний вплив на довкілля — прикладом є підтримка переробки агровідходів у біогаз і органічні добрива. «Swedfund уже співпрацює з громадами та приватними компаніями, а сума грантового фінансування на етапі техніко-економічного обґрунтування може сягати 1 млн євро. Фонд працює у партнерстві з аналогічними інституціями з Данії, Норвегії, Фінляндії та Нідерландів і наразі проводить активний скрінінг проєктів в Україні», проінформував пан Сенчук.

Павло Матіяш, генеральний директор, Фінтех-компанія Activitis, презентував інноваційний інструмент фінансування для агросектору — агророзстрочку 2agro, яка працює за моделлю B2B BNPL (Buy Now, Pay Later) та забезпечує швидкий доступ агровиробників до обігового капіталу. «За рік роботи сервіс отримав 1863 заявки на фінансування на суму 2,25 млрд грн, з яких 845 було погоджено на суму 760 млн грн. Угоди укладаються повністю онлайн, а найшвидша виплата продавцю зайняла лише 42 хвилини. Компанія також інвестує у цифрову освіту фермерів, розвиваючи власну екосистему навчання та обміну досвідом», – повідомив спікер.

У своєму виступі Арсен Ільін, член Національної комісії та фондового ринку, акцентував увагу на важливості розвитку фондового ринку як частини фінансової інфраструктури для підтримки агросектору. Він підкреслив потенціал нових інструментів фінансування, зокрема аграрних облігацій, які можуть стати доступною альтернативою банківським кредитам. Спікер зазначив, що в умовах війни важливо створити прозорі та ефективні механізми залучення капіталу, які відповідатимуть вимогам європейського ринку.

Панельна дискусія «Децентралізація енергетичного комплексу України: вікно можливостей для іноземних інвесторів та фінансових інституцій» була присвячена поточному стану, викликам та перспективам розвитку енергетичної системи України в умовах війни та післявоєнного відновлення. Учасники обговорили децентралізацію енергетики, розвиток розподіленої генерації, енергетичну безпеку, а також роль енергетики у загальній економічній стратегії України. Значну увагу приділили інвестиційній привабливості сектора, доступу до фінансування та умовам, необхідним для масштабної модернізації енергетичної інфраструктури.

Модерував панель Станіслав Ігнатьєв, Голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики.

Микола Колісник, заступник Міністра енергетики України, у своєму виступі окреслив ключові пріоритети енергетичного сектору, а саме проведення масштабної ремонтної кампанії, розвиток розподіленої генерації та формування аварійного резерву. Він підкреслив, що саме децентралізація енергетики й активна участь громад відкривають нові можливості для підвищення стійкості системи. «Серед цікавих прикладів — відновлення локальних ТЕЦ на підприємствах та ініціативи зі створення вітропарків на місцях. Енергетика стає одним із драйверів післявоєнної відбудови й інвестиційної привабливості України», зауважив пан Колісник.

Анатолій Гулей, заступник Голови Наглядової ради ПрАТ НЕК “Укренерго”, зазначив, що українська енергосистема успішно витримала масовані обстріли восени 2022 року та навіть стала джерелом експертизи для європейських колег — зокрема, під час блекауту в Іспанії та Португалії. Він зауважив, що кадровий та технічний потенціал «Укренерго» дозволяє ефективно реагувати на кризові виклики. «Для повноцінного оновлення енергосистеми Україні потрібно вийти на рівень ВВП у $200–250 млрд. Енергетика України вже довела свою стійкість — час переходити до масштабної модернізації та залучення інвесторів», – підсумував спікер.

Бурак Пехліван, голова Турецько-української бізнес-асоціації та член правління, Inventerra Energy, наголосив, що Туреччина є найбільшим іноземним інвестором у сферу відновлюваної енергетики України. «Ще до початку повномасштабної війни було встановлено понад 500 МВт потужностей, а після її початку — ще 400 МВт. Загалом, турецькі інвестори вже забезпечують близько 8% ВДЕ-потужностей України, і ця частка зросте до 10% після завершення реалізації поточних проєктів», — зазначив спікер. Пан Пехліван також підкреслив високий потенціал України як енергетичного ринку та важливість децентралізації й створення енергетичних «островів» як елементу енергетичної безпеки.

Йон Хогберг, головний операційний директор, Itera Group, наголосив на важливості інвестицій у відновлювальну енергетику України, зокрема вітрову та сонячну енергію, а також на стратегії експорту енергії з України до Європи. Він зазначив, що Україна планує виробляти 360 ГВт відновлювальної енергії, з яких 40% буде експортовано в Європу протягом наступних 15-20 років. Спікер підкреслив, що Норвегія має великий потенціал для співпраці в розвитку енергетичної інфраструктури України, що стане ключовим фактором для досягнення енергетичної безпеки Європи.

Олена Васильєва, керівниця відділу маркетингу, LIGA360, розповіла про систему Ліга-360, яка об’єднує важливу інформацію для фахівців у сфері енергетики, зокрема про законодавчі зміни, компанії та судові справи. Вона підкреслила важливість прозорості та сталості для бізнесу та держави, наголосивши на необхідності дотримання стандартів ESG та прозорості у децентралізації енергетики. Спікерка також зазначив, що система Ліга-360 надає вичерпну інформацію про компанії, що сприяє прийняттю обґрунтованих інвестиційних рішень.

Олексій Пархомчук, інвестиційний директор, представник в Україні, Investment Fund for Developing Countries, розповів про діяльність Фонду, підкресливши, що фонд інвестує в життєздатні проєкти без субсидій та гарантів, що дозволяє фінансувати комерційно успішні проєкти навіть в умовах війни. Він зазначив, що, попри війну, українські прєекти продовжують працювати та виконувати зобов’язання по кредитах, а фонд вже інвестував у 6 нових проєктів, зокрема у біоенергетиці та вітровій енергетиці. Спікер також підкреслив високий рівень ліквідності української банківської системи та зазначив, що Україна є одним з найкращих ринків для інвестицій.

Під час свого виступу Анастасія Верещинська, директорка, Європейсько-української енергетичного агентства, зазначила, що незважаючи на труднощі війни, міжнародні інвестори, які втратили активи, продовжують будувати нові проєкти в Україні, зокрема у вітровій енергетиці, де готові до будівництва проєкти вже складають 4 ГВт. Вона також підкреслив важливість створення фонду гарантування ціни електроенергії, який має забезпечити фінансування нових проектів, зокрема через підтримку Єврокомісії та великих європейських девелопмент-банків. Спікерка також акцентував увагу на проблемах доступу до страхування від воєнних ризиків, що залишається серйозним бар’єром для залучення інвестицій.

Вікторія Письменна, головний юрисконсульт, Elementum Energy, поділився досвідом успішного розвитку вітропарків в Україні, незважаючи на виклики війни та пандемії, наголосивши на значенні нових проєктів у західних регіонах, зокрема в Одеській області. Зазначено, що зараз в Україні є до 400 МВт вітрової потужності, і важливим елементом для розвитку є пошук приватних покупців електроенергії через корпоративні договори. Спікерка також підкреслив важливість покращення умов для інвесторів, таких як касовий метод для ПДВ і податку на прибуток, а також питання пріоритетного відключення зелених генерацій.

Підсумовуючи панель Станіслав Ігнатьєв, наголосив на значному потенціалі розвитку відновлювальної енергетики в Україні, незважаючи на складні умови війни. Він підкреслив стійкість міжнародних інвесторів, які, незважаючи на втрати активів, продовжують інвестувати в нові проєкти, зокрема у вітрову енергетику. Модератор також зазначив важливість співпраці з державою для підтримки цих проєктів, зокрема через зелені аукціони та інші механізми підтримки. Він підкреслив, що попри нестабільність, є позитивні тенденції, і інвестори продовжують з оптимізмом дивитися на розвиток енергетичної інфраструктури в Україні.

Панельна дискусія «Локалізація виробництва в Україні: рушій сталого розвитку, прискорення економічного відновлення, забезпечення довгострокового процвітання та зміцнення довіри серед іноземних інвесторів». Під час панелі учасники обговорили ключові питання локалізації виробництва в Україні в умовах війни, зокрема виклики для інвесторів і можливості для розвитку. Основні теми включали важливість розвитку інфраструктури, впровадження новітніх технологій та автоматизації, а також подолання дефіциту кваліфікованої робочої сили.

Модерував панель Маркус Чупек, інвестор, операційний директор, Time&Space Ukraine, голова робочої групи з виробництва Німецько-Української промислово-торговельної палати.

Олена Чепурнова, інвестиційний аналітик, Onur Group, презентувала успішний досвід Onur Group в Україні, підкресливши важливість інфраструктурних інвестицій навіть в умовах війни. «Компанія інвестувала понад півмільярда доларів в Україні та планує подвоїти цей показник до 2030 року», – зауважила пані Чепурнова. Олена також зазначила, що локалізація виробництва є ключовим фактором для підтримки місцевої економіки та зниження залежності від імпорту.

Олександр Раткевич, генеральний Директор, Роберт Бош Продакшн Україна, поділився досвідом локалізації виробництва на заводі Robert Bosch в Україні, підкресливши високий рівень кваліфікації персоналу та ефективність виробничих процесів. «Завод працює з 2003 року, виробляє понад 350,000 одиниць продукції на рік і досяг значного зростання продуктивності на 50% за останні 6 років», – наголосив спікер. Олександр також зазначив важливість впровадження інноваційних технологій, таких як комп’ютерний зір та штучний інтелект, для підвищення ефективності виробництва.

Хокан Йюде, генеральний директор | Керуючий директор Scania Ukraine, поділився досвідом стійкості та стратегічними рішеннями компанії в умовах війни. Він повідомив, що, незважаючи на всі труднощі, Scania відкрила новий сервісний центр поблизу Броварської кільцевої в 2022 році. «Минулого року Scania продала майже 800 вантажівок, що майже вдвічі перевищило звичні обсяги продажів, задовольняючи критичні потреби у логістиці, спричинені війною», – зауважив спікер. Крім того, пан Йюде підкреслив важливість вирішення проблеми дефіциту водіїв та проінформував про запуск програми навчання жінок для роботи водіями та механіками, що допоможе не лише розвитку бізнесу, а й відновленню робочої сили в Україні.

Також своїм досвідом роботи в Україні поділився Маркус Коллау, комерційний директор, Kromberg & Schubert Ukraine. «Компанія працює в Луцьку та Житомирі вже 20 та 10 років відповідно, нараховуючи понад 8 500 працівників. Попри війну, компанії вдалося швидко відновити виробництво після лише двотижневої перерви, що було критично важливо для клієнтів, зокрема автомобільних виробників», – розповів Маркус. Він зазначив, що, залучення нових інвестицій стає все більш складним через невизначеність, пов’язану з війною. Особливо це стосується іноземних інвесторів, таких як німецькі автомобільні виробники, які потребують стабільності для здійснення інвестицій.

Ксав’є Корню, консультант з питань Європи та СНД, Switzerland Global Enterprise, поділився досвідом роботи зі швейцарськими інвесторами, які проявляють великий інтерес до України, але мають багато запитань щодо безпеки, прозорості та майбутнього країни. Він зазначив, що Швейцарія, хоча і є маленькою країною, є великим інвестором на міжнародних ринках, зокрема займаючи 6-те місце серед інвесторів у США та 3-є в Казахстані. Пан Корню також підкреслив важливість інформування та освіти для іноземних інвесторів, адже значна частина з них досі не має достатньої інформації про Україну.

Олександр Юрчак, генеральний директор Асоціації “Підприємств промислової автоматизації України”, у своєму виступі поділився досвідом розвитку індустрії 4.0 в Україні, підкресливши важливість створення інноваційної екосистеми. Він зауважив, що Асоціація об’єднує більше 60 учасників і активно працює над впровадженням західних технологій автоматизації для модернізації українських підприємств. Олександр також наголосив на важливості освіти та розвитку для малих і середніх підприємств, а також на підтримці національних інноваторів і стартапів.

Підсумовуючи панель Маркус Чупек, інвестор, операційний директор, Time&Space Ukraine, голова робочої групи з виробництва Німецько-Української промислово-торговельної палати, підкреслили необхідність підтримки малого та середнього бізнесу через освіту, інвестиції та партнерства з міжнародними компаніями. Україна має великий потенціал для інтеграції західних технологій, що сприятиме сталому економічному зростанню та зміцненню національної економіки.

Завершальною панеллю першого дня стала дискусія на тему «Економічні амбасадори: як міжнародні асоціації сприяють формуванню довіри до України та відкривають шлях для глобального капіталу». Під час панелі спікери обговорили теми, що стосуються відновлення економіки України, інвестиційної привабливості та підтримки з боку міжнародних бізнес-асоціацій. Спікери акцентували увагу на необхідності реконструкції та забезпеченні сталого розвитку в Україні, що є важливим чинником для залучення іноземних інвестицій, попри поточні труднощі.

Модерував панель Бінай Сінгх, голова Бізнес-асоціації “Україна-Індія”.

Бурак Пехліван, голова, Турецько-українська бізнес-асоціація. Член правління, Inventerra Energy, поділився конкретними прикладами міжнародної співпраці та інвестиційної підтримки для України. Він розповів, що турецькі компанії вже реалізували понад 300 інфраструктурних проєктів в Україні на загальну суму 10,4 мільярда доларів. «З початком війни додатково інвестовано ще 1,2 мільярда доларів у відновлення та розвиток української інфраструктури», – зауважив пан Пехліван.

Анастасія Антоник, регіональний менеджер в Україні, Норвезько-українська торгова палата, розповіла про роль організації у підтримці норвезьких інвесторів та компаній, що приходять в Україну. Вона зазначила, що з 2022 року кількість членів палати зросла, що свідчить про зростаючий інтерес до українського ринку. Особливо спікер акцентувала на секторах енергетики, інфраструктури, ІТ та сільського господарства, де Україна має великий потенціал для співпраці з Норвегією.

У своєму виступі Тіберіу Діма, керуючий директор, BASF Україна, президент Європейської бізнес асоціації (ЄБА), розповів про важливу роль ЄБА у покращенні бізнес-клімату в Україні. Асоціація, що об’єднує понад 900 членів, активно працює над лобіюванням реформ та покращенням комунікації між бізнесом і урядом. Він зазначив, що в минулому році ЄБА успішно реалізувала 70% з 216 колективних лобістських ініціатив та досягла успіху в 88% з понад 100 індивідуальних ініціатив. «Це дозволяє сприяти інтеграції України в Європу та створювати сприятливі умови для розвитку бізнесу в країні», – зауважив пан Діма.

Баміделе Овула, засновниця та генеральна директорка, Welcome2Africa International, розповіла про величезний потенціал для співпраці між Україною та Нігерією, особливо в аграрному секторі. Вона підкреслив, що українські аграрні практики та врожаї можуть бути корисними для нігерійських фермерів, які готові інвестувати в нові технології та техніку. Спікер зазначив, що Африка, і зокрема Нігерія, є великим ринком, який відкриває значні можливості для українських компаній, зокрема через спільні підприємства та інвестиційні проєкти.

У своєму виступі віце-президент Юрій Кривошея, віце-президент Канадсько-української торгової палати, підкреслив важливість підтримки капіталовкладень в Україну, зокрема через посилення уваги до можливостей на ринку. Спікер зазначив, що багато канадських інвесторів вже активно підтримують Україну, і їхній інтерес зростає. Він також відмітив, що Канадсько-українська торгова палата працює над тим, щоб зменшити ризики для канадських інвесторів і покращити їхні можливості для бізнесу в Україні.

Богдан Сенчук, президент Шведської бізнес-асоціації в Україні, поділився досвідом співпраці між Україною та Швецією, підкресливши важливість довіри в бізнесі. Він розповів про діяльність Шведської бізнес-асоціації, яка сприяє розвитку цієї довіри, і навів приклад, як один дзвінок дозволив швидко організувати доставку металевих пластин для бронежилетів для української армії. Спікер також зазначив важливість залучення інвестицій та забезпечення їхнього захисту, особливо у будівництві та металургії.

Підсумовуючи панель Бінай Сінгх, голова Бізнес-асоціації “Україна-Індія” підкреслив важливість міжнародної співпраці та роль бізнес-асоціацій у відновленні економіки України. Він зазначив, що, незважаючи на поточні труднощі, Україна залишається привабливою для інвестицій, і міжнародні партнери продовжують підтримувати країну. Пан Сінгх також звернув увагу на значення формування довіри до України через співпрацю з різними країнами, що відкриває нові можливості для глобального капіталу та сприяє розвитку українського бізнесу.

Другий день Конгресу розпочався обговоренням ролі економічних амбасадорів у зміцненні міжнародної довіри до України та залученні інвестицій у поствоєнний період. Спікери з різних країн поділилися своїм досвідом співпраці з українськими підприємствами та урядом, акцентуючи увагу на важливості прозорості та стабільності законодавства, особливо в контексті ефективного використання міжнародних фондів для відновлення економіки України.

Модерував панель Андрій Андрейків, радник Голови Львівської обласної військової (державної) адміністрації.

Міхаела Махарик, президентка Чесько-української промислово-торговельної палати, поділився своїм досвідом ведення бізнесу в Україні. Вона розповіла, що її компанія, яка займається виробництвом деталей для автомобільної та побутової техніки, продовжує працювати навіть під час війни, зменшуючи чисельність працівників з 350 до 200 осіб. Спікерка наголосив на важливості залучення іноземних інвестицій, зокрема з Чехії та Словаччини, і зазначила, що Україна має великий потенціал для розвитку, попри виклики війни. Також вона підкреслила значення організації бізнес-делегацій, що відвідують Україну, для створення нових можливостей для співпраці та інвестицій у післявоєнний період.

Наталія Пошивайло-Таулео, віцепрезидентка Світового Конгресу Українців, розповіла про важливість міжнародної підтримки України, зокрема через ініціативу “Energize Ukraine”, спрямовану на відновлення енергетичних ресурсів. Спікерка зазначила, що уряд Канади інвестував 150,000 канадських доларів у цей проект, і підкреслила важливість залучення міжнародних інвестицій для відновлення країни. Вона також згадала про знижені мита на українські товари, введені урядом Австралії до 2026 року, що створює нові можливості для бізнесу. Пані Наталія також наголосила на важливості партнерства з країнами Азії та Близького Сходу для розвитку української економіки.

Катерина Кисленко, керівниця Service Desk Ukraine, German Eastern Business Association, розповіла про важливість розвитку українсько-німецької співпраці в умовах війни. Вона зазначила, що Німеччина є одним з найбільших торгових партнерів України, з обсягом двосторонньої торгівлі у 2024 році на рівні 11 мільярдів євро. Спікерка підкреслила, що попри безпекові виклики, німецькі компанії продовжують інвестувати в Україну, зокрема у відновлення інфраструктури. Катерина також акцентувала на важливості покращення процесів відповідності вимогам та забезпечення прозорості для залучення нових інвестицій.

Олена Широкова, співзасновниця Українсько-Арабської Бізнес Палати, поділилася досвідом співпраці України з країнами Арабського світу, зокрема з ОАЕ, Катаром та Саудівською Аравією. Вона наголосила на високому інтересу до українських бізнесів, зокрема в сферах ІТ та агропродукції, і зазначила, що підписання угоди про вільну торгівлю між Україною та ОАЕ відкриває нові можливості для співпраці. Олена також підкреслила важливість партнерства для розвитку української економіки та залучення інвестицій у післявоєнний період.

Дар’я Ревіна, співзасновниця, заступниця голови, QATAR-UKRAINE BUSINESS FORUM, акцентувала увагу на важливості довіри в міжнародних інвестиціях, зазначивши, що саме вона є основою для довгострокових проєктів між Україною та Катаром. Спікерка поділилася успішними прикладами співпраці, зокрема залучення інвестицій в український сектор відновлювальної енергетики. Вона також підкреслила важливість інновацій та технологій для розвитку економіки України та подальшого залучення міжнародних інвестицій у післявоєнний період.

Віолета Москалу, засновниця так генеральний директор, Global Ukraine, розповіла про важливість розробки стратегії для ефективного використання інтелектуального та фінансового капіталу глобальної української діаспори. Вона підкреслила, що Україна має великий потенціал завдяки висококваліфікованим кадрам та міжнародному досвіду українців, що працюють по всьому світу. Спікер наголосила на необхідності зміцнення співпраці між Україною та країнами Європи через партнерські ініціативи та спеціалізовані навчальні програми для українців, які готують майбутніх міжнародних керівників проєктів.

У своєму виступі Баронеса Ніколсон Вінтерборнська, голова Українсько-Британської Ділової Ради, президентка, Іраксько-Британської Ділової Ради, поділилася досвідом створення подібних ініціатив у країнах з нестабільною ситуацією, зокрема в Іраку, де асоціація об’єднує 72 провідні компанії. Вона наголосив на важливості координації з урядом та міжнародними партнерами для прискорення приватних інвестицій в Україну, попри труднощі війни. Спікерка також звернув увагу на необхідність гарантій від уряду України для інвесторів, зокрема через співпрацю з міжнародною страховою індустрією, що сприяло б залученню додаткових інвестицій. Вона підкреслила впевненість у майбутньому Україні та підтримку з боку Великої Британії у політичному, стратегічному та бізнесовому контекстах.

Андрій Андрейків, радник Голови Львівської обласної військової (державної) адміністрації, підсумував дискусію, зазначивши, що інвестиційна привабливість України значною мірою залежить від міжнародної координації та наявності чітких гарантій для інвесторів. Він підкреслив важливість стратегічного партнерства з європейськими та міжнародними компаніями, а також необхідність створення стабільного правового середовища для залучення довгострокових інвестицій.

Панельна дискусія «Ведення бізнесу в Україні: практичні аспекти для японських інвесторів. Презентація книги «Комерційне право України» японською мовою».

Відкриваючи панель модератор Андрій Романчук, старший партнер EUCONLAW Group, привітав всіх учасників та зауважив, що важливість співпраці між Японією та Україною в бізнесовій та інвестиційній сферах. Він зазначив, що успішна співпраця між країнами потребує не тільки стратегій, але й подолання культурних бар’єрів.

На панельній дискусії обговорювалися можливості співпраці між Японією та Україною у бізнесовій та інвестиційній сферах. Також було розглянуто актуальні інвестиційні можливості в Україні, зокрема в агробізнесі, будівництві та технологіях переробки сміття. Важливими аспектами стали підтримка інвесторів та роль консалтингових компаній у забезпеченні успішної співпраці.

Тетяна Гончаренко, Директорка Асоціації японсько-українського партнерства, розповіла про діяльність організації, яка активно підтримує співпрацю між українським та японським бізнесами, зокрема в умовах війни. Вона поділилася особистим досвідом роботи в Японії, наголосивши на важливості культурного консалтингу для подолання бар’єрів між країнами. Також спікерка підкреслила важливість гуманітарної допомоги для України, яку організація активно надає, зокрема через збори коштів і відправку необхідних товарів.

Йоджі Хіраката, президент Асоціації японсько-українського партнерства, поділився досвідом співпраці з українцями в Японії та створенням Асоціації, яка сприяє розвитку партнерства між двома країнами. Він підкреслив важливість культурної підтримки та взаємодії для успішного бізнесу, зазначивши, що ця співпраця відкриває нові можливості для японських компаній в Україні. Спікер також наголосив на необхідності подолання мовних та культурних бар’єрів для налагодження ефективних комунікацій між бізнесменами двох країн.

Ічіро Ашіхара, партнер компанії, Legal Profession Corporation CastGlobal, поділився своїм багаторічним досвідом у галузі права, зазначивши, що для успішної співпраці між Японією та Україною важливо подолати культурні та правові бар’єри. Він підкреслив, що японські компанії часто потребують підтримки для виходу на міжнародні ринки, і в цьому процесі важливу роль відіграють місцеві юридичні фірми. Спікер також наголосив на розвитку японського космічного сектору та можливості для українських інституцій у співпраці в цій галузі.

Катерина Яворська, президент Української торгово-промислової палати в Японії, розповіла про діяльність організації, яка активно підтримує український бізнес у Японії та допомагає японським компаніям виходити на український ринок. Вона поділилася прикладами успішних проєктів, зокрема допомогою японським бізнесменам, які прийняли рішення працювати в Україні, незважаючи на складну ситуацію. Спікерка також підкреслила важливість розвитку двосторонніх контактів і роль культурних обмінів у зміцненні бізнесових зв’язків між двома країнами.

Олександр Мельниченко, в.о. Виконавчого директора, UkraineInvest, поділився ключовими аспектами підтримки інвестицій в Україні. Він наголосив на важливості створення сприятливого інвестиційного клімату та зазначив, що інвестори можуть розраховувати на підтримку від держави на всіх етапах реалізації проектів. Як він зазначив: “Україна пропонує значні пільги для великих інвестицій, зокрема компенсацію витрат на підключення до інженерних мереж та зниження податкових ставок.” Спікер також звернув увагу на наявність механізмів для зменшення політичних і військових ризиків, що є важливим для інвесторів.

Ярослав Романчук, керуючий партнер EOCONLAW Grpoup, поділився досвідом надання юридичних послуг українським інвесторам, які виходили на європейські ринки, зокрема через Польщу. Також він презентував книгу «Комерційне право України» японською мовою, яка стане важливим ресурсом для японських компаній, що планують працювати в Україні. Він підкреслив значення цього видання для кращого розуміння правової системи України, що сприятиме більш ефективній співпраці між бізнесами двох країн.

Щиро дякуємо всім партнерам за підтримку нашого заходу, спікерам за активну участь в обговоренні та цінні ідеї і досвід, а також учасникам, які стали частиною нашої події.. З нетерпінням чекаємо на нові зустрічі в рамках наших майбутніх подій.

Наступний Конгрес запланований на травлень 2026 року і ми з радістю запрошуємо всіх бажаючих до участі!