Автор: Віталій Кемінь, адвокат, старший юрист Юридичної групи EUCON
Завжди одним із болючих питань для імпортерів було коригування митної вартості товару, що можуть підтвердити фахівці податкової та митної практики Юридичної групи EUCON на підставі багаторічного досвіду роботи з клієнтами у цьому сегменті.
Формальні зауваження митного органу до митної вартості та її коригування для того, щоб за будь-яку ціну наповнити бюджет, завжди мали магічний і загадковий характер. Це пояснюється тим, що незрозуміло, звідки і на основі чого базувалася митна вартість імпортованого товару, запропонована митними органами. Зараз, протягом війни, такі дії митників вбивають нашу країну зсередини. Адже зараз економіка України майже зупинилась, зокрема, тому що багато заводів і фабрик знищено через ракетні обстріли, а Херсонська та Запорізька області, на які випадає значна частка аграрного та с/г сектору, покривали більшість потреб з вирощування овочів та фруктів, а зараз опинились під окупацією. Тому чи не єдиним джерелом забезпечення українського населення відповідними товарами є їх імпорт із-за кордону. Звісно, підприємства перебудовують свою логістику та укладають контракти для забезпечення країни необхідними товарами. Але коригування митної вартості у бік збільшення веде до подорожчання й без того не дешевих товарів та відбиває у бізнесу бажання імпортувати такий товар, зважаючи на економічну доцільність.
З огляду на це можемо дійти висновку, що незаконне коригування митної вартості є зараз гострим і актуальним питанням, тому пропонуємо розглянути три очевидні ознаки, за яких митна вартість імпортованого товару відкоригована незаконно, і запропонувати шляхи розв’язання цього питання.
Щодо витребовування митним органом зайвих документів
Митні органи мають виняткову компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Водночас дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
Приписи статей Митного кодексу України (далі – МК України) зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, що викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковим, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, що передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Таким чином, єдиною правовою підставою для ухвалення митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за іншим методом є дотримання таких умов: (1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакета документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; (2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнювальної документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; (3) виявлення митним органом у поданій документації розбіжностей, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору).
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, наприклад, у постановах від 13.08.2020 № 815/3451/16 (№ К/9901/30520/18), від 14.06.2022 № 809/257/17 (№ К/9901/38363/18) та вказав, що “приписи статей МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Одночасно відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої товариством вартості товару, а безпосередньо припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості”.
Щодо визначення митної вартості відразу за шостим (резервним) методом
Митні органи можуть провести процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язкового послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: (1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); (2) другорядні: (а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; (б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; (в) на основі віднімання вартості; (г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); (ґ) резервний. Кожен наступний метод застосовується лише у тому випадку, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Рішення митного органу містить явну ознаку протиправності, якщо митний орган формально, ігноруючи надані декларантом документи, обирає відразу шостий резервний метод визначення митної вартості товару. Водночас у рішенні про коригування митної вартості детально не обґрунтовано, чому митницею не застосовано один із попередніх п’яти методів визначення митної вартості товару.
Зі свого боку, Верховний Суд, наприклад, у постановах від 09.07.2020 № 804/5445/17 (№ К/9901/14423/18), від 04.11.2021 № 120/2634/19-а зазначив, що “згідно з нормами МК України митним органом при ухваленні рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожен із методів, що передує методу, обраному митним органом”.
Щодо відсутності порівняння комерційних та інших умов під час коригування митної вартості
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 (далі – Правила) у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки під час визначення митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов постачання, комерційних умов тощо.
Однак митним органом у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазвичай зазначається лише номер та дата митної декларації, використаної ним як джерело інформації під час здійснення коригування митної вартості товарів. Водночас митниця всупереч цим Правилам не наводить жодних пояснень щодо коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов постачання, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Аналогічну позицію викладено Верховним Судом, наприклад, у постанові від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а (№ К/9901/3036/18), у постанові від 02.03.2018 у справі № 804/2997/17 (№ К/9901/4472/17), у постанові від 30.06.2022 № 280/1824/19 (№ К/9901/16470/20).
Зокрема, Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 № 2040/6019/18 (№ К/9901/8839/19) вказав, що наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Беручи до уваги викладене, можна стверджувати, що у митному законодавстві закладено принципи прозорості та мінімізації митних процедур для митного оформлення товару, але на практиці це складний бюрократичний, а інколи й корупційний процес. І чомусь перефразована приказка «Поки грім не вдарить, українець не перехреститься» у цьому випадку не діє. Адже в Україні повномасштабна війна, а митниця досі не змінила підходи та у багатьох випадках діє не за законом. І не потрібно прикриватися доцільністю наповнення бюджету, адже замість запланованих бізнесом двісті тон товару (наприклад, огірків) буде імпортовано тільки двадцять тон (одна машина) через незаконне коригування митної вартості. Бізнесу просто не буде вигідно імпортувати товари через переплату митних платежів (податків) у зв’язку із незаконним збільшенням митної вартості. І в кінцевому результаті незаконне коригування митної вартості призведе до двох негативних наслідків: зменшення надходжень до бюджету (митні платежі будуть сплачені тільки з однієї партії товару, а не з десяти) і подорожчання чи навіть дефіциту товарів в Україні.
У бізнесу вихід один – не опускати рук, набратися терпіння та оскаржувати рішення про коригування митної вартості шляхом подання скарг, заяв про коригування митної вартості до митних органів та позовних заяв до суду. І такий шлях оскарження не повинен бути типовим, а має бути максимально публічним із залученням різних державних інституцій, щоб відбити бажання у митного органу здійснювати незаконне коригування митної вартості наступних партій товару.
Досвід роботи команди Юридична група EUCON, до якої входять адвокати, податкові радники та аудитори, у співпраці з бізнесом дає шанс якщо не уникнути коригування митної вартості, то успішно оскаржити в адміністративному та судовому порядку рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні.
ДЖЕРЕЛО: ВИДАННЯ “ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА”