ХVI Міжнародний форум «Польсько-українські дні бізнесу»

ХVI Міжнародний форум «Польсько-українські дні бізнесу» успішно відбувся 27 жовтня 2022 року в польській столиці – у Варшаві! У шістнадцятий раз у стінах SGH захід об’єднав урядовців, представників державного сектору, підприємців, топ-експертів фінансовій, банківській, юридичній, аграрній, інфраструктурній та інших сферах попри усі труднощі, спричинені війною в Україні, з метою сприяння підтримки українського і польського бізнесів в Україні в умовах військової агресії задля покращення торговельно-економічної співпраці та налагодження ділових контактів у форматі Україна-Польща.

ФОТОЗВІТ ФОРУМУ

За 9 годин роботи форуму:

відбулось 4 панельні дискусії;
виступили 34 спікерів;
взяли участь 170+ учасників офлайн та 80+ – онлайн;
відбулось підписання Меморандуму про співпрацю між Польською Агенцією Інвестицій і Торгівлі (PAIH) та Асоціацією українського бізнесу в Польщі.

Захід розпочався привітальним словом від організаторів форуму в особах голови Правління Асоціації українського бізнесу в Польщі, керуючого партнера Юридичної групи EUCON Ярослава Романчука та голови Ради Асоціації українського бізнесу в Польщі, директора компанії «Пластікс-Україна» Іренеуша Дерека, які відзначили особливе значення підтримки економічного фронту задля функціонування інших фронтів протягом війни в Україні, необхідності відкритого діалогу на урядовому, підприємницькому, дипломатичному, громадському, діловому рівнях із добросусідньою Польщею, яка з перших днів повномасштабної війни росії проти України надає всебічну підтримку. Модератори перших двох панельних дискусій заходу також підкреслили, що за показниками торговельного обміну зараз та за минулі роки торгово-економічні зв’язки між Польщею та Україною продовжують зміцнюватись та позитивно розвиватись попри складність ситуації.

Перша панельна дискусія «Виклики та перспективи торгово-економічної співпраці в умовах військової агресії росії проти України» розпочалась виступом заступника директора Департаменту Торгівлі та Міжнародного Співробітництва Міністерства Розвитку і Технологій Польщі Томаша Саломона, який проаналізував торговельний оборот між Польщею та Україною за минулі роки й озвучив свій погляд на перспективи розвитку торгово-економічних відносин.

Пан Томаш відзначив збільшення кількості українських товарів у польських крамницях та заохочення, сприяння Польщею виходу українських товарів на ринки ЄС. Спікер окреслив форми підтримки бізнесу від KUKE, порушив питання страхування інвестиції та превентивних заходів задля запобігання інвестиційних ризиків, а також зауважив значення сприяння інтегрування українського бізнесу в європейський ринок.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Василь Зварич, зі свого боку, підкреслив, що економічний фронт є дуже важливим і фактично Україна вже має економічні перемоги. У цьому контексті вкрай важливими є економічне партнерство, кооперація зусиль та співпраця Міністерств України й Польщі щодо стратегічного партнерства та майбутньої відбудови України. «Кордон має нас об’єднувати, а не розділяти», – відзначив пан Посол, додавши, що і польська, й українська сторони усвідомлюють проблеми, пов’язані з питанням логістики на кордоні у зв’язку із війною, але обидві зацікавлені у якнайшвидшому розв’язанні цих проблем, над чим і працюють наразі.

Секретарка Національної інвестиційної ради при Президентові України, Народна депутатка України Галина Янченко говорила про позитивні показники зростання польських інвестицій в Україні у довоєнний період, релокацію українського бізнесу в Польщу, перспективу участі Польщі у відбудові не лише інфрастркутури, але й економіки України. Пані Галина висловила впевненість, що проект цієї відбудови стане масштабним і своєрідним новим «Планом Маршала» для України. Не оминула спікерка й питання створення основи та передумов для майбутніх інвестицій. У цьому контексті важливо вже зараз планувати шляхи й способи майбутньої відбудови та обговорювати пропозиції, питання страхування інвестицій у зв’язку із наявними ризиками. Галина Янченко запевнила, що ведеться активна робота над законодавчою базою для партнерства України та Польщи, а відбудова не можлива без інвестицій як на публічному, державному, так і приватному рівнях. Важливим також є аспект інвестування у медичну сферу, зокрема фінунсування програм реабілітації та протезування.

Член Правління Польської Агенції Інвестицій і Торгівлі (PAIH) Здзіслав Сокаль окреслив напрямки діяльності PAIH, спрямовані на підтримку і допомогу українського бізнесу, зокрема щодо функціонування на базі організації безкоштовного коворкінгу для українців та програм фінансування українського релокованого бізнесу. Спікер зауважив, що вкрай важливо підтримувати бізнес, зокрема релокований, для поліпшення економічної ситуації. Співпраця українського та польського бізнесів та релокація українського бізнесу до Польщі, на думку пана Здзіслава, допомагають пришвидшити євроінтеграцію України. Здзіслав Сокаль підкреслив, що існує необхідність створення польсько-українського інвестиційного хабу на території Польщі задля створення міцного ґрунту для майбутньої відбудови.

Наступним слово взяв голова Ради Підприємництва при Президентові Польщі, ректор Варшавської школи економіки Піотр Ваховяк. Він зазначив, що Польща має стати головним партнером і підтримкою, лідером у допомозі у процесі євроінтеграції України, допомагати у промоції країни. Необхідна співпраця на усіх рівнях: на державному, підприємницькому, військовому, на рівні організацій і т.д. – лише у синергії зусиль можливий позитивний результат, тож потрібно виявити сильні та слабкі сторони у співпраці та проаналізувати їх. Спікер слушно зауважив, що необхідні розробка стратегії та диверсифікація ризиків для бізнесу й інвестицій, а також розвиток, зокрема, й залізничної інфраструктури.

Формати і способи співпраці організацій, необхідність застосування сучасних концепцій для відбудови принципово нової України та використання шансу зробити ривок у розвитку, відбудувати державу за новими принципами, питання оподаткування релокованого бізнесу та тимчасово переміщених українців в Польщі у контексті уникнення наявних і можливих бар’єрів, новий проект співпраці від Левіатан для побудови діалогу з працедавцями із залученням українських партнерів – ці та інші тези розвивав протягом свого виступу радник Правління, уповноважений з європейських питань, координатор проекту для України Конфедерації Левіатан Анджей Рудка.

Голова Правління Міжнародного товариства польських підприємців в Україні Піотр Ціарковскі протягом свого виступу зосередився на питаннях підтримки від польських організацій, наявних проблем на польсько-українському кордоні та шляхів їх розв’язання, необхідності кооперації зусиль для якнайшвидшої перемоги України, багаторічної співпраці польських та українських організацій щодо зміцнення українсько-польських ділових зв’язків.

Панельна дискусія завершилась підписанням Меморандуму про співпрацю між Польською Агенцією Інвестицій і Торгівлі (PAIH) та Асоціацією українського бізнесу в Польщі. Від PAIH Меморандум підписали член Правління Польської Агенції Інвестицій і Торгівлі (PAIH) Здзіслав Сокаль і керівник Закордонного торговельного бюро у Києві Кароль Кубіца, із боку АУБП підписав Ярослав Романчук. Меморандум закріпив умови та шляхи співпраці організацій, що спрямована на зміцнення ділових відносин між Польщею та Україною, підтримку бізнесу, сприяння розвитку бізнес-середовища тощо.

Також відбулось вручення дипломів «Бізнес-амбасадорів» за багаторічну підтримку і сприяння розвитку польсько-українських бізнес-відносин керівнику відділу з економічних питань посольства України в Польщі Ігорю Баранецькому та Каролю Кубіці.

Другу панельну дискусію «Післявоєнна відбудова України: можливості та перспективи для польських компаній в реалізації інфраструктурних та будівельних проектів» модератори Ярослав Романчук та Іренеуш Дерек розпочали із наведення статистичних даних щодо поточних наслідків руйнувань інфраструктури України і нанесених збитків унаслідок війни росії проти України.

Депутат Сейму, голова Парламентської групи відбудови України Марек Рутка протяго виступу зазначив, що Польща має значний досвід в напрямку трансформації державної влади, тож готова допомогти Верховній Раді України пристосувати законодавство України до стандартів ЄС, поділившись власним досвідом. Україна вже найближчим часом стане членом ЄС, тому роль Польщі повинна бути направлена на роль консультанта, щоб надати максимально ефективну допомогу у процесі інтеграції, яка особливо важлива у контексті майбутньої відбудови України за європейськими стандартами.

Народна депутатка України, голова Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування при Президентові України Олена Шуляк виділила кілька процесів, які відбуваються паралельно. Перший процес – оперативне відновлення інфраструктури попри постійні обстріли та бойові дії, яке відбувається за рахунок резервних фондів та міжнародних партнерів. Другий процес – це визначення стандартів, за якими буде реалізуватись відбудова після війни: повинні бути враховані безпекові стандарти (створення бомбосховищ, укріплень тощо); стандарти щодо енергоефективності за умови імплементації досвіду міжнародних партнерів, впровадження зміни щодо стандартів будівельних матеріалів та впровадження сучасних міжнародних стандартів. Третій процес – це реформа містобудування: цифровізація усіх процесів, переведення усіх послуг у напрямку будівництва в онлайн, зокрема впровадження автоматичного реєстру та отримання дозволів на виконання будівельних робіт.

Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ВРУ Андрій Клочко, зі свого боку, зазначив, що за планом відбудова України має реалізуватись протягом 10 років. Мають втілитись більше 850 проектів, на які має бути виділено 75 млрд. доларів, при цьому щорічний приріст ВВП має зрости на рівні 7%. Спікер також окреслив зміст останніх законодавчих змін, які були реалізовані у сфері будівництва.

Керівник Закордонного торговельного бюро у Києві Польської агенції інвестицій і торгівлі (PAIH) Кароль Кубіца підкреслив, що PAIH допомагає польським інвесторам виходити на ринок України вже протягом багатьох років, організовує різні робочі зустрічі для польського бізнесу, який функціонував в Україні. «Саме синергія публічних польських установ, які працюють в Україні, дає бізнесу інструменти для виходу на ринок України», – зауважив пан Кароль. Сьогодні PAIH допомагає українському бізнесу, який тимчасово релокувався до Польщі, зокрема щодо запуску та ведення тут своєї діяльності, та організовує велику кількість майтер-класів для українських підприємців в різних містах Польщі.

Директор зі стратегії розвитку та PR PZPB Конрад Вирвас, взявши слово, говорив про те, що відбудова України відбуватиметься за близьким до європейського принципом. PZPB має 20-річний досвід роботи, зокрема в напрямку архітектурно-будівельного й технічного контролю, та готовий допомоги Україні у відбудові, проте для цього необхідно попереднє розв’язання певних практичних проблем і питань.

Голова Правління UNIBEP Лешек Голомбієцкі зупинився на змінах у законодавстві України, які є значним кроком і полегшать функціонування будівельних компаній, які планують виходити на ринок України. Проте спікер одночасно зауважив, що попереду є ще багато роботи, зокрема щодо трансформації законодавства у відповідності до європейських стандартів. На його думку, найважливішими в Україні є потреби житлові й інфраструктурні, але при відбудові також потрібно враховувати нові технології, зокрема модульне будівництво – виробники модульних будинків готові запропонувати свої послуги, зробивши свій внесок у відбудову.

СEO Well-Being ConTech (БК Будова) Марк Кестельбойм слушно пікреслив, що населення України потребує не тільки відновлення житла, але і повернення комфорту до того рівня життя, яке мало населення до війни. Компанія Well-Being ConTech володіє в Україні виробництвом повного циклу збірного модульного будівництва, яке функціонує за дешевшою технологією і вимагає менших робочих ресурсів, тож саме таке житло має стати пріоритетним протягом відновлення країни. При залученні інвесторів протягом року за допомогою таких модулів буде можливо відбудувати до 100 житлових комплексів висотою до 6 поверхів.

Михайло Сапон, головний архітектор міста Ірпінь, презентував учасникам відео, що проілюструвало масштаби руйнування Приірпіння внаслідок російської окупації. Пан Михайло озвучив перелік дій, які місцева влада вже виконала для подолання наслідків руйнувань, і окреслив майбутні плани. Так, спікер розповів про концепт реалізації відбудови за комплексною сучасною урбаністичною програмою розвитку міста, що базується за довоєнною прийнятою концепцією, із залученням на волонтерських засадах архітекторів з усієї України та з інших країн світу. Для реалізації цього плану, який може потенційно стати прецендентним для інших міст України, вкрай необхідні інвестиції від міжнародних партнерів, тож підтримка інших країн дуже важлива.

Останнім у цій дискусії став виступ адвоката Dąbrowska Poręcki Ignatjew Домінік Поренцкі. Спікер говорив про необхідність системного підходу щодо відбудови, створення профільних відомств, реформування законодавства, антимонопольну політику, процес деолігархізації, боротьбу із корупцією та реформування суддівства як запоруки для приходу інвесторів в Україну. Не менш важливими є питання врегулювання міграційних питань для перебування українців у Польщі та поляків в Україні, а також застосування комплексного та масштабного підходів до відбудови України.

Жвавою та вкрай продуктивною стала Третя панельна дискусія «Чи є шанс у Польщі та України відвернути світову продовольчу кризу завдяки тіснішій кооперації в галузі сільського господарства та продовольства?», яку модерував Бартош Маєвскі – директор Центру підприємництва і трансферу технологій SGH у Варшаві.

Першим слово взяв Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, який зосередився на питаннях зростання цін на продовольство і продукти харчування, збиткової діяльності аграріїв, імпортозаміщення українських урожаїв, які не можливо у повному обсязі вивозити через війну, гіршої якості цьогорічних урожаїв, дорогої логістики, впливу війни на різні галузі, дефіциту добрив, зміни логістичних ланцюжків тощо. Пан Міністр озвучив невтішне передбачення щодо майбутнього зростання цін. На його думку, покращення залізничного сполучення для налагодження транспортування товарів й продуктів залізницею сприятиме покращенню логістичної ситуації.

Проректор з питань розвитку SGH професор Роман Собєцкі наголосив, що, на жаль, продовольча криза вже є, але складно поки що осягнути її масштаби, а, окрім того, можливі спекуляції щодо зростання цін. Пан професор підкреслив, що необхідні глобалізація функцій сільського господарства, перехід до регульованого с/г ринку із сенсовним регулюванням. Криза може збільшитись, але саме через складні умови функціонування і реалізації сільськогосподарської продукції. Також спікер говорив про інститут ринку і безпеки продовольства, залучення практиків з України та необхідність обговорення цієї теми також на регіональному рівні.

Заступник Державного секретаря Міністерства Сільського Господарства та Розвитку Сільських Територій Польщі Кшиштоф Чєчюра, зі свого боку, закцентував на тому, що Польща єдина країна в ЄС, яка надає державну фінансову підтримку аграріям для закупівлі добрив. Також пан Кшиштоф окреслив коло актуальних проблем, зокрема: як доставляти продукти за місцем призначення, стабілізувати ситуацію з продовольством попри усі труднощі та військову агресію, перебудувати логістичні коридори у ЄС. Спікер відзначив, що ЄС несе відповідальність щодо того, аби не зменшився рівень виробництва харчів та справа не дійшла до голоду.

Посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України, т.в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України (2018-2019) Ольга Трофімцева слушно зауважила, що продовольча, фінансова, енергетична кризи – це ті проблеми, які з війною тільки загострились. Продовольча безпека, відчутне зростання цін, які тільки зростатимуть, – одні із найбільш нагальних проблем. Боротьба із кризовими явищами, як запевнила пані Ольга, складається з маленьких кроків, які дають великі результати: євроінтеграційні кроки, відбудова України як частини ЄС, спрощення траскордонних бар’єрів, підтягування законодавства, лібералізація ринків, коригування спільної аграрної політики у Європі.

Віцемаршалек Люблінського Воєводства Збігнев Войцеховський говорив про необхідність збільшення пропускної здатності для транспортування зерна, облаштування пунктів зберігання продуктів біля кордонів, проблеми у перспективі на майбутні роки, зокрема потенційного голоду, необхідність формування платформ для діалогу між представниками України та Польщі на рівнях уряду, самоврядування та бізнесу щодо харчової та продовольчої галузей для уникнення кризи.

Як підкреслила заступниця генерального директора Крайового Центру Підтримки Сільського Господарства Малгожата Госньовська-Кола, співпраця України та Польщі має відповідати взаємним потребам, вона має бути етичною, необхідна допомога і підтримка для України не лише в аграрній сфері, але й потрібно надавати гуманітарну допомогу.

Ціни на добрива, що залежать від цін на газ, колосальне зростання цін на добрива, врегулювання вартості газу, державна підтримка, власне виробництво як метод урегулювання цін – основні питання, які розглянув протягом виступу заступник голови Правління Grupа Azoty S.A., голова Правління Grupa Azoty ZAK Філіп Гжегорчик.

СЕО агрокомпанії «АПК- РЕСУРС» Дарія Дідковська протягом вистпу зосередилась на аспектах планування імпорту врожаю Україною, проблем щодо зборів урожаю кукурудзи та соняшника, ускладнення робочого процесу через постійні обстріли та перебоїв постачання електроенергії. «Зараз хто володіє логістикою – той володіє ринком бо саме витрати на логістику складають левову частку загальних витрат», – окреслила реаліх пані Дарія.

Генеральна директорка Agrimet Sp. z o.o. Маріола Чуришкевич озвучила думку, що харчова криза наближається великими кроками, оскільки потрібні інструменти виробництва. Спікерка порушила проблемні питання щодо втрати с/г техніки, руйнувань внаслідок обстрілів. знищення полів, відсутності зерна для засівання, добрив як актуальних для України. Пані Маріола запевнила, що Польща має величезний досвід відбудови, тож необхідно створення синергії українських та польських зусиль для відвернення кризи.

Фінальним акордом XVI Міжнародного форуму “Польсько-українські дні бізнесу” стала одна із ключових панельних дискусій «Доступ до фінансів та фінансових інструментів у Польщі та ЄС у період релокації українського бізнесу на Захід. Чи є шанс у майбутньому реінвестувати досвід та ресурси в економіку України?».

Її модератор – адвокат, партнер Юридичної групи EUCON Андрій Романчук, скерував розмову в напрямку обговорення фінансів та фінансових інструментів для підтримки бізнесу та підприємств в Польщі, відзначив потреби українського релокованого бізнесу в такій підтримці, озвучив статистику міжнародних переказів до України (Польща займає одне з перших місць) та окреслив перспективи фінансування в майбутньому.

Перша заступниця Голови Національного банку України Катерина Рожкова окреслила вектори поточної діяльності НБУ, розповіла про фінансові інструменти, фінансову систему, резерви в часи війни, готовність та стан фінансового фронту, запобіжні дії Нацбанку для стабілізації та підтримки роботи банківської системи і валютного ринку, про стан банківської системи та кредитування у світлі подій, рішення про підвищення облікової ставки, прийняте в липні, про фінансову допомогу міжнародних партнерів для утримання обсягу міжнародних резервів, а також озвучила передбачення щодо майбутньої інфляції і плани на відновлення України.

Директорка відділу продажу KUKE S.A. Ельжбета Кацпшиковська максимально вичерпно презентувала діяльність KUKE, розповіла про особливості релокації українських підприємств до Польщі та можливості підтримки цього процесу від KUKE, а також підтримку та страхування експорту як частину діяльності KUKE.

Експерт відділу Продажу торгового фінансування департаменту банківських операцій BGK Фелікс Коберські говорив протягом виступу про BGK та його діяльність, підтримку торгового розвитку Польщі та експорту Польщі від BGK, види підтримки для польських підприємств, наголосивши, що це особливо цікаво для нового бізнесі в Польщі, наприклад, для того ж релокованого українського бізнесу, зупинився на питанні співпраці з українськими банками, критеріях компаній, які можуть звернутися до BGK за підтримкою.

Експерт з питань експортного фінансування PEKAO S.A Дмитро Кушнеров зосередився на обговоренні фінансування експорту зі сторони комерційних банків, процесу відкриття банківського рахунку для підприємства резидента та нерезидента, можливості отримання кредиту для товариства, релокованого з України.

Президентка Української асоціації платіжних систем, віцепрезидентка Асоціації українських банків (АУБ) Галина Хейло завершила дискусію і захід виступом щодо системи фінансування українського бізнесу в Україні, статистики кредитного портфелю банків до і після війни, зміни систем та програм кредитування, роботи платіжних систем зараз, видів платіжних систем, навантаження платіжних систем сьогодні.

Завершився форум прощальним словом зі вдячністю усім спікерам, учасникам та партнерам заходу. Організатори підкреслили, що подібні діалоги й дискусії є запорукою синергії зусиль, спрямованих на майбутню перемогу України у війні на усіх фронтах, та закладення міцного фундаменту взаємодії і партнерства держав і бізнесу для якнайшвидшої відбудови країни.

Окрема подяка висловлюється: