Вчергове Варшава стала епіцентром консолідації польсько-української бізнес-спільноти: понад 130 учасників та близько 30 спікерів зустрілися на одному майданчику і обговорили можливості залучення інвестицій для відбудови України та шукали нові горизонти співпраці в контексті Україна-Польща.
Відкрили форум та привітали учасників модератори першої панельної дискусії Ярослав Романчук, Голова правління Асоціації українського бізнесу в Польщі, керуючий партнер Юридичної групи EUCON, та Іринеуш Дерек, Голова Ради Асоціації українського бізнесу в Польщі, член Національної інвестиційної ради при Президентові України.
Під час першої панельної дискусії, яка традиційно була присвячена польсько-українській торговельно-економічній співпраці, учасники обговорили проблеми, які виникли у партнерських взаємовідносинах між Україною та Польщею, висловили свої думки щодо ситуації, яка склалася на польсько-українському кордоні та шукали рішення щодо подолання всіх непорозумінь та шляхи налагодження партнерських взаємовідносин.
Зокрема Ярослав Романчук, зазначив, що Асоціація українського бізнесу в Польщі звернулася до Президента Польщі з пропозицією щодо створення платформи для вирішення нагальних проблем, а саме проблеми, яка виникла на польсько-українському кордоні та всіх інших, які можуть виникнути у майбутньому.
В свою чергу Державний секретар, Уповноважений уряду з питань польсько-українського співробітництва розвитку, Міністерство фондів розвитку та регіональної політики Польщі Ядвіга Емілевич відзначила, що вона дивиться з оптимізмом на майбутнє польсько-українських бізнес-відносин. «Польсько-українські бізнес-відносини, незважаючи на війну і всі труднощі, ще ніколи після 89-го року не були такими хорошими як зараз. За минулий рік зріс експорт як з Польщі до України, так і з України до Польщі. Це важливий доказ того, що українська економіка, незважаючи на війну, працює, і ми спостерігаємо взаємну економічну та бізнес-вигоду для обох країн», – підкреслила пані Емілевич.
Олег Казаніщев, Радник Посольства України в Польщі, додав, що яка б ситуація зараз не склалася між Україною та Польще, українська-польська співпраця не зупинилася, вона розвивається і про це свідчать цифри та економічні показники.
Александр Сємашко, Заступник Директора Департаменту Торгівлі та Міжнародного Співробітництва, Міністерство Розвитку та Технології, зауважив, що партнерство між Україною та Польщею має стратегічний характер. «Ми завжди підтримували інтеграцію України до Євросоюзу. Немає іншого шляху до Євросоюзу як через Польщу, так як немає сильної Польщі без суверенної України», – підкреслив пан Сємашко.
Зі свого боку Бізнес-омбудсмен в Україні Роман Ващук відзначив, що Україна рухається вперед і входить в акцесійний період, де важливо не лише приймати виключно привабливі європейські закони, але й реально втілювати їх в життя.
Про важливість польсько-української співпраці в контексті обміну досвідом зауважив Гжегож Ошаст, Член правління, PAIH S.A.. Пан Гжегож звернув увагу, що Україні на шляху до Європейського союзу вже зараз необхідно освоювати роботу з проєктами, та запропонував організовувати майстер-класи з польськими підприємцями щодо обміну досвідом та співпраці з урядовими організаціями для навчання управління проєктами.
Член правління Міжнародного товариства польських підприємців в Україні Даріуш Гурчинський відзначив тенденцію щодо розширення польсько-української співпраці, особливо в напрямку співпраці польських та українських підприємств в контексті взаємної вигоди.
Друга панельна дискусія заходу була присвячена шансам, можливостям та викликам для польсько-корейсько-українських консорціумів під час реалізації будівельних та інфраструктурних проектів в Україні.
Модератор панелі Конрад Вирвас, Директор зі стратегії розвитку та зв’язків з громадськістю, Польський Союз Роботодавців Будівельників (PZPB), відкрив панель, представивши всіх спікерів дискусії.
Серед проблем в будівельній галузі, які наразі є в Україні Юрій Рубан, Президент, «Гільдія проектувальників у будівництві», Україна, назвав дефіцит кадрів, а саме висококваліфікованих інженерів-проектувальників, які змогли б швидкими темпами видавати проєкти з відновлення України. А також існує недостача відповідної будівельної техніки та обладнання, яке потрібне для залучена до відбудови магістральних водогонів, відбудови доріг, мостів, енергетичної системи і т.д. «Сьогодні стоїть завдання не лише про відновлення, ми хочемо в процесі відновлення модернізувати нашу економіку, а саме: не відбудовувати те, що було побудовано в 60-х, 70-х роках, а побудувати фактично все нове, все з нуля і все прогресивне», – наголосив на завершення свого виступу пан Рубан.
Маріуш Добрженєцкі, Голова Національної Ради, Польська Палата Інженерів Будівництва, розповів про проблематику визнання кваліфікації українських інженерів в Польщі, зокрема через мовний бар’єр та різницю в законодавстві України та Євросоюзу. В той же час пан Добрженєцкі відмітив, що ознайомлений з успішними прикладами роботи польських інженерів в Україні та висловив надію на подальше покращення умов співпраці.
Про законодавчі зміни, які були запровадженні в Україні та повинні сприяти якнайшвидшому економічному розвитку розповіла учасникам Олена Шуляк, Народний депутат, голова Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування при Президентові України. Пані Олена озвучила, що в Україні був ухвалений закон про індустріальні парки, в якому зазначені відповідні сфери, де індустріальні парки можуть знайти своє призначення. Зокрема, це сфера переробної діяльності, інформаційних технологій, науково-дослідницької діяльності. «В індустріальних парках застосовуються різні митні і податкові пільги. Наприклад, на 10 років підприємства звільняються від сплати податку на прибуток. Станом на 1 жовтня в Україні було включено 65 індустріальних парків, 48 з них визначені як керуючі компанії, а 19 вже є резиденти», – підкреслила пані Шуляк.
Оцінку щодо готовності польських компаній взяти участь у великій відбудові України надав Ян Стилінський, Голова, Польський Союз Роботодавців Будівництва. Він зазначив, що Польща має великий потенціал у будівельній галузі, зокрема польські будівельні компанії можуть обслуговувати проєкти від початкового проектування до гарантійного обслуговування, вони мають значний досвід з будівництва інфраструктурних проєктів, до того ж Польща є лідером у Європі з виробництва будівельних матеріалів. «В той же час існує багато ризиків для польських будівельних компаній, які потрібно врахувати та оцінити перш ніж долучитися до проєкту», – наголосив пан Стилінський.
Кансу Квон, Другий секретар, Посольство Республіки Корея в Польщі, розповів, що Корея надає допомогу та зацікавлена в участі в проєктах з відбудови України. «Наш уряд бере активну участь у відбудові України, до того ж Польща є важливим партнером для нас у цій сфері. Між нашими країнами були підписані ряд документів про співпрацю пов’язаних з Україною», – зазначив пан Квон.
Бартломєй Баран, Заступник Директора Департаменту, Департамент Архітектури, Будівництва та Геодезії, Міністерство Розвитку і Технологій Польщі, під час свого виступу, висловив переконання щодо підтримки України у відбудові. Він зауважив, що у минулому році була ініційована платформа для двостороннього співробітництва між Україною та Польщею. Також відбулись неформальні консультації з архітекторами України та зустрічі з представниками інших країн, що свідчить про готовність Польщі допомагати Україні в цьому процесі.
Під час третьої панельної дискусії заходу учасники обговорили масштаби руйнувань регіонів України, їх потреби та можливості для відновлення. Особливий акцент був зроблений на потенціал Польщі стати ключовим транспортним хабом у процесі відбудови.
Модератор третьої панельної дискусії Тетяна Чужа, Менеджер з розвитку бізнесу Закордонного Торговельного Бюро у Києві, Польська Агенція Інвестицій і Торгівлі (PAIH), відкриваючи панель сказала, що форум вже став традиційним майданчиком для обміну думками, поглядами, а також полем для напрацювань нових рішень і моделей польсько-української співпраці та має важливе значення у розвитку польсько-українських економічних відносин.
На думку Андрія Дещиці, Голови Правління, AAD Consult, Надзвичайного Повноважного Посола України в Польщі 2015 – 2022 роки, першочерговим завдання у відбудові України є відбудова житлового фонду, друге місце посідає відбудова інфраструктури та соціальних будівель. «На початок року за різними оцінками число будівель, які потребували відбудови становило приблизно 150 тисяч, але наразі оцінити масштаби відбудову житлового фонду дуже важко, оскільки кожного дня продовжується обстріли населених пунктів України», – підкреслив пан Дещиця.
Віталій Бєлобров, Заступник голови, Херсонська міська рада, розповів учасникам про план з відновлення громад Херсонського регіону: «По-перше, у нас розроблений план з відновлення громади, який включає 38 проєктів. По-друге, ми готуємо проєктні команди та проєктних менеджерів. По-третє, створюються площадки, такі як індустріальні парки, з метою повернення релокованого бізнесу та залучення нового, зокрема і польського бізнесу. Ми працюємо над створенням умов для того, щоб у нас з’являлися нові робочі місця, щоб людям було куди повертатися.»
Зі своїм досвідом залучення польських інвестицій в регіон поділився Олександр Бондаренко, Депутат Дніпропетровської обласної ради, Член наглядової ради Офісу Євроінтеграції. Спікер розповів, що в Дніпропетровській області є два зареєстровані індустріальні парки, але поки вони лише на папері та реально не працюють. Також він додав, що вже 8 місяців він разом з командою ведуть переговори з трьома польськими компаніями, які зацікавлені зайти в Україну, але потенційні інвестори наразі чекають врегулювання конфлікту, документального закінчення війни та перемоги України.
Богуслава Рудецька, Директор проекту Business for Ukraine Center, Спілка підприємців та роботодавців Польщі, в своєму виступі зауважила, що польський бізнес на цьому етапі ще дуже обережний, він проводить дослідження, аналізує потенціал перш ніж виходити з прямими інвестиціями в Україну. «Важливим аспектом є те, що 90% руйнувань, які вимагають відбудови, знаходяться на окупованій території. Поки ми не розробимо формулу миру, сміливих рухів від польського бізнесу не буде», – підкреслила пані Рудецька.
Про роль автомобільних міжнародних перевезень під час війни розповів Володимир Балін, Віце-президент, Асоціація Міжнародних Автомобільних перевізників України. Він зазначив, що за півтора роки війни були проведені певні заходи для покращення ситуації на кордонах, але цього недостатньо. Також спікер зупинився на проблемах, які загострилися сьогодні на пунктах пропуску у зв’язку зі страйком польських перевізників, наголосивши на їх незаконності та необхідності вирішення даної ситуації. «Першочергове наше завдання – це перемогти, а потім ми повинні відновити економіку і інфраструктуру України, і саме для цього потрібно буде розвивати ринок перевезень. І ми як міжнародні перевізники України вже сьогодні свідомо готові до того, що ринок перевезень переорієнтовується до польських вимоги допуску», – наголосив пан Балін.
Ярослав Романчук, Голова правління Асоціації українського бізнесу в Польщі, керуючий партнер Юридичної групи EUCON, в своєму виступі зазначив, що в 2015 році за ініціативи Асоціації українського бізнесу в Польщі та за підтримки Посольства України в Польщі був створений Ukrainian Business Hub – центр, де в одному місці український бізнес може отримати цілий комплекс послуг з релокації свого бізнесу до Польщі. «Якщо до повномасштабного вторгнення ми мали 120 релокацій, то зараз таких релокацій понад 350. Це з одного боку не дуже добре для економіки України, але з іншого боку – це друге життя для українського бізнесу. Добра новина, що 95% українського бізнесу, який знаходиться зараз в Польщі, не планує виходити з України», – зауважив пан Романчук.
Фінальна панельна дискусія форуму була присвячена фінансовим інструментам як драйверам економіки на ринку України.
Модератор панельної дискусії Андрій Романчук, адвокат, партнер, EUCON Юридична група, відкриваючи панель наголосив на важливості ролі фінансових інструментів в підтримці економіки країни та приватного сектору.
З якими викликами зіштовхнулася банківська система України на початку війни, як їй вдалося вистояти та стабілізувати ситуацію розповіла Катерина Рожкова, Перший заступник Голови Національного банку України. Пані Катерина зауважила, що завдяки реформам, які були здійснені в попередні роки, банківський сектор продемонстрував готовність до роботи в надзвичайних умовах, і наразі, незважаючи на війну, він почуває себе відносно непогано. «Завдяки тому, що робота банків не припинялася, нам вдалося уникнути будь-яких відтоків коштів з банківської системи. Навпаки, можна відзначити, що з моменту повномасштабного вторгнення кошти населення, кошти на рахунках бізнесу, а також в банківській системі продовжують зростати. Великий обсяг ліквідності дозволив банківській системі здійснювати розміщення цих коштів в достатньо прибуткові інструменти, і таким чином отримати значний процентний прибуток»,- наголосила пані Рожкова.
Зі свого боку Святослав Кузьмич, Директор департаменту міжнародного бізнесу, АТ «Укрексімбанк», розповів про інструменти та рішення, які пропонує АТ «Укрексімбанк» для бізнесу в 2023 році. Спікер відзначив, що ключова спрямованість АТ «Укрексімбанк» – це надання кредитів підприємствам. Зокрема він зауважив, що короткострокові проєкти передбачають гривневе фінансування за участю держави. Середньо- та довгострокове фінансування – співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями та партнерами. «Більшість коштів, які міжнародні фінансові організації спрямовують у фінансовий сектор України, проходять через наш банк. Ми вибороли собі таке право і впродовж вже більше 20 років наш банк є партнером всіх основних міжнародних фінансових організацій», – додав пан Кузьмич.
Пьотр Мачук , Директор Офісу IFC у Польщі, відзначив, що основне завдання IFC- підтримка приватного сектору. Ця підтримка, за його словами, включає не лише фінансову допомогу, але й мінімізацію всіх можливих ризиків. У своєму виступі він зазначив, що роль приватного сектора у процесі відбудови полягає в ефективній мобілізації фінансування та подоланні ризиків, пов’язаних із величезними потребами відбудови.
Андрій Цокол, Асоційований Директор, Infrastructure Europe, Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), проінформував учасників щодо підтримки, яка була надана українській економіці після початку війни. “У перші тижні війни ми прийняли дворічну програму діяльності (2022-2023 роки) на суму 3 мільярдів євро . Наразі ми не лише виконали заплановані завдання, але й перевершили та продовжуємо активно працювати над реалізацією. Зокрема 3 мільярди євро були розподілені за п’ятьма ключовими напрямками: підтримка банківського сектору, забезпечення енергетичної безпеки, гарантування продовольчої безпеки, розвиток інфраструктури та сприяння розвитку приватному сектору”, – наголосив пан Цокол.
Також до панельної дискусії доєдналися Марек Ульман, Координатор з питань бізнес-процесів для відновлення України, Асоціація Польських Банків, він обговорив з учасниками можливості співпраці та залучення польського банківського сектору до процесу відновлення України; Луіза Беднаровска-Копишч, Директор Департаменту розробки продукції, KUKE, проінформувала, що за півтора роки війни їх компанія була єдиною у світі, яка надавала страхування ризиків відсутності оплат; Матеуш Валевські, Директор Департаменту Досліджень та Аналітики, BGK, звернув увагу на те, що BGK незважаючи на складний період, не припиняє свою експортну та інвестиційну діяльність в Україні, також він запевнив у глибокій зацікавленості Банку у підтримці України навіть в умовах воєнного конфлікту; Дмитро Кушнеров, Експерт з питань експортного фінансування, PEKAO S.A, в своєму виступів наголосив на необхідності швидкого розвитку економіки України в контексті європейських стандартів та висловив побажання щодо найскорішого вступу України до Євросоюзу, відзначивши переваги такого членства і його вплив на економічний розвиток.
Величезна подяка всім нашим партнерам, ваша підтримка стала ключовим фактором успіху нашого форуму.
Організатори: Асоціація українського бізнесу в Польщі та EUCON Юридична група.
Стратегічний партнер: Polska Agencja Inwestycji i Handlu – PAIH.
Під патронатом: Ambasada Ukrainy w Rzeczypospolitej Polsce/Посольство України в Польщі.
За підтримки: Конфедерація будівельників України; Polski Związek Pracodawców Budownictwa (PZPB).
Експортно-імпортний партнер: АТ «Укрексімбанк».
Інформаційні партнери: Міжнародне товариство польських підриємців в Україні; Diia.Business І Warsaw; Business Centre Club; Związek Przedsiębiorców i Pracodawców; Konfederacja Lewiatan.