Відбудова, інвестиції, інновації: головні результати V Foreign Investment Congress

28–29 травня 2026 року у Києві відбувся V Foreign Investment Congress — інвестиційна платформа, яка об’єднала ключових стейкхолдерів задля залучення міжнародного та приватного капіталу для відновлення України. Захід об’єднав 322 учасники з 36 країн та відбувся за підтримки UkraineInvest – національний офіс із залучення та підтримки інвестицій.

Програма Конгресу охопила 19 панельних дискусій, презентації інвестиційного потенціалу українських громад, а також воркшоп від Офісу Horizon Europe і практичний майстер-клас із питань доступу ветеранського бізнесу до фінансових ресурсів.

У центрі обговорень були питання сталого відновлення України, розвитку інфраструктури, зміцнення енергетичної безпеки та формування сприятливого інвестиційного середовища. Окрему увагу учасники приділили перспективам агропереробки, будівництва, оборонного сектору та технологій подвійного призначення, зокрема MilTech і DefenceTech. У фокусі дискусій також опинилися кібербезпека, розвиток ветеранського підприємництва та посилення людського капіталу як ключового чинника економічного відновлення країни.

Відкриваючи Конгрес, співголова Організаційного комітету Ярослав Романчук наголосив, що головною метою заходу є створення ефективного майданчика для діалогу між усіма учасниками інвестиційної екосистеми та залучення інвестицій для відбудови й розвиток України.

Виконавча директорка UkraineInvest Марина Хлистун підкреслила, що Україна поступово змінює своє сприйняття на міжнародній арені — від країни, асоційованої переважно з воєнними ризиками, до держави нових інвестиційних можливостей. Вона відзначила, що серед ключових секторів для залучення капіталу сьогодні є виробництво, енергетика, оборонні технології, логістика та переробна промисловість. За її словами, саме ці галузі формують основу для нової індустріалізації України та її майбутнього внеску у технологічний розвиток Європи.

Також з вітальним словом виступив Андрій Романчук, співголова Організаційного комітету Конгресу, який окреслив стратегічне значення Конгресу як платформи, що поєднує політичний діалог із практичними рішеннями для інвесторів.

Перша панельна дискусія “Конкурентоспроможна Україна 2030: інвестиції в сталу та розумну відбудову” була присвячена стратегічному баченню економічної трансформації України та ролі міжнародного капіталу у процесі відновлення та розвитку країни. Модератором панелі виступила Марина Хлистун, виконавча директорка UkraineInvest.

У центрі обговорення: формування конкурентної економіки майбутнього, розвиток ключових секторів зростання та перетворення інвестиційного потенціалу України на реальні проєкти та фінансування. Окремо було підкреслено важливість міжнародної підтримки, інтеграції України до європейського економічного простору та продовження реформ як базової умови для залучення інвестицій.

Спікери відзначили сталість інтересу міжнародних партнерів до України, а також готовність приватного сектору продовжувати діяльність та інвестування попри виклики. Значну увагу було приділено інструментам залучення капіталу — гарантіям, страхуванню воєнних ризиків та механізмам підтримки інвестицій, які є критично важливими для масштабної відбудови.

Серед спікерів панелі: Андрій Теліупа, заступник міністра економіки (серпень 2024 – грудень 2025, Україна); Йооп Нійссен, заступник Посла Нідерландів в Україні, керівник економічного відділу (Нідерланди); Максиміліан Раш, заступник глави місії, Посольство Німеччини (Німеччина); П’єр Оффре, економічний радник Посольство Франції в Україні (Франція); В’ячеслав Овечкін, спеціаліст з питань кредитування, Європейський інвестиційний банк (Люксембург); Штефан Сікарс, Старший координатор з питань України, Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО, Австрія); Тецуо Шибата, генеральний директор, JETRO Kyiv (Японія); Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні (Україна); Анна Роджерс, Директорка з міжнародного розвитку, TheCityUK (Великобританія).

Друга панельна дискусія була присвячена умовам ведення бізнесу в Україні та ключовим реформам, що формують інвестиційне середовище країни. У центрі обговорення: гармонізація законодавства з нормами ЄС, реформа публічних закупівель і митниці, розвиток державно-приватного партнерства, захист інтелектуальної власності та цифровізація державних сервісів. Модерував панель Ярослав Романчук, керуючий партнер EUCONLAW Group.

Серед ключових меседжів: розвиток прозорих правил для інвесторів та зменшення регуляторної непередбачуваності як одного з головних викликів для бізнесу. Спікери відзначили прогрес у ключових реформах та їхній практичний вплив на бізнес-середовище. Зокрема, у сфері публічних закупівель впроваджується перехід до оцінки якості замість виключно найнижчої ціни та інтеграцію з платформою TED. У митному напрямі триває підготовка нового кодексу ЄС-формату та цифровізація процедур. Окремо підкреслено посилення інституту державно-приватного партнерства як інструменту відновлення України.

Також серед ключових акцентів панелі: розвиток регіональних проєктів ППП, масштабна реформа сфери інтелектуальної власності, запуск механізмів комерціалізації оборонних розробок та розвиток GovTech-екосистеми як основи цифрової трансформації держави.

Серед спікерів панелі: Анка Фельдгузен, бізнес-омбудсмен; Ярослав Любченко, СЕО ДП «Прозорро»; Андрій Артеменко, директор департаменту, Державна митна служба; Ніко Гачечиладзе, директор, Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства; Олена Орлюк, директор, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій; Катерина Наливайко, Начальниця Управління з питань інтелектуальної власності Міністерства оборони України; Сергій Кононенко, Директор, Агенція регіонального розвитку Одеської області; Катерина Ставнійчук, CEO GovTech Альянс України.

У межах панельної дискусії 3.1 «Будівництво та інфраструктура України: інвестиційні можливості, державна підтримка та фінансові механізми» спікери зосередилися на ключових передумовах запуску масштабної відбудови України та залученню міжнародного капіталу в будівельний і інфраструктурний сектор. Модератором панелі виступив Олександр Червак, CEO, Конфедерація будівельників України.

Учасники обговорили готовність ринку та державних інституцій до реалізації великих інфраструктурних проєктів в умовах війни та в післявоєнний період, а також необхідність формування передбачуваного, прозорого та інвестиційно привабливого середовища. Окремий акцент було зроблено на ролі державних гарантій, розвитку фінансових інструментів, підготовці «bankable» проєктів і гармонізації регуляторної бази з міжнародними стандартами. Також було підкреслено, що ключовим фактором успішної відбудови є не лише доступ до капіталу, а й якісна підготовка проєктів, інституційна спроможність громад та ефективна взаємодія з міжнародними партнерами.

Спікери панелі: Євген Плащенко, директор Департаменту просторового планування територій та архітектури Міністерства розвитку громад та територій України; Тарас Лилик, заступник Голови Ради директорів з питань діяльності експертних організацій, Конфедерація будівельників України; Александр Теббе, засновник, генеральний директор Crowd Ukraine Invest AG (Німеччина); Сьорен Мьоллер, керівник офісу Impact Fund Denmark у Києві (Данія); Фарук Адияман, директор представництва в Україні, Eptisa (Іспанія).

У межах дискусії 3.2 «Зроблено в Україні, перевірено в боях: революція в експорті оборонної продукції та технологій подвійного призначення» учасники обговорили трансформацію українського оборонного експорту, зміни регуляторного середовища та нові підходи до міжнародної кооперації. Окрему увагу приділили балансу між потребами Сил оборони та розвитком експортного потенціалу оборонної галузі. Модератор панелі – Роман Судольський, співзасновник, головний редактор, Defender Media (Україна).

Було відзначено, що експорт оборонної продукції не зупинився, але суттєво змінив структуру: зросла частка сервісів, ремонту та компонентів, тоді як постачання готових виробів відбувається під жорстким державним контролем і в межах міжвідомчих процедур. Водночас ключовим викликом залишається відсутність чітких і передбачуваних правил експорту. Попри готовність ринку до розвитку, бізнесу бракує стабільного та зрозумілого регуляторного фреймворку.

Перспективним напрямом визначено поглиблення міжнародної кооперації — від спільного виробництва до експорту технологій і комплексних рішень. Було зазначено, що Україна вже розглядається європейськими партнерами як важливий технологічний гравець, зокрема у сфері безпілотних систем, попри наявні регуляторні та фінансові бар’єри.

Окремо підкреслено, що експорт технологій може стати драйвером розвитку галузі за умови збереження пріоритету оборонних потреб держави та контролю над критичними технологіями. Також наголошено на важливості належної юридичної та комплаєнс-підготовки компаній, зокрема у питаннях інтелектуальної власності та відповідності вимогам європейського ринку.

Спікери панелі: Олег Цільвік, т.в.о. Голови, Державна служба експортного контролю України; Ігор Федірко, виконавчий директор Української ради зброярів; Томас Урбонас, офіцер з питань політики, Офіс оборонних інновацій ЄС при Делегації ЄС в Україні (Бельгія); Олександр Федоришин, СЕО, ДП «Спецтехнекспорт» (Україна); Олег Федоришин, Директор з досліджень та розробок, DevDroid (Україна); Юрій Фенікс, Заступник командира з розвитку безпілотних систем, Lasar’s Group (Україна); Інга Левандовська, молодша партнерка, EUCONLAW Group (Польща).

У межах панелі 3.3 «Екосистема перемоги: як уряд, громади та міжнародні партнери створюють Україну, дружню до ветеранів підприємців» було обговорено ключові умови розвитку ветеранського підприємництва в Україні та його роль у формуванні нової економічної моделі країни. Модератор панелі – Сергій Позняк, президент Асоціації підприємців ветеранів України.

Учасники дискусії наголосили на необхідності переходу від виключно соціальної підтримки до створення системи економічних можливостей для ветеранів — доступу до фінансування, ринків, контрактів, навчання та менторських програм.

Окрему увагу приділили розвитку законодавчої бази: чинне регулювання потребує практичного наповнення через підзаконні акти, державні програми та фінансові інструменти, які забезпечать реальну імплементацію політики.

Важливим напрямом визначено фінансову інклюзію ветеранів, яка передбачає комплексний підхід — від роботи з військовослужбовцями ще до повернення до цивільного життя до їх інтеграції у фінансову систему як підприємців і споживачів послуг.

Окремо підкреслено роль громад у процесі реінтеграції ветеранів. Серед пріоритетів: зменшення бюрократичних бар’єрів та формування ефективної системи інформування про доступні можливості підтримки.

Також наголошено, що критично важливим фактором становлення ветеранського бізнесу є не лише гранти чи кредити, а насамперед отримання першого контракту, який дозволяє підприємству перейти до стадії сталого розвитку.

Спікери панелі: Ігор Лужанський, директор Департаменту стратегії та розвитку Національного банку України; Анатолій Остапенко, Народний депутат України, Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів; Ніна Роговець, перша заступниця Виконавчого директора, Український ветеранський фонд; Юрій Остапюк, голова ради, CEO Club Ukraine; Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України; Станіслав Риженков, уповноважений Київської міської ради з прав ветеранів війни.

У межах панелі 4.1 «Як інвестувати в Україну: практичний маршрут для бізнесу та інвесторів» учасники обговорили ключові умови входу інвесторів на український ринок, інструменти зниження ризиків та практичні механізми реалізації інвестиційних проєктів. Модератор панелі – Катерина Полякова, старша експертка з питань інвестицій, Команда підтримки відновлення та реформ при Міністерстві Економіки України.

Основний фокус дискусії був зосереджений на формуванні зрозумілого та передбачуваного інвестиційного маршруту для бізнесу, який дозволяє ефективно працювати в умовах підвищених ризиків і водночас використовувати потенціал ринку, що трансформується.

Учасники відзначили важливість прозорого регуляторного середовища, розвитку інституційної підтримки та узгодженості правил гри для інвесторів. Окремо було підкреслено роль міжнародних фінансових інституцій, страхових механізмів та партнерських структур у зниженні ризиків та полегшенні входу на ринок.

Спікери підсумували, що попри складні умови, Україна розглядається як ринок значних можливостей для міжнародних інвесторів, особливо у контексті відбудови та економічної трансформації.

Серед спікерів панелі: Марина Хлистун, виконавча директорка, UkraineInvest; Катерина Чечель, операційна менеджерка, International Finance Corporation (USA); Олексій Пархомчук, інвестиційний директор, Impact Fund Denmark (Данія); Крістіна Падалка, член правління, «Експортно-кредитне агентство» (Україна); Вікторія Куликова, керівниця департаменту комітетів European Business Association, Менеджерка Комітету з відновлення України; Ярослав Романчук, керуючий партнер, EUCONLAW Group (Україна).

У межах панелі 4.2 «Інвестиційний потенціал оборонної та безпекової екосистеми України: miltech / defence tech / security» учасники обговорили перспективи розвитку українського оборонного сектору, інвестиційні можливості галузі, механізми фінансування та вихід українських компаній на міжнародні ринки. Модератор панелі – Дмитро Кузьменко, генеральний директор, Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (Україна).

Спікери відзначили, що Україна стала одним із найдинамічніших центрів розвитку оборонних технологій завдяки швидким циклам R&D, тісній взаємодії виробників із військовими та постійній адаптації рішень до потреб фронту. Серед ключових технологічних трендів були названі штучний інтелект, автономні системи, безпілотні технології та забезпечення сумісності різних оборонних платформ.

Було відзначено, що український defence-tech залишається привабливим для інвесторів завдяки унікальному бойовому досвіду та високому інноваційному потенціалу.

У ході дискусії також обговорювалися інструменти фінансування галузі — від грантів і пільгових кредитів до венчурного капіталу та «smart money», що поєднує фінансові ресурси з експертизою, міжнародними партнерствами та доступом до нових ринків.

Окремий акцент було зроблено на розвитку dual-use технологій, які можуть застосовуватися як у військовій, так і в цивільній сферах, забезпечуючи довгострокову комерційну життєздатність інновацій.

Учасники наголосили, що подальший розвиток галузі потребує вдосконалення механізмів фінансування, прозорих та цифровізованих процедур експортного контролю, а також активної інтеграції українських компаній у міжнародні оборонні програми, спільні підприємства та глобальні ланцюги постачання.

Спікери панелі: Володимир Стецик, в.о. керівника Офісу залучення інвестицій до оборонно-промислового комплексу, Міністерство оборони України; Андрій Мойсєєнко, Член Правління, АТ «Укрексімбанк» (Україна); Тонні Мартін Ніссен, генеральний директор, DUK Development ApS (Данія); Володимир Зіновський, CEO, TAF Industries (Україна); Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрової трансформації (2023–2025 рр.), Міністерство оборони України; Бенджамін Крамер, керуючий партнер, Verne Capital Advisory (Німеччина); Ольга Ситниченко, головний операційний директор, Axendra (Україна); Катерина Яворська, президентка та співзасновниця, Українська торгова палата в Японії (Японія).

У межах панелі 4.3 «Від кризи до можливості: трансформація енергетичного сектору України, енергетична безпека та інвестиційний потенціал» учасники обговорили відновлення української енергетики в умовах війни, залучення інвестицій, розвиток відновлюваних джерел енергії та нові технологічні рішення для підвищення енергетичної стійкості держави. Модератором панелі виступив Юрій Кривошея, віцепрезидент, Канадсько-українська торгова палата (Україна).

Ключовим меседжем дискусії стало те, що відбудова енергетичного сектору має стати не лише процесом відновлення зруйнованої інфраструктури, а й можливістю для створення сучасної, децентралізованої та конкурентоспроможної енергосистеми. Спікери наголосили, що основним драйвером таких змін має бути приватний капітал, тоді як держава та міжнародні фінансові інституції повинні забезпечувати сприятливі умови для інвесторів і допомагати зменшувати ризики.

Окрему увагу було приділено розвитку відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії. Попри виклики воєнного часу, Україна демонструє зростання інвестицій у сонячну, вітрову генерацію та накопичувачі енергії, а децентралізація енергосистеми розглядається як один із ключових інструментів підвищення її безпеки та стійкості до атак.

Учасники також відзначили важливість впровадження енергоефективних рішень у всіх секторах економіки та розвитку механізмів фінансування таких проєктів. Серед перспективних напрямів були названі модернізація інфраструктури, розвиток мікромереж, накопичувачів енергії та інноваційних технологій генерації.

Окремо було відзначено потенціал співпраці України з міжнародними партнерами, зокрема Японією, яка готова ділитися сучасними технологіями та досвідом забезпечення енергетичної безпеки. Учасники підкреслили, що поєднання міжнародної експертизи, інновацій та приватних інвестицій може стати основою для формування нової енергетичної моделі України.

Підсумовуючи дискусію спікери зауважили, що міжнародні інвестори продовжують розглядати Україну як перспективний ринок, однак для залучення нових інвестицій критично важливими залишаються передбачувані правила роботи, прозорість, якісне корпоративне управління та ефективні механізми страхування ризиків.

Серед спікерів панелі: Сергій Поровський, спеціальний радник Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України; Бурак Пехліван, член правління, Inventerra Energy (Туреччина); Жак Лафітт, співзасновник, Infinitix (Франція); Пол Восбек, генеральний директор, засновник, QuinteQ Energy (Нідерланди); Олена Смирнова, директорка, керівниця українського офісу в Україні, Swedfund International, (Швеція); Тетяна Гончаренко, консультантка, CastGlobal Group, Міжнародні інвестиційні проєкти (Японія).

У межах панелі 5.1 спікери обговорили формування цілісної інвестиційної екосистеми України та практичні інструменти входу інвестора на український ринок. Дискусія була сфокусована на тому, як держава вибудовує зрозумілу «інвестиційну навігацію» — від першого контакту інвестора з проєктом до його реалізації та масштабування. Модератором панелі виступила Марина Хлистун, виконавча директорка, UkraineInvest.

Учасники панелі відзначили, що інвестиційна екосистема України складається з багатьох взаємопов’язаних інструментів — державних програм, індустріальних парків, приватизації, державно-приватного партнерства, грантів і кредитів, а також міжнародної підтримки.

Окрема увага була приділена політиці «Зроблено в Україні» як ключовому інструменту розвитку промисловості та переробного сектору економіки. Наголошено, що її практична реалізація базується на низці механізмів, зокрема локалізації в публічних закупівлях, компенсаційних програмах для української техніки та обладнання, грантовій підтримці виробників, а також стимулах для розвитку індустріальних парків і реалізації інвестиційних проєктів

Додатково відзначено важливість спрощення регуляторних процедур, зокрема у сфері землекористування, що суттєво скорочує час запуску виробництв.

Індустріальні парки були відзначені як один із найбільш практичних інструментів для швидкого старту виробничих проєктів, що забезпечують інвесторам готову інфраструктуру, доступ до земельних ділянок і виробничих площ, підключення до мереж, податкові стимули та сервісну підтримку керуючих компаній, які фактично виконують функцію інвестиційних фасилітаторів.

Окремо було розглянуто доступні інструменти фінансування бізнесу, зокрема державні кредитні програми, гранти на модернізацію виробництва, механізми портфельних гарантій і залучення міжнародних донорських ресурсів. Підкреслено, що банки поступово стають ключовими провайдерами реалізації державних програм підтримки інвестицій.

Також було розглянуто розвиток державно-приватного партнерства як механізму реалізації складних інфраструктурних і соціально значущих проєктів. Наголошено на новій логіці підготовки PPP-проєктів — від ініціації на рівні громад до структурованої оцінки ефективності та винесення на конкурс. Окремо відзначено роль приватизації як інструменту запуску brownfield-активів із готовою інфраструктурою та скороченими строками входу інвестора.

Серед спікерів заходу: Дмитро Кисилевський, заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку; Андрій Гапон, голова правління, Національна установа розвитку; Ніко Гачечиладзе, директор, Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства; Владислав Данилишин, директор Департаменту приватизації Фонду державного майна України; Ростислав Коробка, віцепрезидент, Торгово-промислова палата України.

У центрі обговорення панелі 5.2 були питання: як забезпечити масштабне фінансування оборонних технологій у середовищі, де інновації розвиваються значно швидше, ніж фінансові та регуляторні механізми. Модератор панелі – Кейт Турська, засновниця «Mahi for Ukraine», віцепрезидентка Новозеландсько-української бізнес-асоціації (Нова Зеландія).

У межах дискусії учасники обговорили трансформацію моделей фінансування оборонного сектору України — від традиційної міжнародної допомоги до залучення приватного та венчурного капіталу, а також розвитку гібридних інвестиційних інструментів.

Було відзначено, що Україна стала одним із найдинамічніших центрів оборонних інновацій у світі, де технологічні рішення проходять повний цикл розвитку — від бойового застосування до масштабування — у надзвичайно стислих часових рамках.

Водночас ключовим викликом залишається не нестача капіталу, а бар’єри його структуризації та доступу до сектору, зокрема юридична та контрактна невизначеність, складність експорту, питання інтелектуальної власності та відсутність уніфікованих інвестиційних стандартів.

Спікери наголосили на поступовому переході від грантової моделі до ринкових механізмів фінансування, включаючи венчурний та приватний капітал, державно-приватні партнерства та спільні міжнародні проєкти.

Окрему увагу було приділено необхідності розвитку правової та інституційної інфраструктури, яка забезпечить передбачуваність для інвесторів, захист контрактів, ефективні механізми управління ризиками та можливості масштабування оборонних компаній.

Підсумовуючи, учасники дійшли згоди, що довгостроковий розвиток оборонного сектору України залежить від поєднання приватного капіталу, міжнародних інституцій та нових фінансових моделей, здатних відповідати швидкості воєнної економіки та інноваційного циклу.

Серед спікерів панелі: Дан Кучеренко, менеджер з міжнародних партнерств, Благодійний фонд Сергія Притули (Україна); Віолета Москалу, засновниця, генеральна директорка, Global Ukraine (Франція); Марк Войджер, радник, Raincloud Group (США); Алан Рейган, Директор з інформаційних технологій, партнер, UAID Fund LP (США); Андрій Колодюк, голова Наглядової ради, Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (Україна); Андрій Романчук, старший партнер, EUCONLAW Group, (Польща).

У межах панелі 5.3 «Людський капітал: ринок ветеранських талантів через зайнятість та підприємництво» було розглянуто один із ключових викликів українського ринку праці — інтеграцію ветеранів у цивільну економіку як носіїв унікального людського капіталу, сформованого в умовах війни. Модератор панелі – Віктор Берлін, президент, Ліга страхових організацій України.

Учасники відзначили, що ветеранський досвід часто залишається недостатньо зрозумілим для роботодавців. Військові ролі та набуті компетенції — лідерство, ухвалення рішень у кризових умовах, стресостійкість і адаптивність — не завжди «перекладаються» мовою бізнесу, що створює розрив між ринком праці та реальними можливостями ветеранів.

Було підкреслено, що бар’єри працевлаштування формуються як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. До внутрішніх належать професійна ідентифікація, недооцінка або переоцінка власного досвіду та потреба в перекваліфікації. До зовнішніх — недостатня підготовка роботодавців і HR, відсутність системного зворотного зв’язку та низька обізнаність щодо наявних програм підтримки.

Окремо наголошувалося, що понад 70% ветеранів потребують перекваліфікації, що вимагає розвитку гнучких, практикоорієнтованих форматів навчання, зокрема програм стажування та навчальних центрів при роботодавцях із перспективою подальшого працевлаштування.Серед практичних рішень було відзначено розвиток платформ, що «перекладають» військовий досвід на мову цивільних компетенцій, та ініціатив, які напряму з’єднують ветеранів із роботодавцями.

У підсумку учасники дійшли висновку, що ефективна інтеграція ветеранів потребує системного підходу, який поєднує розвиток ринку праці, доступ до перекваліфікації та партнерство бізнесу, держави й громадського сектору.

Серед спікерів панелі: Анастасія Розлуцька, Керівниця проєкту «Назустріч», Work.ua (Україна); Сергій Позняк, президент Асоціації підприємців ветеранів України; Дмитро Грицута, голова Правління, СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (Україна); Галина Соловйова, PhD, професор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Голова Академії внутрішньої медицини (Україна); Вікторія Калинюк, керівниця проєктів з реінтеграції ветеранів та їх близьких, Superhumans (Україна); Ольга Рукавішнікова, ветеранка, гранатометниця, Збройні сили України; Олена Бідованець, керівниця, ГО «Простір Твого Зростання» (Україна).

У межах панелі 6.1 «Технології майбутнього та інвестиції: штучний інтелект, кібербезпека та космос» учасники обговорили ключові технологічні напрями, які визначатимуть конкурентоспроможність держав і бізнесу в найближчі роки, а також умови залучення інвестицій у високотехнологічні проєкти. Модерувала панель Катерина Черногоренко, заступниця Міністра оборони з питань цифрової трансформації (2023–2025 рр.), Міністерство оборони України.

Одним із головних меседжерів дискусії стало те, що Україна вже сьогодні є унікальним середовищем для тестування та впровадження інновацій у сферах штучного інтелекту, кібербезпеки та оборонних технологій.

Учасники наголосили, що для розвитку інноваційної екосистеми необхідне поєднання державної підтримки, приватного капіталу та міжнародного партнерства. Окрему увагу було приділено ролі держави як першого замовника інноваційних рішень, а також необхідності створення сприятливих умов для захисту інтелектуальної власності та комерціалізації технологій.

Було відзначено, що на платформі Brave1 вже зареєстровано близько 5 тисяч оборонних розробок, а обсяг залучених інвестицій у такі проєкти перевищив 200 млн доларів.

Серед технологій, які матимуть найбільший вплив у найближчі роки, експерти назвали автономні системи та рої безпілотників (swarm technologies), AI-рішення для прийняття рішень у реальному часі, кіберстійкість нового покоління, агентний штучний інтелект, автоматизацію розробки програмного забезпечення, а також квантові технології та квантову безпеку. Водночас учасники підкреслили, що впровадження нових технологій має супроводжуватися розвитком людського капіталу, оскільки саме люди залишаються головною умовою успішної цифрової трансформації.

Серед учасників панелі: Євген Кагановський, генеральний менеджер Microsoft в Україні та країнах Балтії (Україан); Євгенія Клепа, Експертка, Brave1 (Україна); Тетяна Свентозельська, партнерка, EUCONLAW Group (Україна); Максим Васильченко, СЕО, TENCORE (Україна); Міро Попович, старший менеджер з міжнародних відносин, Українська Рада Зброярів (Україна); Юрій Кривошея, віцепрезидент, Канадсько українська торгова палата (Україна); Крістіан Шнедлер, генеральний директор, Rilian Technologies (Об’єднані Арабські Емірати).

У межах панелі 6.2 «Аграрний сектор України як драйвер економічного відновлення та гарант глобальної продовольчої безпеки: інвестиції в стійкість, відновлення та модернізацію» учасники обговорили роль аграрної галузі у відновленні української економіки, перспективи залучення інвестицій та ключові виклики, з якими сектор стикається в умовах війни. Модератором панелі виступила Інна Мєтєлєва, старшиа менеджерка проєктів Україна, TheCityUK (Велика Британія).

Під час дискусії наголошувалося, що агропромисловий комплекс залишається одним із ключових секторів економіки України, забезпечуючи валютні надходження, зайнятість населення та вагомий внесок у глобальну продовольчу безпеку. Учасники відзначили стійкість українських агровиробників, які продовжують працювати попри воєнні ризики, руйнування інфраструктури та логістичні обмеження.

Однією з центральних тем панелі стала необхідність переходу від експорту сировини до виробництва продукції з високою доданою вартістю. Експерти наголосили на важливості розвитку переробної галузі, зокрема тваринництва та біотехнологій. За їхніми оцінками, лише розвиток свинарства може забезпечити Україні від 6 до 12 млрд євро доданої вартості щороку, тоді як впровадження сучасних технологій і продуктів переробки здатне суттєво посилити цей економічний ефект. Також було відзначено конкурентну перевагу України завдяки низькій собівартості виробництва — менше 1 євро проти понад 2 євро у країнах ЄС.

Окрему увагу учасники приділили необхідності залучення інвестицій у модернізацію виробництва, розвиток переробки, відновлення зрошувальних систем та впровадження інноваційних агротехнологій. Також обговорювалися питання розмінування сільськогосподарських земель, страхування воєнних ризиків та розширення доступу бізнесу до фінансування.

Підсумовуючи дискусію, учасники зазначили, що майбутнє українського агросектору полягає не лише у збільшенні обсягів виробництва, а й у формуванні більш технологічної, сталої та конкурентоспроможної моделі розвитку, здатної забезпечити довгострокове економічне зростання України та зміцнення її позицій на світових ринках.

Серед спікерів панелі: Баграт Ахіджанов, директор Департаменту аграрного розвитку, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України; Михайло Гранчак, старший інвестиційний банкір (Україна); Ярослав Гончаренко, інвестиційний аналітик, Ukraine-Moldova American Enterprise Fund (USA); Веслі Джордан, CEO, VisionFund Ukraine (США); Олексій Пархомчук, інвестиційний, директор, Impact Fund Denmark (Данія); Микола Бабенко, виконавчий директор, Асоціація «М’ясної галузі України» (Україна); Віталій Ільченко, CEO, UKRAVIT (Україна); Богдан Сенчук, президент SBA, радник Swedfund PA (Швеція); Олівер Гірліхс, генеральний директор компанії Bayer в Україні (Німеччина).

У межах дискусії 7.1 «Від поля бою до глобального ринку: українські оборонні стартапи та ветерани-підприємці» учасники зосередилися на трансформації українського оборонного сектору в умовах війни, ролі ветеранів і військових як ключових інноваторів, а також на викликах масштабування оборонних технологій на міжнародні ринки. Модерував панель Артем Пиндик, амбасадор бренду, DECPT (Україна).

Спікери відзначили, що Україна фактично стала унікальним полігоном для випробування оборонних рішень у реальних бойових умовах, де цикл розробки значно прискорився: від ідеї до бойового застосування може проходити лише 3–5 місяців.

Окремо підкреслено роль ветеранів і військових як ключових джерел прикладних інновацій. Їхній досвід дозволяє швидко створювати та адаптувати рішення під умови фронту, зокрема в сферах роботизованих систем і безпілотних технологій. Водночас відзначено складність їх інтеграції в бізнес через обмежений час, специфіку служби та виклики комерціалізації розробок.

Серед ключових викликів відзначено питання інтелектуальної власності та інвестиційну невизначеність. Спікери наголосили, що тривалість патентування (9–12 місяців) не відповідає швидкості розвитку оборонних технологій, а правові ризики щодо IP залишаються суттєвим бар’єром, особливо для розробок, створених під час служби. Водночас зафіксовано зростання інтересу міжнародних інвесторів, хоча частина з них досі наполягає на реєстрації компаній поза Україною.

Окремо обговорювалися регуляторні бар’єри, зокрема відсутність єдиних і прозорих правил експортного контролю. Спікери навели приклади різного трактування дозволів на вивезення зразків, що створює непередбачуваність для компаній і ускладнює співпрацю з міжнародними партнерами. Було підкреслено потребу у формуванні чіткої та однакової для всіх системи правил, яка б зменшила регуляторну невизначеність.

Підсумовуючи, учасники дійшли висновку, що український оборонний сектор уже сьогодні формує нову модель інновацій, засновану на швидкості, практичному бойовому досвіді та тісній взаємодії військових, інженерів і підприємців. Ключовими умовами подальшого розвитку залишаються прозорі правила гри, ефективна взаємодія держави з інноваторами та створення зрозумілої інвестиційної рамки для міжнародного капіталу.

Серед спікерів панелі: Раян Грант Літтл, голова, співзасновник, Invest in Bravery (Канада); Тарас Остапчук, директор, Ratel Robotics (Україна); Яніс Борданс, адвокат, експерт з питань управління та інституційного контролю ризиків (Латвія); Мирослав Рябий, головний конструктор, Національний університет «Київський авіаційний інститут».

Другий день Foreign Investment Congress відкрила панельна дискусія «Від будівельного майданчика до інвестиційного магніту: чи має громада стратегію розвитку, яка приваблює капітал, створює цінність для інвестора і трансформує це в розвиток та благополуччя громади». Модератор панелі – Ярослав Романчук, керуючий партнер EUCONLAW Group.

Обговорення охопило як державний рівень регіональної політики, так і практичні підходи регіонів до формування інвестиційних пропозицій. Було наголошено, що Україна вже проходить етап європейської інтеграції у сфері регіональної політики, зокрема скринінг за Розділом 22 та імплементацію принципів регламенту ЄС 1060. У цьому контексті держава готує нову стратегію регіонального розвитку на 2028–2034 роки, яка має бути більш функціональною та орієнтованою на різні типи територій — від прифронтових громад до регіональних центрів зростання.

Окремо було підкреслено проблему інституційної спроможності громад, було відзначено, що значна частина проєктів у регіональних портфелях наразі не створює достатньої економічної доданої вартості, що ускладнює залучення міжнародного фінансування.

Важливою частиною дискусії стала презентація інвестиційного потенціалу регіонів, які продемонстрували різні моделі економічної спеціалізації та розвитку. Одеська область позиціонується як логістичний, аграрний і туристичний центр із розвитком виноробства та міжнародних інфраструктурних і соціальних проєктів. Харківська область зосереджена на розвитку машинобудування, ІТ та оборонного сектору, а також агропереробки та енергетичних проєктів у контексті масштабної відбудови. Вінниччина демонструє стабільне зростання прямих іноземних інвестицій і активно розвиває мережу індустріальних парків і наукових ініціатив. Сумщина впроваджує кластерну модель розвитку, зокрема у сферах переробки відходів і агровиробництва, включаючи експортно орієнтовані проєкти. Дніпропетровська область залишається ключовим промисловим регіоном країни з потужною індустріальною базою та значним присутністю міжнародних виробничих компаній.

Окремо було представлено підхід міжнародної фінансової підтримки, зокрема грантові механізми для підготовки техніко-економічних обґрунтувань (feasibility studies) у сферах інфраструктури, енергетики, транспорту та соціальних послуг. Було відзначено, що ключовою умовою успішної реалізації таких програм є наявність підготовлених, якісно оформлених проєктів, тоді як для частини прифронтових регіонів доступ до фінансування залишається обмеженим через інституційні та страхові бар’єри.

Учасники підсумували, що ефективне залучення капіталу потребує системного підходу, включно з формуванням прозорих проєктних портфелів, розвитком культури презентації інвестиційних можливостей та активнішою взаємодією з міжнародними партнерами.

У дискусії взяли участь: Віталій Проценко, директор Департаменту регіональної політики та реінтеграції територій, Міністерство розвитку громад та територій України; Сергій Кононенко, директор, Агенція регіонального розвитку Одеської області (Україна ); Богдан Сенчук, Президент SBA, радник Swedfund PA (Швеція); Євгеній Лук’яненко, директор, «Агенція регіонального розвитку Харківської області» (Україна); Єлизавета Савчук, директорка, Агенція регіонального розвитку Вінницької області (Україна); Віталій Расторгуєв, директор, Агенція регіонального розвитку Сумщини (Україна); Алім Молодан, заступник директора, Дніпропетровське інвестиційне агентство (Україна).

У межах другого дня заходу відбулися панелі, присвячені презентаціям регіональних інвестиційних проєктів, у яких взяли участь представники Дніпропетровської, Харківської, Хмельницької та Вінницької областей, а також Бучанської громади, Луцької міської ради, Сумської міської ради та Сіверськодонецької міської військової адміністрації. Модерував панелі Сергій Цівкач, CEO, Capital 482 (Україна).

Ключовим меседжем дискусії стала необхідність переходу від загальних ідей до «bankable projects» — якісно підготовлених, структурованих та фінансово зрозумілих проєктів для міжнародних інвесторів та фінансових інституцій.

За озвученими даними, у 2025 році в Україні було здійснено близько $15 млрд капітальних інвестицій, з яких приблизно 70% — власні кошти бізнесу, близько 5% — банківське та міжнародне фінансування, і лише 0,1% — прямі іноземні інвестиції.

Алім Молодан, заступник директора Дніпропетровського інвестиційного агентства, представив портфель проєктів у промисловості, енергетиці та відновленні інфраструктури. Серед ключових пріоритетів — індустріальні парки, переробка відходів, розподілена генерація, виробництво продукції з високою доданою вартістю, а також житло для ВПО та промислові майданчики «під ключ».

Наталя Єфимович, керівниця Бучанської агенції регіонального розвитку, представила масштабний проєкт розподіленої енергогенерації потужністю 112 МВт, що включає три компоненти: громадську генерацію, промислову генерацію для індустріальних парків та систему накопичення енергії. Загальний обсяг інвестицій оцінюється приблизно у 144 млн євро, з прогнозованим терміном окупності близько 6–7 років.

Анастасія Більченко, менеджерка з партнерства Агенції регіонального розвитку Харківської області, зосередилася на людському капіталі та стійкості, презентувавши індустріальні парки, проєкти відновлюваної енергетики, системи управління відходами та соціальну інфраструктуру, зокрема житло для ВПО та критичних працівників. Вона відзначила, що один із проєктів сонячної генерації має статус investment-ready та пройдену передінвестиційну підготовку.

Роман Ужва, заступник голови Хмельницької обласної військової адміністрації, презентував проєкти в агроенергетиці, відновлюваній енергетиці та промисловості. Серед ключових ініціатив — розвиток індустріальних парків, біоенергетика (зокрема вирощування міскантусу), сонячна та теплова генерація. Окремо він підкреслив посилення інституційної підтримки інвесторів через investor support office та механізми fast track супроводу інвестицій.

Борис Смаль, директор департаменту економічної політики Луцької міської ради, презентував спортивно-інфраструктурний та рекреаційний розвиток: багатофункціональну спортивну арену міжнародного рівня, туристичні проєкти та підходи до енергетичної автономії міста на основі децентралізованої генерації.

Єлизавета Савчук, директорка Агенції регіонального розвитку Вінницької області, зосередилася на розвитку індустріальних парків, агропереробці, ІТ та машинобудуванні. Окремо було представлено інноваційний парк та проєкти з відновлення інфраструктури, включно з потенційною реконструкцією аеропорту та залученням міжнародних фінансових партнерів.

Поліна Шевченко, головний спеціаліст відділу з питань гуманітарної допомоги Сумської міської ради, представила проєкт сучасного реабілітаційного центру для цивільних, ветеранів та постраждалих від війни, з акцентом на розвиток медичної та освітньої інфраструктури як основи людського капіталу.

Євгенія Бойко, начальниця Сіверськодонецької міської військової адміністрації, презентувала модель розвитку громади в умовах окупації з фокусом на збереженні людського потенціалу, релокації медичних закладів та підготовці інвестиційної платформи для відбудови. Серед ключових проєктів — реабілітаційний центр і розвиток виробництва у партнерстві з міжнародними компаніями.

У підсумку учасники відзначили, що ключовою умовою залучення інвестицій є не лише наявність проєктів, а їхня якісна підготовка, прозорість, фінансова структурованість і ефективний супровід інвестора на всіх етапах реалізації.

Ознайомитися з презентаціями громад можна за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1D5wbGiYDMt-c6iULFFFTNxN8uDre-QcF?usp=sharing

У межах Конгресу було представлено окремий тематичний блок, присвячений розвитку ветеранського бізнесу, який об’єднав серію практичних панелей. До нього увійшли панельна дискусія про інструменти програми Horizon Europe FP9 та майстер-клас щодо доступу до грантів і фінансування для ветеранських підприємців.

Панельна дискусія «Інструменти підтримки та можливості в рамках програми Horizon Europe FP9 для ветеранського бізнесу» була присвячена практичним можливостям участі українського бізнесу в європейських дослідницьких та інноваційних програмах. Модерувала панель Лія Котяш, директорка БФ “Редут”, а спікерами виступили представники Офісу «Горизонт Європа» в Україні — Ігор Таранов, к.е.н., доцент, начальник відділу; Максим Колісник, головний спеціаліст, та Наталія Діденко, заступниця керівника.

У межах дискусії було представлено ключові можливості програми «Горизонт Європа» — дев’ятої рамкової програми ЄС із загальним бюджетом 95,5 млрд євро, що діє до 2027 року. Попри неповноправне членство України в ЄС, українські організації беруть у ній участь без сплати внесків. Відзначено динамічне зростання активності: за останні два роки кількість заявок від українських учасників збільшилася з близько 900 до понад 3100, а обсяг залученого фінансування — з 22,7 до 64,3 млн євро.

Окремо наголошувалося, що грантове фінансування є безповоротним за умови виконання проєктних зобов’язань, а також передбачає покриття 25% непрямих витрат без додаткової звітності, що є важливою перевагою для малого та ветеранського бізнесу.

Спікери підкреслили, що український бізнес має доступ до спеціальних можливостей підтримки, зокрема квотованого фінансування для українських компаній та перспектив участі в програмах Європейського оборонного фонду. Учасникам також роз’яснили різні формати залучення — від міжнародних консорціумів до індивідуальних конкурсів і механізму каскадного фінансування, який передбачає менші гранти та спрощені умови участі.

Також було зазначено, що Офіс «Горизонт Європа» в Україні надає безкоштовну підтримку — від моніторингу актуальних конкурсів і перекладу інформації до консультацій і навчання з підготовки заявок.

У межах майстер-класу Миколи Смолінського, президента Центрально-Європейської Академії Навчань та Сертифікації, було розглянуто питання доступу до грантів і фінансування для ветеранського бізнесу.

Спікер наголосив, що не всі ветерани обов’язково стають підприємцями: успішно вести бізнес здатні близько 10% людей, водночас грантові кошти самі по собі не створюють бізнес — вирішальними є знання, навички та середовище, в якому працює підприємець. Як приклад, він навів кейс 16 ветеранів, які отримали державну підтримку, але зіткнулися насамперед із нестачею бізнес-компетенцій, а не фінансування.

Окремо було представлено концепцію «фінансової драбини»: на старті потрібні невеликі гранти (10–40 тис. доларів), далі — пільгові кредити, а на етапі масштабування — залучення інвестицій із глибоким аналізом бізнесу. При цьому ветеранський статус не є фінансовою перевагою для банків чи інвесторів, тому ключову роль відіграє якість бізнес-моделі.

Серед прикладів практичних рішень були наведені кейси мобільного барбершопу, який став прибутковим після оптимізації логістики, та перепілкової ферми вартістю 1,5 млн грн з окупністю близько 7,5 місяців, що вже реалізується в кількох регіонах України.

Спікер також підкреслив, що міжнародні донори, зокрема програми ЄС, працюють за принципом рівних можливостей і оцінюють насамперед життєздатність бізнес-ідеї. Головний висновок майстер-класу — проблема розвитку ветеранського бізнесу полягає не у відсутності фінансування, а у браку компетенцій, наставництва та якісної підготовки проєктів.