Віталій Кемінь, адвокат, старший юрист Юридичної групи EUCON
На підставі багаторічного досвіду роботи фахівців податкової практики Юридичної групи EUCON можна стверджувати, що бізнес комфортно себе почуває, коли на нього зменшується податковий тиск. Це сталось й протягом карантину, адже з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції, зокрема, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не застосовувались. Проте свої корективи внесла війна: як наслідок, з 27.05.2022 набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (Закон № 2260), яким внесені зміни, зокрема, до пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (ПКУ). Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних почали застосовуватися у відповідних випадках.
Після таких змін до законодавства всі підприємства заметушились і навіть ніби ожили, почали шукати ліміт з ПДВ. Ніхто ж не хоче, окрім наявного клопоту, отримати ще й на додачу штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Настало 29 липня 2022 року, а останній день реєстрації податкових накладних мав бути вихідним днем, але ж під час воєнного стану у вихідний день не можна зареєструвати податкові накладні, навіть в робочі дні це можна зробити тільки до 18 години. І тут як на зло: то база не працює, то квитанція про реєстрації податкової накладної не приходить або ліміту з ПДВ не вистачає, оскільки колега-бухгалтер кинула на реєстрацію податкову накладну, а вона в цей день і не зареєструвалась, а ще й на додачу податкові накладні за січень 2022 року не зареєстровані.
Як на мене, це справжній колапс і багато непотрібного стресу для бухгалтера. У хвилюванні втрачається ясність — тому до Вашої уваги пропоную розглянути, які є шляхи розв’язання кожної з проблем.
Щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних за січень 2022 року
Так, дійсно, у зв’язку з прийняттям Закону №2260 з 27.05.2022 року у пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ з’явились, зокрема, наступні положення щодо реєстрації податкових накладних:
«Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, зокрема звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану” за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.»
У пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Проте слід відзначити, що Законом №2260 не скасовано пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних протягом дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), і ця норма чинна та не зазнала змін. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2022 №630 строк дії карантину продовжено до 31.08.2022.
Аналіз даних норм дає підстави вважати, що за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за січень 2021 р. штрафні санкції 100 % не будуть застосовуватися на період дії карантину до 27.05.2022 (тобто, до набрання чинності Закону №2260). Це пояснюється тим, що граничний термін реєстрації податкових накладних за січень 2022 року — до 15 лютого 2022 року. Тобто податкові накладні за січень 2022 року не потрапили під регулювання пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, адже ця норма застосовується у тому випадку, коли граничний термін виконання обов’язку потрапляє у період, починаючи з 24.02.2022 до закінчення воєнного стану.
Якщо податкова накладна за січень 2022 року залишилася не зареєстрована і після 27.05.2022 р., то в такому випадку наявна колізія в законодавстві і прийняття Закону №2260 з порушенням принципу стабільності. У цьому випадку доведеться відстоювати інтереси підприємства у суді.
Щодо неотримання квитанції про реєстрацію податкової накладної у день її відправлення до органу ДПС
Так, цілком ймовірно, що якщо підприємство відправило на реєстрацію податкову накладну, наприклад, 29.07.2022 об 17 год. 30 хв. (але у будь-якому випадку до 18 годин), а квитанція про реєстрацію податкової накладної прийшла тільки у понеділок (01.07.2022), податковий орган за результатами проведення камеральної перевірки недійшле акт перевірки та і податкове повідомлення-рішення про застосування санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у подальшому.
У такому випадку таке податкове повідомлення-рішення є незаконним і його можна оскаржити й скасувати у судовому порядку.
Законодавством визначена можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст. 120.1 ПКУ, лише за наявності його вини.
Платник податків, виконавши свій обов`язок щодо складання, підписання та направлення податкових накладних до податкового органу протягом встановлених ПКУ строків, не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків.
Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПКУ якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Положеннями пп. 69.18. підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ установлено, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.
Тобто, якщо до 18 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні накладні вважаються зареєстрованими у цей день.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.11.2018 в справі № 813/815/18, від 23.01.2018 у справі № 806/832/17, від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а, від 27.02.2020 у справі № 804/3559/17 та від 04.06.2020 у справі №560/1570/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.
Щодо реєстрації податкових накладних у перший робочий день після вихідних днів
Можливим є такий випадок, що у підприємства, наприклад, 29.07.2022 р. не вистачає ліміту з ПДВ, аби зареєструвати податкову накладну. І підприємство очікує, поки не зареєструються податкові накладні у постачальника на нього, або поповняє ПДВ-рахунок «живими» грошима. І тут зависають електронні сервіси: податкові накладні постачальників не реєструються, а поповнення ПДВ-рахунку не призвело до збільшення ліміту з ПДВ.
Що ж у такому випадку робити?
- Відправити на реєстрацію податкову накладну, якщо отримано квитанцію про відмову у реєстрації податкової накладної, спробувати зареєструвати податкову накладну на наступний робочий день, так як граничний термін реєстрації все рівно припадав на вихідний день.
- Відправляти на реєстрацію податкову накладну, поки її не буде зареєстровано, або не надійде жодна з квитанцій.
Так, у деяких судових рішеннях (наприклад, постанова Верховного Суду від 18.05.2018 №812/1312/17, постанова суду апеляційної інстанції від 17.07.2018 №823/748/18) суди висловлювали наступну позицію. Випадки, коли граничний строк реєстрації податкової накладної припав на вихідний чи святковий день, норми ПКУ не регулюють. А тому до цих спірних правовідносин застосовується Європейська конвенція про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року. З урахуванням цієї Конвенції граничні строки реєстрації податкової накладної, якщо останній день такого строку припадає на вихідний день, переносяться на перший робочий день.
Одночасно у постановах Верховного Суду від 19.01.2019 №808/2275/16 та від 04.06.2020 № 802/1801/16-а зазначено, що реєстрація податкових накладних не передбачає залучення третіх (не зацікавлених) осіб, а потребує лише наявності електронного підпису, що надає можливість особі здійснити реєстрацію податкових накладних у робочий день. З цих же підстав Суд вважає недоцільним застосовувати Європейську конвенцію про обчислення строків. З огляду на викладене Верховний Суд приходить до висновку, що до цих спірних правовідносин слід застосовувати винятково податкове законодавство, яким визначений граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податків податкових накладних, де облік здійснюється календарними днями, за порушення якого застосовується штраф.
Зважаючи на неоднозначну судову практику та враховуючи те, що ключовим у цій категорії спорів є відсутність вини платника та вчинення всіх необхідних дій для реєстрації податкової накладної, можна стверджувати, що аби уникнути штрафів оптимально, підприємство використовувало другий варіант поведінки, а саме: відправляло на реєстрацію податкову накладну, поки її не буде зареєстровано або не надійде жодна з квитанцій. Проте, якщо підприємство відправило на реєстрацію податкову накладну у перший робочий день (тобто, обрало перший варіант поведінки), тут теж ще нічого не втрачено, адже кожна судова справа має індивідуальний характер і у кожній справі можуть бути нюанси, які і забезпечують позитивне розв’язання податкового спору.
Підсумовуючи викладене, ризик повинен бути виправданий, і не варто відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні. Але якщо підприємство потрапить у безвихідну ситуацію, завжди можна спробувати скористатись особливостями податкового законодавства, аби не накликати на себе негативні фінансові наслідки.
На сьогодні ми як експерти спостерігаємо, що через часті зміни до ПК України протягом військового стану, у бізнесу виникає все більше питань, які мають колізійний та неврегульований характер. Відсутність правової визначеності у бізнес-середовищі та відсутність однозначної судової практики створює серйозні перешкоди у веденні бізнесу.
Досвід роботи команди Юридичної групи EUCON, до якої входять адвокати, податкові радники та аудитори у співпраці з бухгалтерськими службами, дозволяє нам допогти бізнесу якщо не уникнути штрафів, то успішно оскаржити у адміністративному та судовому порядку податкові повідомлення-рішення, на підставі яких вказані штрафи застосовані.
Джерело: видання “Юридична проактика”