Оглядовий аналіз індивідуальних податкових консультацій (15-19 березня) - Юридична група Eucon

Ми використовуємо файли cookie для нашого веб-сайту. Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з використанням нами файлів cookie.

Публікації

Оглядовий аналіз індивідуальних податкових консультацій (15-19 березня)

Сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. Законодавством не встановлено залежність від виду рахунку та банківської установи, з якої здійснюється виплата на користь нерезидента України, доходів за договорами фрахту і оподаткування таких виплат за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів і за рахунок цих доходів (ІПК від 15.03.2021 р. № 929/ІПК/99-00-07-07-02-06).

Постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 1 січня 2021 року, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог ПКУ до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів.

Тобто у разі, якщо діяльність представництва нерезидента підпадає під визначення постійного представництва у розумінні норм ПКУ, то такий нерезидент зобов’язаний до 1 квітня 2021 року подати до контролюючого органу документи для взяття його на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ПКУ. При цьому, представництво такого нерезидента є платником податків до реєстрації нерезидента платником податків у контролюючому органі.

У разі, якщо діяльність представництва нерезидента не підпадає під визначення постійного представництва у розумінні норм ПКУ, таке представництво не реєструється платником податку на прибуток та не подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (ІПК від 15.03.2021 р. № 940/ІПК/99-00-21-02-02-06). 

Відповідно до п. 4 ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, якщо дивіденди виплачуються стосовно частки участі резидента Кіпру у капіталі української компанії, що складає частину активів постійного представництва в Україні цього нерезидента в Україні (або іншим чином фактично пов’язана  з таким представництвом), то пп. 1 і 2 ст. 10 Конвенції не застосовуються. У цьому випадку такі дивіденди відповідно до положень ст. 7 (Прибуток від підприємницької діяльності Конвенції) оподатковуються у складі прибутку постійного представництва резидента Кіпру в Україні (ІПК від 15.03.2021 р. № 941/ІПК/99-00-21-02-02-06). 

Постійні представництва – платники податку на прибуток підприємств за звітний податковий рік (2020 рік) мають право визначати прибуток як різницю між доходом та витратами шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 та складати і подавати до контролюючих органів Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.

При цьому постійні представництва не зобов’язані здійснювати уточнення звітності за податкові періоди півріччя та три квартали 2020 року.

Разом з цим, звертаємо увагу, що починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року постійні представництва нерезидента мають застосовувати норму п. 141.4.7 ПКУ у редакції, чинній з 01.01.2021, та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами і доповненнями) (ІПК  від 15.03.2021 р. № 942/ІПК/26-15-04-03-11). 

За операціями платника податку на прибуток підприємств щодо визнання доходу під час визнання активу у разі безоплатного отримання основних засобів, положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування. Такі операції відображаються при визначені фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку (ІПК від 15.03.2021 р. № 944/ІПК/06-30-18-04-20). 

Низка ІПК присвячена питанню застосування РРО платниками єдиного податку:

У разі перевищення платником єдиного податку другої-четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. (ІПК від 16.03.2021 р. № 956/ІПК/99-00-07-05-01-06). 

Обов’язок застосовувати РРО при реалізації виготовленої продукції виникає у разі перевищення в календарному році обсягу доходу, встановленого ПКУ.   Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись (ІПК від 16.03.2021 р. № 963/ІПК/20-40-07-10-19

У разі, якщо послуги відносяться до статті 193 ПКУ та оподатковуються ПДВ за пільговою ставкою 7 відсотків, а на дату постачання таких послуг постачальником – платником ПДВ була складена податкова накладна за ставкою 20 відсотків, постачальник повинен на дату виявлення помилки скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату надання послуг, та реєструвати такий розрахунок коригування в ЄРПН (ІПК від 16.03.2021 р. № 961/ІПК/26-15-04-02-16). 

Фізична особа – підприємець, яка має основне місце роботи з 01.01.2021 звільняється від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таку особу, у розмірі не менше мінімального страхового внеску (ІПК від 17.03.2021 р. № 1001/ІПК/99-00-04-03-03-06). 

Дохід у розмірі відступленої суми вимоги, отриманий фізичною особою – резидентом від юридичної особи – нерезидента відповідно до договору про відступлення права вимоги (з компенсацією або без такої компенсації), включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах на момент фактичного отримання суми боргу.

Крім того, у разі якщо право вимоги отримується фізичною особою – резидентом безоплатно від юридичної особи – нерезидента, то дохід у вигляді вартості безоплатно отриманого права вимоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як іноземний дохід з відповідним оподаткуванням на момент укладання договору про відступлення права вимоги (ІПК від 17.03.2021 р. № 1007/ІПК/99-00-04-03-03-09). 

Якщо на дату виплати доходу фізична особа – підприємець – платник єдиного податку втратила свій податковий статус у зв’язку з припиненням своєї підприємницької діяльності, то дохід виплачений юридичною особою фізичній особі включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. При цьому зазначений дохід не є базою нарахування і утримання єдиного внеску (ІПК від 17.03.2021 р. № 1008/ІПК/99-00-04-03-03-06). 

У разі наявності у ВПП на території іншої адміністративно-територіальної одиниці відокремленого підрозділу в якому працюють наймані особи, то такий платник зобов’язаний стати за неосновним місцем обліку у відповідному ГУ ДПС та сплачувати до місцевого бюджету податки за місцем такого підрозділу на казначейські рахунки відкриті для платників, які обліковуються в ГУ ДПС (ІПК від 17.03.2021 р. № 1009/ІПК/99-00-04-03-03-06). 

Сума компенсації вартості освітніх послуг, яка нараховується підприємством на користь фізичної особи (батьків або інших законних представників дитини) шляхом зменшення плати за утримання дитини в закладі, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому, якщо зазначена компенсація виплачується підприємством безпосередньо платнику податків (батькам), то сума такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням (ІПК від 17.03.2021 р. № 986/ІПК/26-15-33-17-12).  

Суб’єкт господарювання може здійснити видачу по 50 000 грн. п’яти членам фермерського господарства з торгової виручки, отриманої протягом робочого дня за умови дотримання вимог Положення № 148 щодо оформлення таких операцій (ІПК  від 18.03.2021 р. № 1030/ІПК/99-00-07-05-01-06). 

З 01.01.2021 якщо особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право не визначати базу нарахування та не сплачувати єдиний внесок за вказаний період (ІПК  від 18.03.2021 р. № 1040/ІПК/17-00-24-02-05). 

Фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (ІПК від 18.03.2021 р. № 1055/ІПК/99-00-04-03-03-06). 

У разі якщо працівник, який направлений «…», виконує трудову функцію відповідно до трудового договору, укладеного з «…», то вартість житла, орендованого «…» для вказаного працівника включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. Оскільки сума витрат юридичної особи по оренді житла для іногороднього працівника, направленого «…» на підприємство не включається до складу заробітної плати, то сума таких витрат не є базою нарахування єдиного внеску (ІПК від 18.03.2021 р. № 1044/ІПК/99-00-04-03-03-06). 

Зв’язатися з нами

Надіслати запит