ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ: що очікує нас в новому році? ... - Юридична група Eucon

Ми використовуємо файли cookie для нашого веб-сайту. Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з використанням нами файлів cookie.

Публікації

ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ: що очікує нас в новому році? …

Реформування податкової системи нашої держави , все більше зводиться до посилення фіскального тиску на певних суб’єктів господарювання.
Можна з упевненістю стверджувати , що під прес податкового навантаження потрапили і особи , які надають юридичні послуги .
Які ж сюрпризи готує Податковий кодекс України , прийнятий Верховною Радою України , для підприємств , що працюють на ринку юридичних послуг ?

До найбільш суттєвих змін, які вплинуть на фінансовий стан суб’єктів підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, є зміни, що стосуються сплати податку на додану вартість.
Нинішня редакція розділу Х Податкового кодексу України (далі -ПКУ) визначає юридичні послуги, як послуги, які не обкладаються податком на додану вартість (стаття 196 пункт 196.1 підпункт 196.1.14 ПКУ).
Що це означає?
Це означає, що юридичні компанії, купуючи у суб’єктів господарювання – платників податку на додану вартість, товари, роботи, послуги, які споживаються ними для забезпечення своєї господарської діяльності, будуть змушені здійснювати за свій рахунок оплату постачальникам сум и податку на додану вартість, тобто, за рахунок свого прибутку. Таким чином, підприємці будуть змушені шукати джерело, з допомогою якого можна буде компенсувати втрати прибутку.
Крім цього, споживачам не вдасться зменшити їх податкові зобов’язання з ПДВ за рахунок придбаних юридичних послуг, оскільки останні не є об’єктом оподаткування. Таким чином, споживачі юридичних послуг – підприємства зареєстровані платниками податку на додану вартість, не будуть мати можливості формувати податковий кредит.

З фінансової точки зору , в умовах триваючого скорочення статей внутрішніх бюджетів на юристів та адвокатів , юридичні компанії зазнаватимуть додаткові витрати на оплату витрат , які необхідні для нормального ведення бізнесу . При цьому підприємства – клієнти юридичних компаній (зареєстровані як платники податку на додану вартість ) не матимуть економічного стимулу для споживання юридичних послуг , оскільки вони змушені будуть збільшувати свої сплати до бюджету сум и податку на додану вартість. Їм буде економічно вигідніше працювати з фізичними особами , які надають юридичні послуги або збільшити штат юридичної служби . Це дешевше і дає можливість споживачам юридичних послуг оптимально будувати договірні відносини.

Така ситуація буде змушувати юридичні компанії скорочувати свій бізнес.
Другим суттєвим негативним моментом, який вплине на фінансовий стан юридичних компаній, є той факт, що суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері юридичних послуг позбавляють можливості скористатися так званими «податковими канікулами» для малого бізнесу, передбаченими пунктом 154.6 статті 154 ПКУ. Законодавці, вважаючи, що юридичні компанії заробляють надприбутки, вирішили, що ця сфера діяльності суб’єктів підприємницької діяльності не має права на «податкові канікули», а саме на 0 ставку податку прибуток підприємств з 1 січня 2011 року по 1 січня 2016 року.
Позитивним моментом для юридичних компаній є той факт, що законодавець надав їм можливість використовувати спрощену систему оподаткування.

При роботі на спрощеній системі оподаткування, сплата юридичними компаніями за товари, роботи, послуги, які використовуються для ведення господарської діяльності, разом з сумою податку на додану вартість не призводила до економічних втрат, оскільки податкове навантаження за всіма видами податкових платежів для спрощенців – юридичних компаній нижче, ніж для юридичних компаній, які застосовували загальну систему оподаткування.
Крім істотних змін оподаткування юридичних послуг компанії зіткнутися з додатковими проблемами при веденні обліку своєї господарської діяльності.

Кардинальні зміни в підходах ведення податкового обліку для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств змусить суб’єктів господарювання повністю перебудовувати існуючу систему податкового обліку. Це призведе до додаткових фінансових втрат в короткостроковому періоді. І це не дивлячись на той факт, що розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» розроблявся з метою спрощення ведення податкового обліку. Внаслідок зближення процедур, механізмів та методів ведення бухгалтерського та податкового обліків розробники податкового кодексу планували спростити систему ведення обліку для суб’єктів господарювання. Однак добрі наміри можуть стати однією з найбільш істотних каталізаторів виникнення додаткових фінансових втрат підприємств. Такий висновок можна зробити на підставі системного аналізу понятійного апарату документа і його можливого застосування при трактуванні норм розділу III Податкового кодексу. Крім цього процедура визначення витрат підприємства вводить поняття «податкової собівартості». Статті податкового кодексу, які регламентують порядок формування зазначеної складової визначення об’єкта оподаткування, містять безліч норм, які мають двояке трактування або ж не встановлюють вичерпний перелік витрат – складових «податкової собівартості».

Така ситуація з порядком ведення податкового обліку в короткостроковій перспективі буде змушувати суб’єктів господарювання обережно застосовувати норми Податкового кодексу . Внаслідок такої обережності буде збільшуватись об’єкт оподаткування платників податків.
На тлі ідеї зближення податкового та бухгалтерського обліків , реалізованої в розділі III Податкового кодексу , зовсім абсурдно виглядає норма статті 44 розділу ІІ « Адміністрування податків , зборів ( обов’язкових платежів )», щодо ведення обліку податкових різниць .
Ця норма практично вводить третій вид обліку господарської діяльності суб’єктів господарювання. Впровадження третього виду обліку не тільки ускладнить існуючі облікові процедури , але і змусить підприємства нести додаткові фінансові втрати (удосконалення комп’ютерних програм , додаткові витрати на оплату працівників бухгалтерських служб і т. д.) . Незважаючи на те , що необхідність ведення третього виду обліку вводиться з 1 січня 2012 року, підприємства вже зараз можуть готуватися до збільшення трудомісткості облікового процесу .

Таким чином , перспективи реформування правового поля , що регламентує порядок нарахування та сплати податкових платежів , не принесуть ніякого позитивного результату для суб’єктів господарювання , в тому числі і для юридичних компаній.
Податковий кодекс України буде введений в дію з 1 січня 2011 року. Вже зараз всім юридичним компанія потрібно готуватися до серйозних фінансових втрат . Принаймні , протягом 2011 року , коли буде проводитися пошук і формуватися оптимальна і збалансована модель здійснення господарської діяльності та оподаткування її результатів , про прийнятні фінансові результати учасника ринку юридичних послуг доведеться забути .

Ярослав Романчук – керуючий партнер МПЦ “EUCON”

Джерело: газета “Юридична практика” № 50 (677) від 14/12/10 http://yurpractika.com

Зв’язатися з нами

Надіслати запит