Перспективи зміцнення бізнес-партнерства між Україною і Польщею крізь оптику відбудови України: результати ХVIІ Міжнародного форуму «Польсько-українські дні бізнесу»

27 квітня польська столиця вкотре зібрала на одному майданчику урядовців, представників державного сектору та регіональної влади, підприємців і топ-експертів у межах ХVIІ Міжнародного форуму «Польсько-українські дні бізнесу», аби обговорити нагальні питання польсько-української співпраці у контекстах відбудови України, зокрема допомоги у відновленні найбільш постраждалих регіонів, торгово-економічного партнерства й налагодження ділових зв’язків.

ФОТОЗВІТ ФОРУМУ

Результатами роботи заходу стали:

4 панельні дискусії;
виступи 30+ спікерів;
180+ учасників.

Захід стартував привітальним словом від організаторів форуму, а саме голови Правління Асоціації українського бізнесу в Польщі, керуючого партнера Юридичної групи EUCON Ярослава Романчука та голови Ради Асоціації українського бізнесу в Польщі, директора компанії «Пластікс-Україна» Іренеуша Дерека. Пан Дерек відзначив, що Україна зазнала колосальних змін від початку повномасштабної війни, зокрема простежуються позитивні зміни й тенденції на ринку, у реформуванні законодавства, проте, на жаль, лишились і нагальні проблеми. «Польському бізнесу є місце на українському ринку, проте потрібно вже шукати партнерів, вже починати виходити на нього, вже налагоджувати ділові зв’язки», – підкреслив Іренеуш Дерек. Зі свого боку, Ярослав Романчук розпочав виступ із заклику до учасників вшанувати пам’ять загиблих у війні в Україні героїв хвилиною мовчання. Пан Романчук підкреслив значення боротьби українців за свободу і європейські цінності, колосальну роль сфери економіки сьогодні, рівень зростання і зміцнення польсько-українського партнерства, зокрема стратегічного, в усіх сферах, проаналізував динаміку торгово-економічної співпраці між Україною та Польщею за останні 10 років. На думку модератора перших двох дискусій заходу, вкрай важливим є факт подолання психологічних позначок у вартості товарообігу і те, що Польща стала першим торгово-економічним партнером України.

Перша панельна дискусія «Польсько-українські торгові відносини в умовах агресії росії проти України та їх перспективи у період повоєнної відбудови» розпочалась із привітального слова заступника директора Департаменту торгівлі та міжнародного співробітництва Міністерства розвитку та Технологій Польщі Александера Семашка. Спікер відзначив нові позитивні зміни у законодавствах України та Польщі, також наголосив на реформах, які все ще вкрай необхідні, трансформації ринків, значення вимушених кроків із боку державної влади, а також необхідність польської участі у відновленні України, аби уникнути глобальних гуманітарних наслідків. Пан Семашко підкреслив, що нині важливо міркувати категоріями дальньої перспективи, зосередитись на модернізації польсько-українського кордону та відновленні співпраці у різних галузях.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Василь Зварич висловив вдячність польській стороні за всебічну підтримку України, відзначив позитивні умови й атмосферу, що панує у Польщі для розвитку українського бізнесу. Пан Посол акцентував увагу на тому, що сьогодні значення функціонування бізнесу є визначальним для підтримки економіки, вкрай гострими є питання відновлення інфраструктури, відбудова житла, розмінування величезних територій, акумулювання необхідних для реновації коштів, зокрема за рахунок заморожених і конфіскованих російських активів.

Член правління PAIH Ґжеґож Ошаст зосередився на окресленні можливостей для українських підприємців, які надаються ПАІТом, наявних ресурсів та здійснених кроків у сприянні розвитку малого і середнього бізнесу. На думку спікера, важливо запроваджувати певні правила для регулювання ринку, аби він розвивався у правильному напрямку, зростала інвестиційна привабливість. Пан Ошаст підкреслив, що ПАІТ добре знає і польський, і український ринки, їх переваги та недоліки, тож успішно допомагає підприємцям із України та Польщі правильно виходити на сусідній ринок, аби уникнути прикрих помилок.

Директор Департаменту Закордонних Справ BGK Адріан Маліновскі, зі свого боку, відзначив, що сьогодні у діяльності установи особливу роль відіграє не лише фінансова участь у відбудові України, але й суспільна. Так, BGK ініціюють та підтримують різні проекти, спрямовані на підтримку України, зокрема було відкрито донорську лінію для отримання коштів. Важливими на сьогодні питаннями є пошук нових галузей для співробітництва, створення державних програм підтримки, інформування про фінансові інструменти. Установа фокусується не лише на масштабних проектах, але й запроваджує лінії «малої» відбудови, сприяє співробітництву польських та українських організацій та бізнесу, супроводжує запуски спеціальних фондів, які фінансують підприємства, що знаходяться біля та у зоні бойових дій.

Запуск спеціальних програм різних рівнів та профілів для України, навчання в ІТ-галузі для українців, відкриття центру бізнесу для України, постійна підтримка, допомога і сприяння виходу на новий ринок українських компаній незалежно від галузі (вже понад 65 бізнесів отримали допомогу), об’єднання та партнерство українських і польських підприємців – саме ці аспекти були у фокусі виступу директорки Business for Ukraine Center Богуслави Редуцкої.

Голова Польського Союзу Роботодавців Будівництва Ян Стилінський, зосередившись на аналізі будівельної сфери, підкреслив, що попередньо будівельний ринок Польщі працював переважно на внутрішні потреби. Сьогодні ж вкрай необхідні гарантії для фінансування будівельного ринку, оскільки він має бути добре підготовленим. На думку спікера, важливо аналізувати ризики, знати масштаб інвестицій і добре готуватись. Будівництво доріг, участь у відбудові – ці питання потребують планування на десятки років вперед, тож слід мудро поставитись до роботи і стратегії.

Голова Правління МТППУ Піотр Ціарковскі окреслив зміст попереднього досвіду співпраці між підприємцями України та Польщі, звернувши особливу увагу на те, що зараз потрібно адаптувати європейські потреби до українських потреб, оскільки події в Україні мають визначальний вплив на глобальні процеси. Прозвучала важлива думка експерта щодо все ще актуальних проблем на польсько-українському кордоні, які потребують розв’язання, необхідних законодавчих та інших змін.

«Сьогодні ми маємо допомогти українському бізнесу вистояти», – зауважила заступниця керівника Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» Тетяна Грищенко, яка протягом виступу говорила про необхідність відновлювати українські виробництва, підтримувати економіку, малий і середній бізнес, який зіткнувся із комплексом викликів. Сьогодні USAID активно працює над підсиленням експортного потенціалу бізнесу та створенням грантових програм.

Консультантка центру Дія.Бізнес Варшава Вікторія Булгакова завершила першу панельну дискусію форуму, окресливши роботу центру у Варшаві, зокрема з інформування українського бізнесу про особливості ведення діяльності у Польщі, створення офлайн-центрів для підтримки, з організації навчально-освітніх та інших заходів, консультування бізнесу із різноманітних питань щодо підприємництва.

Друга панельна дискусія «Оцінка повоєнних потреб України. Шанси та можливості для польського бізнесу, зокрема будівельних компаній та виробників будівельних матеріалів» модерувалась теж Ярославом Романчуком.

Обговорення відкрив своїм виступом президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе. Спікер зазначив, що наразі функціонує лише 60% будівельного ринку – цього відсотку, на жаль, не вистачатиме для майбутньої відбудови. Сьогодні відчувається гостра необхідність у нових постачальниках і виробниках деяких матеріалів, Україна має деякі види сировини, які може постачати для виробництва необхідних матеріалів іншим країнам. За словами пана Парцхаладзе, держава вкрай потребує нових партнерів та інвесторів для будівництва як зараз, так і в майбутньому, зацікавлена у нових технологіях, зокрема екологічних.

Народна депутатка, голова Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування при Президентові України Олена Шуляк детально розповіла про подробиці програми комплексного відновлення України: про аналіз наявних ресурсів, можливостей для нового бізнесу, економічних показників, розрахунок потенціалу тієї чи іншої громади. За словами пані депутатки, важливо враховувати також актуальну демографічну ситуацію, показники внутрішньопереміщених осіб, масштаби замінованих територій. Дуже гострою є проблема утилізації величезної кількості будівельного сміття, для чого наявних ресурсів не вистачає. Олена Шуляк зазначила, що потрібна нова концепція містобудування з урахуванням усіх безпекових аспектів, назвала кроки щодо надання допомоги громадянам, чиє житло постраждало.

Президентка Ukrainian-European Business Hub-Best Business Network Дар’я Дідковська, проаналізувавши актуальний стан аграрної галузі, вказала, що цьогоріч очікуваний урожай буде більш ніж вдвічі меншим, ніж до повномасштабної війни, через що ми втрачаємо ринки та кошти, окреслила проблеми із логістикою, вплив війни на урожай різних культур. Спікерка зосередилась також на збитках, завданих транспортній інфраструктурі, масштабах руйнування сільськогосподарських комплексів, логістичних ланцюгів, на наслідках зернової блокади України та значенні допомоги партнерів.

DrSc (Tech.), проф., директор, ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» Геннадій Фаренюк, зі свого боку, говорив про величезні масштаби ураження цивільної, енергетичної, транспортної інфраструктур, проте відзначив позитивний аспект наявності в Україні хорошої основи для використання нових технологій для відбудови, а також досвід з відновлення. Проте, на думку пана Фаренюка, у світі бракують ефективні технології для будівництва будівель, які б могли витримувати авіаудари, на майбутнє.

Директор зі стратегії розвитку Польського Союзу Роботодавців Будівельників (PZPB) Конрад Вирвас підкреслив, що нарешті з’явились відповіді на деякі нагальні питання в будівництві, продовжує зміцнюватись галузеве партнерство між Україною та Польщею, але процес співпраці має складну структуру, тому потрібно ретельно готуватись, змінювати мислення з обох сторін, а бізнес починає усвідомлювати рівень міжнародної конкуренції.

Експерт з аналізу ринків BGK Марцін Ліпка обговорив із учасниками пригальмовування потенційних ризиків при виході на новий ринок, важливість геополітичного чинника для функціонування бізнесу. Він підкреслив, що багато руйнувань, завданих Україні, торкнулись не лише інфраструктури, але й приватного бізнесу, про що слід пам’ятати і сприяти його підтримці.

Спеціалістка з ключових клієнтів Митного агентства Agencja Celna TERMINUS Юстина Дземідович окреслила масштаби роботи TERMINUS GROUPP, можливості, які компанія надає для будівельного бізнесу, особливості оформлення товарів та вантажів, заповнення митних документів, вплив санкцій на транспортування товарів, нюанси сплати митних податків. Також спікерка підкреслила, що з’явилась більша потреба імпортування з України.

Старший спеціаліст з питань закордонної торгівлі PRONAR Sp. z o.o. Матеуш Данілюк говорив про можливості щодо переробки будівельного сміття у Польщі, ресайклінгу, відкриття фабрик і підготовку до експорту послуг. Так, клієнти PRONAR з усього світу можуть наживо оцінити якість виробництва, виробничі потужності, встановити довгострокові відносини, зокрема не тільки із ресайклінгу для господарства, компостування, але й утилізації будівельного сміття, маючи для цього усе необхідне.

Третя панельна дискусія «Наслідки російської агресії в Україні. Пропозиції для польського бізнесу від представників органів місцевого самоврядування щодо відбудови регіонів України», яку модерував Кароль Кубіца – керівник Закордонного торговельного бюро у Києві Польської Агенції Інвестицій і Торгівлі (PAIH), стала не просто ключовою, але й найбільш емоційною та жвавою протягом форуму.

Партнерка Rebuild UA Марина Ковальова надала ґрунтовну статистику за регіонами щодо пошкоджень внаслідок військових дій, зруйнованих будівель, замінованих територій, аналіз руйнувань зі зйомок дорогами та супутниками, продемонструвала систему аналізу руйнувань на прикладі Ірпеня й оцифрування даних за Київською областю. Окрім того, пані Ковальова озвучила оцінку рівнів збитків за галузями інфраструктури, непрямі збитки, охарактеризувала розвиток різнопланових партнерств.

Перший заступник голови Запорізької міської ради Олександр Власюк розповів учасникам про наслідки тяжких обстрілів міста Запоріжжя та області, актуальні складні проблеми окупованих територій, завдані руйнування за різними галузями інфраструктури, особливості інтенсивності обстрілів, а також про здійснені та потенційні кроки з відновлення пошкоджених будівель, фандрейзинг коштів та пошук міжнародних партнерів, необхідні матеріали й ресурси, перспективи регіону для бізнесу.

Заступник голови Херсонської міської військової адміністрації Віталій Бєлобров зосередився на особливостях життя у деокупованому Херсоні на межі лінії зіткнення, на описі руйнувань житлового фонду, освітніх і медичних закладів, повного розграбування комунального транспорту. За словами пана Бєлоброва, вже йде активна робота над проектами ревіталізації регіону, проте для того, аби місто могло повноцінно функціонувати і повернулось більше жителів, необхідно відсунути лінію фронту далі. Зараз існує гостра потреба у підтримці західних партнерів для розв’язання найбільш нагальних проблем.

Депутат, заступник голови постійної комісії з питань промисловості, будівництва, транспорту, зв’язку та житлово-комунального господарства Житомирської районної ради Володимир Свірський говорив про руйнування у Житомирській області, перспективи ревіталізації покинутих промислових об’єктів, проблеми сільського господарства в регіоні, дефіцит таких будматеріалів, як скло та ізолюючі матеріали. За словами депутата, галузь обробки каменю у регіоні є перспективною і привабливою для інестицій, проте для відновлення цього та інших виробництв потрібні кошти.

Депутат, заступник голови постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Київської міської ради Тарас Козак будував свій виступ навколо питання інвестиційної привабливості Києва, який є локомотивом української економіки, центром із найвищою у країні концентрацією кваліфікованих трудових ресурсів. Спікер перерахував привабливі галузі для інвесторів, процес відновлення міста від наслідків обстрілів та атак ворога, підвищення інтенсивності життя у Києві, що спостерігається останнім часом.

Міський голова міста Конотоп Сумської області Артем Семеніхін присвятив свій виступ розповідям про життя Конотопа під окупацією, зухвальства окупаційної влади та шкоду, завдану регіону. Він закцентував увагу на найважливіших потребах міста, питанні створення робочих місць та ресурсів, які потрібні від закордонних партнерів для повноцінного життя і розвитку.

Фінальна четверта панельна дискусія «Фінансові інструменти» модерувалась адвоатом, партнером Юридичної групи EUCON Андрієм Романчуком і була присвячена можливостям залучення коштів для розвитку бізнесу у Польщі.

Заступник директора SIG Infra Europe ЄБРР Денис Гайовий розпочав виступ із результатів роботи за минулий рік, у межах якої фокус тримався на підтримці ліквідності, але у 2023 році, за словами експерта, увага зміщується безпосередньо на відбудову. Спікер окреслив сектори та напрямки роботи ЄБРР, шляхи отримання фінансування, основні сектори та критерії для проектів, що фінансуються. Пан Гайовий зазначив, що створені механізми фінансування деокупованих територій і проектів із закупівлі техніки для відновлення зруйнованих будинків, зокрема комунікацій, транспортних проектів. Спікер також говорив про можливості для міських громад, підтримку приватного бізнесу та доцільність фінансування малих громад.

Директор Департаменту підтримки підприємництва Польського агентства розвитку підприємництва Міхал Полянські презентував програми підтримки від ПАРП, що фінансуються різними міжнародними організаціями. Основною аудиторією організації є малі й середні підприємці, також є потенційні пропозиції для стартапів та українських підприємців. ПАРП надає можливості для технологічних бізнесів як тих, що вже мають зареєстровану юридичну особу в Польщі, так і ті, що лише планують заходити на польський ринок. Спікер також акцентував увагу на проектах для співпраці українських і польських компаній.

Директорка Департаменту розробки продукції KUKE Луіза Беднаровска-Копишч детально розповіла про страхування різних ринків на різну вартість, підтримку від представників KUKE, що пропонують допомогу бізнесам будь-якого рівня у 5 різних містах Польщі, зокрема на етапі планування транзакції й у підборі фінансування.

Член правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА) Оксана Очеретяна озвучила фактрори, що допомогли підтримати експорт країни з початком повномасштабної війни, проблеми українських експортерів із доступом до фінансування, презентувала флагманські програми від організації, програми страхування дебіторської заборгованості перед експортерами. Для надання фінансової допомоги ЕКА активно співпрацює із різними організаціями, зокрема із KUKE.

Директор департаменту інвестиційного бізнесу банку «Південний» Юрій Воєвода зосередився на питанні фінансування українських проектів з оцінкою кредитного ризику в Україні. За його словами, команда банку активно працює над прокладанням економічних мостів між Україною та Європою, сприяє покращенню польсько-українського партнерства. Пан Воєвода надав характеристику банківської групи та розповів про дії, спрямовані на підтримку експортерів. Окрім того, учасники мали змогу детальніше дізнатись про програму «Південний West Bridge» для українського бізнесу за кордоном.

Виконавчий директор напрямку управління ризиками АТ «Кредобанк» Орест Кореновський протягом виступу говорив про критерії отримання позик і кредитів для бізнесу, структуру банку та фінансування програм, участь у програмах від різних європейських фондів, фінансові інструменти, які може запропонувати банк, зокрема для проектів із відбудови. Також спікер детально описав позицію банку на ринку та безпосередні пропозиції для бізнесу.

Експерт з питань експортного фінансування PEKAO S.A. Дмитро Кушнеров продемонстрував учасникам доступні фінансові інструменти, програми кредитування експортерів, страхування товару від PEKAO. Він розглянув також питання використання коштів із міжнародних фондів, попереднє фінансування експортних контрактів, гарантії передплати та якісного виконання, переваги товарної пропозиції.

У фіналі XVII Міжнародного форуму «Польсько-українські дні бізнесу» як організатори, так і учасники підкреслили особливе значення подібних зустрічей протягом війни росії проти України, оскільки саме завдяки таким майданчикам голоси українців мають змогу бути почутими, зміцнюються добросусідські відносини та бізнес-зв’язки між Україною та Польщею, а польські підприємці отримують змогу оцінити майбутні позитивні перспективи участі в українській відбудові, інвестиційний та підприємницький потенціал.

Окрема подяка висловлюється: