Методологічні прорахунки - Юридична група Eucon

Ми використовуємо файли cookie для нашого веб-сайту. Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з використанням нами файлів cookie.

Публікації

Методологічні прорахунки

Ярослав Романчук, адвокат, керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON, звертає увагу на ряд методологічних недоліків, що властивому проекту Податкового кодексу України, які варто усунути, або хоча б мінімізувати. «Ми всі розуміємо, що такий ємкий і об’ємний правовий документ має потребу в тривалій обробці, як з погляду юридичної техніки (побудови окремих елементів, їхнього редакційного викладу, єдності термінології й коректності її використання), так і з позиції змісту (усунення колізій, неточностей, пробілів, логічних недоліків). Тому кожна причетна до правотворчості людина розуміє, що ідеальним такий нормативно-правовий акт у першому читанні бути не може, тому щиро сподіваємося, що ті допущені недоліки будуть спрощені після другого читання та прийняття Кодексу в цілому», – відзначає адвокат.

Зокрема, він звертає увагу на пункт 16.1 статті 16 роздягнула 1 проекту, що містить відсильну норму, що визначає активи підприємства в розумінні закону про бухгалтерський облік і фінансову звітність. «Очевидно, що дане поняття є загальним відносно інших понять, які приводяться далі й визначають окремі види активів: матеріальні, у тому числі й будівлі (жилі та нежилі), і нематеріальні. Складність в тому, що законодавець одночасно оперує категоріями бухгалтерського обліку, діючого податкового й цивільного права, що створює зрозумілі складності для розуміння природи тієї або іншої операції та відображення її в бухгалтерському обліку, адже зміст визначень не систематизовано, логічно й по змісту вони не узгоджуються один з одним. У той же час визначення окремих, вже сталих юридичних категорій, таких, наприклад, як виключні права на об’єкти інтелектуальної власності, які підпадають під поняття нематеріальних активів, зовсім необґрунтовано змішане з поняттям права власності на результати інтелектуальної діяльності, які можуть і не являти собою нематеріальні активи», – говорить г-н Романчук.

Правова асиметрія

Прийнятий за основу урядовий проект Податкового кодексу передбачає значне розширення повноважень контролюючих органів по нагляду за суб’єктами оподатковування – юридичними й фізичними особами. При цьому симетричне врегулювання прав платників податків не спостерігається. Для порівняння: у платника податків проектом передбачається 11 «прав» й 14 «обов’язків»; у податкових органів – 43 «права», а «обов’язків» (7) встановлені тільки для посадових осіб. Зокрема, Податковий кодекс законодавчо встановлює непрямі методи проведення податкового контролю (економічний аналіз, спостереження, аналогії, контроль витрат і доходів платників податків – фізичних осіб та ін.), значно розширює підстави для проведення податківцями позапланових документальних і контрольних перевірок, регулює проведення податкового контролю «шляхом опитувань платників податків – фізичних осіб», надає податковим інспекторам право в ході перевірок обстежити території, приміщення й майно платників податків і т.д.

Окрему увагу звернемо на оскарження рішень податкових органів. Де-факто встановлюється обов’язкове адміністративне оскарження, що представляється скоріше формальним – не дуже давно ДПАУ зобов’язали оскаржити всі судові рішення, винесені не на їх користь, аж до Верховного Суду України, незалежно від правової позиції. З урахуванням подібної практики досить складно уявити, що система адміністративного оскарження рішень податкових органів буде ефективно працювати.

Про пріоритет фіскальної складової в роботі податкових органів свідчить і те, що відповідно до проекту звернення платників податків у суд не звільняє їх від обов’язку сплатити нараховане грошове зобов’язання, правда, обов’язкове стягнення не проводиться.

Джерело: “Юридична практика” № 26 (653) от 29/06/10 www.yurpractika.com

Зв’язатися з нами

Надіслати запит