Вже вчетверте EUCON Міжнародний правовий центр разом із партнерами, Міжнародним аудиторським союзом та Школою трансфертного ціноутворення, провели  Міжнародний форум «Трансфертне ціноутворення та міжнародне податкове планування – 2018». Форум відбувся 23 травня 2018 року в Києві.[:]

В рамках заходу учасники не лише обговорили останні новели законодавства в сфері трансфертного ціноутворення, але і спробували відповісти на болючі питання для платників податків та розглянули практичні кейси щодо підготовки звітності з ТЦУ.

Форум зібрав близько 150 учасників, серед яких були власники та керівники підприємств, фінансові директори та головні бухгалтери компаній різноманітних галузей діяльності, а також юристи, які працюють в податковій практиці.

Відкрили форум організатори заходу Ярослав Романчук, голова організаційного комітету форуму, адвокат, керуючий партнер EUCON Міжнародного правового центру, та Лариса Врублевська, партнер, керівник практики трансфертного ціноутворення EUCON Міжнародного правового центру.

В своєму привітанні Лариса Врублевська побажала учасникам форуму ніколи не мати проблем в сфері трансфертного ціноутворення. В свою чергу Ярослав Романчук додав, що в цьому році форум було доповнено новою темою міжнародного податкового планування.

Розпочався форум з першої панельної дискусії, яка була присвячена міжнародним податковим трендам та їхньому впливу на податкову систему України і трансфертне ціноутворення зокрема.  Серед спікерів панельної дискусії були Іван Міклош – голова Стратегічної групи радників прем’єр-міністра України, Наталія Рубан – директор Департаменту аудиту ДФС України; Руслан Лазаренко – радник з питань державних фінансів Німецького товариства міжнародного співробітництва; Грігол Катамадзе – Президент Асоціації платників податків України; Олександра Яновська – перший секретар, Представництво Європейського Союзу в Україні; Іренеуш Дерек – голова Ради Асоціації українського бізнесу в Польщі.

Відкриваючи панельну дискусію Ярослав Романчук підкреслив, що сьогодні неможливо говорити про національне законодавство окремо від світових тенденцій.

Іван Міклош, голова Стратегічної групи радників прем’єр-міністра України, розповів про процес реформування податкової системи в Словаччині. «Україна має дуже хороші можливості для стрімкого економічного зростання, але тільки інвестори дозволять принести прогрес і економічне зростання», – упевнений він. Для цього необхідна узгоджена позиція парламенту і уряду, якої, на жаль, в Україні немає. Більш того, велику проблему в цьому напрямку створюють альтернативні законопроекти, подані народними депутатами, що в подальшому призводить до неприйняття жодного з представлених до розгляду парламентом.

Наталія Рубан, директор Департаменту аудиту Державної фіскальної служби України, розповіла про першочергові завдання ДФС. Зокрема, на порядку денному – автоматизація всіх процесів, що дозволить виключити людський фактор і мінімізувати контакт.

Олександра Яновська, перший секретар представництва Європейського Союзу в Україні, і Руслан Лазаренко, радник з питань державних фінансів Німецького товариства міжнародного співробітництва, розповіли про підтримку міжнародних інституцій в реформі податкової системи.

В свою чергу Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, повідомив, що тільки 34% законопроектів, розроблених урядом, приймаються парламентом. «Реформу необхідно проводити кожен день, так як світові тенденції не стоять на місці. Не стоїть на місці і Україна », – зазначив він. Зокрема, незважаючи на відсутність єдиної позиції в законодавчій сфері, прогресом пан Катамадзе назвав велику відкритість ДФС України.

Іренеуш Дерек, голова Ради Асоціації українського бізнесу в Польщі, окреслив проблеми, з якими як і раніше зіштовхується бізнес в Україні. На відміну від Грузії, де весь документообіг відбувається в електронному вигляді, в Україні контакт з податківцями все ще суттєвий, оскільки немає політичної волі для реформування цього напрямку і податкової системи в цілому.

«До чого готуватися українському бізнесу?»  – це було питання другої сесії форуму, модератором якої виступив Юрій Циганок, керівник Бухгалтерського напрямку ЛІГА:ЗАКОН.

Загальний огляд попередньою звітної кампанії і перевірок в 2017-2018 роках представила Наталія Рубан, директор Департаменту аудиту ДФС України. Спікер зазначила, що це вже п’ята звітна кампанія, за яку подали близько 2,5 тис. підприємств на загальну суму 2,2 трильйонів грн. За результатами перевірок встановлено 664 порушення у сфері звітності контрольованих операцій на загальну суму 175 млн. грн. штрафних санкцій. У частині документації щодо ТЦУ встановлені 15 порушень з сумою штрафів в розмірі 4,6 млн. грн.

Також пані Рубана зазначила, що станом на 23.05.2018 рік розпочато 64 перевірки контрольованих операцій і 34 перевірки вже завершено, донараховано податку на прибуток підприємств 400 млн. грн., пеня  складає 68 млн. грн, зменшено збитки на 3,8 млрд. грн., донараховано ПДВ 5,8 млн. грн., зменшено суму відшкодування ПДВ на 4,1 млн. грн.

Тетяна Острікова, народний депутат України, розповіла про останні законодавчі ініціативи і причини, які затягують їх прийняття. Вона нагадала, що на минулому тижні був прийнятий в першому читанні законопроект про валютне регулювання. Проте документ містить одне дуже вагоме застереження, яке впливає на його вступ в силу. Йдеться про те, що ліберальні положення валютного регулювання вступають в силу одночасно з набранням чинності змін до Податкового кодексу України, тобто з імплементацією плану BEPS, а також з введенням більш жорстких заходів для постійних представництв нерезидентів. Народний депутат також ознайомила учасників з уже розробленими законопроектами про контрольовані іноземні компанії і податок на виведений капітал.

Про прийняті в поточному році зміни у трансфертному ціноутворенні розповів Євген Козлов, радник міністра фінансів України.  Доповідач зазначив, що було введено контроль за операціями між нерезидентом і його постійним представництвом, для цілей розрахунку вартісного критерію 10 млн. грн. враховується обсяг господарських операцій, визначених за принципом «витягнутої руки». Також були визначені нові критерії щодо пов’язаних осіб. Крім того, спікер презентував оновлені критерії формування переліку низькоподаткових юрисдикцій та загадав про запроваджений обов’язок зберігання документації та інформації, яка є необхідною для здійснення контролю за ТЦУ, протягом 2555 днів.

На проблемах практичного застосування законодавства та спірних нормах зупинилась Лариса Врублевська, партнер, керівник практики трансфертного ціноутворення EUCON Міжнародний правовий центр, яка розповіла про господарські операції між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні, коли фінансування діяльності представництва може визнаватись контрольованою операціє, у зв’язку з цим постійних представництв в Україні слід готуватися до того, щоб підтверджувати такі операції як послуги, що надаються нерезиденту.

Наступний блок доповіді пані Врублевської стосувався різних періодів проведення коригування фінансового результату до оподаткування для контрольованих і неконтрольованих господарських операцій. На жаль, ДФС зараз займає позицію, відповідно до якої коригування на 30% повинно здійснюватися щоквартально. Але така позиція не вигідна платникам податків. «У цьому випадку виходом стане обґрунтування, що такі операції відповідають принципу «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК України», – порекомендувала спікер.

Актуальні питання ведення зовнішньоекономічної діяльності в Україні обговорили на третій сесії форуму. Модерував сесію Руслан Чорний – шеф-редактор інформаційного агентства «Фінансовий клуб».

Про дорожню карту валютної лібералізації в Україні та її вплив на зовнішньоекономічну діяльність та процеси інвестування розповів Євген Степанюк, начальник Управління реформування фінансового сектору Департаменту стратегії та реформування НБУ. Він зазначив, що швидка лібералізація може вплинути на стан валютного ринку, в тому числі і негативно. У зв’язку з цим відповідні кроки в даному напрямку будуть поступовими і обережними. Крім того, він повідомив, що НБУ не обмежений в термінах зняття обмежень для ринку. «Левова частка операцій із залученням інвестицій і кредитів в Україні здійснюється через закордонні посередницькі структури», – повідомив він. Також спікер перерахував зобов’язання в рамках мінімального стандарту імплементації плану BEPS.

Анна Хабло, Головний державний інспектор Управління митної вартості Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України, зупинилася на питанні ТЦУ і митної вартості, чи є між ними взаємозв’язок. Зі слів спікера, сам по собі факт подачі документації щодо ТЦУ не може служити підставою для заявленої митної вартості. Імпортери зобов’язані використовувати «розумну обережність» при оголошенні вартості імпортованих товарів відповідно до методів визначення митної вартості, додала пані Анна Хабло.

Ярослав Романчук, адвокат, керуючий партнер EUCON Міжнародного правового центру, розповів про план BEPS в контексті введення прозорого податкового планування. Більш детально спікер зупинився на кроках плану, які Україна зобов’язана імплементувати, на його думку одним із результатів реалізації плану буде зникнення офшорних юрисдикцій. Також Ярослав Романчук згадав про «кінець ери банківської таємниці» і розкриття інформації про бенефіціарах, зазначивши, що Україна одна із перших країна, яка таку інформацію розкрила, але щодо достовірності інформації залишається багато запитань.

Питання податкового контроль в сфері трансфертного ціноутворення обговорили в рамках четвертої сесії.

Одним із спікерів сесії був Микола Мішин, начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту податкового та митного аудиту ДФС України, який розповів про податкові спори, які виникають за результатами перевірок контрольованих операцій. Спікер озвучив основні категорії спорів, які виникли в результаті перевірок контрольованих операцій, а також надав інформацію щодо виникнення суперечок про порушення платником податків вимог пріоритетності при виборі методу. «Були випадки, коли контролюючим органом застосовувався метод порівняльної неконтрольованої ціни або метод «витрати плюс», в той час як платники використовували метод чистого прибутку», – зазначив Микола Мішин.

Юрій Гладун, радник з податкових та митних питань, Німецько-української промислово-торговельної палати, ознайомив слухачів з процесом обміну інформацією між податковими органами держав в контексті трансфертного ціноутворення.

Що повинен знати платник податків при перевірках контрольованих операцій та які існують ризики при операціях з формально непов’язаними компаніями? На це питання відповів Володимир Бевза, адвокат, старший юрист, заступник керівника податкової практики EUCON Міжнародного правового центру.

Остання сесія заходу була присвячена практичним кейсам, які презентували експерти EUCON – Лариса Врублевська, Жанна Білобловська та Юрій Чеботарь. Зокрема учасники отримали поради щодо проведення економічного аналізу операцій, подачі уточнюючого звіту про контрольовані операції та актуалізації документації.

ФОТОЗВІТ

ПРОГРАМА